Інформаційний простір України сьогодні перебуває під безпрецедентним тиском зовнішніх та внутрішніх факторів. Гібридна війна, розпочата Росією, перетворила сферу інформації на один із ключових фронтів протистояння, де відбуваються систематичні атаки на свідомість громадян, державні інституції та суспільну єдність. У цих умовах формування ефективної інформаційної політики стає питанням національної безпеки та збереження державного суверенітету.
Сучасний стан інформаційного простору України характеризується складним переплетінням викликів, серед яких особливо небезпечними є масштабні дезінформаційні кампанії, організовані російськими спецслужбами, регулярні кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури та зростаюча залежність від іноземних технологічних платформ. Одночасно інформаційне середовище країни потерпає від внутрішніх проблем: недостатньої медіаграмотності значної частини населення, що робить його вразливим до маніпуляцій; олігархічної концентрації медіаресурсів, яка обмежує плюралізм думок; недосконалості законодавчої бази у сфері інформаційної безпеки та регіональної фрагментації інформаційного простору.
Реформування інформаційного сектору на засадах християнсько-демократичної ідеології передбачає пошук гармонійного балансу між необхідними безпековими заходами та фундаментальними свободами. У центрі такого підходу стоїть людина з її гідністю та правом на достовірну інформацію. Інформаційний простір має слугувати розвитку особистості, а не перетворювати її на об’єкт пропагандистських чи комерційних маніпуляцій. Свобода слова та вираження думок, будучи фундаментальною цінністю, повинна врівноважуватися відповідальністю за поширювану інформацію. Водночас держава має втручатися в інформаційну сферу лише тоді, коли громадянське суспільство, медіа та окремі громадяни не можуть ефективно протистояти загрозам самостійно, що відповідає принципу субсидіарності.
Захист від дезінформації та інформаційних загроз потребує комплексного підходу, що включає розробку сучасного законодавства, створення ефективної системи моніторингу інформаційного простору та розвиток стратегічних комунікацій держави. Законодавчі зміни мають забезпечити баланс між національною безпекою та демократичними свободами, відповідаючи європейським стандартам та враховуючи реалії гібридної війни. Система моніторингу інформаційного простору повинна забезпечувати раннє виявлення дезінформаційних кампаній та координацію відповіді на них. Стратегічні комунікації держави мають будуватися на принципах правдивості та прозорості, забезпечуючи оперативне реагування на дезінформацію та формування власного інформаційного порядку денного.
Розвиток відповідальних та етичних медіа є ключовим елементом здорового інформаційного простору. Суспільне мовлення, вільне від політичного та комерційного впливу, має стати надійним джерелом інформації та майданчиком для суспільного діалогу. Медіа-плюралізм, що передбачає різноманіття медіа, включно з локальними та спеціалізованими, забезпечує представлення інтересів різних груп суспільства. Прозорість медіавласності дозволяє громадянам розуміти можливі впливи та інтереси, що стоять за тими чи іншими медіа. Саморегуляція медіаринку через професійні етичні кодекси та незалежні органи журналістської етики сприяє підвищенню якості інформаційного продукту та довіри до медіа.
Цифровий суверенітет України в сучасних умовах набуває стратегічного значення. Розвиток національних цифрових платформ як альтернатив глобальним соціальним мережам та іншим цифровим сервісам забезпечує наявність національних опцій у стратегічно важливих сферах, не ізолюючи країну від глобального цифрового простору. Захист персональних даних громадян відповідно до європейських стандартів включає як законодавчі гарантії, так і технічні рішення для забезпечення конфіденційності. Сприяння розвитку українськомовного контенту в інтернеті та адаптація глобальних платформ до українських реалій зміцнюють національну ідентичність у цифровому просторі. Активна цифрова дипломатія дозволяє Україні впливати на формування міжнародних правил та стандартів цифрового простору, використовуючи свій унікальний досвід протидії інформаційним загрозам.
Інформаційна грамотність населення визначає стійкість суспільства до маніпуляцій та дезінформації. Включення медіаграмотності до освітніх програм на всіх рівнях, проведення інформаційних кампаній з підвищення обізнаності щодо інформаційних загроз, підтримка незалежних фактчекінгових проєктів та створення діалогових платформ для обговорення суспільно важливих питань формують культуру критичного мислення та відповідального споживання інформації.
Реформування інформаційного простору України має відбуватися у тісній співпраці з міжнародними партнерами, особливо в контексті європейської інтеграції. Гармонізація українського законодавства у сфері інформаційної політики та медіа з нормами ЄС, активна участь у міжнародних ініціативах з протидії дезінформації, вивчення та адаптація успішного досвіду європейських країн, реалізація спільних проєктів із партнерами з ЄС дозволять залучити додаткові ресурси та експертизу.
Особливої уваги потребує стратегія відновлення інформаційного простору на деокупованих територіях. Відбудова пошкодженої інформаційної інфраструктури, розширення покриття українського телерадіомовлення, забезпечення доступу до інтернету, впровадження програм інформаційної реінтеграції, спрямованих на подолання наслідків російської пропаганди, документування випадків дезінформації та інформаційних операцій противника, підтримка розвитку локальних медіа – все це сприятиме відновленню єдиного інформаційного простору країни.
Християнсько-демократичний підхід до реформування інформаційного простору України спрямований на створення середовища, де поважається гідність кожної людини, забезпечується право на достовірну інформацію, підтримується плюралізм думок та відповідальне ставлення до поширюваної інформації. В умовах війни та глобальних інформаційних викликів такий підхід дозволяє зберегти демократичні цінності, одночасно забезпечуючи надійний захист від дезінформації та маніпуляцій.
Створення ефективної нормативно-правової бази, розвиток інституційної спроможності у сфері інформаційної безпеки, підтримка медіа-плюралізму, інвестиції в цифровий суверенітет, системний розвиток медіаграмотності, міжнародна співпраця та формування платформ для конструктивного діалогу – ці стратегічні напрямки дозволять Україні сформувати стійкий та демократичний інформаційний простір, здатний ефективно протистояти зовнішнім загрозам та сприяти розвитку суспільства, заснованого на цінностях гідності людини, свободи, відповідальності та солідарності.
