Нові деталі викликають питання щодо позиції Дениса “Редіса” Прокопенка, командування “Азову” та перспектив подальших обмінів
У світлі нещодавнього обміну полоненими, який відбувся 24 серпня, з’явилися нові деталі, що потребують ретельного аналізу та обговорення. За інформацією з офіційних джерел, серед 115 звільнених українців 82 – це військовослужбовці 12 бригади НГУ “Азов”. Цей факт підкреслює значущість операції та її внесок у повернення наших героїв.
Проте, як зазначають експерти Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, які досліджують інформаційні впливи ще з літа 2022 року, після кожного обміну росія намагається знецінити роботу українських переговорників. “Методи ворога не змінюються. Вони спрямовані на одну з найбільш вразливих до пропаганди категорій – родини військовополонених та цивільних заручників”.
Тому заява командира “Азову” Дениса “Редіса” Прокопенка щодо цього обміну викликала подив у експертів та громадськості.
У своєму дописі Прокопенко зазначив, що “з-поміж 900 відданих Україні військовослужбовців, для котрих у російському полоні найгірше ставлення, додому не повернувся ніхто”. Ця заява суперечить фактам, адже 82 звільнені строковики бригади завжди входили до загального числа понад 900 полонених військових 12 бригади НГУ “Азов”.
“Виглядає так, ніби командування “Азову” відмовилося від своїх строковиків. Це викликає серйозні питання щодо єдності підрозділу та ставлення до всіх його бійців”, – коментує заяву “Редіса” військовий експерт Андрій Васильчук.
Варто зазначити, що з 900+ полонених “азовців” лише близько 700 – бійці контрактної служби полку “Азов”, який існував у складі частини 3057 під час оборони Маріуполя. Інші понад 200 бійців – це контрактники та строковики в/ч 3057, які і формально, і фактично сьогодні належать до 12 бригади “Азов”.
“Невже життя військового з “Азову” важливіше за життя інших тисяч військових, які так само пішли боронити нашу державу в найскладніший період?”, – риторично запитує один з ветеранів АТО/ООС, який нині продовжує служити в ЗСУ, в коментарі для нашого сайту.
“Росія може використовувати такі внутрішні суперечки для власної пропаганди та спроб розколоти українське суспільство”, – попереджає Андрій Васильчук. Водночас, не можна заперечувати героїзм та жертовність бійців “Азову”, особливо під час оборони Маріуполя. Проте, як зазначають військові експерти, кожен український захисник, незалежно від підрозділу, заслуговує на повагу та підтримку.
Окремої уваги заслуговує питання щодо ролі самого Дениса Прокопенка у перемовинах про вихід бійців з “Азовсталі”. За наявною публічною інформацією, однією з умов росіян щодо повернення гарнізону додому було перебування Прокопенка та інших командирів у Туреччині, а також їхня відмова від участі у війні та публічних виступів.
“Розуміючи можливі наслідки, командир “Азову” не тільки погодився повернутися з Туреччини, а й публічно відновив командування підрозділом. Більше того, у серпні 2024 року він навіть дав інтерв’ю іноземному журналісту”, – зазначає аналітик.
Експерти підкреслюють, що такі дії могли вплинути на процес обміну полоненими, який фактично був зупинений на більш ніж півроку після повернення командирів з Туреччини. Проте це не зупинило публічну критику з боку тих, хто мав би знати реальну причину цього.
Важливо зауважити, що, за словами відповідальних за обміни органів, жодна особа в державі, крім перемовної групи, не володіє повною інформацією про стан перемовин та наявний обмінний фонд.
“Стверджувати про втрачені можливості після подій у Курську – передчасно. Російські ЗМІ вже повідомили, що не всі їхні строковики повернулися. Крім того, в обміні 24 серпня не були задіяні представники інших ворожих підрозділів, таких як “Ахмат” та “Вагнер””, – пояснює джерело, близьке до Координаційного штабу з питань поводження з полоненими.
Варто зауважити, що завдяки успішній операції ЗСУ в Курській області було поповнено обмінний фонд, у тому числі строковиками та “кадирівцями”. Частину з російських строковиків було обміняно на наших захисників. При цьому, за інформацією з російських джерел, не всіх їхніх строковиків було повернуто.
Експерти закликають дочекатися подальших обмінів і не робити поспішних висновків. “Перемовний процес лише набирає обертів у зв’язку з подіями в Курську. Важливо зберігати холодний розум та єдність”, – відзначає керівник InfoLight.UA Юрій Гончаренко.
Ситуація навколо обміну полонених залишається складною та потребує виваженого підходу. Лише об’єктивний аналіз фактів та конструктивний діалог можуть сприяти досягненню головної мети – поверненню всіх наших захисників додому.