Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Середа, 20 Серпня, 2025
  • Аналітика
  • Позиція
  • Публікації
  • Світогляд
  • Українська
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Антиімперський фронт

Вільні білоруси відзначили День Волі

від Юрій Гончаренко 26 Березня, 2025

25 березня для білорусів у всьому світі – це не просто дата, а символ нескореності та прагнення до свободи. Цього дня, у 1918 році, було проголошено незалежність Білоруської Народної Республіки (БНР) –  першої національної держави білорусів. Ця подія стала відправною точкою в історії боротьби білоруського народу за самовизначення. Сьогодні в цей день демократична частина білоруської нації відзначає День Волі.

Протягом радянської епохи День Волі був під забороною, його відзначали таємно, у колі однодумців. Після розпаду СРСР, здавалося, що мрія про незалежну Білорусь стала реальністю, і День Волі ненадовго став державним святом. Однак, з приходом до влади Лукашенка, свято знову опинилося під тиском. Режим намагається стерти з пам’яті білорусів цю дату, забороняючи національну символіку, розганяючи мирні акції та переслідуючи активістів.

День Волі – це не просто річниця, це – пам’ять про перші кроки до незалежності, про мрію про вільну та демократичну Білорусь. У цей день білоруси вшановують пам’ять своїх предків, які боролися за право на власну державу, за національну ідентичність. Символами цієї боротьби стали біло-червоно-білий прапор, герб «Погоня» та білоруська мова.

Незважаючи на репресії, білоруси продовжують відзначати День Волі, демонструючи свою незламність та відданість ідеалам свободи. Особливо активно святкування проходять за кордоном, де білоруська діаспора об’єднується, щоб показати світу, що білоруський народ не змирився з диктатурою. Найбільше білорусів відзначають цей день в Польщі, де є велика білоруська діаспора.

У 2024 році режим Лукашенка пішов ще далі, погрожуючи переслідуванням навіть тим, хто бере участь в акціях за кордоном. Це свідчить про страх режиму перед єдністю білорусів та їх прагненням до змін.

Показово, що режим Лукашенка вирішив осквернити це національне свято проведенням «інавгурації» бульбенфюрера саме в День Волі, що стало цинічним викликом білоруському народу. Масштабна церемонія, що контрастувала з таємною «інавгурацією» 2020 року, була покликана продемонструвати силу та легітимність режиму. Однак, вона лише підкреслила прірву між владою та народом.

День Волі – це не просто свято, це – символ боротьби білоруського народу за своє майбутнє. Це день, коли білоруси в усьому світі об’єднуються, щоб заявити про своє прагнення до свободи, демократії та європейських цінностей.

І це важливий день також для всіх країн Міжмор’я, і зокрема – для України. Адже ще український теоретик Балто-Чорноморського союзу Юрій Липа зазначав, що Білорусь – своєрідним «шоломом», який захищає «голову» – столицю України, тож вона повинна бути вільною та дружньою. Сьогодні Білорусь – це та серцевина Міжмор’я, звільнення котрої від російського впливу здатне стати поштовхом для міцного і сильного безпекового союзу країн між Балтійським і Чорним морями.

Автор: Валерій Майданюк

26 Березня, 2025 276 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Важливе

Субсидіарність як основа ефективного самоврядування: досвід України та європейські практики

від Юрій Гончаренко 26 Березня, 2025

Україна переживає один із найважливіших етапів своєї новітньої історії – трансформацію системи публічного управління через децентралізацію влади. Цей процес набуває особливого значення в умовах війни та підготовки до інтеграції в Європейський Союз. В основі цих змін лежить принцип субсидіарності – ідея, що стала наріжним каменем європейської моделі місцевого самоврядування, особливо в країнах із сильними християнсько-демократичними традиціями.

Субсидіарність, що часто вважається “винаходом” християнської демократії, базується на постулатах “приватне вище за державне” та “маленьке вище за велике”. Цей принцип передбачає, що ухвалення рішень має відбуватися на найближчому до громадян рівні, а вищі інстанції втручаються лише тоді, коли нижчі рівні не здатні ефективно вирішити проблему. Фактично, це означає невтручання державної влади у справи місцевих громад без прохання про таку допомогу.

Досвід європейських країн, зокрема Німеччини, демонструє, як послідовне впровадження принципу субсидіарності формує ефективну систему місцевого самоврядування. Німецька федеративна модель передбачає чіткий розподіл повноважень між національним, регіональним та місцевим рівнями. Місцеві громади (Gemeinden) наділені широкою автономією у вирішенні питань місцевого значення, включаючи управління комунальним господарством, місцеву інфраструктуру, соціальні послуги та культурний розвиток. Важливою особливістю німецької моделі є гарантована Конституцією фінансова автономія громад, що забезпечує їх спроможність виконувати свої завдання.

Україна за роки незалежності пройшла складний шлях від радянської гіперцентралізованої моделі до спроб запровадження справжнього місцевого самоврядування. Проте лише після Революції Гідності реформа децентралізації набула системного характеру. Ключовими етапами стали ухвалення законів про добровільне об’єднання територіальних громад, про співробітництво територіальних громад, зміни до Бюджетного кодексу, що розширили фінансову базу місцевого самоврядування.

