Актор, який став президентом, зміцнив армію,підняв економіку країни і доклався до розвалу «імперії зла» – це про Рональда Рейгана – консерватора, котрий знав як поводитися з Росією.
Рональд Рейган народився в Іллінойсі 1911 року в сім’ї ірландського та шотландського походження. Мити була прихожанкою протестантської церкви, батько багато пив. Через батька майбутній президент до кінця життя майже не вживав алкоголю. У 1930-х роках Рейган переїхав до Лос-Анджелеса, де розпочав кар’єру актора. Він знявся у ролях близько 77 фільмів та був спортивним коментатором. Коли почалася Друга світова війна, 1941 року Рейган вступив добровольцем до війська, але через слабкий зір його залишили у США знімати навчальні та патріотичні фільми для підйому армійського духу.
1964 року Рейган знайомиться з впливовими республіканськими політиками та бізнесменами, на яких справляє враження. Партійні лідери запропонували йому балотуватися на пост губернатора Каліфорнії, який він здобув 1966 року. Рейган пробує змагатися й за президентське крісло, однак двічі зазнає поразки. Лише 1980 року Рональду Рейгану вдалося виграти вибори і перемогти кандидата від Демократичної партії та чинного президента Джиммі Картера.
Політика президента-республіканця базувалася на класичних консервативних принципах: зменшення державного втручання в економіку, зменшення податків, концентрація уваги на безпосередніх і найголовніших обов’язках глави держави – обороні і зовнішній політиці. Критикуючи попередників, Рейган зазначав: «Уявлення держави про економіку можна звести до декількох коротких фраз: Якщо щось рухається, оподатковуй це; якщо воно продовжує рухатися, зарегулюй це. А як зупиниться — субсидуй це». Намагаючись не повторювати бюрократичних помилок опонентів, Рейган, протягом перших трьох років президентства, щороку знижував податок на прибуток на 10 %.
Консервативний господар Білого дому Рейган дотримувався стратегії найменшого регулювання економіки, скорочення державних витрат – насамперед на чиновників та контролю над інфляцією. Його економічну політику преса назвала «Рейганомікою» і саме ця модель оздоровила країну та подолала кризові явища. Внаслідок «рейганоміки» покращився притік закордонних інвестицій, збільшилася завантаженість промисловості, скорочення безробіття з 11 до 5,5 %, зростання частки США у промисловому виробництві та активізація національної економіки.
За часів Рейгана, армія, котрій демократи приділяли небагато уваги, стала пріоритетом №1. «У 1981, коли я посів президентське крісло в Білому домі, — згадував Рейган про початок свого президентства, – волокна воєнного м’яза були настільки атрофовані, що наша здатність успішно відбити можливу атаку з боку Радянського Союзу була дуже сумнівна: винищувачі не літали, бойові кораблі не плавали. Наші найкращі сини і доньки покидали військову службу, моральний стан добровольчої армії перебував у занепаді; наше стратегічне озброєння десятиліттями не модернізувалося. Водночас Радянський Союз створював воєнну машину, яка загрожувала перевершити нашу на будь-якому рівні. Мені хотілося сісти за стіл переговорів, щоб покласти край цій безглуздій політиці „взаємного гарантованого знищення“, але для цього Америці насамперед потрібно було збільшити свою воєнну міць. Тоді ми могли б вести переговори з позиції сили, а не слабкості» – згадував Рейган.
У своїй знаменитій промові 1983 року Рейган проголосив СРСР «імперією зла». І хоч як це не пасувало лідеру держави, правду було озвучено з найвищої трибуни. Москва тоді знищувала народ Афганістану, практично розгромила дисидентський рух, в країні запанувала «андропівщина» – називати чорне білим було всупереч традиційним консервативним принципам Рейгана.
Американський лідер відмовився від зруйнованої Кремлем політики «розрядки», розпочав переозброєння армії та підтримку антикомуністичних рухів по всій планеті. 1983 року почалася широкомасштабна програма з досягнення військової переваги Штатів в космосі, котру преса охрестила «Зоряними війнами». Показово, що сама програма мала й подвійне значення – змусити СРСР втягнутися у виснажливе економічне протистояння і ослабити свої ресурси. Рейган знав, що росіяни у Кремлі не пошкодують нічого, аби випередити США у космічній гонці озброєнь, тому й спровокував їх на дорогу та витратну програму, котра підірвала радянську економіку.
Світове падіння цін на нафту в 1986 році, коли нафта впала з 32 доларів до 8 за барель, за оцінками економістів, пов’язане із зовнішньою політикою Рейгана щодо підриву основної статті експорту СРСР. Рейган зумів переконати саудитів здійснити короткостроково невигідний, але стратегічно надзвичайно важливий і переможний крок щодо максимального збільшення видобутку «чорного золота», котре своєю кількістю на ринку мало б обвалити ціну.
Саме політичні ініціативи Рейгана вже через 3 роки спричинили падіння комуністичних режимів в Центрально-Східній Європі, масові протести поневолених народів в СРСР, а невдовзі – й обвал «імперії зла». Нинішнім американським республіканцям-консерваторам надзвичайно бракує державної мудрості, геополітичної стратегії та розуміння суті московського режиму, котрим володів Рональд Рейган.
Автор: Валерій Майданюк