Російський добровольчий корпус заявив про новий рейд територією російської федерації, який призвів до ліквідації щонайменше одного працівника фсб та десятка поранених.
У повідомленні йдеться, що бійці РДК разом із суміжними підрозділами провели “черговий успішний вогневий рейд” у прикордонній смузі.
Як мінімум один співробітник ФСБ загинув, близько 10 поранено
Місцевість, де відбулися події, з міркувань безпеки не розголошується.
Лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко разом з однопартійцем Григорієм Немирею намагаються переконати європейських депутатів не надавати Україні статус члена ЄС за прискореною процедурою. Для цього вони 4-5 вересня провели низку зустрічей із впливовими європейськими політиками під час Політичної Асамблеї Європейської народної партії (ЄНП) у Брюсселі, в якій взяла участь і делегація від партії “Батьківщина”.
Зокрема, Тимошенко та її політичний радник Немиря поспілкувалися з президентом ЄНП Манфредом Вебером, віцепрезидентом ЄНП Анджеєм Галицьким та експрем’єр-міністром Литви Андрюсом Кубіліусом. Про це OBOZREVATEL стало відомо з власних поінформованих джерел.
Під час цих зустрічей політики намагалися переконати європейських колег у тому, що Україна зараз нібито не готова отримати статус члена ЄС за прискореною процедурою. Головним аргументом Тимошенко і Немирі було те, що чинна українська влада не здатна провести необхідні для членства в ЄС реформи, а також використовує довіру європейців у власних корисливих інтересах.
Зазначимо, що європейські політики недостатньо обізнані в усіх нюансах поточної політичної боротьби в Україні. У звʼязку з цим вони сприймають Тимошенко як лідерку парламентської фракції та очільницю однієї з партій Майдану, тому, хоч до її слів і ставляться з певним подивом, але вона має досить високий рівень довіри.
Наразі складно точно оцінити, наскільки сильно така діяльність Юлії Тимошенко та її радника вплине на ставлення до України з боку учасників Асамблеї.
Також додамо, що, як відомо, парламентська фракція партії “Батьківщина” наразі перебуває на межі розколу. Низка депутатів, в першу чергу обраних за мажоритарною системою, не перебувають під контролем керівництва партії та готові вийти з її складу. В такому випадку фракція автоматично припинить своє існування.
Надвечір неділі, 3 вересня, було завдано удару безпілотним літальним апаратом по будівлі фсб в місті Курчатов, Курська область росії. Внаслідок удару пошкоджено дах і здійнялася пожежа.
Влада росії традиційно не називає ані що за об’єкт було уражено, ані реальних масштабів пошкоджень.
Проте відомо, що операція була спланована і реалізована Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.
Також в місцевих чатах ми знайшли підтвердження того, що вражено не “нежитлове приміщення”, а діюча будівля терористичної організації фсб.
Для координації цих зусиль у травні нинішнього року голова Радбезу рф микола патрушев і заступник голови ради безпеки росії дмитро медведєв зустрілися з групою сербських політиків. Серед них – президент Республіки Сербської Мілорад Додік і директор БІА Республіки Сербії Олександр Вулін.
Головна тема обговорення на зустрічі – конкретні дії з розхитування політичної ситуації в Боснії і Герцеговині й просування сепаратистських настроїв. Зокрема, Додік отримав завдання організувати хвилю “протестів”, які мають призвести до висловлення недовіри уряду БіГ. Своєю чергою Вулін, повинен вирішити питання щодо поставок до РФ дефіцитних боєприпасів зі складів, що залишилися на території Сербії ще з радянських часів. Для організації цієї угоди Вулін має залучити свого “протеже” – так званого “сербського збройового барона” Слободана Тешича. Про це повідомляє джерело РусМонитор у розвідспільноті.
Основу його “імперії” складають п’ять компаній, що продають зброю по всьому світу, зокрема в зони великих конфліктів і в підсанкційні країни:
Vectura, Partizan Tech OOD, Техноглобальні системи OOD, Charso Limited, Grawit Limited.
Компанія Vectura у 2018 році отримала контракт на постачання зброї радянських зразків зі складів Сербії до Вірменії. У результаті виконання контракту частина зброї опинилася в Лівії, тим самим порушивши ембарго ООН. Також за допомогою багатошарових схем Тешич переправляв зброю в охоплені війною Сирію та Ємен.
