Геополітичне становище Фінляндії та останні сигнали з Білого дому перекроюють попередню стабільну реальність, в якій Фінляндія була економічно благополучною «батьківщиною Санта-Клауса» на посилення оборони та пошук додаткових союзників, якщо нинішні виявляться такими самими, як в 1939 році.
Сьогодні геополітичне становище Фінляндії визначає її зовнішньоекономічну та оборонну стратегію. Її політичні цілі ґрунтуються на забезпеченні безпеки, стабільності та розвитку, що особливо актуально в умовах нових викликів на європейському континенті.
Фінляндія є частиною Європейського Союзу та входить до зони євро, що дозволяє їй підтримувати активні економічні та політичні зв’язки з іншими країнами ЄС. Після довгих десятиліть військового нейтралітету, Фінляндія змінила свою зовнішньополітичну стратегію, підписавши угоду про вступ до НАТО у 2023 році. Українці зі здивованими очима побачили, як країну буквально за кілька місяців, без жодних тривалих процедур та відповідності ефемерним «стандартам НАТО» прийняли до Альянсу попри те, що вона має спільний кордон з Росією і може «загрожувати» Санкт-Петербургу, як колись у 1939 році. Стало ясно, що в НАТО беруть не за якимись реальними критеріями, а в залежності від реальних бажань у Вашингтоні та Брюсселі.
Це стратегічне рішення Фінляндії стало щасливим квитком і відповіддю на зростаючі безпекові загрози, особливо після російської агресії в Україні, що значно змінило геополітичну ситуацію в Європі. Якби процес долучення країни до НАТО затягнувся бодай на два роки – як це й мало б бути згідно процедур вступу – сьогодні ми цілком моли б спостерігати нові погрози та концентрацію російських військ на Карельському перешийку, а з того боку Атлантики звучали б дуже невтішні для фінів вимоги.
Сьогодні, як член НАТО, Фінляндія намагається зміцнити колективну безпеку і сприяти стабільності в Східній Європі, враховуючи загрози з боку Росії.
Країна активно підтримує економічну інтеграцію в рамках ЄС і прагне розвивати взаємовигідні відносини з країнами Скандинавії та Балтії, а також з іншими державами Європи. У світлі енергетичної кризи в Європі, Фінляндія робить ставку на розвиток відновлювальних джерел енергії та збільшення енергетичної незалежності, зокрема через будівництво нових інфраструктурних об’єктів і підтримку міжнародних енергетичних ініціатив. Фінляндія приділяє велику увагу сталому розвитку, включаючи екологічну політику, підтримку зелених технологій і боротьбу зі змінами клімату.
Чимало теоретиків геополітичної концепції Міжмор’я (також відомої як “Інтермаріум”) передбачає створення союзу країн Центральної та Східної Європи, зокрема тих, які мають спільні історичні та культурні зв’язки. До цього союзу належать країни Балтії, Польща, Україна, Білорусь, а також Румунія. В ширшому варіанті можливим є розширення учасників та долучення Чехії, Словаччини, Туреччини і Фінляндії та Швеції. Цей союз має на меті посилення економічних, оборонних та політичних зв’язків серед його учасників і створення регіональної сили, яка б могла балансувати впливи Росії та інших глобальних гравців.
Якщо після можливого самоізоляціонізму атлантичних партнерів Росія залишається головною загрозою для Фінляндії, то європейські країни поки, що не виглядають тією рішучою силою, яка одразу прийде на допомогу, якщо росіяни розпочнуть погрози та нове вторгнення.
Існує декілька факторів, завдяки котрим Фінляндія має бути зацікавленою
- Географічна близькість і стратегічні інтереси. Фінляндія вже має сильні політичні та економічні зв’язки з Балтійськими країнами, Польщею та іншими державами Східної Європи. Її стратегічний інтерес у посиленні безпеки і стабільності в регіоні може сприяти більш тісному співробітництву з країнами Міжмор’я.
- Членство в НАТО і ЄС. Фінляндія є частиною обох цих організацій, що може ускладнити її інтеграцію в Міжмор’я, оскільки союз орієнтований на створення більш незалежного регіонального блоку, зокрема в оборонній сфері. Однак, з огляду на зростаючі геополітичні загрози з боку Росії, Фінляндія може бути зацікавлена у посиленні співпраці з країнами Міжмор’я для зміцнення своєї безпеки.
- Економічні можливості. Фінляндія, завдяки своїй технологічній базі, розвитку інфраструктури та високому рівню освіти, могла б бути цінним економічним партнером для інших країн Міжмор’я. Співпраця у таких галузях, як інновації, енергетика та транспорт, може стати основою для подальшого інтегрування Фінляндії в регіональний союз.
Якщо б невеликі східноєвропейські країни, котрі століттями були жертвами Росії, нарешті об’єдналися для відсічі російській агресії у складі України, Польщі, Балтії, а також Туреччини та Фінляндії – Фінляндія була б «жалом скорпіона» на геополітичному вістрі Міжмор’я, загрожуючи Санкт-Петербургу, поки інші країни союзу тримали б російській експансіонізм під загрозою нищівної відплати. Створення Міжмор’я – це гарантія стабільного миру та розвитку для всієї Східної Європи, в яку Росія й носа боятиметься потикати.
Автор: Валерій Майданюк
