MAGA – частина Республіканської Партії США сконцетрована навколо президента Дональда Трампа сьогодні є чи не найпливовішою силою у світі, але точно – напомітнішою. І попри свій консервативний характер – досить революційною. Українцям варто знати більше про цю консервативну силу, котра сьогодні перекроює не лише політичну реальність США, але й світову геополітику.
MAGA як антисистемний виклик.
Республіканська партія США давно перестала бути монолітною. Традиційно в ній співіснували принаймні два великі крила. Перше – класичні консерватори або «рейганісти», які виступали за активну зовнішню політику, військову силу та економічний лібералізм. Друге – релігійні консерватори, зокрема євангелісти, для яких визначальними є християнські цінності та їхній вплив на державну політику.
Проте протягом останніх двох десятиліть у партії сформувалася ще одна течія. Вона поєднала радикальний консерватизм, ізоляціонізм, недовіру до еліт і відвертий скепсис щодо глобального порядку. Саме з цього середовища виріс рух MAGA, який проголосив просту, але емоційно сильну формулу: «Америка понад усе».
Революція проти істеблішменту
MAGA – це не просто політична програма. Це форма бунту проти системи, істеблішменту та усталених правил гри. Дональд Трамп зумів осідлати хвилю масового розчарування федеральною владою, традиційними політиками та медіа. Саме на цій хвилі він прийшов до влади у 2016 році й зберіг політичний вплив у наступні роки, зокрема повернувшись до Білого дому у 2025-му.
Важливо, що подібні антисистемні рухи не є унікальними для США. Вони з’являються в багатьох країнах як реакція на глобалізацію, економічну нерівність, міграцію та відчуття втрати контролю над власним майбутнім. MAGA став американською формою цієї глобальної тенденції. Зрештою, політична зірка Володимира Зеленського також засвітилася під гаслами боротьби зі старими елітами.
Походження та ідеологія MAGA
Назва руху походить від гасла Дональда Трампа «Make America Great Again». Хоча подібну фразу раніше використовував Рональд Рейган, саме Трамп наповнив її новим змістом. У листопаді 2012 року, після поразки на президентських виборах республіканця Мітта Ромні, Трамп вирішив зробити це гасло основою власного політичного проєкту, а влітку 2015 року офіційно запустив кампанію, яка й започаткувала рух MAGA. Цей рік і став народженням MAGA.
В основі MAGA лежить переконання, що США втратили свою «велич» через зовнішній і внутрішній вплив. Зовнішній – це глобалізація, міжнародні угоди, зобов’язання перед союзниками. Внутрішній – це міграція, мультикультуралізм і ліберальна соціальна політика. Відповіддю на ці виклики стала доктрина America First, яка передбачає економічний протекціонізм, жорстку імміграційну політику та апеляцію до «традиційних американських цінностей».
Водночас частина риторики MAGA супроводжувалася антимусульманськими закликами, а також різкими висловлюваннями щодо ліберальних опонентів. Ліберальні критики з числа Демократичної партії називають погляди MAGA, “сексистськими, гомофобними, расистськими” і тд, але консерваторів MAGA це мало хвилює. Вони вважають, що “ліберали вже достатньо нашкодили країні, щоб рішуче покінчити з їхньою спадщиною”.
Конфлікт із медіа та культура змови
Однією з ключових рис MAGA є глибока недовіра до традиційних ЗМІ. Прихильники руху переконані, що провідні медіа або упереджені, або свідомо працюють на користь політичних опонентів. Опоненти звинувачують їх у формування середовища, сприятливого для поширення фейкових новин і теорій змови.
Серед найвідоміших прикладів – твердження про нібито «некорінне» походження Барака Обами, ідея «великої заміни» білих американців іммігрантами або звинувачення демократів у фальсифікації виборів 2020 року. Ці наративи не лише радикалізували електорат, а й підірвали довіру до демократичних інститутів.
Чому рух Трампа став визначальною силою в США
Трамп швидко став центральною фігурою республіканського табору. Його підтримка перетворилася на ключовий ресурс для будь-якого кандидата, який прагнув перемоги на виборах. Протягом першого президентського терміну він активно використовував укази, щоб виконати обіцянки MAGA-виборцям. Серед них – спроби обмежити імміграцію з мусульманських країн, будівництво стіни на кордоні з Мексикою, торговельні війни з Китаєм і ЄС, зниження податків та призначення ультраконсервативних суддів Верховного суду.
Сьогодні приблизно 40–50% республіканців ідентифікують себе як прихильники MAGA. Це змушує інших політиків партії або мовчати, або частково адаптуватися до радикального порядку денного Трампа.
MAGA ідейно відрізняється від інших республіканців. MAGA має чітко виражений релігійно-консервативний характер. Близько 60% його прихильників відносять себе до євангелістів. Вони менш прив’язані до самої Республіканської партії як інституції й значно більше – до особи Трампа. Більшість готова підтримати навіть третю партію, якщо її очолить саме він. Крім того, MAGA-республіканці займають жорсткіші позиції щодо демократів і відкидають компроміси як слабкість.
Окрема риса – надзвичайна особиста лояльність до Трампа. Кримінальні справи проти нього не лише не знижують підтримку, а часто сприймаються як доказ «переслідування системою».
Прагматизм і ізоляціонізм
Інколи прихильники MAGA висловлюють шокуючі для українців заяви, але з прагматичної точки зору частина аргументів MAGA має внутрішню логіку. США географічно відокремлені океанами, і значна частина виборців не розуміє, чому їхня країна має витрачати сотні мільярдів доларів на проблеми інших регіонів світу. Для них недостатньо абстрактних формул на кшталт «захист демократії» чи «стримування авторитаризму».
Прихильники MAGA вимагають чітких і зрозумілих пояснень. Наприклад, яку конкретну вигоду США отримають від чергового пакета допомоги Україні. Їх цікавить результат тут і зараз, а не обіцянки стратегічних переваг через десятиліття. Давати гроші на абстрактну боротьбу з російським впливом, де не видно чіткого результату – багатьом з них видається недалекоглядним.
Цей підхід поєднує прагматизм, образу та глибоку недовіру. Для когось це виглядає як популізм, але насправді йдеться про суміш популізму, злості та відчуття, що виборців роками вводили в оману загальними фразами. Звісно, не можна виключати й впливу російських ботоферм, котрі допомогли створити такі зручні для Кремля ізоляціоністські погляди серед частини американців.
MAGA також активно використовує соціальні мережі як альтернативу традиційним медіа. Саме там формуються паралельні інформаційні реальності, в яких офіційні інституції майже не мають авторитету. Рух має виразний культурний вимір, із власною символікою, слоганами й стилем політичної поведінки, що наближає його радше до політичного культу, ніж до класичної партійної фракції.
MAGA – це не тимчасовий феномен і не лише про Дональда Трампа. Це симптом глибокої кризи довіри до політичних еліт, інституцій і глобального порядку. Рух поєднав у собі прагматичні запити, страх перед змінами та бажання простих відповідей на складні питання.
Для світу, зокрема для України, MAGA означає необхідність говорити зі США мовою конкретної вигоди, а не лише цінностей. Для самих Сполучених Штатів це виклик, який визначатиме внутрішню політику ще багато років. Чи стане MAGA домінуючою ідеологією, чи залишиться формою протесту – залежить від того, чи зможе американська система запропонувати виборцям переконливу альтернативу.
Автор: Валерій Майданюк
