Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Понеділок, 1 Грудня, 2025
  • Аналітика
  • Позиція
  • Публікації
  • Світогляд
  • Українська
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Важливе

ГУР: росія готувала геноцид українців ще до початку повномасштабного вторгнення

від Юрій Гончаренко 23 Листопада, 2024

Начальник ГУР розповів про розстрільні списки та мобільні крематорії, підготовлені окупантами

Військово-політичне керівництво росії цілеспрямовано готувало геноцид українського народу ще до початку повномасштабного вторгнення. Підготовка включала створення розстрільних списків, мобільних пересувних крематоріїв та планування масових поховань.

Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов під час виступу на форумі “Геноцидальні практики рф в Україні: від Голодомору до російсько-української війни”.

За словами керівника військової розвідки, до розстрільних списків мали увійти вчителі української мови, літератури, історії, ветерани АТО, журналісти, науковці, письменники, священники ПЦУ та інших проукраїнських конфесій, громадські й політичні діячі, керівники органів державної влади та самоврядування.

“Геноцид українців є не лише державною політикою рф, а й обов’язковим суспільним переконанням, спущеним згори”, – наголосив Кирило Буданов.

Начальник ГУР МОУ нагадав, що ще в липні 2021 року російський диктатор путін опублікував статтю, де вкотре заперечив право української нації на існування. Після цього “пропаганда росії, вищі органи державної влади, високопосадовці і вся державна машина, отримавши таке благословення від свого керівника неодноразово закликали до знищення українців”.

“Ми бачили жахливі масові злочини проти українських громадян, факти яких стали відомі на весь світ. Звірства підрозділів зс рф у Бородянці, Бучі, Гостомелі, Ізюмі, Маріуполі та багатьох інших населених пунктах України показали, що ці однакові та синхронні дії опирались на чіткі доктринальні положення російської геноцидальної політики влади та військового керівництва”, – підсумував Кирило Буданов.

Форум “Геноцидальні практики рф в Україні: від Голодомору до російсько-української війни” відбувся 22 листопада. У його роботі взяли участь дослідники Голодомору, історики, представники громадськості та іноземні гості.

23 Листопада, 2024 236 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Консерватизм як реакція на гільйотину

від Майданюк Валерій 23 Листопада, 2024

Консерватизм виник реакція на Велику французьку революцію, котра починалася під гаслами свободи, рівності та братерства, а закінчилася революційним терором та гільйотиною.

Спочатку республікансько-демократичні ідеї всім подобалися і навіть один із найобдарованіших мислителів свого часу Жозеф де Местр (1754-1821), до якобінської диктатури був прибічником ліберальних ідей і лише згодом перейшов на бік консерватизму. Коли революціонери почали всюди шукати ворогів, а на піку революційної боротьби страчували до 60 осіб на день, багатьом стало зрозуміло, що добрі наміри зайшли трошки не туди.

Вважається, що під час Французької революції на публічних стратах на гільйотинах загинуло 15 тис. осіб. Революційна армія Франції, вирушаючи в похід проти бунтівників, везла зі собою похідні гільйотини. Тогочасні вчені вважали, що відрубана голова живе ще від 5 до 10 секунд. Тому кат брав відсічену голову і демонстрував її екзальтованому натовпу, щоб страчений встиг побачити, як потішається над ним публіка.

Ніхто не міг почуватися в безпеці та бути впевненим, що не буде схопленим за якісь провини перед революцією. Один з найвизначніших інтелектуалів маркіз де Кондорсе був заарештований за те, що під час подорожі під чужим іменем, замовив у кафе яєшню з шести яєць, і це видалося підозрілим власнику закладу, який викликав «народну міліцію». Не дивно, що за таких умов чимало людей усвідомили хибність такої «демократії» і почали переосмислювати необхідність збереження, а не руйнування. Так почав формуватися консерватизм, як реакція на гільйотину та руйнацію революційного терору.

Звісно, дехто з консервативних діячів виступав за збереження монархії та дворянських привілеїв, дехто прикривався «божим порядком», але дехто цілком справедливо вказував на неприйнятність ані старих дискредитованих та несправедливих порядків, ані нових «демократично-гільйотинних», які мали небагато спільного зі справжньою демократією та задекларованими правами людини.

