Український контрнаступ і перемога у війні з російськими окупантами мають одне слабке місце – залежність від зовнішньої військово-економічної допомоги. А численні зміни влади у демократичних країнах Заходу та коливання суспільних настроїв щодо допомоги Україні вимагають від нас пошуку додаткових гарантій безпеки нашого суверенітету.
Добра воля і електоральні цикли
Кремлівський диктатор вже остаточно усвідомив, що Україну йому швидко не перемогти, тому всерйоз налаштувався на тривалий конфлікт на виснаження. І хоча країни Заходу заявили, що підтримуватимуть Україну до перемоги, часті зміни в урядах європейських держав можуть поставити під сумнів збереження військово-технічних поставок до України.
Зокрема, політична криза в Італії, спровокована відставкою прем’єр-міністра Маріо Драгі, може позбавити Україну військової підтримки і постачання необхідного озброєння для боротьби проти російської агресії. Про це вже прямо заявив голова МЗС Італії Луїджі Ді Майо.
Великою втратою для України стала відставка Бориса Джонсона, який єдиний з світових політиків пропонував Україні створення геополітичного оборонного союзу з Британією і погрожував росіянам британським ядерним ударом. Нові кандидати на пост британського прем’єра можуть бути менш охочими до питання захисту українського суверенітету. Зокрема Ліз Трасс вже заявила, що не хоче участі британських військ у російсько-українській війні.
Сьогодні Україна має значну підтримку з боку західних союзників, однак ця підтримка може бути припинена в результаті зміни урядових коаліцій, над чим вже активно працює Кремль. Вже зараз опозиція у Франції, Словаччині та інших країнах, де є чимало проросійських політиків, має шанси на прихід до влади.
Зрештою, навколо Байдена розганяють скандали щодо його сина і намагаються розхитати президентське крісло. Та й стан здоров’я американського керманича не найкращий. То ж що буде з американською допомогою, якщо на нових американських виборах переможе Трамп з його шлейфом російських скандалів?
Завтра риторика військової допомоги Україні, під впливом низки факторів, може змінитися на політику «діалогу та переговорів» і навіть «збереження обличчя» «немитої» недоімперії. Тож військові поставки Україні можуть бути припинені якщо нові західні керманичі заявлять, що вони «за мир переговори».
Де-факто, Україні сьогодні залежить від допомоги інших держав, мотивацією яких є лише добра волі допомогти. Це дуже ненадійний грунт, на якому складно буде відвоювати навіть українські території станом на 24 лютого.
Очевидним фактом також є збереження російської загрози на роки і навіть на десятиліття, тож Україна мусить мати надійніші гарантії безпеки, аніж просто військові поставки західних країн.
Геополітичний козир проти Кремля
Найкращою гарантією встановлення надійної і довготривалої безпеки для України є входження до оборонного союзу з країнами, які також усвідомлюють загрозу з боку Москви. Оскільки в Нато нас брати не поспішають, то формування Балто-Чорноморського союзу, або «Міжмор’я» у складі Польщі, країн Балтії та України залишається єдиною надійною формулою захисту миру в Східній Європі.
Москві легко і спокусливо було нападати на, здавалось би на перший погляд, слабку і геополітично самотню Україну чи на Грузію у 2008 році. А от вчиняти агресію проти держави, в якої є союзники, які їй допоможуть – змусить Москву задуматися. Історія сусідства з росіянами засвідчує: слабкість і геополітична самотність для Кремля виглядає як запрошення до вторгнення. А от на країни, які перебувають в оборонному союзі з іншими державами – Кацапія боятиметься нападати.
До того ж згідно заяв кандидатів на пост британського прем’єра, зовнішня політика Сполученого Королівства щодо підтримки України не планує змінюватися. То ж не виключено, що долучення Британії до потенційного Міжмор’я може стати цілком реальним кроком.
Сам факт входження України в оборонний блок міг би покласти край триваючому російському вторгненню. Цілком ймовірно, що після оголошення про створення союзу Міжмор’я росіянам довелося б оголосити про «виконання всіх цілей «спецоперації» і в якості жесту доброї волі забратися з української землі.
Російська загроза, на жаль, навряд чи кудись зникне в найближче десятиліття, тому українці вже повинні думати над тим, щоб 24 лютого не повторилося знову і чергову хвилю навали орди ми зустрічали не самі.
Але навіть якщо союз Міжмор’я (або як його інколи називають поляки – Інтермаріум) буде створено через кілька років – це означатиме, що через кілька років для українців нарешті настане міцний мир, який Москва не наважуватиметься порушити. І поки Україна буде в оборонному союзі – мир триватиме і для наших дітей.
Україна в союзі з Польщею, країнами Балтії і Британією отримає також стабільну основу для розвитку економіки та інвестицій. До нас потягнуться грошові потоки інвесторів з усього світу, які не боятимуться, що через кілька років росіяни знову нападуть і все знищать.
Україна в Міжмор’ї – це гарантія, що росія ніколи більше не нападе.
Автор: Валерій Майданюк