До низки компаній, що перебувають під його фактичним контролем, застосовано санкції Мінфіну США.
Рівно через місяць розпочнеться новий курс Християнської відкритої академії під назвою «Християни для України». Цей освітній проект вже протягом двох років надавав якісне світоглядне навчання для християн різних конфесій, а цього року у ньому буде зроблено більший акцент і на практичній підготовці служителів. Тому навчання відбуватиметься одразу за трьома практичними напрямками:
?основи консультування та сімейні проекти;
?розвиток громад та соціальне служіння (соціально-економічні проекти);
?трансформація культури (просвітницькі, медійні, мистецькі та інші проекти).
Тож учасник програми може обрати один з запропонованих напрямків і, окрім духовно-ідейного навчання, отримуватиме спеціалізовану практичну підготовку. Теми спільних вебінарів цього року будуть більше сфокусовані на питаннях державотворення, української історії, біблійної моделі патріотизму та інших темах, що так потрібні сьогодні українському суспільству.
Навчання на курсі триває 7 місяців.
Також особливістю цьогорічного навчального сезону Християнської Відкритої Академії є те, що він орієнтований на потреби та діє за підтримки новоствореного Відкритого простору дії «Християни для України», міжконфесійної ініціативи, яка реалізується задля об’єднання зусиль її учасників у боротьбі з сучасними викликами в Україні. Ми маємо щире сподівання на те, що навчання у Християнській Відкритій Академії допоможе в розвитку нових проектів, які сьогодні потрібні для відбудови України на біблійних основах.
Веб-сайт проекту: https://hva.org.ua/
У разі виникнення запитань, телефонуйте +380 97 003 14 25 або пишіть [email protected]
Служителі з різних конфесій про Християнську відкриту академію:
На сьогодні важко навіть оцінити події навколо ЗАЕС. Бо те що відбувається не має аналогів за всю історію ядерної енергетики.
Терористи захопили атомну станцію. І це не якась група невідомих бороданів, що взялись невідомо звідки. Це величезна держава, яка поводиться саме як терористична організація. З тими ж методами та засобами: взяти заручників, захопити стратегічний об’єкт та шантажувати весь світ можливістю теракту.
При цьому, терористи абсолютно впевнені у своїй безкарності. І на це є серйозні підстави. Адже навіть під загрозою ядерної катастрофи найвпливовіші міжнародні організації та уряди вчергове… висловили занепокоєність, жаль та сум.
Уявіть подібні події на території атомної станції десь в Америці чи Німеччині. Нападників було б миттєво знищено об’єднаними зусиллями ледь не всього світу. ООН висловлювала б не смішне «занепокоєння», а рішучий протест. МАГАТЕ виставляла б жорсткі вимоги, за невиконання який одразу йшли найсуворіші санкції. Миттєво були б зняті будь-які обмеження для фізичного знищення як виконавців, так і організаторів подібної акції.
У випадку української АЕС терористів навіть не називають терористами. Та й взагалі досі не було жодних дій або навіть рішучих заяв щодо негайного вирішення кризи.
Чим це загрожує? Тим, що ситуація навколо ЗАЕС відкриває дорогу потужному ядерному шантажу по всьому світу. Прецедент створено. Будь-яка АЕС у світі вже не може почуватися захищеною. Тому, що достеменно відомо – можна! Відповідальності – жодної. Зворотний відлік до наступного Чорнобиля та Фукусіми запущено.
І єдине, що може зупинити терористів – чітка позиція та злагоджені дії об’єднаного світу. Світу, який не хоче жити в постапокаліптичній реальності після ядерної катастрофи.
Діяти треба вже зараз. Час спливає.
Автор: Юрій Гончаренко
Чому Європі вдалося стати одним з найбільш привабливих місць на Землі з чи не найкращими матеріальними умовами життя та найсприятливішими умовами для людського розвитку? Одна з причин добра ідейна основа, котра створила інституції та цінності, завдяки яким бурхливий розвиток став можливий.
Такою ідейною основою для післявоєнної Європи стала християнська демократія – ідеологія, яка має на меті інтегрувати християнські та демократичні принципи, а розв’язання найважливіших суспільних проблем бачить у ключі християнської моралі та християнського гуманізму.
Цього місяця в Україні видано книгу «Християнська демократія. Рішення для України та Європи», яка присвячена детальному розгляду формули європейського економічного зростання та політичного примирення між віковічними конкурентами, котрі сьогодні мирно співіснують у Європейському Союзі.
