Для України роль Російської православної церкви давно очевидна: це не лише релігійна структура, а й інструмент Кремля. Тепер до цього поступово доходить і Європа. OSINT-агенція Molfar Intelligence Institute проаналізувала відкриті джерела в одинадцяти країнах і дійшла висновку, що храми РПЦ часто з’являються поруч із військовими базами, портами, енергетичними об’єктами та урядовими будівлями. Перша частина дослідження охоплює п’ять країн: Швецію, Норвегію, Фінляндію, Нідерланди та Чехію.
Швеція: храм із високим парканом
Найбільш показовий приклад із Вестероса. Храм Казанської ікони Божої Матері будували з 2013 року, освятили у листопаді 2023-го. На освяченні був радник-посланець посольства РФ Владімір Ляпін, якого Швеція підозрює у зв’язках зі спецслужбами.
Землю під забудову купив «Росатом», російський держхолдинг атомної галузі. Місцеві журналісти зазначали, що ділянку виділили нетипово швидко. За даними шведських медіа, посилаючись на Säpo, будівництво також фінансував «Росатом», хоча російська сторона цю роль приховувала. Настоятель отець Павло Макаренко стверджував, що місце обрали з практичних міркувань.
Територію церкви оточують глухий паркан і камери спостереження. Поруч розташовані одна з найдовших злітних смуг Швеції, стратегічні мости через озеро Меларен, завод із виробництва ядерного палива, ТЕЦ і штаб-квартира енергетичної компанії. Аналітик Патрік Оксанен вважає, що локацію обрали невипадково: неподалік і Стокгольм, і стратегічна гавань Евле, і генеральний штаб шведської армії в Енчепінгу.
У серпні 2024 року в мережі з’явився документ, за яким Макаренко нібито отримав подяку від Служби зовнішньої розвідки РФ. Раніше він очолював шведську компанію «NC Nordic Control AB», власником якої є російський девелопер Павло Герасимов. Ця людина причетна до кількох церковних проєктів у Швеції. Та сама ситуація повторюється в інших містах: Упсала, Стокгольм, Гетеборг, Гельсінгборг, Боліден. Скрізь поруч або військові об’єкти, або електростанції, або порти, або промислові підприємства.
Норвегія: від сталі до Арктики
У Брюне храм стоїть поруч зі сталеливарним виробництвом, компаніями з автоматизації та виробниками напівпровідників. Настоятель, за даними Molfar, є проректором Калузької духовної семінарії, а в березні 2022 року підписав заяву священників РПЦ на підтримку «викорінення нацизму» в Україні.
В Осло парафія розташована поруч зі стортингом, кількома міністерствами та посольствами. Настоятель архімандрит Климент (уродженець Фінляндії) у 1990-х був пострижений митрополитом Кирилом (Гундяєвим) і досі відмовляється коментувати війну в Україні чи виходити з Московського патріархату.
Окремо варто згадати Кіркенес і Варде. У Кіркенесі, за кілька кілометрів від російського кордону, РПЦ придбала нерухомість у 2015 році. У Варде планували збудувати каплицю, зустрічі щодо цього фінансував Баренцевий секретаріат. Це місто, де розташована радіолокаційна система GLOBUS, яка стежить за арктичним повітряним простором недалеко від російських військово-морських баз. Нині плани будівництва скасовані.
Фінляндія: єдина країна, що почала діяти
У Турку міська влада закрила храм через вторгнення Росії в Україну, адже поруч були стратегічні об’єкти. Настоятель, близький до Гундяєва ігумен Никита (Олег Добронравов), нині служить у Стокгольмі. Втім, це поодинокий випадок. У Гельсінкі храми РПЦ далі працюють поруч з президентською охороною, військово-морською академією, портами, парламентом та урядовими резиденціями.
Нідерланди та Чехія
В Амерсфорті, Гаазі та Роттердамі храми теж розташовані поруч із казармами, портами, енергетичними об’єктами та міністерствами. У Гаазі навколо монастиря розміщено 29 урядових об’єктів. У Чехії «Газпром нефть» оплатила розпис храму Святих Кирила і Мефодія в Празі. Каплиця в Челеховіце-на-Гане розташована поруч зі складами боєприпасів, які у 2014 році підірвали офіцери ГРУ. Тоді загинули двоє людей.
Підсумки
Окремо кожен збіг можна пояснити випадковістю. Але разом вони, як вважають в Molfar, виглядають як цілеспрямована система. Релігійний фасад дає змогу збирати розвідувальні дані біля критичної інфраструктури, а ці відомості Москва може передавати союзникам, зокрема Ірану, Китаю та Північній Кореї.
Європа досі значною мірою ігнорує цю загрозу. Потрібні посилений моніторинг діяльності таких об’єктів, перевірка джерел їхнього фінансування і міжнародна координація спецслужб. Під релігійним прикриттям ворожа розвідка може працювати роками, а Європа дозволяє їй це робити.
