В минулому, два століття тому, консерватизм і лібералізм були протилежностями у поглядах щодо демократії, а сьогодні консерватори залишилися чи не єдиними прихильниками справжньої демократії.
Право більшості, свобода слова, рівність усіх замість привілеїв, традиційно вважалися основотворчими принципами демократії. Але у ХХІ столітті, під впливом ідей “нових лівих”, лібералізм почав відходити від цих принципів на користь того, що декому видається “соціальною справедливістю”. Натомість консерватизм, перейшов на позиції захисту автентичної демократії без расових та гендерних квот, без покарань за свободу висловлювань, без “кенселінгу” та булінгу людей інших поглядів.
Консерватори занепокоєні не лише падінням рівня патріотизму, але й загальним зниженням авторитету Заходу на планеті, зумовленого пануючою системою ідеологічних вірувань. Двадцять років тому жителі Азії захоплювалися західною рівністю, повагою до прав людини, західною демократією, були приголомшені тим, що на Заході жінки мають право водити авто й самі вибирати, за кого виходити заміж. Декілька десятиліть тому Захід ніс прогрес, справедливість, руйнував забобони. А сьогодні більшість топових тем у західних медіа викликають нерозуміння і навіть глузування серед індійців, арабів чи африканців. Впливове видання The Economist фіксує дедалі більшу розбіжність між ліберальними цінностями Заходу та рештою світу. Така ситуація може привести замість лідерства до маргінесу.
Сучасний консерватизм виступає за повернення автентичних демократичних принципів, за якими демократія має бути владою більшості, а не диктатурою різноманітних меншин, котрі нав’язують свою волю більшості. Консерватори проти того, щоб погляди меншості називали “прогресивізмом”, а думку більшості – “популізмом”, оскільки це руйнує самі основи демократичного врядування.
Консерватори вважають проблемою, що свобода слова, як одне з найбільших досягнень західних суспільств, опинилася під загрозою, бо ваші висловлювання чи погляди “порушують чиїсь стандарти”. При тому, що насправді вони можуть просто не подобатися якимсь вразливим і закомплексованим людям.
Рівність, як одне з найбільших досягнень лібералізму, сьогодні перетворюється на свою протилежність і виступає за привілеї для окремих категорій населення. Консерватори сьогодні залишаються одними з небагатьох захисників того, що звикли називати демократією, рівністю та справжньою свободою без зірочки та терабайтами обумовлень дрібним шрифтом, які нівелюють справжнє значення демократичних цінностей.
Автор: Валерій Майданюк