Книгу авторства громадського активіста Юрія Міндюка, журналіста Костянтина Канішева та політолога Валерія Майданюка видано зусиллями Фонду сприяння демократії за підтримки європейського фонду Sallux.
Європейські християнські демократи заклали, без перебільшення, нову політичну культуру післявоєнного світу, завдяки яким об’єднана Європа вперше у своїй історії вже більше ніж три покоління не знає війни. Християнсько-демократичні лідери, такі як канцлер Німеччини Конрад Аденауер, міністр закордонних справ Франції Робер Шуман і прем’єр-міністр Італії Альчіде де Ґаспері не лише заклали підвалини економічного процвітання Німеччини, Франції та Італії, але й інституційні та світоглядні основи Європейського Союзу, які базувалися на християнських політичних принципах – солідарності, відповідальності, субсидіарності та соціальній справедливості.
В Україні мало хто знає, що батьками-засновниками Європейського Союзу були саме християнські демократи, які закладали християнські цінності в ідейний фундамент спільного європейського дому.
Усі міністри, які підписали в 1951 році угоду про створення «Європейського співтовариства з вугілля та сталі», були представниками християнсько-демократичних партій. Саме це співтовариство стало тією базою, з якої був поступово був створений ЄС. Основою Європейського Союзу стала культурна єдність європейських народів на базі християнських цінностей та необхідність поглибленої економічної інтеграції.
Універсальні цінності християнської демократії підняли з руїн повоєнну Європу і стали фундаментом соціальної держави, заснованої на свободі, солідарності та відповідальності. Більшість ідеологем християнської демократії сьогодні стали частиною європейської політичної культури та соціального життя Європи. За словами професора Уді Ґрінберґа, після Другої світової війни християнські демократи досягли немислимого, об’єднавши неоднорідні правові системи Європи в демократичну спільноту. Високі соціальні стандарти, значний рівень безпекового захисту громадян, континентальна інтеграція – усе це великою мірою є здобутком саме християнських демократів.
Книга «Християнська демократія. Рішення для України та Європи» розповідає про історії християнсько-демократичних прикладів успіхів, вдалої та невдалої боротьби за побудову суспільства добробуту, справедливості та цінностей. Розповідає, чому християнським демократам у Німеччині, Італії чи Нідерландах вдалося побудувати успішну державу, а Венесуелі, де християнські демократи були змушені поступитися владою соціалістам – довелося скотитися до злиднів, інфляції та довжелезних черг за найнеобхіднішим.
За словами співавтора книги Юрія Міндюка, християнська демократія стала наріжною ідеологією для витворення нового європейського ренесансу і створення заможної і розвинутої об’єднаної Європи. Ці ідеї можуть стати цікавими дороговказами для українського читача, як і те, що сучасна Європа повинна звернутися до їх джерел, критично оцінити наявний стан справ і ще раз задуматися про корисність порад, які дає християнська демократія для вирішення проблем європейського суспільства. Для українських реалій буде, цікавим досвід повоєнної християнської демократії Аденауера-Шумана-де Ґаспері, у якій первинними були завдання витягнути країни з прірви воєнної руїни, знищених економік і засобів виробництва, масового безробіття, загрози втручання ззовні», – зазначає Юрій Міндюк.
Книга розрахована для широкого кола читачів, політиків, політологів, журналістів, громадських та релігійних активістів, студентів, християн та всіх, хто цікавиться принципами побудови успішних і соціально орієнтованих держав.
Книгу можна знайти на сайті Консервативної платформи «Праві» https://conservative.org.ua/
Валерій Майданюк, політолог
Кривавий кремлівський диктатор все більше вдається до безглуздих постановок. Але при цьому він не перестав бути небезпечним: це поранений, розлючений звір, який не має жодних моральних чи інших обмежень.
Напевно, всі вчора бачили новину що росія запланувала театралізовану постановку під назвою «суд на Зеленськім». Хоча пів року тому в планах було захопити українського президента в полон, в крайньому разі — вбити за допомогою ДРГ.
В сценарії цієї постановки не передбачено нічого нового: «геноцид народу Донбасу», «бомбардування мирного населення „, напевно, і про «нацизм» не забудуть. Цікавою є також і особа головного свідка — ним має виступити підозрюваний у держзраді колишній генерал СБУ Андрій Наумов.
