Наша команда в проєкті InfoLight.UA досліджувала російську інформаційну спецоперацію щодо поширення “новини” про вихід шоу Такера Карлсона на російському ТБ. З’ясувалося, що шоу виходить з вересня 2023 року, а станом на травень вже вийшло кілька десятків випусків російською мовою. Тобто – новини, події, про яку вартувало б писати, не було.
На додаток, за кілька годин після нашого спростування вийшло і пояснення команди Такера Карлсона, в якому йшлося про те, що “жодної співпраці з державними медіа” вони не здійснюють. І це була реакція на публікацію в популярному американському виданні Newsweek.
Проте – шоу продовжує виходити. Після скандалу опубліковано новий випуск, в якому засновник ПВК Blackwater Ерік Принс стверджує, що росія мала право атакувати Україну, бо, мовляв “захід накачував Україну зброєю”. А от претензій Такера Карлсона щодо, вочевидь, неліцензованого використання його контенту – немає.
То що ж це було?
Нескладно припустити, що одна з цілей інформаційної кампанії, широке інформування про наявність російськомовної версії контенту, який випускає Такер Карлсон – досягнуто. Передовсім в Україні, де будь-хто з VPN та без знання англійської, може комфортно слухати досить вибіркову підбірку цього шоу. Наприклад, оригінальне відео з Еріком Принсом триває майже дві години, а російською – 20 хвилин. В яких дуже концентровано вмістили потрібні росії наративи: про неможливість перемогти росію, про те, що війну можна було зупинити й навіть про те, що американська зброя слабкіша за російську.
Проте повністю змонтувати потрібну для росії картинку не вдалося. Хоча найважливіше, можна сказати – ключове, прибрали. І в цьому вся росія. Хоча і Такер, і Принс достатньо компліментарно говорять про росію та її міць, вочевидь вона не може бути їх ідеалом, оскільки:
- Принс максимально жорстко критикує втручання в приватність та поширення вуличних камер, стеження за людьми, пропагує повернення до готівки. І як антиприклад наводить Китай з його тотальним контролем. Проте хіба в росії цього менше? Хіба москва не вкрита такою кількістю камер, що жодному місту США дуже далеко до цього? А держпослуги й навіть повістки онлайн? Невже Такер Карлсон, перебуваючи у москві, не помітив цього стеження?
- Принс як один з захищених месенджерів називає Телеграм. І це відверто шокує, як засновник найбільшої приватної військової компанії та безумовно фахівець у сфері безпеки може не знати, що це месенджер не є ані безпечним, ані приватним. І що його зв’язок з фсб відомий всьому світу.
Чи померла республіканська партія?
Однією з ключових тез цього інтерв’ю є слова Принса про те, що сучасну республіканську партію захопили корпорації та що Трамп має її зруйнувати, щоб врятувати.
Тож, так, можливо, абсолютно новий політичний рух. Ось чому Трамп є трансформаційним. Тому що він вийшов за межі республіканської партії, так, і зробив це.
говорить він.
Це дуже важливий насправді сигнал. Бо йдеться, вочевидь, про те що під гаслами консервативної ідеології частина цієї партії планує, по суті, анархо-капіталістичну революцію. Якщо повірити, що Такер Карлсон близький до реального ядра трампістів, а це вочевидь є саме так, а Ерік Принс є досить впливовий в ньому (а як може інакше, якщо саме він отримав доручення у 2016 налагодити таємний канал для контактів між Трампом та путіним?) – то з цього вимальовується цілком однозначна картина – республіканська партія та американський консерватизм під загрозою знищення зсередини.
При цьому невідомо, чи дійсно сам Трамп цього прагне – чи ним дуже вдало маніпулюють люди на кшталт Принса? Проте треба однозначно розуміти, що в США відбувається достатньо небезпечна тенденція, яка може поставити країну на межу відкритого протистояння: з однієї сторони – ультраліберальна екстрема в демократичні партії відштовхує дуже багатьох поміркованих демократів. З іншої – радикалізм, популізм та конспірологія трампістів та бажання знищити республіканську партію позбавляє найпотужнішу країну демократичного табору та євроатлантичної спільноти бодай якоїсь альтернативи.
А що ж Україна?
Наше місце насправді в цій історії може бути ключовим. Не так давно українським протестантським пасторам вдалося переконати Майка Джонсона внести й протиснути законопроєкт щодо допомоги Україні. І як би Принс та Карлсон не переконували своїх глядачів що росія виграє цю війну, навіть вони визнають, що ми дуже добре вчимося, а по інженерній думці зараз світові лідери в озброєнні.
Звісно, нам бракує ресурсів та часу, щоб ці розробки масштабувати, тестувати та виробляти. Але цей ресурс є в США. Ба більше, їм він вкрай потрібен, навіть виходячи зі слів Принса. І завдання українців – вийти на американське інформаційне поле, на тих, хто може лобіювати нашу військово-технічну співпрацю та переконати, що підтримка України – безальтернативна для саме консервативного американського виборця.
Україна не просить нічого задарма. Хоч ми й віддаємо в цій битві найцінніше що може бути – життя наших бійців, проте з США можна і треба говорити двома мовами одночасно: християнських цінностей та вигоди.
Наразі ми єдині, хто стримує стрімке просування радикального ісламу терористичного ґатунку (бо поміркований іслам Кавказу – з нами), розпусного непотизму елітарної криптомонархії, яка за поведінкою дуже нагадує часи Калігули в Римській імперії та комуністичного Китаю, який використовує росію як таран на США. Натомість все що є здорового в росії, вже давно воює разом з ЗСУ. І мова звісно не про колективного Навального та іншу псевдопозицію, а про бійців на кшталт Дениса Капустіна та його РДК. Хто може бути ближче за духом американським правим, ніж він чи азовці? Чи є хтось подібний по іншу лінію фронту?
З іншої сторони, ми дійсно – найбільші технологічні та військові інноватори у світі. Ми адаптували всі військові стратегії під вкрай обмежені ресурси, ми пів року протрималися без американської допомоги й майже не втратили територій. Ми відігнали один з найбільших потужних флотів світу від власних берегів завдяки власним дронам. Наші ж дрони б’ють все далі й далі в тил ворога. Нам знищують енергетику, а в нас не зникає світло. Так, нам вкрай важко. Але перед початком війни Україною керувала команда державного зрадника януковича, яка готувала країну до капітуляції. І маючи безліч агентури на всіх щаблях – ми встояли.
Що це як не прояв християнської мужності та відданості власній нації країні, нації, крові, вірі? Що це як народження нових хрестоносців, місія яких – повторити подвиг попередників? Може варто пам’ятати що саме на українській техніці – білі хрести! Хіба це випадковість, що ворог першим обрав темну символіку?
Це битва добра і зла, і ми запрошуємо здорову та сильну Америку відроджуватися та ставати поруч!