Консерватизм як світоглядна ідеологічна система ґрунтувався на протилежних тогочасному розумінню демократії політичних засадах. Для західноєвропейського й американського консерватизму (Дж. Адамс,  О. Бравсон, Б. Дізраелі, А. де Токвіль) тоді було характерним критичне ставлення до демократії та ліберальних цінностей, акцентування на її недоліках, зокрема, некомпетентності народу в управлінні державою й меркантильності демократичних лідерів-демагогів, небезпеках фальсифікацій і корупційності виборчого процесу. Тогочасний консерватизм став на позиції пріоритету колективу, суспільства та держави, дотримуючись концепції про недосконалість людської природи, некомпетентність рядових громадян та шкідливість надмірної індивідуальної свободи.

Але часи змінилися і консерватизм не лише став, але й на сьогодні залишився чи не єдиним захисником справжньої, автентичної демократії: свободи слова, рівності громадян незалежно від привілеїв, рівноправного політичного представництва.

Нинішні результати президентських виборів у США також стали реакцією на руйнування звичних цінностей незрозумілими для більшості суспільства ідеями псевдорівності, привілейованості окремих груп, чи «new-speak», висловлюючись влучними словами Джорджа Орвелла. Гільйотини поки не застосовують, але кількість покараних та «закенселених» всупереч Конституції за лівацькі «мислезлочини», за «неправильні» думки і висловлювання, за дописи у соцмережах також стала значною.

Коли меншість нав’язує суспільству свою незрозумілу волю, коли насаджують чиїсь чужі цінності, коли видають себе за жертв, а насправді жертвами роблять більшість – тоді виникає консерватизм, як реакція на руйнування та інстинкт самозбереження суспільства.

Автор: Валерій Майданюк

23 Листопада, 2024 147 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Заходи

Вибори під час війни: виклики та можливі рішення

від Юрій Гончаренко 22 Листопада, 2024

Про необхідність підготовки законодавчої бази для проведення виборів після та навіть під час війни розповів керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко в подкасті “Ukrainian Experts Talks”.

Дискусії щодо можливості проведення виборів в умовах воєнного стану набувають все більшої актуальності. В умовах російської агресії питання проведення виборів в Україні стикається з безпрецедентними викликами. Особливо з огляду на останні політичні події – виступ Президента у Верховній Раді, який багато експертів сприйняли як передвиборчий, та анонсовані соціальні виплати, що мають ознаки популістських кроків. Суспільство потребує чесних відповідей щодо планів влади та майбутнього країни.

“Ми маємо знайти баланс між збереженням демократичних засад і врахуванням реалій воєнного часу. Якщо наразі не розпочати роботу над відповідним законодавством, у майбутньому ми можемо опинитися в ситуації, коли проведення виборів стане необхідним, але правова база для цього відсутня або недосконала”, – зазначає Юрій Гончаренко в розмові з ведучими подкасту.

В умовах російської агресії питання проведення виборів в Україні набуває особливої гостроти та актуальності. Особливо з огляду на останні політичні події – виступ Президента у Верховній Раді, який багато експертів сприйняли як передвиборчий, та анонсовані соціальні виплати, що мають ознаки популістських кроків. Суспільство потребує чесних відповідей щодо планів влади та майбутнього країни.

Україна має бути готова до тривалої війни, яка може розтягнутися на роки. За словами експерта, наша мета – не просто тимчасове припинення бойових дій, а повне знищення загрози з боку росії назавжди. Це амбітне завдання вимагає не лише військової стійкості, але й збереження демократичних інститутів держави, включаючи виборчу систему.

Розробка нового виборчого законодавства є не просто можливістю, а необхідністю. Особливо гостро стоїть питання відсутності законодавчої бази для проведення виборів у повоєнний період. Наприклад, якщо воєнний стан завершиться в лютому 2025 року, держава буде змушена невідкладно оголосити про проведення чергових виборів. Однак з наявною нормативною базою їх неможливо організувати в перші 6-9 місяців після завершення бойових дій.

Серед основних викликів проведення виборів в умовах війни Гончаренко виділяє забезпечення фізичної безпеки виборців та членів виборчих комісій, організацію голосування військовослужбовців без відриву від виконання бойових завдань, створення механізмів для голосування внутрішньо переміщених осіб та біженців, а також протидію дезінформації та кібератакам.

Оптимальним рішенням експерт вважає впровадження змішаної системи голосування, яка поєднує традиційні виборчі дільниці з елементами електронного голосування. При цьому важливо провести аудит наявної виборчої інфраструктури та адаптувати її до умов воєнного стану.

При розробці відповідного законодавства варто враховувати міжнародний досвід, зокрема практики Ізраїлю щодо організації голосування військовослужбовців та досвід балканських країн у забезпеченні участі біженців у виборах. За оцінками експерта, для підготовки повноцінної законодавчої та технічної бази необхідно щонайменше 3-5 місяців інтенсивної роботи.

Підготовка до можливого проведення виборів в умовах війни – це складний, але необхідний процес, який демонструє світові нашу непохитну відданість демократичним цінностям навіть у найскладніших умовах, підкреслив Гончаренко. В умовах зростання політичної напруги та появи популістських ініціатив особливо важливо зберегти прозорість процесу та довіру суспільства до демократичних інститутів. Україна має продовжувати боротьбу до повної перемоги, зберігаючи при цьому свою демократичну сутність.

22 Листопада, 2024 160 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Принцип недосконалості

від Майданюк Валерій 18 Листопада, 2024

Консерватизм є чи не єдиною ідеологією, котра не ідеалізує людину, не намагається зробити з неї ідеального громадянина і не примушує суспільство силою бути досконалим.

Консерватори керуються принципом недосконалості людської природи, усвідомлюють, що кожній людині притаманні якісь недоліки, пристрасті та гріхи і ставляться до цього з розумінням, не шукаючи бездоганності. Фраза «навіть на Сонці є плями» для консерваторів не лише про небесне світило. Комуністи намагалися примусити людей бути безкорисними, самовіддано працювати в комсомольських загонах за сухпайок і мріяти про успіхи соціалізму. А коли у них не виходило і в СРСР була і корупція, і фарцовщики, і спекулянти, і злочинність, і підлабузництво. І тоді комуністичні ідеалісти намагалися перевиховати людей репресіями, голодоморами і «гулагами».

Сучасні ліво-ліберали та лівацькі рухи борються з тим, що вони самі вважають латентними чи явними проявами нетолерантності, цензурують мову на hate speech, борються за правильне вживання фемінітивів і палко ненавидять тих, хто ніяк не може усвідомити важливості їхніх ідей. І все одно дослідження фіксують, що в жодній країні світу 100% населення не стало толерантним, рівним та інклюзивним. Навіть в Данії та Швеції – країнах, котрі вважаються флагманами торжества фемінізму, гендерні експерти стверджують, що права жінок захищені лише на 80-90 %. Немає чомусь в цій реальності жодного суспільства, котре досягло того рівня ідеалів толерантності, якого прагнуть ліво-ліберальні активісти.

Ні фашистам, ні екологістам, ні комуністам, ні лібералам досі не вдалося примусити людину припинити бути егоїстичною істотою, позбутися своїх стереотипів та бажань, а почати служити ідеалам сконструйованого ними досконалого суспільства. Дивно, правда?

Такі високі ідеї, пронизані загальнонародним благом, а чомусь все недосяжні.

В США досі  борються з расизмом, у Швеції з патріархатом, в Нідерландах з гомофобією і боротьба досі триває, а кінця їй не видно. Здається, й самі активісти вищезазначених ідеологій не вірять, що їхні ідеї можна реалізувати на 100%, але ніхто вголос про це не казатиме. А якщо людина залишається недосконалою, то й жоден ідеальний суспільний порядок не може бути створений.

Консерватори – єдині, хто не ґвалтує природу людини і не вимагає від громадян бути інклюзивними, різноманітними, толерантними, безкорисними чи відповідати чистоті якоїсь раси. Людство, на думку консерваторів ніколи не стане таким, як його бачать адепти соціальних утопій. А змушувати людей слідувати утопії – означає вбити мільйони «не таких» людей, які не відповідають стандартам утопічності. Ленін і Сталін винищували куркулів, буржуазію та «ворогів народу», в сучасному Ірані намагаються примусити жінок ховатися під чадрами, на Кубі комунізм добудували до загального блекауту і нікого не випускають з «острова свободи».

Консерватори переконані, що найоптимальніше не гнатися за жодними досконалими утопіями, а будувати відносно впорядковане, справедливе і максимально вільне суспільство, в якому не зникнуть бідність, нерівність та несправедливість, але їхні прояви будуть максимально нівельовані справедливим державним та соціальним регулюванням.

Звісно, завжди будуть невдоволені меншини: до прикладу, квадробери можуть бути незадоволені квотою парламентського представництва, а інші можуть скаржитися на недостатню повагу до їхньої ідентичності. Але базові положення Декларації прав і свобод людини є достатніми рамками для людського й суспільного розвитку.

Проводячи розсудливі реформи, суспільство може зберегти та покращити неідеальний, але терпимий порядок. Натомість ті, хто обіцяли досконалість людини та суспільства, перетворили свої країни на руїни та пекло. Консерватизм не примушує людей бути ідеальними і нікого за це не вбиває.

