Голові Rheinmetall Паппергеру через допомогу Україні, ультра ліві екстремісти підпалили дачу в Німеччині

від Савицький Олексій
44 переглядів

Екстремісти терористичного угруповання “Фракція Червоної Армії” (РАФ), спалили дачу глави Rheinmetall за постачання зброї в Україну

У Германсбурзі (Нижня Саксонія) підпалили дачу керівника найбільшої німецької оборонної компанії Rheinmetal Арміна Паппергера, повідомляє Bild.

Відповідальність за підпал взяли на себе ліві екстремісти. Вони назвали компанію “одним із бенефіціарів так званого переломного моменту”. Цим терміном (Zeitenwende) канцлер Німеччини Олаф Шольц називає війну в Україні. Свої дії вони пояснили тим, що німецька компанія збагачується за рахунок конфлікту в Україні.

“У ніч з 28 на 29 квітня 2024 року ми встановили запальний пристрій на дачі Арміна Паппергера”, – цитує Bild заяву радикалів, опубліковану на платформі Indymedia.

Радикали вважають, що Rheinmetall навмисно накопичує “різні старі типи танків”, які “тепер можна продати Україні разом з боєприпасами з величезною вигодою”. Таким чином, «Rheinmetall планує, виробляє та вбиває не лише в національному масштабі».

У своєму зверненні радикали також вимагали звільнити з в’язниці колишнього члена терористичного угруповання “Фракція Червоної армії” (RAF) Даніеле Клетте. 65-річний Клетте переховувався від поліції понад 30 років. Їх звинувачують у причетності до німецької ліворадикальної збройної організації, яка десятиліттями тероризувала ФРН і Західний Берлін, у замаху на вбивство та серії пограбувань. Під час обшуків у будинку Клетте виявили вибухівку, боєприпаси, автомат Калашникова, пістолет, автомат та іншу “важку” зброю.

Спецслужби ФРН розслідують підпал і перевіряють достовірність заяви.

Фракція Червоної Армії (РАФ, RAF — нім. Rote Armee Fraktion) — німецька ліворадикальна терористична організація міських партизанів, що діяла в ФРН та Західному Берліні. Заснована в 1970 Андреасом Баадером, Ґудрун Енслін, Горстом Малером.

You may also like

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні