Підживлюючи громадянські війни та диктаторські режими в Африці Росія перетворює на пекло життя мешканців цього багатостраждального континенту. Брешучи про західний колоніалізм, своїми злочинами Росія давно перевершила масштаби насильства будь-яких колонізаторів.
Більшість африканських воєн другої половини ХХ століття, геноцидів та спалахів голоду були спричинені або підтримувані політикою Москви, котра боролася проти своїх геополітичних конкурентів в Африці. Комуністичний режим Менгісту Хайле Маріама в Ефіопії, якого називали «чорним Сталіним», вбив голодом сотні тисяч людей, а життя мільйонів – перетворив на пекло за активної підтримки та військових поставок Москви.
Криваві війни в Анголі, зруйноване Сомалі, диктаторські режими справжніх людоїдів, таких як Жан-Бедель Бокасса – до всього доклала свою руку Москва. Значна частина воєн та страждань народів Африки не відбулася б, якби росіяни не пхали своїх рук до «чорного континенту»: не допомагали кривавим диктаторам, не підтримували збройні перевороти й не озброювали сепаратистів.
Російська пропаганда любить повторювати, що Росія ніколи не мала колоній в Африці, на відміну від європейських держав. Проте росіяни ще не розвинули совість настільки, щоб усвідомити, скільки лиха насправді вони принеси африканцям. Європейський колоніалізм не пролив стільки крові в Африці, скільки пролили росіяни своєю «допомогою».
Сьогодні Росія продовжує провокувати конфлікти в Африці та використовує «вагнерівців» для військових переворотів та встановлення проросійських режимів в Сахелі, зокрема – в Малі та Нігері. Вже сьогодні три країни Сахелю, через вплив росіян, відвертаються від цивілізованої спільноти та африканських міжнаціональних об’єднань та перетворюють на диктатури, очолювані хунтами.
Окрім Африки,Москва перетворила на заповідник бідності і застою колись найкрасивіший курорт на Карибському морі – Кубу. «Острів свободи», який славився чудовими пляжами, готелями, ресторанами та був найпопулярнішим місцем для відпочинку американських туристів, після втручання Москви деградував до злиденної країни в райському куточку світу. Під час інспірованої Кремлем Карибської кризи, коли світ постав на межі ядерної війни, Москва «допомогла» захистити непорушність режиму Кастро, і цим прирекла народу Куби на більш ніж півстоліття злиднів, страждань, терору і тоталітаризму. Колись вільні кубинські рибалки тепер об’єднані в рибні колгоспи. До прикладу, їм заборонено ловити і їсти омарів – їх необхідно здавати державі, котра продасть їх іноземним туристам або віддасть партійному начальству.
У світі залишилося дуже небагато країн, яким не зіпсували життя росіяни, але це лише тому – що їхні руки поки що туди не дотягнулися. Українські операції ГУР в Африці, спрямовані на зменшення загрозливого впливу росіян, не можуть бути масштабними, хоч і стали актом небайдужості українців до долі африканських народів. Світова спільнота повинна зупинити росіян в Африці, котрі прийшли як вовки в овечих шкурах, поглиблюють насильство на континенті і перетворилися на найбільших колонізаторів в ХХІ столітті.
Автор: Валерій Майданюк