Автор: Валерій Майданюк

18 Листопада, 2024 152 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Команда Трампа: хто працюватиме з Україною?

від Майданюк Валерій 16 Листопада, 2024

Дональд Трамп формує свій урядовий кабінет і підбирає членів команди, котра завтра керуватиме внутрішньою та зовнішньою політикою США. Тож для нас особливо актуально, хто в команді нового господаря Білого дому займатиметься питаннями, пов’язаними з Україною.

Виборча перевага республіканців у Конгресі, Сенаті та в Білому домі дозволяє Трампу отримати повноту влади та свободу у прийнятті рішень та призначенні бажаних претендентів. Кандидатом на пост державного секретаря Трамп обрав сенатора-республіканця від Флориди Марка Рубіо котрий раніше підтримував допомогу Україні й навіть критикував однопартійців за сумніви у продовженні допомоги нашій країні. Новий держсекретар ще має отримати схвалення у Конгресі у січні 2025 року, але з огляду на перевагу республіканців у Сенаті США – його кандидатура має бути проголосована без ускладнень.

Але за останні роки Рубіо висловлював скептичну риторику щодо характеру російсько-української війни, у квітні він не підтримав  закон про виділення 61 млрд доларів на підтримку України. Водночас Рубіо неоднозначно висловився щодо шляхів завершення війни: назвав боротьбу України за незалежність проти російських окупантів «війною, що зайшла в глухий кут».

«Я думаю, що українці були неймовірно хоробрими і сильними, коли протистояли Росії. Але, врешті-решт, те, що ми тут фінансуємо, – це патова війна, і вона повинна бути доведена до кінця. Я думаю, що тут повинен бути здоровий глузд. Не потрібно бути фанатом Владіміра Путіна, щоб хотіти закінчення війни», – сказав Рубіо.

Радником з національної безпеки Трамп вибрав Майкла Вальца, котрий займав жорстку позицію щодо Китаю і РФ. Минулого року  Вальц приїжджав до Києва розкритикував Байдена за повільні темпи поставок, та писав у твіттері, що зброя мала бути в Україні ще до війни, а не на другий рік після її початку. Вальца відносять до «яструбів», котрі вимагають протидіяти Росії та Китаю, вказують, на їхні агресивні наміри щодо Заходу та США, як лідера демократичного світу. З такими кандидатами, зовнішня політика США має шанс стати рішучішою та сильнішою.

На посаду спеціального представника з питань переговорів для «завершення російсько-української війни» Трамп може призначити кадрового дипломата Браяна Гука, котрого називають «яструбом» та критиком Ірану. 56-річний Браян Гук – юрист за освітою, працював у республіканських адміністраціях Джорджа Буша-молодшого та Дональда Трампа. Гук відповідав за іранський напрямок: був керівником міжвідомчої групи з координації санкцій, підтримував вихід із іранської ядерної угоди та операцію з ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані. Наразі повноваження спецпредставника США не є чітко визначеними, але преса стверджує, що головним завданням такого потенційного призначення є виконання обіцянки Трампа щодо швидкого завершення війни.

Водночас проблемним моментом кадрової політики Трампа стала ініціатива призначення директоркою Національної розвідки Тулсі Габбард – політичної діячки та колишньої офіцерки резерву американської армії, котра повторювала російську пропаганду. У 2022 році вона вийшла з Демократичної партії, назвала її «елітарною кабалою розпалювачів війни» і за місяць до президентських виборів долучилася до республіканців.

Тулсі Габбард відома своєю позицією проти надання  нашій країні військової допомоги.  Ба, більше – у 2022 році Центр протидії дезінформації при РНБО заявляв, що Тулсі Габбард працює на іноземну аудиторію за гроші Кремля. До прикладу, вона заявляла, що «США винні у військовій агресії» Росії, «провокували» агресора багато років, а «панівна еліта Вашингтона руками українців хоче вбити якомога більше росіян».

В ефірі американського телеканалу Fox News, який підтримує Трампа, Тулсі Габбард поширювала російські пропагандистські тези про зброю масового знищення в біолабораторіях України. У 2018 році Габбард звинуватила Польщу та Україну в антисемітизмі, звеличуванні нацизму та запереченні Голокосту.  Хоча Асоціація єврейських громад (ВААД)  відкинула ці звинувачення й назвала  слова Габбард «антиукраїнською дифамацією», яку використовують росіяни.

Габбард навіть таємно зустрічалась із сирійським диктатором Башаром Асадом, зустріч з яким назвала «місією зі встановлення фактів» та відмовилась назвати Асада військовим злочинцем. Призначення такої кандидатки у розвідку є серйозною проблемою для успішного протистояння з російським агресором, якщо Трамп не змінить свій вибір, або Габбард не змінить своєї позиції.

