Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Субота, 20 Червня, 2026
  • Аналітика
  • Позиція
  • Публікації
  • Світогляд
  • Українська
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Події

У Полтаві відбулося чергове засідання Українського безпекового клубу

від Юрій Гончаренко 30 Травня, 2025

В четвер, 29 травня, у Полтаві відбулося чергове виїзне засідання Українського безпекового клубу. Учасниками заходу стали військовослужбовці, ветерани, науковці, волонтери, представники місцевого самоврядування та бізнесу, історики й експерти.

Дискусію модерували голова УБК Юрій Гончаренко та координатор полтавського осередку УБК Віталій Мірошниченко. Учасники обговорили проблеми, які виникають через демографічну ситуацію, фактори зміцнення соціальної згуртованості, питання національно-патріотичного виховання, а також концепцію оборонної демократії, що передбачає непохитну відданість демократичним цінностям із реалістичним підходом до безпекових викликів.

У заході взяли участь ректор Полтавського інституту бізнесу Сергій Лавриненко, голова Полтавської обласної федерації греко-римської боротьби Рустам Азізов, активістка, вдова ветерана російсько-української війни Марина Дорошенко, ветеран, екс-депутат Оржицької районної ради, приватний підприємець та громадський діяч Максим Холоша, ветеран, доброволець Ігор Сліпуха, ветеран Роман Павліченко, заступник голови Терешківської ОТГ Валерій Кулага, депутат Оржицької селищної ради Аліна Храпаль, приватний підприємець Тетяна Сідерка, керівник проекту з допомоги ВПО БФ “Карітас Полтава” Анжеліка Кірічко, депутат Полтавської обласної ради Олексій Матюшенко, волонтер, приватний підприємець Жанна Титаренко, підполковник, заступник начальника коледжу з психологічної підтримки персоналу Військового коледжу Олександр Єрмоленко, військовий-доброволець, переселенець Дмитро Калінін та інші.

Жваву дискусію викликала доповідь координатора Ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексія Івашина щодо демографічної ситуації в Україні та шляхів її покращення. Зокрема, Івашин наголосив, що повномасштабна війна, розпочата Росією проти України, завдала катастрофічного удару по демографії України. Її вплив є багатовимірним і включає перш за все прискорене зниження народжуваності, зростання смертності та масову міграцію. Після 2022 року населення скоротилось до 28 млн, народжуваність різко впала, а медіанний вік перевищив 45 років. Прогнозується подальше скорочення й старіння населення, можливо — до 17–18 млн осіб до 2050 року. «Навіть за гіпотетичних умов відсутності еміграції та імміграції з України з кожним поколінням населення скорочуватиметься майже вдвічі!» – наголосив ветеран.

Олексій Івашин також запропонував, щоб найважливіші підходи до вирішення проблем були основою для формування програми дій Громадсько-військового руху, ініціативну групу з формування якого він очолює. Він додав, що все це є елементом концепції оборонної демократії, котра передбачає збереження демократичних процедур та стандартів в умовах війни, зміцнення єдності між різними верствами суспільства, підтримку Сил оборони й виховання молоді в дусі національно-патріотичних цінностей. «Україна повинна будувати міцну систему безпеки і зробити оборону країни головним пріоритетом усього суспільства», – підкреслив він.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, який долучився до заходу онлайн,  заявив: «Україна не має інших альтернатив ніж постійний розвиток для того щоб йти вперед, бути конкурентними в Європі та світі, і для цього потрібні сильні інституції всередині країни». Також він взяв до уваги пропозиції рішень від учасників та пообіцяв в межах своїх повноважень допомогти з їх розглядом органами державної влади.

Оскільки серед присутніх було багато військових або ветеранів, то якісне обговорення торкнулося і проблем, які виникають у наших захисників та їхніх родин.

Голова УБК Юрій Гончаренко пообіцяв присутнім допомогу у вирішенні проблем з експертним оцінюванням функціонального стану особи на загальнодержавному рівні. «Реформа МСЕК недосконала, але є прямий контакт з її авторами і зворотний зв’язок від них. Тому можна формувати пропозиції щодо вдосконалення і очікувати що вони будуть як мінімум почуті, а в певних аспектах – реалізовані» – відзначив експерт.

Військовий Роман Павліченко звернув увагу на проблеми реабілітації ветеранів та їх забезпечення житлом і юридичною допомогою. Місцева влада часто не володіє інформацією про кількість ветеранів з інвалідністю на своїй території та не знає про їхні потреби. Ця робота системно в країні не ведеться – наголосив військовий.

