Спіраль мовчання французькою

Невизначеність

Як показує практика праві популісти отримують значно більше голосів, аніж їм дають передвиборчі соціологічні опитування напереді виборів.


Пояснюється це так званою «спіраллю мовчання». Підтримка популістів в соціумі вважається «несолідною» та «легковажною». Відповідно багатьом людям, під час соціологічних опитувань, соромно визнати, що вони підтримують кандидата-популіста.

Знаючи це, в штабі Емманюеля Макрона не були впевнені в результаті виборів до перших результатів екзит-полів. Проте результат перевищив найбільш оптимістичні очікування.

Якщо напередодні виборів соціологічні опитування давали перевагу Макрону в 8%-10%, то на виборчих дільницях його перевага склала 17%.


Спіраль мовчання спрацювала. Проте цього разу спрацювала в інший бік. Значна кількість виборців приховувала, що вони збираються голосувати за діючого президента.

Електоральний транзит лівих

Як було зазначено в попередньому матеріалі нашого проекту, ключовим питанням другого туру виборів стало питання, за кого проголосує електорат лівих кандидатів Передовсім – за кого проголосують виборці представника ліво-популістської партії «Нескорена Франція» Жан-Люка Меланшона.

Штаб правої популістки Марі Ле Пен доклав усіх зусиль, щоб перетягнути максимальну кількість голосів лівих. Соціальна риторика Ле Пен суттєво посилилась. Робота в маленьких містечках, які становлять базу підтримки і правих, і лівих популістів активізувалась.

Якщо перед першим туром слоганом Ле Пен було «Жінка – державець», то перед другим туром було обрано об’єднуючий лозунг – «Для всіх французів!».

Важливим елементом стратегії Ле Пен перед ІІ туром стало посилене позиціонування Макрона як «неоліберала».

Такі зусилля принесли певні результати. Більше третини виборців Мелашона проголосували за Ле Пен.

Проте більшість лівого електорату не була готова підтримати праву популістку. Більшість виборців лівих популістів або не прийшли на голосування, або ж приховуючи своє рішення, таки голосували проти Ле Пен.

Така позиція лівих потягнула за собою два наслідки:

1) явка в ІІ турі стала однією із найбільш низьких за останні 70 років;


2) через те, що значна кількість електорату лівих партій приховувала свої плани голосувати проти Ле Пен і за Макрона, результати соціологічних опитувань не відображали дійсність.

Електоральне розширення Макрона

В 2017 році виборча кампанія Макрона була яскравою й динамічною. Але в 2022 році виборці такого не побачили.


Перед І туром Макрон вкрай мало уваги приділяв виборчій кампанії. Наприклад, було проведено лише одну масову зустріч із виборцями Таке нехтування виборчої кампанії було пов’язано передовсім із значним залученням діючого президента у спроби призупинення агресії путіна проти України.


Макрон значно більше часу приділяв дзвінкам путіну, аніж власній виборчій кампанії.


Спроби зупинити війну в Україні мало свій політтехнологічний вимір.

По-перше, громадська думка Франції сьогодні знаходиться на боці України. Отож, якби Макрон, маючи усі важелі влади, не робив кроків щодо вирішення проблеми війни, це б продемонструвало його неефективність, а відповідно потягнуло б за собою електоральні втрати.

По-друге, фокус-групи в 2017 році продемонстрували, що французькі виборці дуже позитивно оцінили «підкреслення масштабу» Макрона. На його користь спрацьовувало те, що він в статусі кандидата спілкувався із лідерами США та європейських країн. Штаб Макрона сподівався, що такий прийом спрацює й у 2022 році. Проте спроби досягнути хоч якихось результатів у питанні війни не мали конкретних наслідків. Якщо українська сторона була готова до переговорів, то спілкування із путіним не дало жодних результатів, навіть у гуманітарних питаннях.

Невтішні результати першого туру та загроза поразки у другому змусила Макрона різко переглянути підходи до виборчої кампанії.

Макрон повністю погрузився у виборчі перегони. Він здійснив передвиборчий тур по тих регіонах, в яких сподівався на суттєвий приріст голосів.

Передвиборчі дебати продемонстрували перевагу діючого президента.

Суттєво була посилена робота щодо «накачки антиобразу» Ле Пен. Йшлося переовсім про зв’язки правих популістів із путіним. Дуже часто саме життя нагадувало про цей токсичний зв’язок. Широкого розголосу в пресі набула інформація щодо одного із перших передвиборчих буклетів Ле Пен. Одразу після початку агресії штаб знищив 120-тисячний тираж її передвиборчого буклету. Причиною була названо, те що під час редактури тексту було допущено декілька орфографічних помилок. Проте як з’ясували журналісти, справжньою причиною стало те, що в буклеті містилось чимало спільних фото Ле Пен та путіна.

Перенесення токсичності путіна на Ле Пен стало одним із вирішальних аргументів виборчої кампанії. Зокрема й для лівих виборців.

Важливим для частини лівих виборців стала й підтримка Макрона кандидатами від лівих партій. За діючого президента закликали голосувати висуванці зелених, комуністів та соціалістів. Сумарно їх рейтинг підтримки складав 8,66%. Проте важливішим було те, що таким чином Макрон став «прийнятним» для лівих виборців. Зокрема й для «м’якої частини» електорату Малашона.

Перспективи

Посилення лівих та правих популістів залишається загрозливою тенденцією для України. І перші, і другі поділяють євроскептичні погляди й наголошують на послабленні НАТО як системи колективної безпеки в Європі. Важливою обставиною залишається й те, що популісти мають симпатії до путіна.

Посилення популістів може відбитися на результатах виборів до парламенту Франції в червні 2022 року.

Те, що у Франції існує двохтурова мажоритарна виборча система дає сподівання, що результати популістів не будуть значними. Проте падіння популярності Макрона каже про те, що парламентські вибори будуть й для нього складними. Ймовірніше за все, його підтримка в парламенті буде ослаблена. А це може вплинути й на зменшення перспектив вступу України до ЄС, а Швеції та Фінляндії в НАТО.

Якби не складалась ситуація в парламентах наших європейських партнерів, варто пам’ятати – доля України буде вирішуватись на полі бою.


Отож, віримо в Господа, віримо ЗСУ, проявляємо солідарність!

Автор:Костянтин Канішев

Related posts

Людвіг Ерхард: формула добробуту та християнські цінності

«Занепад» християнської демократії?: причини і наслідки

Папа, ІПСО та інші неприємності