Нова потенційна команда адміністрації Дональда Трампа, котра ще потребує затвердження в Капітолії формується з кандидатур, котрі не у всьому одностайні щодо візії зовнішньої політики США. Частина трампівських кандидатів займають цілком правильну, консервативну й прозахідну позицію, декотрі хочуть найшвидшого закінчення війни, а дехто помічений у поширенні російської пропаганди, якщо тільки це не можна списати на популістичну риторику заради рейтинговості. Але хто б не працював у американському Держдепі, визначальний вплив на перебіг нашої боротьби за незалежність залежить від ЗСУ, кризових здібностей діючої української влади та стійкості української нації.

Автор: Валерій Майданюк

16 Листопада, 2024 122 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Німецькі християнські демократи повернуться до влади?

від Майданюк Валерій 15 Листопада, 2024

Нещодавня урядова криза в Німеччині може знову повернути владу християнським демократам, котрі залишилися найпопулярнішою партією в країні.

Де-факто трипартійна правляча коаліція ФРН на базі есдеків, зелених та вільних демократів припинила своє існування, після того, як канцлер Олаф Шольц оголосив, що звільнить «вільного демократа» міністра фінансів Крістіана Лінднера через постійні розбіжності щодо витрат та економічних реформ. «Світлофорна» коаліція, котру назвали так за головними кольорами партій – червоний (соціал-демократи), зелений (і так зрозуміло) та жовтий (вільні демократи) припиняє своє існування.

Розбіжності в коаліції виникли через позицію міністра фінансів від «Вільних демократів» Лінднера, яких наполягав, щоб уряд дотримувався економії коштів знижував податки, в той час як «есдеки» хотіли зберегти соціальні витрати та надавати німецькій промисловості підтримку за допомогою економічних стимулів. Лінднер вимагав ліберальних економічних реформ, зниження податків, згортання кліматичної політики задля стимулювання економічного зростання, але такі положення суперечили політиці Зелених та СДП. Канцлер Шольц виявляв невдоволення таким підходом міністра фінансів й критикував його «ощадливість» щодо допомоги Україні, але Ліндер відмовлявся, «порушити присягу».

Звільнення міністра фінансів виводить Вільну демократичну партію з урядової коаліції і змушує канцлера Шольца оголосити вотум довіри у парламенті, який має відбутися 15 січня. Якщо діючий канцлер програє це голосування – а конкуруючі партії та «Вільні демократи» навряд чи підтримають урядову політику, то дострокові вибори відбудуться вже у березні 2025 року.

Також зберігається можливість, що протягом 21 дня парламентські партії сформують нову більшість, урядова коаліція залучить до партнерства іншу партію і депутати затвердять нового  канцлера.

Враховуючи, що партія «Вільних демократів» зараз має рейтинг близько 4 %, що не дозволяє їй пройти до Бундестагу, парламентське майбутнє німецьких лібералів залишається під знаком питання.

Дострокові вибори, з великою ймовірністю приведуть до влади новий уряд на чолі з ХДС/ХСС, який наразі лідирує в соціологічних з великим відривом.  За останні роки німецькі християнські демократи перейшли на більш правоцентритські позиції у питанні міграції, а також виступили за надання Україні більшої військової допомоги.

Автор: Валерій Майданюк

15 Листопада, 2024 213 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Консервативний поворот?

від Майданюк Валерій 10 Листопада, 2024

Перемога на президентських виборах у СШП Дональда Трампа може повернути ідеологічний вектор західних держав з ліво-ліберального до більш центристського.

За останні роки на Заході панувала переважно ліво-ліберальна ідеологічна повістка, через що західні цінності у світі почалися сприйматися з упередженнями. Впливове видання The Economist констатує, що помітна дедалі більше розходження в цінностях між Заходом і рештою світу, а західні цінності вже не вважаються такими прогресивними, як раніше.

Ще два десятиліття тому жителі Азії чи Африки захоплювалися західною рівністю, повагою до прав людини, демократією, були приголомшені тим, що на Заході жінки мають право самі вибирати, за кого виходити заміж. Захід ніс прогрес, справедливість, руйнував забобони. А сьогодні більшість топових тем у західних медіа викликають нерозуміння і навіть глузування серед індійців, арабів чи африканців. «Чоловік, у жіночій сукні зайняв посаду в Міністерстві енергетики США», «Чи можуть трансгендери відвідувати жіночі туалети та душові?» – такі головні суспільні теми на сторінках BBC, New York Times та інших популярних видань не сприймаються в решті світу і, особливо, в країнах Глобального Півдня, як прогресивні. Важко бути моральним орієнтиром для всього світу, коли західні цінності не для всіх зрозумілі.

Але фактична «монобільшість» республіканців в Сенаті та в Білому домі можуть трохи повернути домінуючу американську і всю західну політичну риторику в більш консервативне русло. Хоча консерватизм Трампа є досить специфічним та межує з радикалізмом та популізмом, в багатьох аспектах його однопартійці декларують захист сімейних, національних цінностей та реальної свободи слова, на противагу лівацьким ініцативам.

Чимало аналітиків стверджують, що перемога Трампа стала електоральною відповіддю на лівацьку риторику Камали Гарріс та демократів про політику ідентичності. А в американському сегменті соцмереж Камалу Гарріс порівнюють з комуністкою та поширюють меми з нею у комуністичному образі. Цьому сприяли декотрі заяви Гарріс про державний контроль над цінами і тд. Американське суспільство відверто втомилося від далекої від традиційної системи цінностей, котрі оголошуються істиною навіть не встигнувши сформуватися та постійно оновлюються дедалі більш лівими ініціативами. Показово, що за Трампа проголосувала навіть більшість латиноамериканців, яких демократи вважали меншиною, котра потребує ліберальної риторики про ідентичність, в той час як вони обрали зрозуміліші для них прагматичні консервативні ідеї.

Цілком ймовірно, що нова адміністрація Трампа може навіть зменшити грантову допомогу американських урядових фундацій, спрямованих на поширення ліво-ліберальних цінностей за кордоном чи навіть розвернути ці структури в «правий бік». Заяви, котрі лунають з табору Трампа щодо заміни низки чиновників на республіканців, можуть призвести й до приходу консерваторів у сферу, котра так багато зробила для поширення лівих цінностей в сучасному світі. Хоча помітним залишатиметься вплив приватних ліберальних фондів та брюссельських фундаційних інституцій, але обрання Трампа здатне сповільнити еволюцію та існуючі темпи поширення їхнього світогляду в планетарному масштабі.

Можна припустити, що Штати у наступні декілька років зменшать оберти популяризації ліберальних цінностей та акцентують на просуванні більш консервативної риторики.

Автор: Валерій Майданюк

10 Листопада, 2024 155 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Нова лідерка британських консерваторів

від Майданюк Валерій 9 Листопада, 2024

Консервативна партія Британії, котра цього року вперше за останні 14 років втратила виборчу перевагу, обрала нову  лідерку.  «Торі» очолила британська депутатка нігерійського походження Кемі Баденох.

Вона стала першою темношкірою жінкою, котра очолила велику політичну партію у Сполученому Королівстві. Баденох обійшла опонента Роберта Дженріка і стала вже шостим лідером «торі» за 9 років, в час, коли партія переживає значну турбулентність. За результатами партійних виборів Баденох отримала 53 806 голосів проти 41 388 голосів за Дженріка і цей результат був з найменшим розривом за всю історію партії.

Прийшовши на зміну експрем’єр-міністру Ріші Сунаку, після поразки на парламентських виборах, Баденох у  промові після обрання, зазначила, що партія має «повернути» симпатії виборців, які голосували за їхніх головних опонентів – лейбористів. За словами нової лідерки консерваторів, партія «торі» повинна визнати, що «зробила помилки» й «порушила стандарти» за останніх 14 років перебування при владі. Такі слова просто мусили прозвучати, адже на дострокових виборах у липні 2024 року Лейбористська партія отримала на 209 більше, ніж на виборах 2019 року. А консерватори здобули лише 121 місце, що на 244 менше, ніж у 2019 році, коли вони мали 365 мандатів.

Кемі Баденох вже давно у британській політиці. Раніше вона була членом парламенту від Північно-Західного Ессексу з 2017 року, де знову була переобрана 2024 року.

З лютого 2023 року по липень 2024 року Баденох була державним секретарем Департаменту бізнесу та торгівлі.

З 2022 року по 4 липня 2024 року обіймала посаду держсекретаря з питань міжнародної торгівлі, а також була міністеркою у справах жінок та рівності в Центрі рівності.

Ще раніше з вересня 2021 року Баденох очолювала державне Міністерство житлового будівництва, громад та місцевого самоврядування. Та мала досвід роботи скарбником казначейства та парламентським заступником держсекретаря в Міністерстві освіти.

