Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Вівторок, 28 Липня, 2026
  • Українська
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Аналітика

За 10 років українці подали 33,5 тис петицій до місцевих рад, але лише 15% зібрали необхідну кількість голосів – рух “Чесно”

від Юрій Гончаренко 22 Квітня, 2025

Кожна сьома з поданих до місцевих рад за останні десять років електронних петицій мали успіх і набрала необхідну для розгяду кількість голосів, відзначає рух “Чесно” у вівторок за результатами власного дослідження, передає “Інтерфакс-Україна”.

“У 2025-му електронні петиції до місцевих рад в Україні відзначають десятиріччя. За цей час до міськрад подали майже 33,5 тисячі таких колективних звернень. Станом на кінець 2024-го року вони є в усіх обласних центрах. Торік у них опублікували для збору підписів 971 е-петицію. Проте тільки 15% із них стали успішними — зібрали необхідну для розгляду органом місцевого самоврядування кількість підписів”, – йдеться в повідомленні.

З 971 електронної петиції до міськрад обласних центрів у 2024 році найбільше було подано в Києві – 384. В Івано-Франківську подали 107 петицій, в Черкасах — 104, у Вінниці — 60. Найменше в Полтаві — 9, у Миколаєві — 8 та в Херсоні — 1. В Одесі – жодної, оскільки місто поставила на паузу е-петиції на початку повномасштабного вторгнення.

“Це гарний приклад реалізації електронної демократії, проте для більшості облцентрів занадто дороговартісний. Наприклад, на програму розвитку електронного урядування в Івано-Франківській міській територіальній громаді на 2024 рік у бюджеті закладали пів мільйона гривень. Натомість у столиці на цільову програму “Цифровий Київ” торік планували майже 2,5 мільярда. Зрозуміло, що з цих коштів лише частина спрямована на електронні петиції, однак різниця в економічній спроможності міст очевидна”, – відзначають у “Чесно”.

При цьому повідомляється, що лише шість міст України — Івано-Франківськ, Київ, Одеса, Полтава, Харків та Черкаси — мають власні платформи для петицій. Переважна більшість рад облцентрів (73%) обрали для електронних петицій майданчик E-DEM.

Загалом торік в облцентрах 144 петиції стали успішними. Найбільше— у столиці (46), Черкасах (27) та Вінниці (11). Найвищі відсотки підтримки від містян щодо оприлюднених звернень були в Полтаві (56%), Чернігові (50%) й Ужгороді (45%). Найнижчий рівень підтримки мали петиції в Рівному (7%), Івано-Франківську (6%) та Харкові (4%).

“Лише частина рад у відповідях на запити повідомила, скільки з проголосованих містянами петицій підтримав виконком, рада чи міський голова. Наприклад, у Тернополі це 100%. Усі п’ять петицій, які в 2024 році набрали необхідну кількість голосів, були розглянуті та підтримані. Ідентична ситуація й у Львові. В Запоріжжі лише дві петиції отримали підтримку містян, але депутати проголосували за одну… У Хмельницькому 2024-го року оприлюднили 12 петицій, дві з них стали успішними, із відповідей під петиціями бачимо, що жодну з них не підтримали в залі ради”, – розповіли у “Чесно”.

Попри те, що торік усі обласні центри почали використовувати цей інструмент місцевої демократії (доєднався Миколаїв), кількість петицій зменшується – як оприлюднених, так і підтриманих. Відзначається, що порівняно з 2024-им загальна їх кількість зменшилася більш як утричі.

“Ці показники — тривожний дзвіночок. Вони демонструють, що частині рад необхідно знизити кількість підписів, потрібних для розгляду петицій. Особливо Харкову й Одесі, де підтримка становить менше за 1%. Так само зависокий поріг у Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві й Черкасах”, – йдеться в повідомленні.

Також у “Чесно” відзначають, що радам варто було б активніше дослухатися до думки громадян, адже формулювання “взято до розгляду” не гарантує, що вимога петиції буде виконана.

22 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

“Ми готові до будь-якого формату”: Зеленський назвав тему переговорів у Лондоні

від Юрій Гончаренко 22 Квітня, 2025

Делегація України на переговорах у Лондоні має мандат на обговорення як безумовного, так і частково припинення вогню. У столиці Великої Британії 23 квітня зберуться представники України, європейських держав, а також Сполучених Штатів Америки.

