Попередні матеріали за темою тут і тут.
Станом на сьогодні напевно найбільш впливовою групою в російському істеблішменті є саме «реалісти».
В порівнянні з іншими групами «реалісти» значно більш цинічно та конформістськи налаштовані.
Основний інтерес цього угрупування – збереження при владі та контроль над фінансовими потоками. Ідеологія для них має підпорядковане значення.
«Реалісти» не є мілітаристами, але вони й не проти війни, якщо її хоче путін. У випадку ж невдачі військових дій, ця група виступатиме за те щоб укласти угоду.
Саме представники цієї групи пропонують зміну меседжів на 9 травня для путіна. «Реалістам» здається цілком прийнятним варіантом оголошення, що на сьогодні російська армія досягла поставлених цілей. Тобто фактично вони пропонують припинення військових дій, оголошення про успіх «спецоперації» та початок переговорів із колективним Заходом щодо максимально швидкого зняття санкцій з росії. Така позиція не із «міролюбністю» групи, а із бажанням повернення до довоєнного «стану нормальності».
Медіа-впізнавана частина групи
Найбільш медіа-впізнавані представники цієї групи:
сергій пєсков – прес-секретар путіна;
сергій лавров – мінстр закордонних справ, за інсайдерською інформацією декілька разів просив путіна про власну відставку, проте прохання не було задовільнено;
володимир мєдінський – колишній міністр культури рф, сьогодні помічник президента рф, голова делегації рф на переговорах з Україною.
Для характеристики групи дуже показовим є приклад медінського. Довгий час він був найбільш запеклим борцем проти «викривлень радянської історії» та реалізовував ідею «російських моральних скрєп» на посаді міністра культури. Деякі оглядачі вважали його ледве не одним із ідеологів «російсько-путінського фашизму».
Проте після того як медінський очолив переговорну групу і, за інсайдерською інформацією, йому запропонували в разі відставки лаврова зайняти посаду міністра закордонних справ, його риторика суттєво змінилась. В інтерв’ю медінського стало значно менше згадок про «скрєпи» чи апеляцій до радянської історії.
Цей приклад зайвий раз демонструє властивий для всієї «групи реалістів» прагматизм. Якщо вони бачать запит з боку путіна на якусь тему, то вони намагаються її максимально поглибити, навіть ціною доведення ідеї до абсурду. Проте, як тільки путін втрачає інтерес до цієї теми, одразу припиняється й їх активність за цим напрямком.
Чекістська частина групи
Потужність «групи реалістів» полягає не в публічних особах, а в тому, що до неї належать чекісти.
Найбільш впливовими політичними фігурами із «корпорації чекістів» є:
микола патрушев – колишній голова ФСБ, сьогодні – секретар РНБО рф;
сергій наришкін – колишній голова держдуми, діючий голова Служби зовнішньої розвідки;
олександр бортников – діючий голова ФСБ.
Перевагою чекістів є їхні давні дружні стосунки із путіним та високий рівень персональної довіри. Принаймні так було до провалу першого етапу війни.
За роки правління путіна саме чекісти перетворились на найбільш впливову групу істеблішменту.
ФСБ сьогодні неофіційно контролює найбільші фінансово-промислові групи, суди, прокуратурату, слідчий комітет, частину генералітету.
Завдяки системному збору копромату контролюють практично всіх міністрів, губернаторів, депутатів державної та регіональних дум.
Послаблення чекістів
З початком війни чекісти виявились тими, хто найбільше втратив вплив. Показово, що на сьогодні єдиний підтверджений випадок арешту за провали першого етапу війни – керівник одного із підрозділів ФСБ.
Армія та генштаб значною мірою випали з під контролю. Ймовірне посилення генералітету несе з собою ризик втрати чекістами «монополії на насилля».
По позиціям ФСБ також суттєво вдарили економічні санкції. Чекісти традиційно контролювали систему відкатів по всій країні. Проте санкції призвели до того, що «кормова база» зменшилась. Прогнозована стагнація економіки призведе до ще більшого зменшення доходів керівництва ФСБ.
Ризики для «групи реалістів»
Зменшення «чорної каси» тягне за собою й ризик втрати керованості вертикаллю служби безпеки. Сьогодні значною мірою лояльність рядового та середнього складу ФСБ ґрунтується на видачі «зарплат в конвертах». Гіпотетичне зменшення таких виплат, або їх повна ліквідація, потягне за собою те, що керівники середнього рівня почнуть переорієнтовуватись на інші центри сили.
Найбільш слабкою стороною «групи реалістів» є те, що вони не мають ніякого «проекту майбутнього». Основне їх прагнення – відновлення довоєнного status quo. Саме ця група наполегливо переконує путіна припинити «гарячу фазу військових дій». Проте війна змінила все. Змінила не лише в Україні чи на росії. Війна змінила світ, який вже ніколи не буде таким як раніше.
Сьогодні головний розрахунок цієї групи полягає в тому, що представники інших груп зламають собі шию в Україні. В цьому плані варто згадати інформацію із відкритих джерел, що деякі фсбешники передавали ЗСУ інформацію про розташування кадировців. Хоча багато хто ставив цю інформацію під сумнів, проте вона виглядає дуже реалістичною.
ФСО
Говорячи про чекістів варто згадати ще одну службу – Федеральну службу охорони, яка забезпечує безпосередню охорону путіна.
Ця служба здавалося б близька до ФСБ, проте інтереси двох служб не є ідентичними.
Фесеошніків не можна розглядати як окрему групу, проте вони так само не входять до будь-якої іншої групи. ФСО є своєрідною «преторіанською гвардією» путіна, яка є рівновіддаленою від усіх інших угрупувань істеблішменту.
За словами інсайдерів, працівники служби, знаючи звички та слабкі місця путіна, доволі майстерно оволоділи навичками маніпулювання ним. Коли і як подати певну інформацію, в якій «папочці» покласти ту чи іншу доповідь, коли кого запустити на прийом до «першого». Всі ці, здавалося б, незначні прийоми спрацьовують.
Отож, не можемо виключати ситуації, коли саме від фесеошників буде залежати багато чого в боротьбі елітних груп.
Про інші силові групи читайте в нашому проекті незабаром.
Автор:Костянтин Канішев