Трускавець, 29 квітня 2025 року. Курортне місто, де зазвичай розмовляють про мінеральні води та профілактику, цього разу стало майданчиком для розмови про соціальне здоров’я України. Одразу після глибокої панельної дискусії «Поточний стан соціальної згуртованості в Україні», організованої ГО «Фонд сприяння демократії», у затишному холі готелю зібралися 14 людей — без камер, пафосу й протоколів — на круглий стіл «Мережа відповідальних політиків».
Формат був камерний, але зміст — стратегічний. У центрі обговорення — психологічна втома, фрагментація суспільства, довіра до інституцій та найболючіша тема — мобілізація.
«Ми не маємо ідеалізувати ситуацію», — з цього почав Юрій Гончаренко, засновник аналітичної групи InfoLight.UA. — «Суспільство розділене більше, ніж ми хочемо визнати. Але саме тому ми маємо шукати чесні відповіді».
Гончаренко нагадав, що Resilience Index, за підсумками опитування, становить 64,2 зі 100 — це немало, але вже не той порив, що був у 2022.
Cohesion Index ще нижчий — 51,8 бала, на межі «розхитаної єдності».
Учасники дискутували про нову «угоду справедливості»: як сформувати модерну політику мобілізації, яка не викликатиме протесту, не виглядатиме як примус, а стане частиною відчуття спільної відповідальності.
Олексій Івашин, ветеран і керівник ГО «Ветерани оборони», виступив коротко, але чітко:
«Найбільше зараз руйнує — несправедливість. Люди не бояться служити. Люди бояться бути “крайніми”, поки інші відсиджуються. Це розриває спільноти зсередини».
Паралельно точилася розмова про довіру. Найбільше українці довіряють ЗСУ, волонтерам і воєнній розвідці (ГУР). Найменше — уряду, парламенту та судам. Це — не просто соціологія, це карта легітимності.
Світлана Кушнір, політологиня та медійниця, зазначила, що «сьогодні громади, церкви та волонтери — це те, що тримає довіру. Але це ресурс, який теж має межі. І якщо політики не включаться — цей ресурс просто вигорить».
На фінал модератор зауважив, що «мережа відповідальних політиків» — це не клуб обраних, а спроба запустити горизонтальну платформу для тих, хто хоче не просто вигравати вибори, а нести відповідальність за єдність і тверезість суспільства.
Висновок дня був простий: Україна встояла. Але втримати — це складніше, ніж захистити. І якщо не зшивати країну політично, психологічно та економічно вже зараз — розриви лише поглибляться.
