Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
П’ятниця, 18 Вересня, 2026
  • Українська
    • English
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Аналітика

Ідеологія здорового глузду

від Майданюк Валерій 19 Травня, 2024

Серед суспільно-політичних сил, котрі виступають за збереження і розвиток, замість руйнування заради змін, виділяються християнська демократія та консерватизм. Ці дві ідеології настільки близькі та взаємодоповнюючі, що в країнах, де існує потужна консервативна партія – виборці християни підтримують консерваторів. А якщо першою виникла християнсько-демократична партія, як це було в Німеччині чи Італії, консервативний виборець голосує за християнських демократів.

Консервативні цінності та християнська демократія стали для європейських країн ціннісною основою примирення та інтеграції після Другої світової війни. Християнсько-демократичні лідери Конрад Аденауер, Робер Шуман і Альчіде де Гаспері стали батьками-засновниками Європейського Союзу. Консерватори заклали підвалини економічного процвітання Німеччини, Франції, Британії, США, Італії, Японії, Південної Кореї та інших успішних країн. Універсальні цінності консерватизму та християнської демократії стали фундаментом соціальної держави, заснованої на свободі, солідарності та відповідальності.

Показово, що з поміж десятків ідеологій, консерватизм називають “ідеологією здорового глузду”. Консерватизм залишається єдиним, хто захищає інтереси всього народу та всіх верств населення, відстоює справжню демократію, як владу більшості і стверджує українську мову та національну ідентичність. Консерватизм – це повага до традиційних цінностей – до того типу сім’ї, виховання молоді, відносин між статями, ставлення до праці та суспільних звичаїв, до яких українці звикли і котрі вже стали частиною нашої свідомості та культури.

Консерватизм – єдина ідеологія, яка не обіцяє власного варіанту утопічного майбутнього. Консерватори проти соціальних експериментів над людьми і пропонують обирати моделі розвитку, котрі вже довели свою ефективність. Консерватори переконані – якщо демократія вже забезпечила громадянські свободи та економічний добробут – отже треба її підтримувати і вдосконалювати, а не руйнувати.

Консерватори не заперечують змін, навпаки – саме консервативні уряди ставали промоторами модерних реформ, долали “застій” та забезпечували стрімкий розвиток. Показово, що “економічні дива” в Німеччині та Італії відбулися саме за правління християнських демократів – консервативних сил. “Економічне диво” Японії також припало на правління консервативної ЛДП. Економічне оздоровлення Британії та США в 1980-ті роки – результат реформ консерваторів Маргарет Тетчер та Рональда Рейгана.

Консерватори проти змін заради змін і відкидають безглузді “реформи”, наслідки котрих невдовзі доведеться лікувати новими реформами. Консерватори цінують досвід, знання, компетентність, відкидають популізм “простих рішень” і переконані: якщо люди завжди вдягали штани в звичний спосіб, а не через голову – отже не треба “по-своєму” робити те, що давно виправдало свою ефективність.

В умовах російської агресії консерватизм залишається єдиною ідеологією, здатною забезпечити українцям той шлях розвитку, який потрібен нам, а не сусідам чи ворогам. Відповідальні, працьовиті, духовно вільні громадяни, об’єднані любов’ю до рідної землі та країни – це соціальна основа консерватизму. Образ українського господаря, котрий працює і своєю працею приносить користь країні, захищає її, шанує дружину, поважає громаду та суспільну мораль і не зазіхає на чуже – це ідеал консерватизму.

Автор: Валерій Майданюк

19 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Внутрішній фронт

Вбивство Кірєєва в березні 2022 року та смерть правозахисника Шишова згадані в звіті Держдепу США з моніторингу прав людини в Україні

від Юрій Гончаренко 18 Травня, 2024

Державний департамент США в опублікованому звіті про дотримання прав людини в Україні за 2023 рік в розділі “СВАВІЛЬНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ЖИТТЯ ТА ІНШІ НЕЗАКОННІ АБО ПОЛІТИЧНО МОТИВОВАНІ ВБИВСТВА” наголосив, що протягом 2023 року не було жодних повідомлень, які б вказували на те, що уряд України або його агенти вчинили свавільні або незаконні вбивства, включаючи позасудові. Проте лишаються не розслідуваними кілька випадків з минулих років.

