Українські удари по російських нафтопереробних заводах зараз роблять те, чого не зміг домогтися режим санкцій Заходу. Один із найбільших у світі виробників нафти зараз імпортує бензин,- Foreign Affairs.
Всього з жовтня Україна завдала щонайменше 20 ударів по російським НПЗ. Представники українських служб безпеки заявили, що метою атак є припинення постачання палива російським військовим та скорочення доходів від експорту, які Кремль використовує для фінансування своїх військових дій.
До кінця березня Україна знищила близько 14% російських нафтопереробних потужностей та змусила російський уряд запровадити шестимісячну заборону на експорт бензину.
Проте адміністрація президента Джо Байдена розкритикувала ці атаки. У лютому віце-президент Камала Харріс закликала президента України Володимира Зеленського утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, побоюючись, що ці удари призведуть до зростання світових нафтових цін.
Міністр оборони Ллойд Остін у середині квітня попередив сенатський комітет із збройних сил, що “атаки можуть мати побічний ефект з погляду глобальної енергетичної ситуації”.
Проте критика Вашингтона недоречна, пише видання: атаки НПЗ не вплинуть на світові енергетичні ринки, якого побоюються офіційні особи США. Ці удари знижують здатність росії перетворювати свою нафту на нафтопродукти; вони не впливають на обсяг нафти, яку країна може видобувати чи експортувати. Фактично з меншими внутрішніми нафтопереробними потужностями росія буде змушена експортувати більше своєї сирої нафти, а не менше, що призведе до зниження, а не зростання світових цін.
Якщо росія вирішить закрити свердловини замість збільшення експорту, світова ціна на нафту справді зросте — цього результату прагне уникнути адміністрація Байдена. Але тоді росія зіткнеться з ще різкішим зростанням вартості продуктів нафтоперероблення, лише з нижчими доходами від експорту, щоб пом’якшити цей удар. Тому не дивно, коли в березні перший заступник міністра енергетики росії Павло Сорокін припустив, що Москва обере перший варіант і перенаправить більше сирої нафти на експорт.
Справді, російські компанії почали продавати більше сирої нафти зарубіжних країн. Поки вони обмежуються російськими НПЗ, атаки навряд чи призведуть до підвищення нафтових цін для західних споживачів.
Тим не менш, вони все ще можуть завдати болю в росії, де ціни на нафтопродукти, такі як бензин і дизельне паливо, почали зростати. Ці удари досягають тих самих цілей, які західні партнери України поставили перед собою, але значною мірою не змогли досягти через санкції та обмеження цін на російську нафту: послабити фінансові та логістичні можливості Росії вести війну, одночасно обмежуючи ширшу шкоду світовій економіці.
“Київ має здобувати перемоги там, де це можливо, а кампанія зі знищення російських нафтопереробних потужностей приносить Україні вигоду з обмеженим ризиком”, – йдеться у матеріалі.
Досі Україна концентрувала свої атаки на російських нафтопереробних заводах, а не на нафтових родовищах чи інфраструктурі експорту сирої нафти. Ця відмінність важлива. Після того, як нафта видобувається зі свердловини, вона транспортується трубопроводами та іншою інфраструктурою на нафтопереробні заводи, де перетворюється на продукти для розподілу кінцевим споживачам.
У 2023 році росія видобуватиме близько 10,1 млн барелів нафти на день. З цього близько 50% було експортовано на нафтопереробні заводи за кордоном, а 50%, що залишилися, перероблялися всередині країни, створюючи такі продукти, як бензин, дизельне паливо, авіаційне паливо та хімічна сировина. Половина цих продуктів нафтопереробки споживалася всередині країни, а значна частина прямувала на паливо російської військової машини.
Українські удари завдали суттєвого удару по нафтопереробних потужностях росії – до 900 тисяч барелів на день. Ремонт буде повільним і дорогим, частково тому, що нафтопереробні заводи, де нафта переганяється на складові, є величезні і складні частини обладнання, на проектування і будівництво яких йдуть роки, а частково тому, що західні санкції ускладнюють доступ російських фірм.
Дані останніх місяців підтверджують, що, як і очікувалося, росія експортує більше сирої нафти, тоді як її експорт очищеного палива досяг майже історичного мінімуму. За останній тиждень квітня Москва експортувала трохи більше 712 тисяч тонн дизельного палива та газойлю, що менше, ніж понад 844 тисячі тонн за той же тиждень у 2023 році.
Удари не вплинули на міжнародні ціни на сиру нафту, які залишалися стабільними до кінця березня.
