Консерватизм має чимало різновидів і одним з його напрямків у США є так званий палеоконсерватизм, який критично ставляться до сучасної форми ліберальної демократії та прагне ізоляціонізму. Через прихильність до давніших і немейнстрімних моделей організації суспільства, дехто навіть пропонує вважати символом палеоконсерватизму мамонта, образ якого добре підходить під характеристику цього ідеологічного напрямку.
Американські палеоконсерватори критично ставляться до існуючої моделі демократії та закликають до повернення до моральних принципів, заснованих на релігії. Палеоконсерваторам США властивий американський націоналізм, протестантська християнська етика та ізоляціонізм у геополітиці.
Особливо гостро палеокони критикують централізацію влади, звертають увагу на постійне зростання функцій уряду в останні десятиліття. Палеоконсерватизм бореться проти імміграції, ліберальних цінностей, прагне захисти американських виробників високими митами та протекціонізмом. У ставленні до ліберальних наративів щодо гендеру, раси і тд. палеокони пропонують повернутися до цінностей традиційного консерватизму минулого століття.
Вважається, що вперше термін «палеоконсерватизм» застосував політичний філософ Пол Готфрід, намагаючись виділити політичний рух, прихильники якого підтримували традиції Півдня Америки та виступали як опозиція до класичних консерваторів. Під час В’єтнамської війни палеокони виступали проти втручання США в індокитайські справи, на відміну від Республіканської партії – класичної консервативної сили, котра захищала сильну міжнародну позицію США.
Велику увагу палеокони акцентують на широких автономних правах штатів, захищають місцеві цінності, Відомі палеоконсерватори стверджували, що десегрегація, широкі програми соціального забезпечення, толерантність до прав геїв і відокремлення церкви від держави завдали шкоди місцевим громадам і що ці проблеми були нав’язані федеральним законодавством.
Палеоконсерватори зазвичай є критиками Ізраїлю в ізраїльсько-палестинському конфлікті та переконані, що підтримка Ізраїлю шкодить відносинам з ісламським світом і американським інтересам за кордоном. Під час війни Ізраїлю та ХАМАС палеоконсерватор і скандальний журналіст Такер Карлсон стверджував, що Ізраїль винен у військових злочинах. Нагадаємо, що Карлсон також брав інтерв’ю у Путіна, але російський диктатор зганьбився відверто абсурдними висловлюваннями, які викликали сміх глядачів.
З іншого боку, посилення палеоконсерватизму стало реакцією американської «глибинки» на проблеми, пов’язані з міжнародною політикою США, потоком іммігрантів та мультикультуралізації американського суспільства. Часто палеоконів називають навколорадикальним рухом за їхній ізоляціонізм, закриття кордонів для біженців і активне обговорення расових проблем.
Водночас для України та світової підтримки демократії американський ізоляціонізм є небезпечною тенденцією, котра може призвести й до нівеляції здобутого світового впливу Сполучених Штатів.
Серед відомих спікерів палеоконсерватизму автор відомої книги «Зіткнення цивілізацій» Семюел Гантінгтон, який писав, що багаторасові, багатоетнічні держави за своєю природою нестабільні. Журнали Chronicles та The American Conservative зазвичай вважаються палеоконсервативними.
Дональда Трампа не відносять до палеоконів, але відзначають певний вплив палеоконсерватизму на його погляди. А декотрі політологи вважають трампізм пов’язаним з палеоконсерватизмом.
Водночас прихильники палеоконсервативних полядів не формують власної партії, а віддають перевагу представляти свої інтереси в межах угрупувань Республіканської партії та інших організацій у США.
Очевидно, що в найближчі чотири роки консерватизм з різними напрямками відіграватиме більшу роль у світовій політиці, тож Україні варто це враховувати.
Автор: Валерій Майданюк