Деталями поділився президент Володимир Зеленський на пресконференції 22 квітня. Її транслювали онлайн українські медіа, передає OBOZ.UA.

“Україна найближчими днями буде сильно посилювати свою дипломатичну роботу. Завтра зустріч нашої команди в Лондоні в форматі “Європа” – а саме Франція, Британія, Німеччина, Україна. Наша команда завтра має мандат на обговорення безумовного припинення вогню або частково припинення вогню. Ми готові до цієї стадії“, – сказав він.

Встановлення режиму тиші – це “бажання і пропозиція США, бажання європейських колег і підтримка з боку України”.

Наша держава готова до безумовного припинення вогню, зазначив Зеленський.

“Саме в цьому словосполученні є і відповідь. Безумовне – без будь-яких умов. Припинення вогню – значить, немає ніяких ударів по нашій території і, відповідно, немає дзеркальних відповідей. Якщо це припинення вогню часткове, тоді ми готові до дзеркальних заходів. Якщо не б’ємо по енергетиці – не б’ємо по енергетиці у відповідь. І, відповідно, якщо Росія не використовує далекобійну зброю, Україна не використовує далекобійну зброю”, – пояснив президент.

Якщо справжня тиша настане, Київ зможе вести перемовини в будь-якому форматі.

“Ми готові також зафіксувати, що після припинення вогню ми готові сідати [за стіл переговорів] у будь-якому форматі, щоб не було ніякого глухого куту, що “Україна там вона може, то не може, там вона хоче”… В будь-якому форматі”, – підкреслив готовність Зеленський.

22 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

Українські та британські школи долучаться до освітньої програми UK-Ukraine School Partnerships

від Юрій Гончаренко 20 Квітня, 2025

Розпочалася освітня програма UK-Ukraine School Partnerships, яка реалізується в межах Угоди про 100-річне партнерство між Україною і Великою Британією.

Про це повідомляє Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.

“У квітні 2025 року розпочалася нова освітня програма UK-Ukraine School Partnerships, яка об’єднує українські та британські школи в довготривалі партнерства навколо теми «Радощі читання». Її мета — сприяти міжкультурному діалогу, удосконаленню мовних і комунікаційних навичок, а також розвитку співпраці між учнями та вчителями обох країн”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що партнерства розпочали перші 15 українських і 15 британських шкіл. Протягом 2025–2026 років у програмі візьмуть участь загалом 100 шкіл — по 50 із кожної країни. Друга і третя когорти партнерств розпочнуть роботу восени 2025 року.

Школи-партнерки працюватимуть над спільними навчальними проєктами щонайменше протягом 4–6 місяців із можливістю подовження. Вони зможуть використовувати як напрацювання і ресурси, надані Британською Радою та Національним фондом грамотності Великої Британії, так і власні матеріали.

У МОН наголошують, що програма допоможе учням і вчителям обох країн краще пізнати інші культури, більше спілкуватися англійською та інтегрувати читання в освітній процес. Учителі матимуть змогу розвивати власні професійні навички та підвищувати кваліфікацію. Українські учні, які тимчасово перебувають у Великій Британії, зможуть зберегти зв’язок з рідною культурою та освітнім контекстом за допомогою участі у програмі.

UK-Ukraine School Partnerships — нова програма Британської Ради, яка фінансується Міністерством освіти Великої Британії. Ця ініціатива є частиною Угоди про 100-річне партнерство між Україною та Великою Британією та реалізується в Україні у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.

Як повідомляв Укрінформ, 16 січня 2025 року у Києві Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали угоду про 100-річне партнерство.

12 січня 2024 року Володимир Зеленський і тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак у Києві підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.

20 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Соціальна згуртованість у час війни: моральна стратегія та національний ресурс

від Юрій Гончаренко 17 Квітня, 2025

Після двох років повномасштабної війни перед Україною постає виклик не лише військового, а й соціального характеру. Унікальний феномен національної згуртованості, що став одним із вирішальних факторів опору в перші місяці вторгнення, зазнає природної ерозії. Як зберегти цей невидимий, але критично важливий ресурс національної стійкості?

Вибух єдності: феномен 2022 року

Лютий 2022 року відкрив світові не лише жахіття російської агресії, але й безпрецедентну здатність українців до самоорганізації та солідарності. Десятки тисяч волонтерів, активізація парафій, миттєва мобілізація громадянського суспільства – все це створило той тил, який став опорою для фронту.