Ветеран війни та військовий Ігор Сліпуха підняв питання неефективності системи військових нагороджень, котра, подекуди, криється у нечіткості критеріїв у військових статутах: яка нагорода за які заслуги присвоюється. Військовий також звернув увагу на необхідність вирішення проблеми виведення військових поза штат, що є незаконним, але інколи практикується військовими частинами. Проблемним моментом є відмова у грошових виплатах пораненим військовослужбовцям, якщо вони мали перерву в лікуванні хоча б один день. Ігор Сліпуха вказав на необхідність змін у нормативно-правовій базі, щоб унеможливити бюрократичну недбалість у ставленні до наших оборонців.

Активістка і вдова загиблого героя Ігоря Дорошенка Марина Дорошенко підкреслила, що зазвичай, лише власна ініціатива людей та громадянська активність стимулює державу реагувати на виклики і вирішувати проблеми громадян. Двері відчиняють лише тим, хто в них стукає – наголосила Марина Дорошенко.

Керівник проекту з допомоги ВПО БФ «Карітас Полтава» Анжеліка Кірічко вказала на невирішені проблеми ВПО на Полтавщині з житлом, роботою та можливостями психологічного відновлення.

Депутат Оржицької селищної ради Аліна Храпаль озвучила проблеми соціальних працівників: низьку зарплату, труднощі роботи з неблагополучними громадянами, випадки агресії, ризики зараження туберкульозом чи інші небезпеки, котрі загрожують життю та здоров’ю. А також ситуацію з тим, що багато персональних даних опинилися у частково відкритому доступі, що становить проблему для їх власників.

Тетяна Сідерка озвучила пропозиції зміни нормативно-правової бази щодо реорганізації роботи місцевої влади та закладів освіти в напрямку підвищення безпеки молодого покоління українців.

Дмитро Калінін навів свій приклад успішної розбудови бізнесу, коли в 2014 році він з дружиною переїхав з окупованої Макіївки до Полтави.

Заступник голови Терешківської ОТГ Валерій Кулага акцентував на недоліках курсу БЗВП, котрий у вітчизняних навчальних закладах страждає від незадовільного матеріального забезпечення та відірваний від практики: цивільних вчать не тому, що потрібно в сучасній обороні.

Увагу присутніх привернуло питання створення дієвої територіальної оборони, а також помилки, які були допущені в 2022 році, коли злагоджені групи добровольців, що брали участь у відбитті першої навали ворога на початку повномасштабного вторгнення, були розкидані по різних підрозділах Сил оборони України. На думку учасників, в майбутньому, якщо у воєнних діях буде пауза, треба відновити та вдосконалити систему територіальної оборони з метою постійного тренування та злагодження захисників.

Український безпековий клуб – майданчик, який об’єднує представників Сил безпеки і оборони, влади та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, науковців, громадських та політичних діячів, підприємців, які координують свою діяльність для забезпечення стабільного розвитку України, досягнення сталого миру, подолання внутрішніх протиріч та сприяння соціальній згуртованості.

30 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Геополітика

Тиск на Трампа через санкції проти РФ посилюється. Reuters дізналося деталі

від Юрій Гончаренко 29 Травня, 2025

Деякі республіканці в Конгресі та радники Білого дому закликають президента США Дональда Трампа нарешті ухвалити нові санкції проти Росії. Цьому сприяє “зростаюче розчарування” через вторгнення в Україну.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters.

Чиновники Білого дому кажуть, що Трамп все ще сподівається на розвиток економічного партнерства з Росією.

“Він розглядає санкції як ескалацію напруженості з Москвою, яка може підірвати надії на припинення вогню в трирічному конфлікті. Але його розчарування Путіним є справжнім і все більш серйозним”, – пише видання з посиланням на помічників .

Вони уточнили, що Трамп серйозно розглядає введення санкцій після того, як Росія посилила свої атаки останніми днями.

“Він завжди шукає різні способи чинити тиск. Це не виняток. Він завжди зважує свої варіанти”, – сказав високопоставлений чиновник Білого дому.

Чиновники США підготували нові економічні санкції проти Росії, включно з банківськими та енергетичними заходами. Вони кажуть, що пакет санкцій готовий до реалізації на основі указу Трампа.

Якими можуть бути санкції США проти РФ

Одним із варіантів, підтримуваних деякими радниками Трампа, було б ухвалення президентом або, принаймні, не перешкоджання законопроєкту, внесеному сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом і сенатором-демократом Річардом Блюменталем минулого місяця, який встановив би 500% тариф на товари, що імпортуються з країн, які купують російську нафту.

“Деякі радники вважають, що законопроєкт може бути корисним, оскільки він дасть змогу ввести в дію непрямі санкції, тоді як Трамп, по суті, може сказати Путіну, що рішення про санкції перебуває поза його контролем. Це, зі свого боку, може допомогти Трампу підтримувати життєздатну лінію зв’язку з Путіним”, – пишуть журналісти, посилаючись на одного американського чиновника, безпосередньо обізнаного із ситуацією.

