На сьогодні основною безпековою загрозою для ЄС і Європи вцілому є Росія і її диктаторський путінський режим. Росія розв’язала серію окупаційних війн на території колишнього Радянського Союзу, зокрема дві війни в Грузії, одну в Молдові, дві в Україні.
Також разом з диктаторським режимом Башара Асада Росія організувала масові обстріли мирного населення в Сирії, тим самим сприяючи розпалюванню наймасовішої і найнебезпечнішої війну останнього десятиліття, яка сколихнула весь Близький Схід і Європу, наводнивши її мільйонами біженців і викликавши тим самим в ній серйозні внутрішні проблеми. Росія постійно бряцає зброєю біля кордонів сусідів, порушує їх повітряний простір чи вторгається в їх територіальні води. Також Росія намагається постачати зброєю обидві конфліктні сторони вірменсько-азербайджанського конфлікту в Нагірному Карабасі, тим самим посилюючи конфлікт, а потім ніби намагається сприяти його вирішенню, використовуючи ситуацію максимально на свою користь.
Вже влітку-восени 2021 року Росія руками свого сателіта – самопроголошеного президента Білорусі О.Лукашенка створювала чергову кризу на кордонах Білорусі з Литвою, Латвією і Польщею, перевозячи туди мігрантів з Близького Сходу, по суті таким чином утворивши партнерство двох держав-контрабандистів.
Окреме питання – це дезінформаційні війни, поширення фейків, кібератаки. Росія прославилась тим, що як і Китай і Іран, організовує групи хакерів, інтернет-ботів, які мають за завдання дезінформувати, сіяти паніку, розчарування в мешканців європейських країн. Групи хакерів здійснюють масовані напади на системи безпеки великих корпорацій чи громадських інституцій в різних країнах світу. Окреме питання – підтримка Росію будь-яких протесних, деструктивних, рухів (наприклад – рух «жовтих жилетів» в Франції, рух за Брексіт в Британії, QAnon і деякі радикальні групи в BLM в США, борці з вакцинацією по всьому світі), які мають на меті закликати широкі маси населення атакованих в таких спосіб Росією країн протиставлятись діям влади, заперечувати її легітимність і множити хаос, внутрішню конфліктність, тим самим послаблюючи їх і роблячи їх чутливими до зовнішніх впливів. Спонсорована російською державою «Russia Today» займається тиражуванням відвертої брехні і фейків в медіа-просторі різних країн, зокрема і європейських. Все це вимальовується в доволі небезпечну і тривожну картину.
Одна із цілей Росії – посилення протистояння і ненависті між європейськими країнами, посилення внутрішнього незадоволення, поглиблення конфліктів, створення криз із об’єктами критичної інфраструктури, зокрема лікарнями, банками, стратегічними підприємствами, транспортом, функціонуванням публічних закладів. Частково їм це вдається.
Окреме питання – це мережа груп впливів Росії по всьому світі. В європейських країнах це переважно ультраправі і ультраліві партії, які ледь не відкрито отримують фінансову, організаційну і консультаційну підтримку від Росії, чим сторицею відплачують в інформаційному, політичному контексті, заперечуючи саму ідею спротиву російській прихованій чи явній агресії, підриваючи заходи протидії щодо російських спецоперацій, бачення щодо санкцій і т.д.
Виходом в цій ситуації може бути тільки скоординована солідарна дія всіх, хто перебуває в фокусі удару Росії – а це в першу чергу країни НАТО і їх союзники по всьому світі. Згадані інституції вже почали заходи протидії російським впливам, проте на сьогодні вони доволі кволі, слабо організовані, недофінансовані і нескоординовані.
Пропозиції:
- Посилити наявні структури, покликані боротись із загрозами, які несе російський експансіонізм, зокрема в галузі кібер-атак, інформаційних воєн, поширення брехні і фейків, підбурювання і маніпуляція мешканцями європейських країн тощо
- Посилення ролі європейських країн в НАТО, розбудова власних безпекових засобів стримування Росії, посилення східного флангу НАТО
- Створити нові спільні європейські органи, які будуть слідкувати за дотриманням прав людини на території РФ
- Посилення європейської і євроатлантичної перспективи для України, Молдови і Грузії.
Автор: Юрій Міндюк