Так, згадано вбивство Дениса Кірєєва, якого Служба безпеки України публічно називала зрадником, проте який напередодні вторгнення росії попередив українську розвідку про план москви захопити Київ.

Наприкінці року Державне бюро розслідувань (ДБР) продовжило розслідування загибелі в березні 2022 року Дениса Кірєєва, члена делегації, яка вела попередні переговори з Росією. Служба безпеки України (СБУ) нібито вбила Кірєєва після того, як отримала запис, на якому Кірєєв нібито причетний до державної зради. Високопоставлені урядові джерела заперечували будь-які заяви про державну зраду Кірєєва. За даними Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), обставини смерті Кірєєва залишалися нез’ясованими

– йдеться у звіті.

Повідомляється, що розслідування смерті у 2021 році білоруського правозахисника у вигнанні Віталія Шишова (часто повідомляється як Віталій Шишов) тривало до кінця року, без суттєвих оновлень. Шишу зник у 2021 році після того, як покинув свій київський дім, а наступного дня його тіло знайшли повішеним на дереві. Він перебував у Києві з осені 2020 року та допоміг заснувати неурядову організацію (НУО) «Білоруський дім», яка допомагала білорусам, які рятувалися від режиму Олександра Лукашенка.

Також наголошено на необхідності розслідувати вбивства та інші злочини, скоєні під час протестів Революції Гідності у Києві у 2013-14 роках.

18 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Заходи

У Львові відбувся круглий стіл «Важливість консервативної ідеї в сучасній Україні»

від Юрій Гончаренко 15 Травня, 2024

У понеділок 13 травня в малому конференц-залу “Євроготелю” у Львові відбувся круглий стіл «Важливість консервативної ідеї в сучасній Україні». Захід організований ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні.

В заході взяли участь:

– Юрій Підлісний, керівник програми “Етика-Політика-Економіка” Українського Католицького Університету;
– Валерій Майданюк, к.п.н., експерт ГО Фонд сприяння демократії.
– Максим Колиба, заступник декана з академічних питань факультету суспільних наук Українського Католицького Університету, старший викладач Школи права УКУ.
– Юрій Гончаренко, віцепрезидент ГО Фонд сприяння демократії. – Микола Посівнич, Голова ЛОО Центру національного відродження

Учасники обговорили сучасні підходи до розуміння консерватизму та взірцеві моделі для наслідування. Говорили також про роль традиції та перспективи поширення консервативної ідеї в Україні. Ішлося й про форми та методи впливу на правоконсервативні середовища й рухи в Європі та США в контексті виборчих процесів і допомоги Україні.

Основні теми:

  • важливість консервативної ідеї в сучасній Україні;
  • форми та методи впливу на правоконсервативні середовища та рухи в Європі і США в контексті виборчих процесів та допомоги Україні;
  • протидія російським пропагандистським наративам на ідеологічному фронті;
  • можливість та принципи співпраці споріднених консервативних середовищ в Україні;
  • мотивація для молоді брати участь в розвитку та поширенні ідей консерватизму в Україні.

Серед учасників заходу, окрім спікерів, були журналісти, викладачі, студенти та громадські діячі.

Запис заходу:

15 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
ЗМІ про нас

Науковці обговорили перспективи консервативної ідеї в сучасній Україні

від Юрій Гончаренко 14 Травня, 2024

У понеділок 13 травня у Львові відбувся круглий стіл «Важливість консервативної ідеї в сучасній Україні». Захід організований ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні.