Цей американський чиновник і ще одна людина, знайома з внутрішніми обговореннями, заявили, що Білий дім вважає, що вторинні санкції – тобто санкції щодо країн, які ведуть бізнес із Росією, а не тільки самої Росії – необхідні для того, щоб вони були ефективними.

Грем і його колега-сенатор-республіканець Чак Грасслі, обидва близькі союзники Трампа, заявили цього тижня, що зараз саме час посилити тиск на Путіна.

Санкції США проти Росії

Президент США Дональд Трамп відкладав введення подібних санкцій протягом кількох місяців, вважаючи, що він міг би домогтися плідних переговорів із Путіним, щоб покласти край війні в Україні, і вважаючи санкції загалом зайвими і часто неефективними.

Але днями коментуючи останні масовані атаки проти України, Трамп заявив, що Вашингтон “безумовно” розглядає можливість введення санкцій проти Росії.

Додамо, що і сам Трамп не особливо задоволений поведінкою Путіна і не можливістю швидко закінчити війну в Україні. Так, на початку травня WSJ писало, що Трамп розчарований тим, що йому не вдалося швидко закінчити війну в Україні. За його словами, врегулювати її виявилося складніше, ніж він думав.

29 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Культура в час війни: як від оборони перейти до творення. Християнсько-демократичний погляд на культурну політику України

від Юрій Гончаренко 28 Травня, 2025

Ми звикли думати, що культура — це щось додаткове. Є економіка, є безпека, є політика — а вже потім, десь у кінці, книжки, кіно, музеї. Але сьогодні, коли російська війна проти України стала не просто військовим вторгненням, а навмисною спробою знищення самої української ідентичності, саме культура виявилася тією силою, яка тримає суспільство від розпаду.

«Росія веде проти нас не просто війну за території, а цивілізаційну війну — спробу зруйнувати право українців бути собою», — сказано в аналітичній записці «Християнсько-демократична експертиза».
«Саме тому бібліотека, церква, театр і музей — це не просто заклади. Це — опорні пункти національного спротиву».

Культура, на відміну від зброї, працює повільно. Але її ефект — довготривалий. У 2022-му українці показали феномен єдності. Вони співали гімн у підземеллях метро, тримали в руках не лише автомати, а й книжки. Вистави й концерти у бомбосховищах стали символами: ми ще живі, ми ще творимо, ми — народ.

Та вже у 2024–2025 роках стало зрозуміло: соціальна і моральна втома підточує цю єдність. Мистецтво не може триматися на одному героїзмі. Йому потрібна системна підтримка.

Як розвивати культуру в умовах війни: не просто «зберегти», а «переосмислити»

Християнсько-демократичний підхід до культурної політики починається з глибокого переконання: культура — це спосіб життя народу, а не набір «послуг» чи «івентів». Це — поле смислів, де вирішується головне: ким ми є, у що віримо, за що готові померти і навіщо жити далі.

Ось ключові ідеї цього підходу:

1. Персоналізм: кожен — носій культури

У центрі всього — людина. Не як об’єкт «культурного продукту», а як особистість, здатна творити, шукати сенс, передавати досвід.

«Мистецтво й освіта служать розкриттю людської особистості в усій її повноті», — йдеться в аналізі.

Це означає: культурна політика повинна підтримувати не тільки великі театри й академії, а й маленькі сільські бібліотеки, парафіяльні хори, дитячі студії образотворчого мистецтва.

2. Субсидіарність: ініціатива народжується «знизу»

Культура не народжується в міністерських кабінетах. Вона починається з родини, церкви, школи, громади. Завдання держави — підтримувати, а не диктувати. Це означає дати місцевим громадам ресурс і право творити — і не втручатися без потреби.

3. Солідарність: культура — для всіх

Доступ до культурного надбання не може бути привілеєм.
Село має право на виставу так само, як столиця.
Діти з сімей переселенців мають отримати доступ до творчості на рівні з усіма.
Культурна політика повинна усувати бар’єри, а не створювати нові.

4. Укоріненість і відкритість: пам’ять і діалог

У християнсько-демократичному баченні культура — це не ізоляція. Це відкритість до діалогу, але з чітким розумінням своєї ідентичності.

«Хрещення Русі було не просто релігійною подією, а цивілізаційним вибором. Воно заклало той духовний код, на якому тримається українська культура й досі».

Сьогодні ми маємо шанс перейти від режиму виживання до режиму самоствердження. Ми більше не просто обороняємось — ми творимо. І цей перехід має стати віссю нової культурної політики.


Що конкретно треба робити?