“Цей феномен можна розглядати як прояв глибинної соціальної солідарності, яка є частиною української ідентичності, але в мирний час часто залишалася прихованою”, – зазначають аналітики. Вторгнення активізувало колективний захисний механізм, що проявився в безпрецедентній взаємодопомозі та відродженні традицій взаємопідтримки.

За даними соціологів, саме 2022 рік став піком довіри до інституцій, армії, волонтерів і громад. На фоні екзистенційної загрози суспільство спонтанно виробило ті механізми єдності, які в інших умовах потребували б років свідомих зусиль.

Виклики 2024-2025: втома, фрагментація, недовіра

Сьогодні ситуація змінюється. Згідно з аналітикою “Фонду сприяння демократії” (2025), з початку 2024 року спостерігається помітне зниження рівня соціальної єдності. Індекс соціальної згуртованості становить лише 51,8 із 100 балів – і має тенденцію до зниження.

Які основні чинники цього спаду?

Соціальна втома. Люди морально виснажуються, рівень тривожності зростає (індекс тривоги – 5,8 із 10). Постійні тривоги, невизначеність майбутнього, економічні проблеми – все це підриває психологічну стійкість.

Проблеми мобілізації. Формується відчуття несправедливого розподілу обов’язків: одні вже понад рік перебувають на фронті без ротацій, інші – ніколи не були мобілізовані або ухиляються. Ця ситуація породжує моральні дилеми та суспільні розколи.

Політична напруга. Вибори, дискусії про умови миру, відсутність єдиної стратегії – все це загострює різницю в баченні майбутнього.

Зниження міжособистісної довіри. Один із найтривожніших симптомів – люди менше довіряють одне одному, що підриває саму основу суспільної тканини.

Християнсько-демократична відповідь: солідарність як моральний імператив

У таких умовах християнсько-демократичний підхід пропонує відповідь, яка виходить за межі технократичного управління кризою. Він розглядає згуртованість не як нав’язану згори єдність, а як результат свідомого вибору громадян, які визнають спільну долю та відповідальність.

“У християнській традиції згуртованість – не лише політичне завдання, а етична вимога: будувати мости, а не стіни; слухати інші групи, а не приглушувати їхній біль; підтримувати слабших – не з жалю, а з поваги до їхньої гідності”, – пояснює експерт із соціальної політики.

Ця перспектива дозволяє побачити розколи не просто як соціологічні факти, але як моральні виклики, що потребують не лише технократичних рішень, а й етичної відповіді, заснованої на принципах солідарності, субсидіарності та спільного блага.

Нерівність як загроза національній єдності

Одна з головних загроз для згуртованості – нерівність, особливо в умовах війни. Хоча в 2022-2023 роках соціальна мобілізація згладжувала нерівності, сьогодні вони знову виходять на поверхню:

  • Економічна нерівність: одні втратили все, інші – показово розбагатіли.
  • Нерівність доступу до ресурсів: лікування, психологічна підтримка, евакуація – не для всіх однаково доступні.
  • Розрив у відчутті справедливості: виникає масове відчуття, що “одні тягнуть війну”, а інші – ухиляються.

Глибоке почуття соціальної несправедливості стає емоційним корінням розколів. Це особливо небезпечно під час війни, коли справедливий розподіл тягарів стає не просто економічним, а екзистенційним питанням.

Стратегія збереження єдності: від емоцій до інституцій

Християнсько-демократичний підхід пропонує конкретні кроки для збереження соціальної згуртованості:

Визнати згуртованість стратегічною ціллю державної політики. Соціальна єдність має стати пріоритетом на рівні з обороною та економікою. Пропонується включити індекс соціальної згуртованості до регулярного моніторингу, запровадити національну програму єдності, створити при РНБО групу з соціальної згуртованості як аналітично-стратегічний центр.

Створити мережу центрів життєстійкості на рівні громад. Ці центри мають об’єднувати роботу психологів, капеланів, соціальних працівників для комплексної підтримки людей. Особливо важливо, щоб вони функціонували на основі співпраці держави, громади, Церкви та громадських організацій.

Справедлива мобілізація через ротаційну модель. Система, за якої більшість чоловіків проходять військову службу почергово, з обмеженими строками безперервного перебування на фронті, сприймається як справедлива та гуманна. “Мобілізація має перестати бути жеребом і стати обов’язком, що не принижує гідність”, – наголошують експерти.