Учасники обговорили сучасні підходи до розуміння консерватизму та взірцеві моделі для наслідування. Говорили також про роль традиції та перспективи поширення консервативної ідеї в Україні. Ішлося й про форми та методи впливу на правоконсервативні середовища й рухи в Європі та США в контексті виборчих процесів і допомоги Україні.

На додаток обговорили протидію російським пропагандистським наративам на ідеологічному фронті, можливість і принципи співпраці споріднених консервативних середовищ в Україні й мотивацію для молоді брати участь у розвитку та поширенні ідей консерватизму в Україні.

У заході взяли участь, зокрема, керівник програми «Етика-Політика-Економіка» Українського католицького університету Юрій Підлісний, члени ГО «Фонд сприяння демократії» Юрій Гончаренко та Валерій Майданюк, старший викладач Школи права УКУ Максим Колиба, викладач Національного університету «Львівська політехніка» Роман Лехнюк.

Запис круглого столу можна переглянути за посиланням.

Автор: ОЛЬГА ПЕТРЕНКО-ЦЕУНОВА, Тиждень.

14 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
на росії

ГУР перехопило вказівки російських офіцерів на Харківському напрямку: “нехай їх застрелять (тих, хто відмовляється йти в наступ)”…(АУДІО)

від Юрій Гончаренко 14 Травня, 2024

Фахівці Головного управління розвідки МОУ перехопили розмови російських офіцерів, які погрожували своїм підлеглим за відмову йти в бій на українські позиції.

Відповідний запис опубліковано на каналі ГУР.

Даємо текстову розшифровку мовою оригіналу:

  • (0:19) Потому что их тут все равно, $банут, привыкайте, нах$й! 
  • (0:24) У нас стоит загранотряд, никто не выйдет! 
  • (0:27) Пусть толкаются вперед, скажи им! 
  • (0:29) Командир, я. Ваше командование дало добро, я. 
  • (0:35) Но я вас обнулю. 
  • (0:37)Будете спрашивать у пацанов, что я с вами сделаю. 
  • (0:43) Поэтому, нах%й, не будьте предателями, нах%й, 
  • (0:46) не будьте предателями, пятисотыми.
  • (0:49) Выдвинитесь туда, куда вам сказал Лука. 
  • (0:52) Там вас встретят, бл%дь. 
  • (0:54) Пацаны, не тупите, нах%й.
  • (0:56) Вы умрете, если сейчас останетесь. 
  • (0:58) Я сам лично на вас, бл%дь, наведу до 300, и вам п%зда. 
  • (1:03) Здесь, где, бл%дь? 
  • (1:05) Остальные все, нах%й.
  • (1:09) Пускай их, нах%й, застрелят, потому что их тут все равно, %банут, привыкайте, нах%й. 
  • (1:15) У нас стоит заганотряд, никто не выйдет. 
  • (1:18) Пусть толкаются вперед, скажи, бл%дь, слушай их.
14 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Сестринські партії: християнська демократія в Німеччині

від Майданюк Валерій 13 Травня, 2024

Християнсько-демократичні партії на сьогодні належать до одних з найбільш впливовіших, особливо у Європі і представлені не лише в парламентах, але й в урядах багатьох європейських країн. Загалом, після Другої світової війни у Західній Європі християнсько-демократичні партії брали участь у створенні понад 200 урядових кабінетів із загальної кількості 334-х урядів сформованих за період 1945–1996 років і чимало християнських лідерів посідали пости прем’єрів. Тривалий успіх християнської демократії ґрунтується на її здатності успішно об’єднувати різноманітні політичні фракції та ідеї, одночасно утверджуючись як представники політичного центру. Серед найбільших політичних сил християнського спрямування виділяються християнсько-демократичні партії Німеччини, Швеції, Нідерландів, Бельгії, країн Центральної Європи та Латинської Америки.

Цікавим буде звернення до історії та досвіду найбільшої християнсько-демократичної сили у Європі – Німецької ХДС/ХСС.