  1. Переосмислити канон.
    Повернути до культурного обігу тих, кого замовчувала радянська система: репресованих митців, філософів, педагогів, які творили альтернативну традицію.
    Кожен регіон має своє ім’я, свою легенду — настав час зшити ці імена в єдиний національний пантеон.
  2. Підтримати інституції — але не централізовано.
    Культурна політика не може бути зосереджена в Києві. Треба розгорнути мережу місцевих центрів культури, які будуть автономними в управлінні, але отримають фінансову підтримку.
  3. Дати голос громадським і церковним ініціативам.
    Християнсько-демократичний принцип субсидіарності означає: держава не повинна замінювати громаду. Волонтерські хори, парафіяльні музеї, фольклорні колективи — це справжні носії живої культури. Їм потрібна не «комісія з перевірки», а проста заявка на грант і довіра.
  4. Зробити ставку на цифрову культуру.
    Молодь живе в TikTok і YouTube. Там, де української культури немає, буде чужа. Треба створити платформи підтримки україномовного контенту, навчання блогерів, перекладачів, мультиплікаторів.
  5. Очищувати, але не руйнувати.
    Деколонізація — не про знищення, а про правду. Не йдеться про те, щоби стерти Пушкіна, а про те, щоби дати голос Кулішу, Довженку, Крушельницькій, Домонтовичу.
    Це — не війна з минулим, а будівництво майбутнього, в якому ми більше не будемо «молодшими братами».

Замість епілогу: культура як покликання, а не послуга

«Усе, що тримає нас як спільноту, — тримається на культурі. Це — не тільки мистецтво. Це — сенс», — підсумовує аналітична записка.

Ми виграємо війну лише тоді, коли відвоюємо не лише території, а й смисли. А для цього потрібна культура. Не декоративна. Не святкова. А глибока, правдива, спільнотна. Та, що формує людину — вільну і відповідальну.

І саме таку культуру — культуру соборності, гідності, служіння — і пропонує християнсько-демократичний підхід.

28 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Європа

ЄС пропонує нову стратегію для Чорноморського регіону з тіснішою співпрацею з Україною та іншими країнами

від Юрій Гончаренко 28 Травня, 2025

Європейський союз запропонував нову стратегію стабільного та безпечного Чорноморського регіону, яка також спрямована на посилення зв’язків з країнами регіону, зокрема з Україною, повідомляє «Інтерфакс–Україна».

“ЄС налагоджуватиме тіснішу співпрацю з Україною, Республікою Молдовою, Грузією, Туреччиною, Вірменією та Азербайджаном і розвиватиме регіональну співпрацю у сфері зв’язку. Кілька з цих країн обрали шлях до вступу до ЄС або тіснішого узгодження з ЄС. Сьогоднішня стратегія прагне принести відчутні переваги партнерам Чорного моря та ЄС шляхом інвестування та поглиблення ключових взаємовигідних партнерств”, – йдеться в пресрелізі Єврокомісії.

Коментуючи нову стратегію, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “Активна роль Європейського Союзу має вирішальне значення для просування безпеки та миру в Чорноморському регіоні, особливо з огляду на агресивну війну Росії проти України. Ми будемо тісно співпрацювати з нашими сусідами для сприяння безпеці та стабільності в регіоні. Разом ми можемо побудувати міцніше та процвітаюче майбутнє для всіх”.

В ЄК зазначають, що на тлі агресивної війни Росії проти України, ця стратегія також посилить геополітичну роль ЄС як надійного гравця в Чорноморському регіоні.

В повідомлені також детально вказані три основи майбутньої співпраці між ЄС та Чорним морем, зокрема, це посилення безпеки, стабільності та стійкості; сприяння сталому зростанню та процвітанню та сприяння захисту навколишнього середовища, стійкості до зміни клімату та готовності до неї, а також цивільному захисту. “Разом зі своїми партнерами в регіоні ЄС реалізує три флагманські ініціативи в рамках кожного з цих напрямків, щоб розкрити потенціал регіону для зростання, а також вирішити нагальні проблеми конфліктів та безпеки”, – наголошується в пресрелізі.

Зокрема, в ЄК зазначили, що морська безпека Чорного моря та створення Чорноморського центру морської безпеки посилять безпеку на морі, захистять критично важливу морську інфраструктуру та морське середовище. “Це також зміцнить регіональну співпрацю з розмінування та усуне ризики для навколишнього середовища та морської безпеки”, – переконані в Єврокомісії.

Крім того, повідомляється, що “спеціальний порядок денний зв’язку, узгоджений з розширеними Трансєвропейськими мережами, розвиватиме транспортні, енергетичні та цифрові мережі для використання потенціалу Чорноморського регіону як життєво важливого коридору, що з’єднує Європу з Центральною Азією через Південний Кавказ, стимулюючи економічне зростання та конкурентоспроможність”.

Також буде посилено “готовність прибережних громад та секторів блакитної економіки, щоб країни Чорного моря могли долати екологічну шкоду, пов’язану з війною, реагувати на ризики, пов’язані зі зміною клімату та використовувати можливості для сталого зростання”.

В Єврокомісії зазначили, що стратегія об’єднає всі відповідні інструменти та політики ЄС, мобілізуючи інвестиції інституцій ЄС у співпраці з державами-членами, а також європейськими фінансовими установами. “Вирішуючи регіональні проблеми, ЄС прагне сприяти довгостроковій безпеці, спільному процвітанню та стійкості в Чорноморському регіоні”, – запевнили в ЄК.

28 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Європа

Майже 60% громадян країн ЄС схвалюють військову допомогу Україні

від Юрій Гончаренко 28 Травня, 2025

Більшість мешканців Європейського Союзу підтримують закупівлю та передання військового обладнання Україні, передає ФАКТИ.

Жителі ЄС підтримують передання України допомоги

Про це свідчать результати опитування Eurobarometer.

Загалом реакція Євросоюзу на російське вторгнення в Україну знаходить схвалення серед більшості європейців.

Зокрема, 80% опитаних виступають за прийом у ЄС осіб, які були змушені тікати від війни.

Понад три чверті — 76% — підтримують фінансову та гуманітарну допомогу для України.

Також 72% респондентів підтримують запровадження економічних санкцій проти російських державних структур, компаній і приватних осіб.

Ще 60% опитаних схвалюють надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. А 59% погоджуються з тим, що ЄС має фінансувати постачання Україні військового оснащення.

Російська агресія проти України залишається найважливішою темою для громадян ЄС — 27% респондентів назвали її ключовою серед 15 можливих варіантів. Далі йдуть міжнародна ситуація (24%) і питання безпеки та оборони (20%).

Крім того, 77% опитаних вважають, що вторгнення Росії є загрозою для безпеки всього Євросоюзу.

Паралельно, за результатами одного з останніх опитувань у США, майже 60% американців вважають, що Дональд Трамп не проявляє достатньої жорсткості у ставленні до Володимира Путіна.

Водночас більшість громадян США — як демократи, так і республіканці — виступають за продовження військової підтримки України з боку адміністрації Трампа.

Нагадаємо, в нещодавньому опитуванні зʼясувалося, що американці та західноєвропейці вважають, що протягом 5-10 років може спалахнути Третя світова війна.

28 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Аналітичні записки «Християнсько-демократична експертиза»

від Юрій Гончаренко 27 Травня, 2025

До вашої уваги аналітичні записки «Християнсько-демократична експертиза», доступні для скачування:

  • Політика: https://conservative.org.ua/wp-content/uploads/2025/04/analitycha-zapyska.polityka.pdf
  • Економіка: https://conservative.org.ua/wp-content/uploads/2025/05/analitycha-zapyska.pdf
  • Соціум: https://conservative.org.ua/wp-content/uploads/2025/05/analitycha-zapyska.sotsium.pdf
  • Культура: https://conservative.org.ua/wp-content/uploads/2025/05/analitycha-zapyska.kultura.pdf

27 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

«Мінус 10% від врожаю». Голова аграрної асоціації розповів про наслідки аномально холодної весни

від Юрій Гончаренко 23 Травня, 2025

Павло Коваль: «Де очікували, може, 60-65 центнерів врожаю, втратимо 10-15 центнерів»

Українські аграрії за прогнозами можуть втратити 10% від потенційного врожаю та вийти на торішні показники – 73-74 млн тонн зернових та олійних культур. Про це в інтервʼю «Главкому» розповів гендиректор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль.

За словами експерта, погодна ситуація восени під час посіву озимини була непростою, що вплинуло на структуру посівів: було посіяно менше озимого ячменю та пшениці. Коваль каже, що аграрії звикли, що від заморозків можуть постраждати ранні фрукти, однак ніхто не очікував таких пізніх морозів.

«Ми звикли, що через заморозки зазвичай можуть постраждати ранні фрукти, але на сьогодні маємо проблеми із соєю, озимим ячменем, є проблеми й щодо інших культур. Знаю, що аграрії вже пересіяли окремі площі кукурудзи. Не кажу вже про кісточкові: абрикоси, черешні, персики та окремі ранні сорти слив – все це постраждало і в деяких господарствах урожаю цього року не буде. Також по всій Україні цьогоріч горіхи примерзли, врожаю теж не буде, а це був важливий продукт для загального експорту», – пояснив він.

Аналітики вважають, що цьогорічний врожай може бути на рівні показників минулого року.

«У центрі країни, наприклад, на Кіровоградщині, пшениця без тепла та весняних опадів не так бурхливо розвивалася, як зазвичай. Як-то кажуть, пшениця висотою у травостій, що ворона сховається, а вже колос викинула. І є певні застереження: що там, де очікували, може, 60-65 центнерів врожаю, втратимо 10-15 центнерів. І це ще не кінець, бо до кінця травня тепла не обіцяють, особливо в північних та центральних областях», – пояснив він.

Водночас, як зазначає гендиректор «Української аграрної конфедерації», аграрні підприємства вимушено адаптуються до погодних змін. «Є підприємства на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, де соя примерзла, яка раніше була посіяна і вже зійшла. Скоріше за все, дехто її залишить, розуміючи, що вже буде менше плодоносних стебел. Якщо, наприклад, горох підмерз, то його вже пересіватимуть не горохом, а скоріш за все, чимось пізнім – мабуть, кукурудзою, дехто може трошки гречки, проса додати», – пояснив він.

Через морози загальна площа посівів агрокультур буде меншою, зокрема цукрового буряка, якого цього року посіяли 217 тис. га.

«Не досіяли десь 750 тис. гектарів ярого ячменю, якого зазвичай трошки більше. Ця культура була, мабуть, найменш рентабельною за останні роки. Менше врожаю треба очікувати й ріпака, який є дуже ранньою культурою. У принципі, його вже в червні молотять, але заморозки для деяких підприємств прийшлися вже на фазу цвітіння. Якщо минулого року в окремих господарствах було по 60-63 центнери з гектара озимого ріпака, то цього року такого точно вже не буде», – розповідає експерт.

Коваль зазначає, що багато експертів продовжують очікувати непоганий урожай базових культур. Так, соняшнику вже посіяли 4 млн із запланованих 5 млн га.

«Але достатньо  І, думаю, дехто окремі площі соняшником ще пересіє, якщо буде потреба. А дехто скоротить сою, а наростить кукурудзу. Загалом, якщо дуже обережно прогнозувати, вже кажуть десь про 10% втрат від потенційного врожаю. Скоріш за все, вийдемо на рівень минулого року – десь 73-74 млн тонн (зернових та олійних культур). Хоча планували його перевершити», – додав гендиректор «Української аграрної конфедерації».

Нагадаємо, Україну чекає значне подорожчання сезонних фруктів – через квітневі заморозки 2025 року втрачено значну частину урожаю абрикосів, персиків та лохини. Ціни на абрикоси можуть злетіти на 25%, а ситуація з яблуками залишається невизначеною через пошкодження квіту.

Так, у Києві з’явилися перші сезонні ягоди та фрукти, однак їхня вартість поки що залишається дуже високою. Зокрема, у мережі супермаркетів «Сільпо» ціна на черешні сягає захмарних 999 грн за кг.

До слова, в Україні стрімко дорожчають яблука. З початку тижня відпускні ціни на популярний фрукт на вітчизняному ринку зросли в середньому на 14%. 

23 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
на росії

Стопами Гітлера: що стоїть за заявами Путіна про “буферну зону”

від Юрій Гончаренко 23 Травня, 2025

Російський диктатор Володимир Путін заговорив про створення “буферної зони” (і вже не вперше). Але, розповідаючи про необхідність її створення, він не дає відповідей на питання: куди вона буде створюватись? Вглиб Російської Федерації, чи вглиб України? На скільки кілометрів вона має простягатись?

Приміром, очільник російського МЗС Сергій Лавров казав, що потрібна “буферна зона” на 200 кілометрів. Беручи до уваги, що, скоріше за все, розглядається саме ситуація заглиблення в Україну і такі забаганки, то, за великим рахунком, в Кремлі мріють про демілітаризовану зону до самого Києва. Та навіть Київ має до неї потрапити, передає УНІАН.

Тобто, все це – повна маячня. Це – спроба за допомогою, в тому числі, американців, створити “легітимні” окуповані території.

Простими словами, те, що Росія не змогла захопити протягом останніх років, Путін намагається загарбати, назвавши “буферною зоною”.

Ба більше, якщо згадати, як кілька днів тому Путін побував на Курщині, і там якийсь губернатор йому нарозповідав, що Суми мають стати частиною Російської Федерації, то можна зробити цікаві спостереження. З одного боку, росіяни реанімували стару тему про необхідність створення демілітаризованої зони. А з іншого – вже планують захоплення нових територій України, відверто й публічно про це заявляючи…

Насправді росіяни не збирають зупинятись, ба навіть призупиняти так звану спеціальну військову операцію. Вони не хочуть і не планують йти ні на яке припинення вогню. Адже, як нещодавно сказав президент США Дональд Трамп, росіяни зараз відчувають себе переможцями.

Звісно, мене, як і багатьох з нас, дивує реакція наших друзів зі Сполучених Штатів. Я не можу повірити в те, що вони не розуміють, що відбувається. І виникає питання: навіщо вони вдають, що не розуміють, навіщо вмикають дурня? Тут же все очевидно…

Якщо подивитись на риторику Гітлера у 39-му, 40-му і навіть у 41-му роках минулого століття – напередодні і вже під час Другої світової війни, то Путін зараз повторює його майже слово в слово.

Особливо, що стосується прагнення до миру. Гітлер позиціонував себе чи не найбільшим “миротворцем” в Європі: він постійно “прагнув” миру, він “боровся за мир” усіма можливими засобами. Путін зараз йде таким самим шляхом.