Переосмислити підтримку ветеранів, ВПО, родин загиблих. Ці групи не мають бути просто “бенефіціарами допомоги” – вони мають стати партнерами у відбудові країни. Пропонується реформування системи ветеранських послуг, запровадження довічного статусу родини загиблого, розробка інтеграційних програм для ВПО з акцентом на працевлаштування та участь у житті громади.

Визначити роль Церкви як партнера у зміцненні соціальної тканини. Церкви та релігійні громади мають довіру, інфраструктуру, авторитет і досвід служіння. Вони можуть бути включені до консультацій з політики згуртованості, програм реінтеграції ветеранів, роботи з родинами загиблих.

Громада як середовище солідарності

Особливий акцент робиться на ролі громади – не просто як адміністративної одиниці, а як морального та соціального середовища взаємодопомоги.

“У християнсько-демократичному підході громада – це не лише територіальний суб’єкт самоврядування, а моральна й соціальна одиниця солідарності”, – пояснює експерт із місцевого самоврядування.

Саме громада першою зустрічає внутрішніх переселенців, стає джерелом підтримки для родин загиблих, відновлює соціальні зв’язки та будує інфраструктуру психологічної стійкості. Принцип субсидіарності передбачає, що проблеми найкраще вирішуються на найнижчому можливому рівні, і лише коли вони перевищують можливості цього рівня, слід залучати вищі інстанції.

Етика довіри: повернення сенсу інституціям

Соціологічні дослідження показують, що сьогодні високий рівень довіри мають лише Збройні Сили, тоді як більшість державних інституцій опинилася на дні довіри. Християнсько-демократичний підхід наголошує: інституції мають служити людині, а не панувати над нею.

Для відновлення довіри необхідні:

  • Етичне лідерство – приклади морально вмотивованих дій у владі
  • Прозорість та участь – громадський контроль, бюджетна відкритість
  • “Людське обличчя держави” – соціальні працівники, судді, освітяни мають бути не “чиновниками”, а людьми, які дбають

“Тільки інституції, що дбають, можуть стати опорою для нації в кризі”, – підсумовують аналітики.

Від фрагментації – до спільного шляху

Розколи в суспільстві не можна приховати – їх треба відкрито визнати, діагностувати і лікувати. Це можливо через справедливу й прозору мобілізацію, гідне ставлення до ветеранів і родин загиблих, системну роботу з тривожністю та емоційним виснаженням, відновлення довіри до інституцій, підтримку локальних громад як основ єдності.

Українське суспільство зберегло у своїй глибині моральний ресурс, який не мають диктатури – віру в людину, довіру до ближнього, готовність служити. Саме ці чесноти мають бути піднесені до рівня політики – не цинізм, а відповідальність; не контроль, а довіра; не страх, а надія.

У час випробувань фундаментальні християнські цінності – віра в гідність людини, надія на відродження та любов до ближнього – можуть стати не лише особистими орієнтирами, але й державною стратегією, що надихає та скеровує суспільство в його найскладніший час.

17 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Внутрішній фронт

Перекручувати Буданова — грати проти України, — Рейтерович (ВІДЕО)

від Юрій Гончаренко 15 Квітня, 2025

Політолог Ігор Рейтерович розкритикував журналістів і блогерів, які спотворюють заяви начальника ГУР Кирила Буданова. За його словами, це грає на руку ворогу.

Під час ефіру програми «Зрада & Перемога» з політичним аналітиком Світланою Кушнір на суспільно-політичній платформі «Інтервізор», політолог, кандидат політичних наук Ігор Рейтерович заявив: деякі медійники навмисно виривають з контексту слова Буданова та викривлюють їх у шкідливому для України напрямку.

«Ну вже можна ж, мабуть на четвертий рік війни зрозуміти, що багато речей, які він озвучує, вони в тому числі мають складову, яка пов’язана з його безпосередньою діяльністю», — зазначив експерт.

Рейтерович пояснив, що Буданов — не політик і не типовий військовий, а фігура, що виконує складну місію в інформаційній війні проти Росії. Саме тому до його публічних заяв варто ставитися стратегічно, а не виривати окремі фрази для хайпу чи маніпуляцій.

«Він виконує своє завдання, в тому числі ІПСО проти Росії… Тому коментувати можна, але відверто це перекручувати і потім використовувати проти України…», — додав Рейтерович.

15 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

Залужний та Буданов сприймаються як опозиціонери, а не як частина владної команди – експерт

від Юрій Гончаренко 14 Квітня, 2025

Військові з найвищим рейтингом суспільної довіри – колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (нині посол у Великій Британії) та керівник ГУР Кирило Буданов – наразі не розглядаються як частина владної команди. Навпаки, згідно з останніми електоральними опитуваннями, вони сприймаються як опозиційні фігури.

Про це заявив політичний оглядач “Української правди” Роман Романюк у новому випуску подкасту “УП-2”.

“Кирило Буданов і Валерій Залужний потенційно могли бути певними стовпами умовної нової партії влади. Але якщо зараз подивитися по електоральних опитуваннях, то і один, і другий сприймаються вже більш як опозиційні фігури, ніж як провладні”, – зазначив Романюк.

Аналітик підкреслив, що наразі відсутні будь-які підтвердження того, що Залужний або Буданов є чи планують стати учасниками політичної команди чинного президента Володимира Зеленського.

За словами Романюка, загальна картина майбутніх виборів в Україні залежатиме від того, хто вийде в “народні герої”.

“У Банкової наразі немає військових, яких можна було б вписати в першу десятку партії Зеленського, і які б принесли електоральну підтримку. Ті, хто сьогодні фігурує в рейтингах не є частиною владної команди”, – констатував експерт.

14 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Світ

«Якщо хтось може зруйнувати Кримський міст – то це Україна»: генерал-лейтенант США підтримує дії Буданова

від Юрій Гончаренко 11 Квітня, 2025

Кримський міст — ось той рубіж, який, за словами генерала-лейтенанта США у відставці Бена Годжеса, Україна цілком здатна перетнути. Мовиться не про перехід — про знищення. І не просто часткове, а таке, після якого мостом уже ніхто не скористається. Колишній командувач армії США в Європі вірить: це питання часу — і рішення Кирила Буданова.

У розмові з «Радіо Свобода» Годжес не приховував переконаності — український начальник ГУР знає, що робить. «Я б сказав, що генерал Буданов так і зробить, коли буде готовий», — заявив він, коментуючи ймовірність нового удару по Кримському мосту.

Позиція Годжеса незмінна вже роками: Крим — ключ до завершення війни. Росія тримається за півострів з 2014 року, з моменту незаконної анексії. І саме Крим, вважає генерал, є найважливішим для Кремля плацдармом, втрата якого означатиме поразку.

«Ключ до Криму — це спочатку ізоляція. І це, звичайно, означає, що потрібно вивести з ладу міст, а також розірвати сухопутний доступ», — розповів екскомандувач. За його словами, лише так Росію можна позбавити контролю над півостровом.

Але задача ця не з легких. Кримський міст — монстр, якого однією ракетою чи дроном не візьмеш. «Це величезний міст. Величезний. Ви не зруйнуєте його одним ударом», — наголосив Годжес. Для повного руйнування потрібна не тільки потужна вибухівка, а й грамотна стратегія.

Він також зауважив: росіяни це розуміють. Навколо мосту — ціла система оборони. І все ж — історія знає чимало випадків, коли захищені об’єкти падали. За умови рішучості та майстерності.

«І я думаю, що якщо хтось у світі може це зробити, то це буде Україна. Вони зроблять це, коли настане потрібний час. І у них все готово», — резюмував Годжес.

До слова, командувач ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа на початку квітня також підтвердив: попри складність, Кримський міст залишається однією з пріоритетних цілей українських сил.

Що ж — з огляду на слова американського генерала і впевненість українського командування, питання лише у тому, коли саме ця залізобетонна артерія російської армії перетвориться на історію.

11 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

Яка альтернатива популізму? Аналітики дали відповідь на основі європейського досвіду

від Юрій Гончаренко 9 Квітня, 2025

В Україні представили комплекс рішень для протидії популізму в консервативному середовищі. Аналітики розробили практичні рекомендації для економіки, безпеки, інформаційної політики та місцевого самоврядування. Документи аналізують переваги ідеології, що базується на європейських традиціях як альтернативу радикальним популістським підходам.

Громадська організація “Фонд сприяння демократії” за підтримки Фонду Ганнса Зайделя розробила серію аналітичних записок, які пропонують виважений погляд на сучасні виклики, пов’язані зі зростанням популістичних сил. Документи створено в рамках проєкту “Консервативна Платформа”.

“Наша мета — запропонувати альтернативу радикальному популізму, який часто маскується під консервативними гаслами. Християнська демократія має потужну інтелектуальну та практичну традицію в Європі і може стати важливим орієнтиром для України на шляху євроінтеграції”, — зазначив керівник проєкту Юрій Гончаренко.

Зазначається, що документи можуть використовуватися будь-якими політичними силами, громадськими організаціями та експертними групами, що поділяють базові демократичні цінності. Їх оприлюднено на офіційному сайті “Консервативної Платформи”.

9 квітня зміст аналітичних записок обговорили під час онлайн-засідання Українського безпекового клубу. За результатами дискусії документи передали на розгляд експертним групам УБК для подальшого опрацювання.

9 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

Аналітичні записки про християнську демократію як альтернативу популізму представили в Україні

від Юрій Гончаренко 9 Квітня, 2025

Київ, 9 квітня 2025 року — Комплексний набір готових до впровадження рішень та практичних рекомендацій для протидії популізму в консервативному середовищі представлено в Україні. Аналітичні записки, засновані на принципах християнської демократії, пропонують конкретні механізми для вирішення актуальних проблем у сферах економіки, безпеки, інформаційної політики та місцевого самоврядування в умовах зростання популістичних настроїв.

Громадська організація “Фонд сприяння демократії” за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні в рамках проєкту “Консервативна Платформа” розробила серію аналітичних записок, які пропонують виважений погляд на сучасні виклики, пов’язані зі зростанням популістичних сил у консервативному середовищі.

Представлені документи детально аналізують переваги християнської демократії як сучасної ідеології та надають практичні рекомендації щодо імплементації її ключових принципів в українських реаліях. Аналітичні записки охоплюють широкий спектр питань від економічної політики та розвитку місцевого самоврядування до інформаційної безпеки та національної ідентичності.

“Наша мета — запропонувати альтернативу радикальному популізму, який часто маскується під консервативними гаслами. Християнська демократія має потужну інтелектуальну та практичну традицію в Європі і може стати важливим орієнтиром для України на шляху європейської інтеграції”, — зазначив Юрій Гончаренко, керівник проєкту, під час презентації матеріалів.

Особливість проєкту полягає в його непартійному характері. Розроблені аналітичні записки можуть використовуватися будь-якими політичними силами, громадськими організаціями та експертними середовищами, що поділяють базові демократичні цінності. Саме тому всі документи оприлюднені для загального обговорення на офіційному сайті проєкту “Консервативна Платформа”.

Сьогодні, 9 квітня, зміст аналітичних записок було обговорено під час онлайн-засідання Українського безпекового клубу, учасники якого високо оцінили глибину та практичну цінність представлених матеріалів. За результатами дискусії документи передані на розгляд експертним групам клубу для подальшого опрацювання.

“Ці матеріали закладають основу для формування виваженої консервативної політики, яка враховує як європейський досвід, так і українську специфіку. Особливо цінним є акцент на практичних аспектах впровадження принципів субсидіарності, солідарності та відповідальності в різних сферах суспільного життя”, — прокоментував один із учасників обговорення.

Публічна презентація допрацьованих документів запланована на кінець квітня 2025 року. Організатори планують залучити до обговорення широке коло експертів, представників громадських організацій та політичних сил для формування консенсусу щодо шляхів реформування ключових сфер суспільного життя на основі демократичних цінностей.

9 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Важливе

Гідність проти формалізму: що не так із реформою МСЕК в Україні

від Юрій Гончаренко 7 Квітня, 2025

7 квітня — Всесвітній день здоров’я. Це мав би бути день, коли суспільство говорить про право кожної людини на життя, підтримку та повагу. Проте в Україні цей день минає на тлі глибокої тривоги: реформа системи медико-соціальної експертизи (МСЕК), яка мала стати кроком до модернізації та прозорості, фактично загострила кризу доступу до справедливої допомоги для людей з інвалідністю.

Мова йде про не просто адміністративну проблему, а про порушення базових прав і гуманістичних принципів. Коли люди, які потребують допомоги, опиняються в ситуації, де формальні процедури і бюрократична плутанина витісняють людину, як живу особу — це свідчить про глибоку системну помилку.