Очевидно, британські консерватори намагаються заручитися підтримкою у дедалі більш різноманітному суспільстві намагаючись конкурувати за голоси, котрі цього року перейшли до їхніх лівих опонентів. Чи допоможе їм кандидатура нової лідерки – покаже час і помилки опонентів.

Автор: Валерій Майданюк

9 Листопада, 2024 139 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Демократія під час війни: чому законодавча база для воєнних виборів потрібна вже сьогодні?

від Юрій Гончаренко 7 Листопада, 2024

Питання проведення виборів в Україні за умов воєнного стану є надзвичайно складним та багатогранним. З одного боку, існує формальна можливість створення необхідної законодавчої бази для проведення виборів навіть у поточних умовах. Чинне законодавство не містить прямої заборони на внесення змін до нормативно-правових актів під час воєнного стану, за винятком Конституції України. Більше того, сам Указ Президента про введення воєнного стану має певну гнучкість щодо обмеження конституційних прав громадян, залишаючи простір для маневру.

Проте реальність ставить перед нами серйозні виклики. Забезпечення належного виборчого процесу в умовах війни видається майже неможливим завданням. Як гарантувати безпеку виборців та членів виборчих комісій? Як забезпечити рівний доступ до виборчих дільниць для всіх громадян, враховуючи окуповані території та величезну кількість внутрішньо переміщених осіб? Ці питання не мають простих відповідей.

Водночас, не можна ігнорувати політичний аспект проблеми. Проведення виборів могло б стати потужним сигналом незламності української демократії, продемонструвати світу, що навіть в умовах війни наша держава здатна підтримувати демократичні процеси. Це також дало б можливість оновити мандат довіри для влади, що особливо важливо в умовах затяжного конфлікту.

Однак тут ми стикаємося з серйозними ризиками. Виборчий процес міг би стати джерелом політичної дестабілізації в момент, коли єдність суспільства є критично важливою. Крім того, це відволікло б значні ресурси від оборонних потреб, створило б додаткові можливості для ворожих інформаційних атак та маніпуляцій.

Особливої уваги заслуговує часовий фактор. Ми не знаємо, скільки триватиме війна. Цілком можливо, що через рік чи два умови для проведення виборів будуть ще складнішими, ніж зараз. Тому розробка відповідної законодавчої бази вже сьогодні виглядає розумним кроком – це дозволить уникнути поспіху та помилок у майбутньому, якщо проведення виборів стане неминучим.

При цьому важливо розуміти, що сама підготовка законодавчої бази не означає негайного проведення виборів. Це скоріше створення запасного варіанту, готовність до різних сценаріїв розвитку подій. Така підготовка має включати розробку механізмів забезпечення виборчих прав для різних категорій громадян – військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, громадян на окупованих територіях, біженців.

Надзвичайно важливим є і технічний аспект. Потрібно розробити надійні системи кібербезпеки, механізми протидії дезінформації та інформаційним атакам. Необхідно створити чіткі критерії оцінки безпекової ситуації, які визначатимуть можливість проведення виборів у конкретний момент.

Зрештою, ми маємо знайти баланс між збереженням демократичних принципів та врахуванням реалій воєнного часу. Якщо зараз не розпочати роботу над відповідним законодавством, у майбутньому ми можемо опинитися в ситуації, коли проведення виборів стане необхідним, але правова база для цього буде відсутня або недосконала.

Тому, попри всі складнощі та ризики, робота над створенням законодавчої бази для проведення виборів в умовах воєнного стану видається необхідною. Це не означає, що вибори мають відбутися негайно, але означає, що ми маємо бути готові до різних сценаріїв розвитку подій, зберігаючи при цьому демократичний характер нашої держави та її інституцій.

7 Листопада, 2024 342 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Блиск та злидні «Єдиного телемарафону»

від Майданюк Валерій 3 Листопада, 2024

З Європи знову пролунала критика щодо «Єдиного телемарафону» в Україні та стурбованість щодо монополії українського телевізійного простору за державою. Але на третій рік війни таке питання ставить щоразу й більша кількість українців.

На початку широкомасштабного вторгнення «Єдиний телемарафон» був потрібним і навіть відіграв важливу стабілізаційну роль. Коли ворог прорвався на території дев’яти областей, коли ми несли втрати, а допомога не приходила, було важливо, щоб нація не бачила всіх масштабів катастрофи, не впала у паніку й не зневірилася. І тоді це допомогло нам оговтатися і дати відсіч.

Якщо пригадати події АТО, коли частина українських телеканалів належали Медведчуку, а більшість критикували будь-які дії влади, сіючи зраду та зневіру, можна лише уявити, як ЗМІ, котрі й без того заради сенсації перебільшують масштаби проблем, подавали б ситуацію російського вторгнення у лютому-березні 2022 року. На початку АТО, частим явищем були навіть такі шокуючі події, як вихід у прямий ефір загальнонаціонального телеканалу бойовиків ДНР, які в найпопулярнішому ток-шоу, через відеозв’язок поширювали власну пропаганду, поки ведучий ввічливо запитував, яка їхня позиція.

Українцям пощастило, що в 2022 році олігархічні телеканали не показували нам «другую точку зрения», де б розповідали про «фашистів» в Україні та цілі «СВО». Тоді, «Телемарафон» захистив українців як від масиву брехливої російської пропаганди, так і від внутрішньої політичної ворожнечі в час, коли варто було консолідуватися.

Але минули роки і «Єдиний телемарафон», в умовах відсутності будь-якої конкуренції, почав «здавати позиції». В силу різних обставин та з огляду на фінансування з боку європейських партнерів, український монополізований телеефір став максимально рафінованим, позбавленим суб’єктивізму власної думки та дещо відмежованим від важливого в часи боротьби за незалежність національного патріотизму.

Замість просвітницьких історичних телепрограм, котрі б показували українцям, як над нашим народом століттями знущалася Москва, замість харизматичних патріотичних спікерів,  замість пізнавальних передач з медіаграмотності і тд, українцям переважно продовжували показувати «розмовляючі голови» – десяток виважено-позитивних та обережних у висловлюваннях експертів по відеозв’язку. А у перервах між ними – кадри вогневої роботи ЗСУ, синьо-жовті прапори, порятунок людей і котиків.

На відміну від приватних телеканалів, котрі можуть транслювати власну й неординарну думку, демократична держава, навіть під час війни, рідко собі може дозволити нетолерантні висловлювання щодо ворога. В результаті, український ефір перетворився на малозмістовний та нейтральний потік інформації казенного, цензурованого характеру, найбільшим «гріхом» якого, стала неефективність.

Дивлячись одноманітний і відверто «беззубий» ефір, який оминає найгостріші суспільні проблеми та переважно показує лише хороше тоді, коли прийшов час показувати людям трішки більше правди, український глядач перейшов в Telegram та You Tube. І саме туди, у вільний та наповнений різноманіттям думок (в тому числі й російською пропагандою) інформаційний простір, спрямував вістря свого удару й наш ворог.

Знаючи, що державне телебачення «всієї правди не каже», українці почали слухати псевдоекспертів, скандальних блогерів, хайпожерів і навіть політичних екстрасенсів, котрі подавали шокуючу, екстравагантну, брехливу, але цікаву інформацію, в той час як «Телемарафон» котрий рік транслював одну й ту саму позитивну синьо-жовту картинку.

Як наслідок, ті приватні телеканали, котрі залишилися в ефірі, демонструють значно живіші й цікавіші сюжети, аніж позбавлені конкуренції й законсервовані державним регулюванням журналісти «Телемарафону». Хотіли як краще, але не знали, де вчасно зупинитися.

Теперішня версія «Єдиних новин» потребує переконливого переформатування, адже такі дефіцитні бюджетні гроші, виділені на «Телемарафон», більше не конвертуються у той початковий вплив на глядача, котрий перейшов від телевізійного солодкого позитиву в інтернет-простір зради і скандалів, котрі підривають стійкість української держави.

Автор: Валерій Майданюк

3 Листопада, 2024 211 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Андрей Шептицький – духовний лідер, який поєднав традицію...

27 Вересня, 2025

В’ячеслав Липинський – ідеолог українського консерватизму та теоретик...

12 Вересня, 2025

Буданов має тверезий погляд на геополітику та керує...

3 Липня, 2025

Буданов розповів про особисту ціну батьківства під час...

15 Червня, 2025

У Києві обговорили цінності як основу національної стійкості:...

31 Травня, 2025

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • Консервативна Платформа зібрала кращих науковців, щоб дати старт системній роботі з розвінчування російських міфів 

    1 Грудня, 2025
  • Буданов має тверезий погляд на геополітику та керує ефективною командою – блогер

    3 Липня, 2025
  • Лідер ХДС/ХСС здійснив візит підтримки до Києва

    9 Грудня, 2024
  • За допомогою рф Талібан хоче побудувати протиповітряну оборону Афганістану

    11 Вересня, 2024
  • Американці розгорнуть на японських островах ракети Typhon, здатні долетіти до рф,- ЗМІ

    10 Вересня, 2024
Назад Вперед

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська