Мовний перехід не варто будувати лише на заборонах і покараннях. На засіданні Українського безпекового клубу голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов закликав робити ставку на позитивну мотивацію, привабливі рольові моделі та сприятливе мовне середовище, щоб українська стала природним вибором для дедалі більшої кількості громадян.
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності». Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Одним із ключових питань дискусії стала мотивація громадян переходити на українську мову. Модератор онлайн-частини заходу, голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов наголосив, що мовне питання потребує раціонального підходу та відмови від зверхнього ставлення до людей, які лише починають переходити на українську.
За його словами, частина громадян може сприймати категоричну мовнуриторику як засудження, а не як запрошення до переходу. Тому важливо створювати таке середовище, у якому використання української асоціюватиметься не лише з вимогою чи обов’язком, а й із позитивним досвідом.
Золотарьов запропонував двоетапну модель мовного переходу. На першому етапі, за його словами, необхідно сприяти поширенню двомовності (нічого спільного з російською як другою державною!) як перехідного середовища, після чого створювати умови для поступового закріплення української як основної мови повсякденного спілкування.
«Щоб ми менше бідкалися і розводили руками, а зосередилися на тому, як ми можемо позитивно мотивувати наших співгромадян переходити спочатку на дві мови, а потім з двомовної на українську», – наголосив Євген Золотарьов.
На його думку, важливу роль у цьому процесі можуть відігравати не лише державні інституції, а й бізнес, спорт, медіа та масова культура. Саме там формуються поведінкові моделі, які можуть впливати на повсякденний вибір громадян.
Як приклади Золотарьов навів великі українські бренди, зокрема McDonald’s та ПриватБанк. Він зазначив, що перехід їхніх інтерфейсів та комунікації на українську продемонстрував можливість формувати позитивне ставлення до україномовного середовища без створення додаткових конфліктів.
На переконання голови «Української стратегії», українська мова має виконувати об’єднавчу функцію. Відтак важливо не лише вимагати її використання, а й створювати привабливі рольові моделі, з якими громадяни могли б себе ототожнювати.
Особливого значення, за його словами, набувають публічні представники бізнесу, спортсмени, діячі культури та медійні особистості, які можуть демонструвати українську як природну мову сучасного успішного життя.
Підсумовуючи дискусію, Євген Золотарьов запропонував змістити акцент із переважно негативної мотивації на систему позитивних стимулів. «Але є абсолютною лакуною ця частина, яка стосувалася б позитивної мотивації, цих все-таки не батогів, а пирогів. І, очевидно, на цих пирогах нам треба сконцентруватися в першу чергу», – зазначив він.
Таким чином, у центрі запропонованого підходу опинилася ідея зміни самої логіки мовної політики: від постійного акцентування на порушеннях та покараннях до створення умов, за яких українська мова стає привабливою, престижною та природною частиною повсякденного життя.
Дискусія в Українському безпековому клубі стала частиною ширшого обговорення мовної політики як складової національної безпеки та пошуку практичних механізмів зміцнення української ідентичності.