Найбільша європейська християнсько-демократична партія – німецька ХДС/ХСС (нім. CDU/CSU Union)  становить коаліційне об’єднання двох політичних сил – Християнсько-демократичного союзу та регіональної баварської партії Християнсько-соціального союзу. Обидві християнські партії близькі за цілями, ідеологією та програмою. Головна відмінність між обома ідейно-спорідненими партіями полягає в тому, що ХСС поширена лише на теренах Баварії, в той час, як ХДС  охоплює всю решта території Німеччини. Партійне об’єднання, яке в Німеччині часто називають просто «Унією» (нім. Union) охоплює виборців  християнсько-демократичної, правоцентристської та консервативної орієнтації і вже понад півстоліття конкурує на політичній арені в основному з соціал-демократами.

Коаліція ХДС/ХСС функціонує як єдина парламентська фракція в Бундестазі, а на виборах обидві партії виставляють своїх кандидатів  окремо — в Баварії висуваються кандидати від ХСС, а решта у решті земель ФРН  висуваються кандидати від ХДС. При цьому ХСС не виставляє своїх кандидатів поза межами Баварії. Партійний блок ХДС/ХСС здійснив величезний внесок в повоєнний розвиток Німеччини, і значною мірою, саме завдяки  діяльності християнських демократів в політичну систему Німеччини були закладені принципи федеративного устрою, парламентської демократії і соціальної ринкової економіки.

Партія протягом півстоліття послідовно залишається однією з найголовніших в Німеччині. За результатами парламентських виборів 2017 року ХДС\ХСС здобула  понад 200 місць із 709 у німецькому Бундестазі, а на виборах до Європейського парламенту 2019 року партія здобула 23 місця із 96 виділених для Німеччини. На останніх парламентських виборах 2021 року ХДС/ХСС поступився багаторічним лідерством соціал-демократам, однак нові соціологічні опитування 2022 року демонструють зростання популярності християнських демократів.

Відносини ХДС з сестринською партією Християнсько-соціальний союз (нім. Christlich-Soziale Union, CSU) є партнерськими та базованими на ідеологічному співробітництві, хоч і не завжди були безхмарними. ХСС – більш правоцентристська і більш консервативна політична сила. Будучи коаліційними партнерами з ХДС на федеральному рівні та утворюючи єдину фракцію у бундестазі, ХСС зберігає самостійність в організаційному аспекті.

У 1976 році між ХДС та ХСС мало не трапився партійний розкол, спричинений поразкою блоку ХДС/ХСС на парламентських виборах. Деякі лідери ХСС тоді висловили ідею розпуску партійного союзу з ХДС, однак через місяць кризу врегулювали і спільне фракційне об’єднання функціонує на підставі “Домовленості щодо продовження дії фракційного об’єднання між ХДС і ХСС”.

Міжпартійні домовленості від 2017-го року декларують, що засадничі рішення фракції ХДС/ХСС ухвалюються лише за згодою обох груп. А ХСС може мати відмінну від більшості фракції думку щодо особливо важливих питань, яку може відстоювати у Бундестазі самостійно. Фактично, керівництво ХДС визнає право баварської  партнерської партії голосувати окремо від позиції більшості союзної фракції. Тож обидві політичні ідеологічно спорідненні партії виступають партнерами на основі широкої автономії і, розділивши сфери федерального впливу, не вступають у перегони між собою.

Автор: Валерій Майданюк

13 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Війна

Військова база ППО ЗС рф на горі Ай-Петрі пошкоджена внаслідок ранкової ракетної атаки на Крим.

від Савицький Олексій 13 Травня, 2024

російська військова база ППО на горі Ай-Петрі уражена внаслідок ранкової ракетної атаки на Крим. Загинув командир військової частини, – ЗМІ

Сьогодні, 13 травня, в районі 6-ї ранку кілька ракет (імовірно, Storm Shadow) атакували в/ч 85683 на горі Ай-Петрі в Криму, повідомили ЗМІ джерела в екстрених службах анексованого регіону. На горі знаходиться “таємна” військова база ППО 3-го радіотехнічного полку ЗС рф.

Внаслідок влучення ракет територія в/ч отримала пошкодження, загинув командир в/ч 85683 Олександр Кулаков та ще один військовослужбовець. Також є поранені, їхня кількість уточнюється.

3-й радіотехнічний полк – військове формування у складі радіотехнічних військ ВКС Росії. Сформовано у 2014 році після анексії Криму Російською Федерацією на базі 40-ї радіотехнічної бригади Повітряних Сил України. Штаб розташований у місті Севастополь.

У радянські роки на вершині гори Ай-Петрі було створено Радіотехнічний центр далекої розвідки та наведення військ ППО. Куполи захисних споруд радарів як куль нерідко привертали увагу туристів. Під цими банями ховаються радіолокаційні комплекси.

13 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Війна

Затримано групу російського ГРУ, яка планувала серію терактів у Києві до 9 травня

від Савицький Олексій 13 Травня, 2024

Контррозвідка СБУ запобігла чотирьом терактам у Києві, які мали відбутися 9 травня. У результаті багатоетапної спецоперації у столиці затримано агентів російського гру, які встановлювали вибухові пристрої в будівельних гіпермаркетах відомої мережі та біля одного із кафе.

За наявними даними, саморобні вибухові пристрої були замасковані в упаковки з-під чаю. Вони складалися із таймера, детонатора і пластичної вибухівки із запалювальною сумішшю, яка мала спричинити масштабні пожежі.

За задумом російської спецслужби, вибухівка повинна була здетонувати у пікові години відвідуваності гіпермаркетів, щоб завдати максимальної шкоди цивільному населенню. Крім того, її планували розмістити серед легкозаймистих матеріалів – щоб таку пожежу не вдалося швидко ліквідувати.

Ще один теракт мав відбутися біля популярного київського кафе. Російські агенти хотіли закласти вибухові пристрої у запарковану поруч автівку.

Контррозвідка Служби безпеки встановила, що куратором терактів рф був співробітник гру Юрій Сизов, який проходить службу у військовій частині №92154.

Він особисто давав вказівки завербованим агентам і навіть записав відеоінструкцію із встановлення вибухового пристрою в одному з магазинів цієї ж мережі у московській області.

СБУ тривалий час слідкувала за його діяльністю і покроково документувала злочинні дії агентури.

Зокрема, Юрій Сизов відповідав ще за проведення диверсії в Україні, яка мала відбутися на Львівщині у лютому 2024 року. Тоді СБУ також зіграла на випередження і запобігла вибухам.

Зараз Служба безпеки встановила увесь ланцюжок цієї мережі, включаючи агентурно-бойові групи, контрабандистів, які доставляли вибухівку із території рф, а також безпосередніх виконавців теракту: їх затримали на гарячому, коли ті встановлювали вибухові пристрої в третьому гіпермаркеті.

Наразі затриманим повідомлено про підозру відповідно до вчинених ними злочинів, зокрема за такими статтями Кримінального кодексу України:
▪️⁠ ⁠ст. 111 (державна зрада);
▪️ ⁠ст. 113 (диверсія);
▪️⁠ ⁠ст. 258 (терористичний акт).

Їм загрожує довічне ув’язнення.

13 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Заходи

Круглий стіл “Важливість консервативної ідеї в сучасній Україні”

від Юрій Гончаренко 12 Травня, 2024

Запрошуємо взяти участь в круглому столі “Важливість консервативної ідеї в сучасній Україні”.

Під час заходу буде обговорено:

  • важливість консервативної ідеї в сучасній Україні;
  • форми та методи впливу на правоконсервативні середовища та рухи в Європі і США в контексті виборчих процесів та допомоги Україні;
  • протидія російським пропагандистським наративам на ідеологічному фронті;
  • можливість та принципи співпраці споріднених консервативних середовищ в Україні;
  • мотивація для молоді брати участь в розвитку та поширенні ідей консерватизму в Україні.

Серед учасників:
– Юрій Підлісний, керівник програми “Етика-Політика-Економіка” Українського Католицького Університету;
– Валерій Майданюк, к.п.н., експерт ГО Фонд сприяння демократії.
– Максим Колиба, заступник декана з академічних питань факультету суспільних наук Українського Католицького Університету, старший викладач Школи права УКУ.
– Юрій Гончаренко, віцепрезидент ГО Фонд сприяння демократії.

Модератор: Валентин Балагура, політолог, ГО Велика Держава.

Захід відбудеться 13 травня 2024 року о 16:00 у місті Львів. Точне місце проведення (близький центр Львова) з міркувань безпеки буде повідомлено учасникам після реєстрації.

Участь можлива за умови попередньої реєстрації за посиланням (або за QR-кодом на малюнку): https://forms.office.com/r/ec2T3qxEGs

Проєкт реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine.

12 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Чи втратили християнські демократи християнську основу?

від Майданюк Валерій 12 Травня, 2024

Польський професор, історик та політолог Павел Скібінський виступив з резонансним інтерв’ю “Ідейне відродження християнських демократів неможливе”, в якому засудив часткову втрату християнсько-демократичними партіями Європи християнської основи.

Автор суворо констатує, що християнська демократія на Заході прийняла цінності лівих сил і ми спостерігаємо зречення її власної ідентичності як політичного руху віруючих людей. Між іншим, Скібінський не єдиний, хто різко висловлюється про зменшення частки християнства в політичних платформах європейських християнсько-демократичних партій, а декотрі навіть починають зауважувати необхідність заміни слова “християнська” у назві цієї ідеології.

Польський професор зауважує, що внаслідок потужних політичних віянь та марксистських лівих в європейській політиці, християнська демократія не уникла цього впливу. Ще однією причиною стала співпраця християнських демократів з лівими партіями, що мало місце, зокрема у Франції, де діяли т. зв. католицькі ліві та виникли ідеї католицького соціалізму Муньє.
Прикладом також є велика коаліція СДПН-ХДС у Німеччині на чолі з канцлером Куртом Георгом Кізінгером та нереалізована ідея історичного компромісу та коаліції італійських християнських демократів із комуністичною партією. Скібінський відзначає потужне проникнення у католицьку церкву марксизму в сфері філософії та теології, а опорою антикомуністичного та християнського мислення десятиліттями була лише ХСС – баварська союзна партія ХДС.

Відповідаючи на запитання “як так сталося і чому християнська демократія стала менш християнською?” польський професор відзначає, що головним чином це пов’язано з тим, що після Другого Ватиканського собору християнські демократи почали враховувати існуючі в суспільстві та у самому Ватикані ліві тенденції. “Західні суспільства після 1968 року були сформовані в лівому стилі, тому християнська демократія перемістилася на лівий бік. Християнські демократи стали надто слабкими та надто прив’язаними до ситуативної політичної вигоди. Вони не хотіли дивитися на політичну реальність у довгостроковій перспективі. Тому продовжували поступатися лівому порядку денному і багато років вже відкрито втілюють його у життя” – зауважує професор. А прикладом наводить суперечку щодо абортів та згоду католицьких політиків на існування системи, яка легалізує аборти.
“Коли християнська демократія вирішила відновити домінуючу позицію на порядку денному лівого крила, виявилося, що вона не є для цього достатньо стійкою” – констатує професор.

Дійсно, багатьом християнським партіям доводиться йти на компроміси в питання пристосування християнських цінностей до популярних на Заході цінностей, котрі прямо критикувалися в Біблії. При цьому, ХД-партіям слід конкурувати на виборах за голоси звиклого до ліберальних гасел західного виборця і особливо – молоді. Важко бути моральним орієнтиром, коли в моді моральне пристосуванство.

 На думку професора Скибінського, “ідейне відродження нинішніх християнсько-демократичних партій є радше неможливим. Це пояснюється надто глибокою фінансовою залежністю, політичними та ідеологічними звичками та певним політичним склерозом, характерним для всієї Європи. Але слід зробити висновки з історичного занепаду християнських демократів. Треба шукати у християнстві натхнення для іншого політичного відродження. Бо кожне покоління має знайти власний шлях реалізації соціального католицизму”.

Дослідники християнської демократії Едвард Лінч і Скотт Мейнуорінг зазначають, що головними причинами електоральних поразок християнських демократів є посилення в їхній політичній практиці конформізму і прагматизму. Зокрема, як зауважував Едвард Лінч “християнські демократи не досягли успіху в тому, щоб використовувати свій потенціал, оскільки відступили від власних ідеологічних принципів. А Скот Мейнуорінг зазначає: “Демохристиянські партії стали менш ідеалістичними і послідовними в своїх програмних установках, щоб стати більш прагматичними для розширення рядів своїх прихильників”. Однак це неминуче призвело до втрати ядерного електорату, для якого християнські цінності та мораль були не пустим звуком. В ХХІ столітті у політичній практиці християнсько-демократичних партій спостерігається значно більше конформізму і політичного прагматизму та значно менше релігійних цінностей.

Як засвідчує показує досвід європейської та латиноамериканської християнської демократії, християнсько-демократичні партії здобувають успіхи за тих умов, коли вони послідовно слідують власним принципам і програмним засадам, базованим на християнських цінностях та етиці Євангелія. Коли християнські демократи вели безкомпромісну боротьбу з корупцією, мафією, монополізмом, успішно розв’язували соціально-економічні проблеми – тоді їхній рейтинг утримувався на високих позиціях.

Прикладом найуспішнішого і найтривалішого християнсько-демократичного проекту залишається Християнсько-соціальний союз, який вже більше півстоліття перебуває при владі в Баварії. ХСС ефективно забезпечує економічний та соціальний розвиток громадян та здійснює вагомий внесок у відродження європейського християнсько-демократичного руху. На сьогодні це один з найуспішніших в світі прикладів втілення в життя теорії міжнародного християнсько-демократичного руху, адже за понад 50 років мешканці демократичної Баварії жодного разу не засумнівалися у ефективності  представників Християнсько-соціального союзу підтримуючи їх на кожних виборах.

Автор: Валерій Майданюк

12 Травня, 2024
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Пастка «іншої правди»: чому частина західних правих повірила...

17 Вересня, 2026

Симулякр на троні, або Постмодерна трагедія російського «традиціоналізму»

15 Вересня, 2026

Пет Б’юкенен: консерватор, який передбачив Трампа, але помилився...

10 Вересня, 2026

Візія перемоги-2035: чому Україні потрібна не мобілізація страху,...

8 Вересня, 2026

Відео: Консерватизм – ідеологія здорового глузду

5 Вересня, 2026

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • В Україні готують систему захисту вразливих людей в зимовий період

    13 Серпня, 2026
  • В Україні створено першу організацію нащадків жертв польських репресій

    13 Серпня, 2026
  • Кардинал Ватикану підтвердив: Свята Церква разом з Україною у боротьбі за полонених

    16 Липня, 2026
  • Чому Польща не хоче зупиняти «історичну війну» з Україною одним дзвінком

    9 Липня, 2026
  • Як Польща виграє історичну війну, поки Україна відмовляється в неї вступати

    8 Липня, 2026
Назад Вперед

Спротив.News

«
Prev
1
/
216
Next
»
loading
play
Україна занурює Крим “у темряву”: енергетична криза набирає нових масштабів. Спротив.News №170
play
Відпочинковий сезон на ТОТ провалився!
play
ГУР знищило російський МіГ-29 на аеродромі “Бельбек” у Криму
«
Prev
1
/
216
Next
»
loading

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська
  • English