На цей момент він перебуває у виправній колонії міста Ніш у Сербії. Я думаю ви пам’ятаєте що його затримали на кордоні Сербії із сумою близько 600 тисяч євро. Зараз його особа випала з актуального інформаційного порядку денного, хоча росіяни тим часом торгуються з урядом «братушек» щодо його видачі в москву.
Серби зараз на розтяжці, бо хоча в країні існує впливове проросійське лобі, яке тисне на уряд, країна все ж таки знаходиться в європейських координатах. І серед притомної частини суспільства вже встигло сформуватися потужне проукраїнське лобі.
Кремль обіцяє Наумову політичний притулок в обмін на «свідчення» проти Зеленського та «київського режиму». Сербам обіцяна підтримка на випадок загострення в Косові. При цьому існує офіційний запит України на видачу особи, що підозрюється в державній зраді.
Рішення за урядом Сербії, хоча вони мають прекрасно розуміти наслідки. І самому Наумову значно безпечніше опинитися в Україні та постати перед судом й отримати вирок, ніж стати актором в грі москви. І потім загадково померти чи бути банально вбитим.
Автор: Юрій Гончаренко
———–
Рекомендую телеграм-канал ПРАВІ, якщо вам потрібна:
?Щоденна оперативна інформація про бойові дії, загрози та ризики в тилу;
?Ексклюзивна інформація з окупованих територій, від Руху опору та підпілля;
?Об’єктивна військова та геополітична аналітика;
?Світоглядні матеріали правих та консервативних авторів.
?А також — відео, меми, новини нашого паноптікуму політикуму та економіки і ще багато цікавого.
?Підписатися варто прямо зараз: https://t.me/conservative_ua
Останніми днями ми спостерігали за тривожними подіями навколо і безпосередньо на Запорізькій АЕС. В обід 5 серпня мешканці міста почали повідомляти про вибухи на території станції, при цьому по різних джерелах йшла однакова інформація: «прильоти» з території, яка контролюється окупантами. Трохи згодом від працівників станції, яких окупанти фактично тримають в заручниках і не випускають за територію, надійшла ще більш тривожна інформація: розриви відбуваються саме на території АЕС, ще зранку всі спеціалісти Росатому були терміново евакуйовані, а нечисленні окупанти пересуваються по станції в костюмах хімічного захисту та протигазах. Далі був ще один залп по станції, внаслідок якого, що вже підтвердили й в Росатомі, було виведено з ладу електропідстанцію та допоміжну лінію електропередачі, ушкоджено азотно-кисневу станцію та об’єднаний допоміжний корпус. Представники структури окупантів почали готувати екстренну доповідь вищому керівництву країни та розглядати варіант зупинки АЕС. Світ опинився на межі катастрофи, в рази більшої за Чорнобиль, оскільки мова йшла про найбільшу в Європі АЕС.
Одразу після цих новин латвійський The Insider та британська The Sun публікують кадри з безпілотника, які свідчать про ймовірне мінування енергоблоків ЗАЕС. На опублікованих відео видно, що 2 серпня на станцію прибула колона військових вантажівок, які по черзі почали заїжджати на територію машинного залу першого енергоблока через вантажні ворота. За даними джерел, машинний зал замінували – йдеться у матеріалі. Інше джерело повідомляє, що на території станції знаходяться близько 500 російських військових та бойова техніка. Зокрема, мова йде про БТРи, зенітні установки та техніка для радіохімічної розвідки.
The Insider пише, що територія навколо станції також замінована російськими окупантами. Зазначається, що поблизу села Водяне (найближчого до ЗАЕС) розташовані батареї ГРАДів, а міни та боєкомплект російські солдати зберігають у безпосередній близькості до енергоблоків, під естакадами. Частина боєкомплекту знаходиться усередині енергоблоку. Видання пише, що захопленням АЕС керував генерал-майор армії Росії Олексій Домбровський, згодом командування передали генерал-майору РХБЗ Валерію Васильєв
Це сухі факти, які доповнюються тим, що майже щоденні жорстокі та провокативні обстріли міста Нікополь, яке розташоване напроти станції через Каховське водосховище, також здійснюються з території ЗАЕС. А оскільки місто для мене не чуже і там живе багато моїх родичів, я з додатковою увагою слідкую за подіями навколо.