Реформа запровадила так зване «повсякденне оцінювання», однак на практиці воно вилилося у ще більше знеособлення процесу. Подання документів стало лабіринтом без виходу: пацієнтів «перепасовують» між сімейним лікарем і вузькими спеціалістами, створюючи замкнене коло, яке часто можна подолати лише шляхом корупційної «домовленості». Саме оцінювання відбувається за лічені хвилини, формально, часто з рішеннями, що виглядають ухваленими заздалегідь.

Одне з головних зловживань — відсутність уніфікованих критеріїв для оцінювання багатьох хвороб, що відкриває двері для маніпуляцій. Формально діагноз може бути наявним, але інвалідність не встановлюється. У випадках тяжких захворювань, таких як онкологія, оцінювання не враховує загальний стан організму після лікування: вплив хімієтерапії, оперативних втручань, відсутність реабілітації — все це ігнорується.

Реформа також не змогла забезпечити ефективну цифровізацію: подання документів в електронній формі часто неможливе, а витяг з рішення комісії в електронному форматі в більшості випадків не визнається дійсним. Це створює додаткові бар’єри для отримання пільг, таких як безоплатний проїзд або доступ до соціальних програм.

Серед найбільш тривожних ознак — поширене переконання, що реформа використовується для прихованого скорочення кількості осіб із встановленою інвалідністю. Це може бути пов’язано як з економічними чинниками (зростанням видатків у зв’язку з війною), так і з намаганням зменшити навантаження на систему підтримки. Але підхід, в якому зекономлені кошти важливіші за підтримку тих, хто пережив травми, хвороби або перебуває в стані, що потребує опіки, — це тривожний сигнал для всієї держави.

Найголовніша проблема — це формалізм. Втрачається головне: розгляд людини як цілісної особистості, яка має право на підтримку не за абстрактними кодами, а відповідно до реального функціонального стану. Замість того, щоб сприяти відновленню і реабілітації, система штовхає людину до відчаю, залишаючи її наодинці з хворобою, травмою, несправедливістю.

Суспільство має право вимагати:

  • Призупинення дії Постанови №1338 до врегулювання виявлених проблем.
  • Автоматичного продовження інвалідності тим, хто мав пройти повторне оцінювання у 2025 році.
  • Запровадження чіткої, зрозумілої та неупередженої процедури подання документів.
  • Зобов’язання лікарів первинної ланки оформлювати направлення, навіть у разі відмови спеціалістів.
  • Заборони на доступ до документів без присутності особи, що проходить оцінювання.
  • Відеофіксації всіх рішень з обов’язковим обґрунтуванням і правом отримати копію запису.
  • Публічного декларування доходів та майна всіх членів комісій.
  • Уніфікації критеріїв оцінювання з публічним обговоренням і участю профільних спільнот.

А найголовніше — необхідно повернути принцип розгляду кожної людини у її повному контексті: як людини, яка втратила здатність до звичного життя. Лише тоді система зможе бути не лише ефективною, а й справедливою. І лише тоді ми зможемо говорити про суспільство, що дійсно поважає своїх громадян.

Захист прав людей з інвалідністю 

7 Квітня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Релігія на лінії фронту: як Кремль використовує віру...

26 Липня, 2026

Чи став Трамп на бік України?

23 Липня, 2026

Відео: Василь Кучабський: консерватор, який водив за носа...

22 Липня, 2026

Відео: 10 вражаючих фактів про консерватизм

14 Липня, 2026

Ліндсі Грем – американський «яструб» і друг України

13 Липня, 2026

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • Кардинал Ватикану підтвердив: Свята Церква разом з Україною у боротьбі за полонених

    16 Липня, 2026
  • Чому Польща не хоче зупиняти «історичну війну» з Україною одним дзвінком

    9 Липня, 2026
  • Як Польща виграє історичну війну, поки Україна відмовляється в неї вступати

    8 Липня, 2026
  • Правда про «братній народ»: соціологія показує глибоку неприязнь поляків до українців

    7 Липня, 2026
  • Зсув свідомості: кількість одеситів, які вважають себе росіянами, скоротилася у п’ять разів

    18 Червня, 2026
Назад Вперед

Спротив.News

«
Prev
1
/
211
Next
»
loading
play
У Криму зі школярів готують “кадровий резерв” операторів дронів
play
“Канікули з Росгвардією”: окупанти мілітаризують дитячий відпочинок на ТОТ
play
Крим без світла, води й пального: “відпочинковий сезон” пішов не за планом
«
Prev
1
/
211
Next
»
loading

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська