В програмі взяли участь близько 30 науковців з різних вузів. Головними спікерами виступили:
- Ректор Київському кооперативному інституті бізнесу і права, д.е.н. проф. Тетяна Камінська;
- д.е.н., професор Київського інституту міжнародних відносин КНУ ім.Т.Г.Шевченка – Леонід Кістерський;
- директор Фонду підтримки демократичних ініціатив Юрій Міндюк, видавець книги «Посткапіталізм»;
- д.ю.н., професор Одеської юридичної академії, член Колегії МОН – Олеся Ващук;
- к.е.н., доцент КНТЕУ, член президії Ради молодих вчених при МОН, координатор наукових товариств молодих вчених університетів м.Києва – Ольга Романенко та інші.
Ректор ККІБіП проф. Тетяна Камінська виступила із вітальним словом, як приймаюча сторона заходу. Ректор наголосила, що пошук справедливої людиноорієнтованої економічної моделі, базованої на християнських цінностях, є важливим завданням для України сьогодні. Професор із власного досвіду поділилась із учасниками круглого столу враженнями від філософії економіки в Китаї, висловивши думку, що Україні є дуже потрібна цивілізаційна ціннісна концепція, яка задасть систему координат для української людини в світі.
Професор Олеся Ващук сконцентрувала свою увагу на питаннях філософії економіки, розуміння економіки як акту творіння, етичної відповідальності, соціального партнерства.
Професор Леонід Кістерський окреслив етичний вимір книги «Посткапіталізм». Доповідач проаналізував підхід і стиль написання книги авторами, які мали досвід роботи в міжнародних фінансових організаціях. Професор Кістерський висловив думку, що Україні є конче необхідна ціннісна парадигма, якою є християнство. Цінності допоможуть впорядкувати етичний простір нашого суспільства, що посприяє становленню справедливих відносин і добробуту.
Директор Фонду підтримки демократичних ініціатив Юрій Міндюк виступив з коротким аналізом книги «Посткапіталізм». Доповідач сконцентрувався на трьох проблемах, які піднімають автори, а це проблема процентного кредитування і боргових зобов’язань, проблема міграції і втрати коріння, проблеми обмеженої відповідальності. Представник ФПДІ окреслив пропозиції, які запропонували автори книги, для вирішення цих проблем.
К.е.н. Ольга Романенко наголосила на ціннісному вимірі проблематики, який піднімається в книзі «Посткапіталізм». Цінності є вкрай необхідні сучасному українському суспільству. Пострадянська Україна ще не вибудувала свою ціннісно-цивілізаційну парадигму, намагаючись то запозичити щось в когось, то будувати багатовекторність і поліваріативність в цьому питанні. Християнські цінності є питомим елементом української національної традиції, що намагалась знищити радянська тоталітарна система. Повернення до християнських витоків, побудова ціннісно-орієнтованого суспільства із своїм баченням ролі і місця в світі є важливим завданням сьогодні для українців.
Доповіді викликали жваві дискусії серед присутніх учасників круглого столу. Багато кому були близькі ідеї, висловлені в книзі та переосмислені доповідачами. Хтось критично оцінював такі підходи. Проте абсолютна більшість присутніх погодилась, що економіка – це не просто боротьба за прибуток, це і творіння, і соціальне партнерство і відповідальність.
———
Реляційна економіка – це теорія, розроблена економістами Кембріджського університету.
Аналіз теорії реляційної економіки висвітлюють дослідники Пол Міллс та Майкл Шлютер у своїй книзі «Посткапіталізм: переосмислення економіки». Ідеї цієї книги обговорили українські вчені різних галузей знань економічних та юридичних наук.
Науковці зауважили, що все більше дослідників останнім часом звертають увагу, що усі економічні структури і фінансові операції відображають і, у свою чергу, впливають, на ЯКІСТЬ людських відносин, а головним інтересом бізнес- діяльності має бути реляційний, а не лише фінансовий результат економічної діяльності.
Без міцних і стабільних сімей та громад відповідальність за добробут лягає на національні уряди, а оподаткування сприяє зменшенню конкурентоспроможності економіки на глобальних ринках. Крім того, розділення сім’ї завдає великої шкоди екології, оскільки члени сім’ї мусять далеко їздити , аби проводити час з родиною.
Основи реляційної економіки
Основи економічної системи мають різноманітні наслідки. «Інститути» або правила «поведінки» відображають те, що суспільство вважає правильним і неправильним, а також те, що люди, маючи владу, можуть змінити. Вони визначають, як розподіляються такі ресурси, як земля і капітал, а також – подальший розвиток і перерозподіл цих ресурсів.
Вони формують роль центральної та місцевої влади в освіті, кримінальній юстиції та економіці. Вони відіграють важливу роль у визначенні й забезпеченні вразливих та ізольованих людей, а також визначенні тих, хто відчуває потребу опікуватися такими людьми.
Крім того, вони впливають на поширення корупції та її вплив на економіку, зайнятість, соціальне забезпечення та державні послуги.
Інституції можуть змінюватися з часом, доволі повільно, тому основні правила часто прописані в конституції країни і можуть значно впливати на довгострокові культурні та соціальні зміни.
Різноманітні Кембриджські дослідження свідчать, що сучасні економічні та бізнесові моделі європейських країн відповідають принципам вчення Біблії про економіку , оскільки християнська цивілізація впливала на економічну культуру західних країн.
Один із важливих факторів розвитку є необхідність економічної діяльності поза прямим контролем політиків і бюрократів, аби, наскільки це можливо, економічні та політичні сили були розділені. Така необхідність пояснюється усвідомленням того, що гіркі наслідки занепаду людської природи краще обмежити широким розповсюдженням влади, тобто тестом на тиранію.
Бачення англійських науковців реляційної економіки, а в подальшому – побудова реляційного суспільства, ставить за мету відновити Європу з її духовним корінням і забезпечити християнську основу для багатогранних народів Європи, що знову дає надію на економічне благополуччя, фінансову стабільність і соціальну згуртованість.
