11 березня Литва святкує 35-річчя відновлення своєї незалежності, яка була проголошена 1990 року. Того дня Верховна Рада Литовської Республіки ухвалила Акт про відновлення незалежної Литовської держави, ставши першою республікою, що вийшла зі складу СРСР. Але в контексті заяв з білого дому та подій минулого місяця, святкування у Литві відзначаються з тривогою за майбутнє країни
11 березня 1990 року Верховна Рада Литви під керівництвом руху «Саюдіс» оголосила про відновлення незалежності, скасувавши радянську окупацію, яка розпочалась у 1940 році через пакт Молотова-Ріббентропа. Це стало першим кроком до розпаду СРСР. У січні 1991 року радянські війська спробували придушити незалежність Литви, атакуючи Вільнюську телевежу, що призвело до загибелі 14 осіб і поранення понад 1000 людей. Однак завдяки народному спротиву Литва змогла зберегти свою незалежність, і 6 вересня 1991 року СРСР визнав її суверенітет. Цей день став одним із трьох основних національних свят Литви поряд із Днем державності (6 липня) та Днем відновлення державності (16 лютого).
Литва, невелика балтійська країна з населенням близько 2,7 мільйона осіб, стала важливим гравцем на міжнародній арені після здобуття незалежності в 1990 році. Литва активно інтегрується в міжнародні організації, сприяє розвитку демократії та прав людини, а також підтримує європейську і трансатлантичну співпрацю.
Нинішнє геополітичне становище та зовнішня політика Литви є цікавим феноменом побудови успішної, демократичної національної держави під боком у Ерефії, за умов, що загроза російського вторгнення ніколи не зникала повністю, а в останній місяць навіть за гострилася.
Одним із головних орієнтирів зовнішньої політики Литви є її участь у міжнародних організаціях, зокрема в Європейському Союзі та НАТО. Литва стала членом ЄС та НАТО в 2004 році, що значно зміцнило її політичні та економічні позиції в Європі. Членство в цих організаціях не лише до останнього часу гарантувало економічну стабільність і розвиток, але й є основою для безпеки держави, адже Литва знаходиться в безпосередній близькості до Росії, яка становить потенційну загрозу для її суверенітету.
Крім цього, поруч з її територією лежить так званий Сувалківський коридор – смуга землі довжиною у сотню кілометрів, котра відділяє тимчасово окуповану росіянами Калінінградську область Ерефії від васальної Москві Білорусі. Воєнні експерти стверджують, що у випадку агресії Москва битиме насамперед туди, відокремивши таким чином три балтійські країни від Польщі, а отже й – сухопутної воєнної допомоги з Європи. За останні тижні в Литві всерйоз задумалися над ймовірністю такого сценарію, враховуючи, що навіть найрадикальніші варіанти можуть стати можливими.
Литва активно підтримує розширення ЄС та НАТО, зокрема щодо країн Східної Європи. Вона виступає за інтеграцію таких держав, як Україна, Грузія та Молдова, з метою зміцнення стабільності в Європі та підтримки демократичних процесів. Литва також активно підтримує Україну в її європейському та євроатлантичному виборі, допомагаючи в процесах реформ та інституційної інтеграції в ЄС та НАТО.
Литва неодноразово висловлювала стурбованість щодо агресивної зовнішньої політики Росії, зокрема після анексії Криму в 2014 році та військових дій на сході України. Литва активно підтримує санкції проти Росії та виступає за посилення військової присутності НАТО в Балтійському регіоні. Більш того, Литва є важливим партнером у військовій співпраці з іншими країнами Балтії, такими як Латвія та Естонія, а також активно залучена до розширення Альянсу на сході.
З моменту російської агресії проти України Литва стала одним з найактивніших її союзників у Європі. Литва надає Україні не тільки гуманітарну допомогу, але й військову підтримку. Литовські урядовці регулярно наголошують на важливості підтримки української територіальної цілісності та незалежності, а також закликають міжнародну спільноту до більш рішучих дій проти російської агресії. Окрім цього Литва, з країнами Балтії та Скандинавії, розпочала спільну підготовку української бригади в рамках проєкту «Нордично-Балтійської бригади».
Цікаво, що відносинах з Китаєм маленька Литва не боїться кидати виклик китайському дракону. Нещодавні політичні суперечності, зокрема щодо Тайваню, стали причиною напруження в двосторонніх відносинах. Литва підтримує Тайвань і його право на самовизначення, що не подобається Китаю, і це стало важливою темою у зовнішній політиці країни. Це практично єдина європейська країна, котра робить ставку на Тайвань, замість заробляти на торгівлі з Китаєм.
Сучасний світ ставить перед Литвою нові виклики, що вимагають від держави гнучкої та адаптивної зовнішньої політики. Литва продовжує працювати над зміцненням своїх союзів і партнерств, підтримує міжнародну правову систему та активну участь у вирішенні глобальних проблем.
Основними викликами для зовнішньої політики Литви залишаються забезпечення безпеки в умовах агресії з боку Росії, підтримка стабільності у Східній Європі та боротьба за активну роль у глобальних питаннях, таких як зміна клімату, економічна стабільність та права людини.
Зовнішня політика Литви є прикладом того, як маленька країна може ефективно адаптуватися до складних геополітичних реалій, не тільки забезпечуючи свою безпеку та економічне процвітання, але й впливаючи на міжнародні процеси. Литва демонструє приклад активної та відповідальної участі в міжнародних справах, виступаючи на захист демократії, прав людини та стабільності в Європі та світі.
Литва залишається не лише однією з ключових держав Міжмор’я – потенційного Балто-Чорноморського союзу, але й чи не єдиним українським союзником, який до нас немає жодних претензій і щиро допомагає, розуміючи, що якщо росіянам вдасться досягти успіхів в Україні – Литва буде наступною.