Окупанти зараз очікують українського наступу на півдні України. Він може відбутися або в районі Херсону, або на південь від Запоріжжя, якраз в напрямку Енергодару. Втрата захоплених територій для режиму путіна майже смертельна, оскільки означатиме програш кампанії та слабкість, яка неприпустима для диктаторів. Тому мінування якраз вкладається в сценарій дій країни-терориста — у разі військової поразки шантажувати Україну і світ ядерною катастрофою. При цьому завжди лишається варіант згодувати населенню росії байку про те, що українці самі себе обстріляли.
Що робити нам? Як не парадоксально, але в черговий раз ми маємо привернути увагу світової спільноти до можливості ядерної катастрофи, яка зачепить пів Європи. І вимагати повернути контроль над станцією Україні. Інших шляхів убезпечення від цього лиха немає — путін має піти зі станції, в якості «жесту доброї волі». Інакше ядерний удар в такий гібридний спосіб гарантовано зачепить країни НАТО.
Автор: Юрій Гончаренко
———–
Консервативна платформа ПРАВІ:
?Підписатися https://t.me/conservative_ua
—
?Підтримати нашу роботу:
https://secure.wayforpay.com/donate/dc40f101b0a2f
Популярний консервативний філософ Джордан Пітерсон, якого називають «іконою консерватизму» та одним з найвідоміших критиків лібералізму, нещодавно зганьбився проросійськими наративами та продемонстрував повне нерозуміння геополітичної ситуації в один з найбільш вирішальних періодів для вільного світу.
Куди Джордана занесло?
Канадський професор психології та популярний критик насадження руйнівних неоліберальних концептів з їхньою расистською, сексистською та антидискримінаційною повісткою, прославився як ідейний оборонець того набору суспільних цінностей, на якому базуються свобода слова, справжня рівність та демократія. Джордан Пітерсон критикував расові та гендерні квоти, захищав суспільство, яке утвердило жіночі права від нападок фемінізму та обстоював класичні консервативні цінності західної цивілізації. Цивілізації, котра подарувала світу права людини, рівність, демократію, незалежний суд, добробут ринкової економіки, скасування рабства та повагу до людської гідності.
Однак, філософствуючи у сферах, далеких від клінічної психології та ворогуючи з західними лібералами, Пітерсон почав вбачати «оборонців духовності» в середовищі азійських диктаторських режимів, зокрема – опустився до транслювання російських наративів.
В одній зі своїх публікацій на Youtube «Russia Vs. Ukraine Or Civil War In The West» Пітерсон назвав Росію «невід’ємною частиною Заходу» і що «християнин» путін почав війну проти України щоб захистити духовну православну російську культуру від «тлєтворного і розпусного Заходу».
Більше того, «консерватор» опустився до озвучки російсько-фашистських пропагандистських меседжів про те, що «Росія має свою сферу впливу», а також ядерну зброю, тому, зі слів філософа «Заходу слід це поважати».
На думку Пітерсона, єдиний спосіб для західних лідерів припинити війну – почати переговори з путіним за рахунок України, оскільки вони повинні поважати «сферу впливу» Росії, а Україна всім насправді байдужа».
В чому ж помиляється «ікона консерватизму» і де саме «кремлівський біс поплутав» відомого захисника християнських цінностей?
Душок замість духовності
По-перше, важко виправдати, чому Пітерсон вважає сучасну Росію «духовною країною», адже духовністю, а тим більше християнством, у цій наскрізь брехливій диктаторській країні навіть не пахне.
Росія лідирує за рівнем розлучень, абортів, входить до першої десятки за кількістю самогубств, а по рівні алкоголізму є незаперечним світовим лідером. Чомусь Пітерсон вважає «духовністю» масову кампанію будівництва церков РПЦ та ідейне засилля Московського патріархату в російській освіті та державі. Але філософ, здається, елементарно не збагне лицемірності та антинародного характеру російської церкви, яка десятиліттями допомагає владі одурманювати та придушувати свій народ.
Наївна геополітика
Не будучи експертом в міжнародній політиці, Пітерсон чомусь вважає, що Росія допоможе Заходу стримати Китай. Хоча цю ліберальну байку, в яку дехто на Заході намагався вірити в 1990-х – початку 2000-их було спростовано після російської агресії проти Грузії (2008) та України (2014). Твереза частина західних еліт вже усвідомила, що не варто шукати союзника серед своїх запеклих ворогів.
Сучасна Росія не поділяє ані західних цінностей, ані інститутів, а навпаки – прагне знищення західних демократій та переділу світу між авторитарними режимами. Більше того – Москва була архітектором і спонсором комуністичного режиму КНР.
Будь-які поступки та підгодовування російського ведмедя шматками територій суверенних держав не обмежить його апетитів, подібно до того, як Гітлера не вдовольнило розчленування Чехословаччини. Така саботажно-помилкова політика вже призвела до світовї війни, але Пітерсон, схоже, не надто компетентний і знову пропонує провальну політику умиротворення агресора.
Колоніалізм та рабство від канадського професора
Як метод розв’язання конфлікту Пітерсон наївно пропонує нейтралітет України, який якраз і уможливив найкривавішу війну у Європі після Другої світової, а також переговори з агресором, які насправді означають компроміси та поступки кремлівському маньяку.
До анексії Криму Україна за конституцією була нейтральною державою і до того переважна більшість населення не підтримувала вступ до НАТО. Крім того, Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки з боку Росії та західних держав згідно з Будапештським меморандумом. Тож Пітерсон наївно пропонує зробити Москві відверте запрошення для подальших масових вбивств людей.
Однак найогидніше, що розповідями про «сфери впливу Росії», Пітерсон фактично виступає ворогом демократії, свободи і права націй на самовизначення й пропонує демократіям узгоджувати свою політику з авторитарними режимами. Своїми кремлівськими пасажами про «повагу до інетерсів ядерної Росії», Пітерсон насправді пропонує віддати цілі держави на поталу диктатурам на правах їхньої «сфери впливу».
За такою логікою світ мав би віддати в російську сферу впливу країни Балтії, всю Східну та Центральну Європу і східну Німеччину, на тій підставі, що якомусь божевільному диктатору в Москві може видатися, що його недоімперія має загарбницькі амбіції.
А Тайвань має стати сферою впливу Китаю, щоб не розізлити Пекін? А хто буде наступним?
Якщо у росіян є «сфера впливу» лише тому, що вони погрожують світові війною, тоді може Ізраїль треба визнати сферою впливу Ірану?
А Північну Африку, за логікою Пітерсона, слід оголосити сферою впливу Франції на підставі колоніального минулого? А Середземномор’я – зоною впливу спадкоємиці Римської імперії?
Геополітична модель обмеження свободи низки країн та передача їх у рабство сусіднім агресивним імперіям виглядає найгогиднішою формою колоніалізму та середньовічного варварства. І найгірше, шо такі речі говорить не зазомбований цифровою цензурою громадянин КНР чи проспиртований російський ватник, а канадський інтелектуал, вихований на повазі до людської гідності, демократії, толерантності та міжнародного права.
Діагноз Пітерсона
Хоча, такі проросійські пасажі Пітерсона, очевидно, мають цілком реальні кремлівські вуха. Незрозумілим чином, канадський професор психології раптом вирішив поправити здоров’я та лікуватися від депресії в Москві та Бєлграді (Сербія) із застосуванням психоактивних речовин.
Не те щоб всесвітньовідомого психолога там зазомбували, але купити цілком могли. Зрештою, для Москви ще з радянських часів було досить поширеною традицією купувати відомих інфлюенсерів на Заході. Тож чимало французьких письменників, американських акторів та вчених, перебуваючи на зарплаті в КПРС, публічно симпатизували комунізму та вихваляли СРСР.
Одним з найяскравіших персонажів такого типу сьогодні є французький актор Жерар Депардьє, з яким росіяни носилися як з писаною торбою демонструючи візит старого актора як «доказ величі Росії». Водночас, сам Депардьє, отримуючи дорогі подарунки та квартири від керівництва РФ, зрештою, припинив прикидатися любителем «Немитої», і, продавши отриману нерухомість, обізвав Росію «сараєм».
Для українців «урок Пітерсона» має стати повчальним та зайвий раз нагадати просту істину: не варто ні з кого робити «ікону» та бездумно вірити популярним блогерам та ютюберам.
Оскільки критерієм справжнього консерватизму є істина відданість християнським та гуманістичним принципам. Адже консерватизм це про свободу, гідність і повагу до людини та суспільства, а не про зони імперського впливу та ядерний шантаж кривавих диктаторів.
Автор: Валерій Майданюк
Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні
