29 квітня 2025 року в Трускавці, у межах Демократичного тижня Карпатського моря, відбулася панельна дискусія «Поточний стан соціальної згуртованості в Україні. Довіра, економіка, соціальні настрої». Подія стала майданчиком для представлення результатів масштабного соціологічного дослідження про те, як українці реагують на війну в психологічному, соціальному та економічному вимірах.
Захід організовано ГО «Фонд сприяння демократії» у партнерстві з Українським безпековим клубом та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Соціальна згуртованість — не гасло, а виклик
Після 2022 року українське суспільство демонструвало безпрецедентний рівень солідарності. Проте тривалість війни, втома, економічна нестабільність і суперечливе ставлення до мобілізації створили нові виклики. Із цим викликом і працює згадане дослідження, проведене у квітні 2025 року спільно ГО Фонд сприяння демократії, Дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA та соціологічною компанія Active Group.
Опитування включало понад 80 запитань, що охопили 7 тематичних блоків: психологічну стійкість, соціальну згуртованість, ставлення до мобілізації, економічну впевненість, інформаційну стійкість, ціннісні орієнтації та соціально-демографічні показники. Усього зібрано 1474 анкети у дві хвилі.
Українці сильні, але втомлені
Індекс психологічної стійкості (Resilience Index) склав 64,23 зі 100, що свідчить про загалом високий рівень адаптації до стресу.
Середній рівень тривожності за десятибальною шкалою — 5,8.
Згуртованість тримається, але хитко
Індекс соціальної згуртованості (Cohesion Index) становить 51,8 зі 100. Це означає, що українці ще здатні діяти разом — але на межі втрати єдності. Найбільше довіри — до своїх, до ЗСУ, до волонтерів. Найменше — до судової гілки влади, парламенту та Кабміну.
Що об’єднує, а що роз’єднує?
Респонденти відзначили, що найбільше сьогодні українців об’єднують:
- спільний ворог (67,9%)
- спільна мета — перемога у війні (59,4%)
- колективні труднощі (40,5%)
Натомість джерелами найбільшої напруги стали:
- політичні розбіжності — 61.6%
- мобілізація — 60.1%
- питання можливих компромісів щодо війни — 55.9%
Як зазначив ветеран і керівник ГО «Ветерани оборони» Олексій Івашин, суспільство потребує нової угоди про мобілізацію — справедливої, ротаційної, з прозорими правилами. «Зараз відчуття несправедливості розриває навіть ті середовища, які мали б бути згуртованими», — наголосив він.
Довіра до інституцій: армія, волонтери, і… ГУР
Однією з найцікавіших частин презентації стала оцінка довіри до суспільних інституцій. Лідерами є:
- Збройні сили України (ЗСУ) — середній бал 4,1 з 5
- Волонтерські організації — 3,6
- Тероборона — 3,3
- Головне управління розвідки Міноборони (ГУР) — 3,1, що значно вище за інші державні органи
Зокрема, довіра до ГУР перевищує рівень довіри до СБУ (2,6), Нацполіції (2,4), Кабміну (1,7) та Верховної Ради (1,8). Це свідчить про високий авторитет воєнної розвідки у суспільстві як до ефективного та відносно незалежного гравця.
Коментуючи найвищий рівень довіри до ГУР, експерти відзначили, що в попередньому дослідженні, проведеного в січні 2025 року Дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA, спецпідрозділи ГУР користувалися найбільшою довірою серед тих, хто готовий добровільно мобілізуватися в бойовий підрозділ.
“Ймовірно, ця довіра є наслідком системної роботи, яка полягає в найкращому навчанні, забезпеченні, турботі про життя кожного бійця і, в тому числі, бажання бути причетним до найкрутіших операцій” – відзначив Юрій Гончаренко, засновник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.
Найнижчі оцінки — у судової системи (1,6) та уряду, що підкреслює глибоку кризу легітимності частини державних інститутів.
Не ілюзії, а тверезість
«Ми не маємо ідеалізувати ситуацію», — зазначив Юрій Гончаренко. «Наша мета — не сказати, що все добре, а навпаки — визнати розломи й знайти на них відповіді».
Він підкреслив, що результати дослідження повинні стати базою для державної політики солідарності, а також для рішень на рівні місцевих громад, волонтерських структур і церков, які сьогодні часто ближчі до людей, ніж державні чиновники.
Презентація у Трускавці була не просто формальною панеллю, а спробою говорити чесно про слабкі місця нашої згуртованості. Україна встояла — але втримати суспільну єдність у 2025 році — це окремий фронт. І цей фронт вимагає не героїзму, а системних рішень, справедливих правил і уваги до кожного, хто сьогодні на межі емоційного виснаження чи соціального розчарування.