З 2015 по 2020 роки в Україні відбувся процес добровільного об’єднання громад, що завершився адміністративно-територіальною реформою. В результаті замість понад 11 тисяч дрібних і переважно неспроможних сільських, селищних та міських рад було створено 1469 об’єднаних територіальних громад. Ця трансформація заклала просторову основу для впровадження принципу субсидіарності.

Паралельно з просторовим переформатуванням відбувалася і функціональна децентралізація – передача повноважень та ресурсів на місцевий рівень. Місцеві бюджети зросли з 68,6 млрд грн у 2014 році до 275 млрд грн у 2019, що значно розширило можливості громад щодо розвитку інфраструктури та надання послуг. Громади отримали повноваження у сферах освіти, охорони здоров’я (на первинному рівні), соціального захисту, благоустрою, планування території тощо.

Проте реформа децентралізації в Україні залишається незавершеною. Відсутність конституційних змін, що мали б закріпити новий адміністративно-територіальний устрій і гарантувати незворотність децентралізації, становить ризик для стабільності реформи. Система державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування все ще не впроваджена належним чином. Крім того, спостерігаються значні диспропорції у фінансовій спроможності громад, що ставить під сумнів можливість забезпечення рівного доступу громадян до публічних послуг незалежно від місця проживання.

Особливим викликом для української моделі самоврядування стала повномасштабна війна, розпочата Росією у 2022 році. У багатьох випадках саме спроможні громади виявилися найбільш ефективними в організації опору, евакуації населення та забезпеченні базових потреб. Місцеве самоврядування продемонструвало здатність діяти автономно навіть в умовах порушення вертикальних зв’язків. В той же час війна загострила проблеми недофінансування місцевих бюджетів, а окупація значних територій і внутрішня міграція створили додаткове навантаження на громади у відносно безпечних регіонах.

Для подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні на засадах субсидіарності необхідно здійснити ряд стратегічних кроків. Першочерговим завданням є конституційне закріплення принципів місцевого самоврядування та децентралізації, що забезпечить їх незворотність. Це має включати чітке розмежування повноважень між різними рівнями управління та встановлення меж державного втручання у справи громад.

Завершення секторальної децентралізації передбачає подальшу передачу повноважень місцевому самоврядуванню у сферах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, управління земельними ресурсами з відповідним фінансовим забезпеченням. Критично важливим є формування ефективної системи державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування без надмірного втручання у самоврядні повноваження.

Фінансова автономія громад – ключова умова реалізації принципу субсидіарності. Це вимагає реформи системи місцевих податків і зборів, розширення податкової бази місцевого самоврядування, надання громадам більшої автономії у визначенні ставок місцевих податків. Необхідно також вдосконалити систему міжбюджетних трансфертів, розробивши прозорі і справедливі формули розподілу державних субвенцій для вирівнювання фіскальних диспропорцій між громадами.

Успіх децентралізації залежить не лише від інституційних та фінансових реформ, але й від розвитку людського капіталу та культури врядування на місцевому рівні. Необхідно створити ефективну систему професійного розвитку для посадовців органів місцевого самоврядування, розвивати місцеву демократію та громадську участь, підтримувати локальних лідерів та ініціативи, поширювати кращі практики місцевого самоврядування.

Важливим елементом ефективного самоврядування є здатність громад до співпраці та координації зусиль для вирішення спільних проблем. Необхідно стимулювати міжмуніципальне співробітництво, розвивати функціональні регіони та агломерації, а також транскордонне співробітництво між українськими громадами та громадами сусідніх країн ЄС.

Повоєнна відбудова України надає унікальний шанс для посилення місцевого самоврядування. Важливо, щоб відбудова відбувалася не згори вниз, а з врахуванням потреб та пріоритетів кожної громади. Необхідно створити спеціальні механізми фінансування відбудови громад, відновлювати критичну інфраструктуру з урахуванням довгострокових потреб, впроваджувати принципи сталого розвитку та “розумних міст” при відбудові населених пунктів.

Європейська інтеграція України створює додаткові можливості для розвитку місцевого самоврядування. Принцип субсидіарності є одним із базових принципів функціонування Європейського Союзу, закріплених у Договорі про Європейський Союз. Україна має можливість використовувати інструменти європейської підтримки для зміцнення спроможності громад, розвитку місцевої демократії та покращення якості послуг.

Досвід Польщі, яка здійснила успішну реформу місцевого самоврядування під час підготовки до вступу в ЄС, демонструє, що децентралізація може стати потужним рушієм модернізації країни. Польська модель ґміни – базової одиниці самоврядування – показала свою ефективність у залученні європейських фондів, розвитку місцевої інфраструктури та підвищенні якості життя громадян.

Україна має потенціал розвинути власну модель самоврядування, що поєднуватиме європейські принципи з національними особливостями. Принцип субсидіарності, який походить з християнсько-демократичної традиції, але став універсальною цінністю сучасного демократичного врядування, може стати основою для такої моделі. Це дозволить не лише підвищити ефективність публічного управління, але й зміцнити демократію, посилити національну єдність та створити умови для сталого розвитку всіх регіонів України.

Реформа децентралізації є не просто технічним перерозподілом повноважень – це фундаментальна зміна філософії державного управління, перехід від патерналістської моделі до моделі спільної відповідальності держави, громад та громадян. В цьому сенсі принцип субсидіарності відображає глибинну трансформацію українського суспільства, яке прагне побудувати ефективну, демократичну і справедливу державу, де влада служить людям, а не навпаки.

Впровадження принципу субсидіарності в Україні – це не лише запозичення європейського досвіду, але й відродження власних традицій самоврядності, що мають глибоке коріння в українській історії. Від сільських громад та міського самоврядування за магдебурзьким правом до козацького самоврядування – ці традиції формували громадянську культуру, що цінує свободу, відповідальність та взаємодопомогу. Сьогодні, поєднуючи ці традиції з сучасними управлінськими підходами, Україна має шанс створити ефективну модель місцевого самоврядування, яка стане основою для процвітання громад та регіонів.

26 Березня, 2025 65 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Міжмор'я

Логістичний хаб у Ясьонці наразі працює належним чином

від Юрій Гончаренко 25 Березня, 2025

Міністр національної оборони Польщі спростовує повідомлення в австралійських ЗМІ про нібито проблеми у функціонуванні логістичного хабу в Ясьонці, через який проходить більша частина військової допомоги Києву, передає “Польське радіо”.

Вчора австралійська телекомпанія ABC з посиланням на «джерела в Європі» повідомила, що австралійські танки Abrams можуть застрягти в Польщі, а мають бути негайно відправлені в охоплену бойовими діями Україну. Віцепрем’єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш, посилаючись на ці повідомлення, ще раз підкреслив, що логістичний хаб у Ясьонці наразі працює належним чином:

«Мені про які-небудь проблеми із транспортуванням не повідомляли. Після тижневої перерви на початку березня, коли американці призупинили допомогу, все повернулось на свої місця. Нема ніяких перешкод для того, щоб австралійська техніка, довезена до Польщі, потрапила в Україну. Сподіваюся, ці фейки розвіяться дуже швидко. Ми на контакті із дипломатичними представництвами Австралії. Якби були якісь проблеми, ми би це узгодили».

Минулого року уряд Австралії оголосив, що передасть Україні 49 списаних танків. Австралійські ЗМІ пишуть з посиланням на «джерела в Європі», що з огляду на охолодження відносин між Вашингтоном і Києвом ефективне функціонування Підкарпатського хабу під питанням.

25 Березня, 2025 44 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Міжмор'я

Естонія планує побудувати 12 нових військових кораблів

від Юрій Гончаренко 20 Березня, 2025

Військово-морські сили Естонії мають потребу у трьох великих кораблях довжиною близько 90 метрів і дев’яти менших довжиною 60-70 метрів.

Як передає Укрінформ, про це сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур, повідомляє ERR.

За словами глави естонського оборонного відомства, у разі виникнення проблем із фінансуванням доведеться піти на поступки. Також термін служби вже наявних у країни кораблів може бути продовжено.

Певкур заявив, що нові кораблі мають бути побудовані в Естонії.

«У випадку суден такого розміру йдеться перш за все про двох будівників – Baltic Workboats та BLRT. Але я не виключаю, що і малі суднобудівники доведуть свої можливості до того рівня, коли вони зможуть будувати судна меншого розміру», – сказав міністр.

Зазначається, що Литва вже вирішила будувати нові військові кораблі. Компанія BLRT доручила своїй литовській компанії Western Baltic Engineering у співпраці з данською фірмою OSK Design спроєктувати 88-метровий військовий корабель Perkunas.

Командувачі ВМС Естонії, Латвії та Литви обговорювали ще в 2017 році, як повинен виглядати новий флот. За словами командувача Силами оборони Естонії генерал-майора Андруса Меріло, у ВМС Естонії є уявлення про те, які кораблі їм потрібні.

«Для нас набагато важливіше знайти довгострокове фінансування, яке стане основою для подальшого розвитку кораблів ВМС. Нам потрібно знайти ресурси, ця робота вже ведеться. Вочевидь, ми знайдемо ці ресурси. І ми складаємо план, коли і які кораблі будуть побудовані», – розповіла Меріло.

У матеріалі йдеться, що Естонія доручила шведському національному дослідницькому інституту RISE провести аналіз того, яке судно підійде для виконання військових, прикордонних і рятувальних функцій, а також боротьби із забрудненням.

«Головне бажання – отримати уявлення про те, яке судно найбільше б підходило для Балтійського регіону або Балтійського моря, яке забезпечувало б ВМС багатофункціональність», – сказав Певкур, додавши, що рекомендація від RISE має надійти найближчими місяцями.

Як повідомляв Укрінформ, Державний центр оборонних інвестицій Естонії підписав контракт на суму 50 мільйонів євро з австрійським виробником зброї Hirtenberger Defense Europe на закупівлю буксированих мінометів калібру 120 мм.

20 Березня, 2025 46 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Світ

До Польщі їдуть тисячі хасидів

від Юрій Гончаренко 20 Березня, 2025

Найбільше гостей очікується сьогодні та в п’ятницю

До 10 тисяч хасидів можуть прибути сьогодні та найближчими днями до Лежайська на Підкарпатті, щоб помолитися на могилі цадика Елімелеха у 238-му річницю його смерті. Євреї традиційно приїдуть з Європи, США, Канади та Ізраїлю. Після завершення молитви деякі з них покинуть місто та звільнять місце для інших груп через обмежені можливості розміщення.

Про це повідомляє “Польське радіо”.

Мер міста Кшиштоф Трембач повідомив, що найбільше гостей очікується сьогодні та в п’ятницю. Він додав, що для міста це великий організаційний виклик:

«Є два фондиу  Лежайську, один передбачає близько восьми тисяч паловників, інша понад півтори  тисячі. Тобто сумарно це близько десяти тисяч, а це для нашого міста великий виклик.  Не буду приховувати ми вже більше місяця готуємось до їх приїзду, размо із полцією, пожежниками. Будемо робити усе, аби приїзд туристів відбувся в Лежайську спокійно»

Хасиди, які приїжджають до Лежайська, вірять, що цадик спускається з небес у річницю своєї смерті і несе до Бога їхні прохання про здоров’я, добробут їхніх дітей чи успіхи на роботі. Елімелех був одним із трьох найвідоміших цадиків давньої Польщі. Він прославився як активний проповідник хасидизму.

20 Березня, 2025 43 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Аналітика

Емеше Файк (Fajk Emese): біографія, шахрайські схеми та роль в інформаційній війні на боці росії

від Юрій Гончаренко 20 Березня, 2025

Емеше Файк (також відома як Абігель Фукс) — шахрайка міжнародного рівня, яка, ймовірно, завербована російськими спецслужбами для ведення інформаційних операцій проти України. Її головним завданням є завдання шкоди репутації української держави, особливо серед проукраїнськи налаштованих республіканців у США та консервативних кіл Європи. Після тривалого періоду мовчання, викликаного викриттям її злочинної діяльності в Інтернаціональному легіоні, її знову готують до виходу на інформаційну поверхню. Цілком очікувано, що її спробують використати саме у критичний момент — під час важливих дипломатичних переговорів, аби максимально послабити позицію України та підірвати довіру міжнародних партнерів.

Нижче наведено детальний аналіз її шахрайських схем, діяльності в Україні, а також можливих зв’язків із російськими спецслужбами та пропагандою.

Шахрайські схеми та методи

Емеше Файк (також відома як Абігель Фукс) – уродженка Угорщини, яка протягом останніх років фігурувала у різних країнах в низці скандалів, пов’язаних із шахрайством​. Вона здобула сумнівну славу в Австралії, Португалії та нещодавно в Україні. Ще до появи на публіці Файк заявляла про блискучий міжнародний бекґраунд – наприклад, вказувала у своєму резюме диплом Університету Західного Лондона та досвід роботи в ООН, – однак університет спростував наявність її в списках випускників​. Подібні твердження про співпрацю з ООН чи корпораціями (як-от Apple) також не підтвердилися: її власна консалтингова фірма Anakin Consulting, хоч і була зареєстрована у Великій Британії, складалася фактично лише з неї однієї і закрилася 2019 року​. Ці факти свідчать, що вже на початку свого шляху Емеше Файк створювала собі фальшиву легенду, аби здобути довіру оточення.

Першу широку популярність Файк отримала у Австралії у 2020 році завдяки скандалу на телешоу The Block. Вона «виграла» аукціон на будинок вартістю понад $4 млн, однак оплата так і не надійшла продавцям. Як з’ясувалося, Файк надала підроблені банківські квитанції про переказ коштів, вводячи в оману організаторів шоу​. Пізніше учасники шоу, чию нерухомість вона нібито купила, заявили, що Файк використовувала фіктивні документи, аби підтвердити неіснуючі транзакції​.

Ця схема була не поодинокою: за свідченнями її колишнього партнера, Файк викрадала гроші в близьких людей, прикидаючись, наприклад, експерткою з кібербезпеки, пов’язаною з ООН​. Після ганьби на телепроєкті Емеше Файк поспіхом залишила Австралію. Вона перебралася на португальський острів Мадейра і навіть змінила ім’я – почала жити під псевдонімом Абігель Фукс, змінюючи зовнішність (зокрема, перефарбувала волосся)​.

Втім, методи залишились тими самими: місцевий орендодавець звинуватив її в наданні підроблених підтверджень про сплату оренди, тобто фактично в повторенні австралійської афери​. Окрім фінансових махінацій, Файк постійно вигадувала неправдиві відомості про себе. Вона виступала на конференціях, видаючи себе за власницю успішної консультаційної компанії із клієнтами рівня ООН та Apple​, позичала гроші у знайомих і раптово зникала, не повернувши борги​, або ж втрапляла в конфлікти з власниками житла і покидала орендовані квартири, не сплативши за них​. Шахрайка майстерно створювала образ компетентної та заможної професіоналки, підкріплюючи його фальшивими документами й історіями, що дозволяло їй щоразу знаходити нових жертв.

Діяльність в Україні та Інтернаціональному легіоні

У 2022 році, після втечі з Португалії, Емеше Файк несподівано з’явилася в зоні бойових дій в Україні. Вона вступила до Інтернаціонального легіону – підрозділу іноземних добровольців у складі Сил оборони – і вже влітку була призначена прессекретарем цього легіону​. За даними ЗМІ, командування мало обмежене уявлення про її минуле і, очевидно, не провело належної перевірки​ (враховуючи що це відбулося в квітні 2022 року, вочевидь, це було достатньо складно). Проте колеги зауважили підозрілу поведінку новоприбулої та почали неофіційно розслідувати її біографію​. Зрештою спливли старі гріхи: австралійська преса на основі витоку даних з легіону повідомила, що Файк – та сама «міжнародна аферистка», яку розшукували за махінації​.

Пізніше всередині Інтернаціонального легіону вибухнув скандал. Файк, яка мала позивний «Mockingjay» (переспів з англ. «Пересмішник»), запідозрили у привласненні військової допомоги. З підрозділу зникла велика партія медичних препаратів (знеболювальні – фентаніл, кетамін, лідокаїн та інші) орієнтовною вартістю $2,5 млн​. Також нібито почали пропадати гроші, які міжнародні донори надсилали на потреби легіону та ЗСУ – ці кошти перераховувалися на рахунок, який контролювала Файк як представниця легіону​. Коли нестачу виявили, Файк заперечила свою причетність і стверджувала, що не знає, куди подівся вантаж. Однак докази свідчили проти неї: кур’єр, який доставляв медикаменти, підтвердив, що Файк особисто була присутня під час отримання посилки, а офіцер, відповідальний за відправку гуманітарного вантажу, засвідчив, що ліки до адресатів так і не дійшли​. Внутрішній звіт легіону охарактеризував Файк як «ракову пухлину, яку необхідно вирізати, інакше вона знищить весь організм організації», додаючи, що вона повністю провалилася в усіх аспектах своїх обов’язків​. За даними цього ж розслідування, аферистка відверто зловживала своїм становищем: зафіксовано її власні зізнання, що рахунок легіону вона «рутинно використовувала для особистої вигоди», тобто фактично витрачала благодійні гроші на себе​. Пізніше, коли навколо Файк почало згущуватися коло звинувачень, частину зниклого медичного майна все ж таки знайшли (наприклад, цілу партію пропофолу та приблизно половину інших препаратів)​. Однак репутаційної шкоди було завдано: добровольці та військове керівництво зрозуміли, що в їхні лави потрапила професійна шахрайка.

Особливо резонансною стала спроба Файк шантажувати українське командування, аби уникнути відповідальності. В кінці 2022 року вона самовільно виїжджала за кордон (без дозволу, фактично дезертирувала на короткий час), і після цього командування вирішило позбутися її, розірвавши контракт​. Дізнавшись про це, Файк вдалася до шантажу: звернулася до одного з високопоставлених українських офіцерів (офіцера ЗСУ з позивним «Зевс») і заявила, що якщо її виженуть з легіону, вона «винесе на публіку» всі відомі їй компрометуючі факти​. В секретних аудіозаписах, що згодом потрапили до преси, зафіксовані слова Файк про те, що оприлюднена інформація «спалить українську армію вщент». Вона погрожувала розказати журналістам про внутрішню корупцію, про «те, як зникає спорядження, і як поводяться з іноземцями [у війську]», додаючи, що від такого розголосу в українському війську «почнеться стільки внутрішніх розслідувань, що вся армія розвалиться». Ці заяви фактично були спробою прикрити власні злочини, залякавши командирів можливим інформаційним ударом по іміджу ЗСУ. Українські спецслужби не залишили шантаж без уваги – як повідомляє Daily Mail, розмови Емеше Файк були таємно записані контррозвідкою і передані у пресу як доказ її погроз​.

Сама Емеше Файк всі звинувачення відкидає і називає скандал навколо себе «наклепницькою кампанією». Вона заявила, що готова співпрацювати з будь-яким офіційним розслідуванням, але наразі бачить лише бездоказові, на її думку, закиди​. Втім, незалежні журналістські розслідування спростовують версію Файк про непорозуміння. Зокрема, британська газета Daily Mail оприлюднила отримані від українських джерел матеріали, які детально розкривають її сумнівне минуле та фінансові злочини в Україні​.

Можлива роля спецслужб та загрози розвідоперацій

В контексті діяльності Файк усе частіше постає питання: чи могла ця серійна шахрайка діяти не лише з корисливих мотивів, але й бути елементом чужої розвідувальної гри? Деякі ознаки наштовхують на думку про можливе прикриття спецслужб. Наприклад, угорське видання VG.hu повідомило, що під час розслідування в Україні виникла підозра: Емеше Файк може бути російською агенткою, яка перенаправляла викрадене військове спорядження до рук ворога​.

Іншими словами, версія найгіршого сценарію полягає в тому, що Файк навмисно впровадили до Інтернаціонального легіону, щоб завдати шкоди – як фінансової (крадіжка медикаментів і коштів), так і іміджевої. Поки що прямих доказів роботи Файк під керівництвом російських спецслужб не оприлюднено, але російська пропаганда максимально використала її присутність. Вочевидь, навіть якщо Файк не була спочатку кадровою агенткою, російська розвідка могла скористатися ситуацією та встановити з нею контакт, щоб спонукати її до подальших деструктивних дій або принаймні направити її обурення проти України.

Важко уявити, яким чином, без сприяння спецслужб, ця особа могла безкарно і безпечно змінювати країни та континенти, майстерно змінювати обличчя та вочевидь отримувати фальшиві паспорти кожної країни перебування. Чи може звичайне шахрайка настільки майстерно підробити документи, що їй майже віддадуть будинок вартістю 4 мільйони доларів?

З іншої сторони, варто також звернути увагу і на те, що вона не отримувала значних прибутків від свого шахрайства, а в бойфренда з Мадейри взагалі вкрала … камеру GoPro. При цьому вона входила в довіру до авторитетних організацій, в тому числі і в Україні, могла отримувати конфідеційні дані та … шантажувати своїх жертв.

Варто пригадати, що саме в липні 2022 року росія розгорнула першу хвилю дезінформаційних кампаній щодо корупції в українських Збройних силах та нібито торгівлі зброєю та допомогою в цілому, яку надають союзники. І саме тому майже всі російські ЗМІ та z-блогери максимально поширили цю інформацію.

Висновки: роль Емеше Файк в інформаційній війні

Історія Емеше Файк – наочний приклад того, як окремий шахрай може перетворитися на «ідеальну зброю» в руках пропаганди. Її проникнення до Інтернаціонального легіону та подальше викриття спричинили репутаційний удар по Україні. Скандал із “Mockingjay” засів у свідомості багатьох як доказ корумпованості та ненадійності легіону добровольців​, що зіграло на руку російській дезінформаційній машині. Ворожа пропаганда отримала привід заявляти, що іноземні волонтери – це авантюристи, а українська армія нібито не здатна контролювати власні підрозділи​. Більше того, сама Файк, уникаючи покарання, намагалася озброїти інформаційний простір ворожими наративами – її погрози «розвалити армію розслідуваннями» фактично є спробою запустити інформаційну бомбу в тилу України​.

Роль Файк в інформаційній війні проявляється і після її викриття: поширення фейків та дискредитація українського війська з її участю — це частина ширшої стратегії Росії посіяти недовіру до України серед міжнародних партнерів і власного населення. Консервативні українські медіа справедливо розглядають Файк як інформаційну диверсантку, залучену до сценаріїв російської пропаганди.

Її історія – застереження про те, що інформаційна безпека є не менш важливою, ніж військова міць. Україна, що протистоїть російській агресії, мусить бути готовою нейтралізувати не лише танки і ракети, але й таких «троянських коней», як Емеше Файк, не даючи ворогу жодного шансу підірвати нашу єдність і довіру світу.

20 Березня, 2025 466 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Аналітика

Фінляндія – «жало скорпіона» на вістрі Міжмор’я

від Юрій Гончаренко 19 Березня, 2025

Геополітичне становище Фінляндії та останні сигнали з Білого дому перекроюють попередню стабільну реальність, в якій Фінляндія була економічно благополучною «батьківщиною Санта-Клауса» на посилення оборони та пошук додаткових союзників, якщо нинішні виявляться такими самими, як в 1939 році.

Сьогодні геополітичне становище Фінляндії визначає її зовнішньоекономічну та оборонну стратегію. Її політичні цілі ґрунтуються на забезпеченні безпеки, стабільності та розвитку, що особливо актуально в умовах нових викликів на європейському континенті.

Фінляндія є частиною Європейського Союзу та входить до зони євро, що дозволяє їй підтримувати активні економічні та політичні зв’язки з іншими країнами ЄС. Після довгих десятиліть військового нейтралітету, Фінляндія змінила свою зовнішньополітичну стратегію, підписавши угоду про вступ до НАТО у 2023 році. Українці зі здивованими очима побачили, як країну буквально за кілька місяців, без жодних тривалих процедур та відповідності ефемерним «стандартам НАТО» прийняли до Альянсу попри те, що вона має спільний кордон з Росією і може «загрожувати» Санкт-Петербургу, як колись у 1939 році. Стало ясно, що в НАТО беруть не за якимись реальними критеріями, а в залежності від реальних бажань у Вашингтоні та Брюсселі.

Це стратегічне рішення Фінляндії стало щасливим квитком і відповіддю на зростаючі безпекові загрози, особливо після російської агресії в Україні, що значно змінило геополітичну ситуацію в Європі. Якби процес долучення країни до НАТО затягнувся бодай на два роки – як це й мало б бути згідно процедур вступу – сьогодні ми цілком моли б спостерігати нові погрози та концентрацію російських військ на Карельському перешийку, а з того боку Атлантики звучали б дуже невтішні для фінів вимоги.

Сьогодні, як член НАТО, Фінляндія намагається зміцнити колективну безпеку і сприяти стабільності в Східній Європі, враховуючи загрози з боку Росії.

Країна активно підтримує економічну інтеграцію в рамках ЄС і прагне розвивати взаємовигідні відносини з країнами Скандинавії та Балтії, а також з іншими державами Європи. У світлі енергетичної кризи в Європі, Фінляндія робить ставку на розвиток відновлювальних джерел енергії та збільшення енергетичної незалежності, зокрема через будівництво нових інфраструктурних об’єктів і підтримку міжнародних енергетичних ініціатив. Фінляндія приділяє велику увагу сталому розвитку, включаючи екологічну політику, підтримку зелених технологій і боротьбу зі змінами клімату.

Чимало теоретиків геополітичної концепції Міжмор’я (також відомої як “Інтермаріум”) передбачає створення союзу країн Центральної та Східної Європи, зокрема тих, які мають спільні історичні та культурні зв’язки. До цього союзу належать країни Балтії, Польща, Україна, Білорусь, а також Румунія. В ширшому варіанті можливим є розширення учасників та долучення Чехії, Словаччини, Туреччини  і Фінляндії та Швеції. Цей союз має на меті посилення економічних, оборонних та політичних зв’язків серед його учасників і створення регіональної сили, яка б могла балансувати впливи Росії та інших глобальних гравців.

Якщо після можливого самоізоляціонізму атлантичних партнерів Росія залишається головною загрозою для Фінляндії, то європейські країни поки, що не виглядають тією рішучою силою, яка одразу прийде на допомогу, якщо росіяни розпочнуть погрози та нове вторгнення.

Існує декілька факторів, завдяки котрим Фінляндія має бути зацікавленою

  1. Географічна близькість і стратегічні інтереси. Фінляндія вже має сильні політичні та економічні зв’язки з Балтійськими країнами, Польщею та іншими державами Східної Європи. Її стратегічний інтерес у посиленні безпеки і стабільності в регіоні може сприяти більш тісному співробітництву з країнами Міжмор’я.
  2. Членство в НАТО і ЄС. Фінляндія є частиною обох цих організацій, що може ускладнити її інтеграцію в Міжмор’я, оскільки союз орієнтований на створення більш незалежного регіонального блоку, зокрема в оборонній сфері. Однак, з огляду на зростаючі геополітичні загрози з боку Росії, Фінляндія може бути зацікавлена у посиленні співпраці з країнами Міжмор’я для зміцнення своєї безпеки.
  3. Економічні можливості. Фінляндія, завдяки своїй технологічній базі, розвитку інфраструктури та високому рівню освіти, могла б бути цінним економічним партнером для інших країн Міжмор’я. Співпраця у таких галузях, як інновації, енергетика та транспорт, може стати основою для подальшого інтегрування Фінляндії в регіональний союз.

Якщо б невеликі східноєвропейські країни, котрі століттями були жертвами Росії, нарешті об’єдналися для відсічі російській агресії у складі України, Польщі, Балтії, а також Туреччини та Фінляндії – Фінляндія була б «жалом скорпіона» на геополітичному вістрі Міжмор’я, загрожуючи Санкт-Петербургу, поки інші країни союзу тримали б російській експансіонізм під загрозою нищівної відплати. Створення Міжмор’я – це гарантія стабільного миру та розвитку  для всієї Східної Європи, в яку Росія й носа боятиметься потикати.

Автор: Валерій Майданюк

19 Березня, 2025 43 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Світ

Запроваджувати заборону на китайське обладнання у Польщі не планують

від Юрій Гончаренко 19 Березня, 2025

60 відсотків мережевої інфраструктури в Польщі побудована на китайському обладнанні

Про це повідомляє “Польське радіо”.

Запроваджувати заборону чи обмеження на апаратне чи програмне забезпечення Huawei у телекомунікаційних мережах Польщі не планують. Минулого тижня Європейська комісія звернулася з таким закликом до країн ЄС у контексті мереж 5G. Як інформують у Міністерстві цифрових справ. обладнання Huawei використовується в польських мережах 5G, що підтверджується численними повідомленнями.

У звіт Strand Consult щодо ринку 5G в Європі, зазначено, що близько 60 відсотків мережевої інфраструктури в Польщі побудована на китайському обладнанні.

Звіт, на який посилається міністерство, також показує, що у 8 з 31 європейської країни більше половини обладнання 5G RAN надходить від китайських постачальників, тоді як в 11 країнах китайська технологія не використовується.

19 Березня, 2025 46 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Геополітика

Європа перед викликом конфронтаційної політики Трампа: українська перспектива

від Юрій Гончаренко 19 Березня, 2025

Повернення Дональда Трампа до Білого дому та загострення відносин між Сполученими Штатами та Європейським Союзом створює новий геополітичний контекст, який потребує глибокого осмислення з урахуванням українських національних інтересів. Запровадження Трампом значних тарифів на європейські товари є не просто економічним викликом, але й випробуванням для ідеї євроатлантичної солідарності.

З української перспективи, ці події мають особливе значення, адже стабільність трансатлантичних відносин є критично важливою для безпеки України, що протистоїть російській агресії. Попри це, нинішня ситуація надає унікальну можливість переосмислити засади європейської інтеграції та актуалізувати бачення майбутнього Європи з врахуванням українських інтересів.

Для України особливо важливо звернутися до витоків європейської інтеграції. Роберт Шуман, Конрад Аденауер та Альчіде де Гаспері – батьки-засновники об’єднаної Європи – бачили в європейській єдності не лише економічний проект, але й моральне відродження континенту після руйнівних воєн. Шуман наголошував, що «Європа не буде створена одразу або за єдиним планом. Вона буде будуватися через конкретні досягнення, які спочатку створюють фактичну солідарність». Ця поступовість та орієнтація на практичні результати відповідає і українським інтересам в процесі євроінтеграції.

Нинішні виклики з боку адміністрації Трампа є приводом для Європи посилити власну суб’єктність у міжнародних відносинах. В українських інтересах, щоб ЄС зміцнював свої позиції у сферах, де він надто залежить від США, зокрема у питаннях оборони та енергетики, оскільки сильніша та самостійніша Європа буде надійнішим партнером для України.

Зростання підтримки ідеї створення єдиної європейської армії відображає глибинну потребу в посиленні європейської солідарності. Для України, враховуючи гіркий досвід протистояння російській агресії, принципово важливо, щоб ця ініціатива відбувалася не в протистоянні з НАТО, а як його доповнення, зміцнюючи європейський стовп Альянсу.

В економічній сфері, у відповідь на протекціоністські заходи США, Європі доцільно зосередитися на внутрішній консолідації. Розбудова єдиного ринку, зменшення залежності від зовнішніх акторів у критичних секторах, справедливий розподіл благ між усіма регіонами та соціальними групами – це шлях до реальної економічної стійкості, що відповідає і українським інтересам як майбутнього члена ЄС.

Для України, яка прагне приєднатися до Європейського Союзу, нинішні виклики є нагадуванням про необхідність глибинного розуміння цінностей європейської спільноти. Інтеграція України до ЄС – це не лише геополітичний вибір чи економічна необхідність, але й цивілізаційний вибір на користь суспільства, побудованого на принципах людської гідності, солідарності та ефективного розподілу повноважень.

Як зазначав Конрад Аденауер, «помилково та небезпечно недооцінювати труднощі досягнення інтеграції Європи». Ці слова особливо актуальні сьогодні, коли Європа стикається з численними викликами – від економічного тиску з боку США до гібридної агресії Росії, від міграційної кризи до енергетичної залежності. У цих умовах Україні необхідно зберігати стратегічне бачення своєї ролі в європейській архітектурі, демонструючи готовність робити внесок у спільну безпеку та процвітання.

З точки зору українських інтересів, майбутнє Європи має будуватися не на конфронтації зі США, а на побудові партнерських відносин на основі взаємоповаги та спільних цінностей. В цьому контексті Україна, що захищає не лише свій суверенітет, але й європейські цінності від російської агресії, може стати мостом для відновлення трансатлантичної єдності на нових засадах.

Сьогоднішні виклики, зокрема конфронтаційна політика адміністрації Трампа, є не лише загрозою, але й можливістю для Європи переосмислити сенс європейської інтеграції та відродити бачення мирної, процвітаючої та солідарної Європи. Для України важливо, щоб цей процес відбувався з урахуванням її інтересів та внеску у спільну європейську безпеку.

Незважаючи на поточні складнощі, залишається простір для оптимізму. Історія європейської інтеграції свідчить, що через випробування проростають нові можливості, а криза може стати початком оновлення та відродження. В цих процесах Україна прагне бути не пасивним спостерігачем, а активним учасником, що сприяє формуванню безпечної, демократичної та процвітаючої Європи.

19 Березня, 2025 52 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Міжмор'я

Польща запроваджує новий стандарт цифрової безпеки

від Юрій Гончаренко 18 Березня, 2025

Квантові технології, особливо ті, що стосуються безпеки передачі даних, будуть використовувати не тільки у військовій галузі

Польща запроваджує новий стандарт цифрової безпеки. У Військовому технологічному університеті у Варшаві презентували перше польське квантове з’єднання, яке захищає конфіденційність і дані, передає “Польське радіо”.

Зростання кіберзагроз та здатність захищати стратегічні комунікації має вирішальне значення для національної безпеки. Віцепрем’єр-міністр і міністр у справах цифрових технологій Кшиштоф Ґавковський заявив, що сьогодні міняються правила шифрування.

«Квантові технології, особливо ті, що стосуються безпеки передачі даних, будуть використовувати не тільки у військовій галузі, а й у багатьох інших сферах, таких як банківська справа, охорона здоров’я, транспорт, зв’язок і адміністрація. Ми входимо у новий простір відповідальності за те, який вигляд матиме безпека у Польщі», — зазначив віцепрем’єр-міністр.

Посадовці кажуть, що впровадження цієї технології в системи державного управління, оборонний сектор та економіку дозволить побудувати комунікаційну інфраструктуру, стійку до майбутніх загроз.

18 Березня, 2025 21 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Буданов має тверезий погляд на геополітику та керує...

3 Липня, 2025

Буданов розповів про особисту ціну батьківства під час...

15 Червня, 2025

У Києві обговорили цінності як основу національної стійкості:...

31 Травня, 2025

Як зшити націю: християнсько-демократична візія подолання суспільних розколів...

14 Травня, 2025

Під тиском війни: як змінюється соціальна згуртованість в...

30 Квітня, 2025

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • Буданов має тверезий погляд на геополітику та керує ефективною командою – блогер

    3 Липня, 2025
  • Лідер ХДС/ХСС здійснив візит підтримки до Києва

    9 Грудня, 2024
  • За допомогою рф Талібан хоче побудувати протиповітряну оборону Афганістану

    11 Вересня, 2024
  • Американці розгорнуть на японських островах ракети Typhon, здатні долетіти до рф,- ЗМІ

    10 Вересня, 2024
  • СБУ затримала агента російської розвідки, який встановлював так звані “відеопастки” для онлайн-коригування ударів по Києву.

    9 Вересня, 2024
Назад Вперед

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська