Перемога Трампа зумовила відмову декотрими західними компаніями призначення на посади за расовими чи гендерними критеріями та повернення до демократичних критеріїв професіоналізму.
Після перемоги Дональда Трампа ціла низка великих західних корпорацій McDonald’s, Meta, Axios і тд. оголошують про свою відмову від лівацької цензури або програм імплементації гендерної рівності та припиняють розглядати кандидатів на роботу за протоколами позитивної дискримінації – тобто надання переваг за ознаками гендеру, раси чи інших аспектів особистості.
Зокрема впливове медіа Axios відмовляється від використання в процесах прийняття управлінських рішень критеріїв щодо етнічних чи гендерних меншин. Тепер все базуватиметься виключно на професійних якостях.
Так, як між іншим, і було передбачено законодавством, Конституцією і демократичними нормами, здобутими у такій важкій столітній боротьбі. А потім апологети рівності, котрі насправді боролися за встановлення НЕрівності, всюди кричучи про власне розуміння «рівності», поступово атакували здоровий глузд і примусили мовчати більшість, встановлюючи відверто абсурдні ідеї та цінності.
Абсурдистські цінності, котрі насправді пропанували нерівність та расову і статеву дискримінацію, котрі поховали свободу слова, демократію та норми конституції, дійсно зайшли занадто далеко за межі діючого законодавства в багатьох країнах.
Будь-яка держава чи цивілізація сильна тоді, коли професіонали перебувають на своєму місці. Радянський комунізм загнив і розвалився, в тому числі, й через притаманну диктатурі консервацію (в поганому розумінні цього слова) кадрів. На посади призначали не кращих, а лояльних, посередніх, але ідеологічно відданих партії та місцевій номенклатурі кадрів. Здорової конкуренції у сферах де приймалися найважливіші рішення в СРСР не було. А в епоху «Застою», коли країною керували геронтократи, криза кадрів вже вела країну до колапсу.
На противагу комуністам, в демократичних країнах Заходу панувала конкуренція політиків, управлінців, менеджерів, в результаті котрої, фахові професіонали на керівних посадах вели вгору свої корпорації, галузі та країни. Саме завдяки конкуренції та відбору кращих США виявилися успішнішими за Радянський Союз.
Але коли в країнах Заходу, під впливом наступаючих лівацьких цінностей, поступово почали добирати кращих на державні та керівні посади у корпораціях не за принципами професіоналізму, а за кольором шкіри, статевої приналежності, сексуальною орієнтацією чи уявних людських ідентичностей – постала загроза втрати лідерства Заходу в світі з жорстким конкурентним середовищем. Квоти на представництво лише певних, кимось обраних категорій «дискримінованих», в рамках позитивної дискримінації більшості, почали охоплювати дедалі більшу кількість корпорацій та структур не лише на Заході, але й в Центральній Європі й почали популяризуватися в Україні.
В розвиненій та міцній економіці нищівний ефект від призначення будь-кого на посади одразу не помітний, а поступова низхідна траєкторія може тривати десятиліттями, поєднуючись з іншими шкідливими факторами. Але й СРСР загнивав і трухлявів поступово, сяк-так існуючи на чолі з дряхліючим Брєжнєвим, Андроповим, Черненком.
Протестна реакція більшості, котра кинулася в іншу крайність проти крайнощів лівацького абсурдизму і проявилася у перемозі Трампа та республіканців, стала відповіддю на нав’язування суспільній більшості неприйнятних цінностей. А швидка відмова багатьма корпораціями від лівацьких професійних критеріїв засвідчила, що внутрішньо вони були багатьом з них невластиві і їх відкинули в перший зручний момент – ще навіть до інавгурації Трампа.