Тому іноді навіть хочеться порадити нашим друзям із США: після того, як послухали Путіна, подивитись і послухати архівні записи виступів Гітлера й порівняти риторику. Вони дуже здивуються…

Чому російський диктатор витяг з рукава тему створення “буферної зони” саме зараз? Тут немає складних стратегій. На нього тиснуть і він розуміє, що, у будь-який момент, тиск може посилитись і з боку Сполучених Штатів. Наступним кроком, вочевидь будуть якісь додаткові санкції. Аби цьому запобігти, Путін вдається до маніпуляцій та брехні. Мовляв, я дуже-дуже хочу миру, але давайте зробимо це ось в такий спосіб. Саме такий. А далі – пропонує спосіб, який не можна реалізувати.

23 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Український соціум в умовах війни: від виживання до відповідальності

від Юрій Гончаренко 21 Травня, 2025

Коли в лютому 2022 року російські війська вторглися на українську землю, першим зламався не фронт — першим вистояв соціум. Люди, розкидані по різних куточках країни, об’єдналися без наказів і вказівок. Хтось відкрив волонтерський штаб у себе в гаражі, хтось пік хліб для тероборони, хтось — просто мовчки взяв за руку людину поруч і сказав: «Тримайся». У ті перші дні і тижні війни зруйнувались старі схеми, а народилася нова, ще не артикульована, але дуже жива сила — український соціум як суб’єкт, як спільнота, як джерело стійкості.

Але чи достатньо нам цього тепла фронтової солідарності, щоб пройти марафон війни і після неї — відновлення, реформ, перетворень? Християнсько-демократична перспектива дає нам глибоку, принципову відповідь: ні, якщо ця солідарність не стане відповідальністю.


Соціальна згуртованість: не просто єдність, а довіра

У 2022 році ми пережили унікальний соціальний момент — вибух довіри. Люди довіряли армії, волонтерам, навіть незнайомцям на вулиці. У повітрі стояло відчуття братерства. Цей «запас єдності» став ресурсом, який виніс нас через перші й найважчі місяці. Але довіра — це не магія, а механізм. Її потрібно підтримувати.

Уже у 2024–2025 роках ми бачимо тривожні сигнали. За даними досліджень «Фонду сприяння демократії», рівень суспільної тривожності зріс до 5.8 з 10. Люди втомлені, фрагментовані, зневірені. Розчарування у спроможності держави вирішувати щоденні проблеми породжує відчуття ізоляції. Замість об’єднання — атомізація, замість спільнот — міхур інформаційної самотності.

«Суспільство, яке не може захистити свій інформаційний простір, приречене програти війну за уми», — влучно зауважив Сергій Дем’янов.

І саме тому соціальна згуртованість — це не емоція, а стратегія, яку потрібно плекати на інституційному рівні.


В основі — людина, а не держава чи ринок

Християнсько-демократичний підхід радикально відрізняється від ліберального чи соціалістичного. У центрі не держава і не ринок, а людина як особистість, створена для спільного життя. Не статистична одиниця, не «користувач послуг», а особа з гідністю, з потребами і здатністю відповідати за ближніх.

У цій філософії:

  • Гідність → основа всієї соціальної політики.
  • Свобода → не анархія, а можливість відповідального вибору.
  • Відповідальність → не лише індивідуальна, а й взаємна, перед громадою та суспільством.

Саме тому християнська демократія не бачить у соціальній сфері просто «допомогу нужденним», а — етичний порядок, у якому сильні захищають слабких, не втрачаючи власної сили, а множачи спільне благо.


Головні соціальні виклики воєнного часу

На папері Україна — країна з тисячами соціальних програм. У реальності — десятки мільйонів людей, які вважають себе покинутими. Які ж основні соціальні виклики постали перед нами зараз?

1. Демографічна криза

  • Скорочення населення.
  • Масова еміграція жінок і дітей.
  • Старіння нації, руйнування демографічного балансу.

2. Нерівність і втома

  • Відчуття несправедливості: одні на фронті, інші — у ресторанах.
  • Зріст недовіри між різними соціальними групами.
  • Поляризація між містом і селом, «центром» і «периферією».

3. Криза інституцій

  • Зневіра в здатність держави надати соціальні послуги.
  • Бюрократичні перепони у допомозі ВПО, ветеранам, родинам загиблих.

4. Інформаційна фрагментація

  • Медіа й телеграм-канали створюють замкнені простори, де кожен бачить свій варіант реальності.

Усе це — не просто проблеми. Це ознаки розхитаної соціальної тканини, яку треба не латати, а відновлювати — зсередини, з опорою на базові моральні принципи.


Суспільство — це спільнота, а не ринок обміну

Сучасний ліберальний світ бачить людину як споживача, а суспільство — як сукупність контрактів. Християнсько-демократична думка має іншу візію: communio — спільнота осіб, пов’язаних не лише правами, а й взаємними обов’язками.

«Громада, родина, школа, церква — це не атавізми. Це опорні структури соціального життя», — йдеться в аналітичній записці.

Якщо держава намагається замінити собою всі ці структури, вона не зцілює, а калічить. Якщо ж вона створює простір, де вони можуть діяти вільно, — зцілення можливе.


Соціальна політика як етика, а не технократія

Ми звикли оцінювати соціальні реформи в цифрах: скільки людей охоплено? Скільки відсотків ВВП витрачено? Але справжній показник успішної соціальної політики — відчуття гідності у людини, яка її отримує.

Християнсько-демократичний підхід пропонує інше мислення:

  • Політика має бути прозорою, щоб громада брала участь у її формуванні.
  • Вона має бути орієнтованою на розвиток, а не на залежність.
  • Вона повинна лікувати не симптоми, а відновлювати гідність, відновлювати суспільну тканину.

Конкретні напрями дії: від концепції до практики

  1. Розвиток мережі місцевих соціальних центрів, підпорядкованих не Києву, а громадам.
  2. Програми реабілітації та підтримки ветеранів, які поєднують медичну, психологічну і духовну допомогу.
  3. Підтримка родин загиблих не лише матеріально, а й через спільнотні структури (церкви, школи, волонтерські мережі).
  4. Інтеграція ВПО не як проблема, а як шанс — через зайнятість, спільні проєкти, діалог.
  5. Фінансування горизонтальних ініціатив — волонтерських, громадських, парафіяльних, які замінюють функції слабких інституцій.
  6. Довгострокові програми формування соціального капіталу: школи співпраці, локальні медіа, міжрегіональні обміни, підтримка молодіжних спільнот.

У підсумку: соціум — це фронт

Ми часто чуємо: «На фронті все зрозуміло, а в тилу — хаос». Але це неправда. Тил — це фронт. І він не менш важливий.

Християнська демократія нагадує: перемога можлива лише тоді, коли сильні захищають слабких, коли громади діють вільно, коли політика служить людині, а не навпаки.

Соціум — це не поле битви. Це — тіло нації. І якщо воно втрачає зв’язок між органами, між клітинами, то жодна зброя його не врятує.

Але якщо ми повернемося до гідності, до солідарності, до взаємної відповідальності — тоді ми не просто вистоїмо.

Ми — переможемо. Як суспільство. Як нація. Як спільнота.

21 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Міжмор'я

День вишиванки в Тирасполі: український рух у Придністров’ї набирає силу

від Юрій Гончаренко 19 Травня, 2025

У Тирасполі, столиці невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, цього року вперше офіційно відзначили День вишиванки. Про це повідомляє Інформаційний центр “Міжмор’я” з посиланням на експертку з національної ідентичності та відому волонтерку Васілісу Коваленко.

Організаторами святкування виступили місцевий Український дім та спільнота української культури «Червона калина». За словами Коваленко, ця подія стала символічною, адже в останні роки Придністров’я сприймалося як територія, де українська ідентичність зазнала утисків.

“У святкуванні взяли участь діти й учителі кількох місцевих шкіл, українські творчі колективи та представники Союзу українців Придністров’я, що свідчить про стійкість української громади в регіоні,” — зазначила експертка.

Історично українці складали значну частину населення Придністров’я, яке в різні часи входило до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Гетьманщини та інших державних утворень. У 1924 році тут було створено Молдавську АРСР у складі Радянської України.

Васіліса Коваленко підкреслила, що проросійська орієнтація регіону значною мірою обумовлена присутністю російських військ — залишків 14-ї армії СРСР. Проте проведення Дня вишиванки свідчить про поступове послаблення російського впливу та відродження українських традицій у регіоні.

19 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Врятувати гетьманат від гетьмана: чому Липинський оголосив війну...

18 Червня, 2026

Конкурс студентських есе: чому путінська Росія не є...

14 Червня, 2026

Декалог консерватизму Рассела Кірка

12 Червня, 2026

Томос, війна і довіра: як ПЦУ стала головною...

11 Червня, 2026

Священники і мобілізація: кого держава визнала критично важливим?

8 Червня, 2026

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • Зсув свідомості: кількість одеситів, які вважають себе росіянами, скоротилася у п’ять разів

    18 Червня, 2026
  • 17 червня в Одесі презентують масштабне дослідження релігійної ситуації в регіоні

    16 Червня, 2026
  • Попри війну: Україна демонструє високий рівень релігійної толерантності

    15 Червня, 2026
  • Гроші з податків для церков? У Києві озвучили ідею реформи за європейським зразком

    12 Червня, 2026
  • Московський патріархат чи ПЦУ? Нове дослідження показало настрої українців

    9 Червня, 2026
Назад Вперед

Спротив.News

«
Prev
1
/
208
Next
»
loading
play
Спротив.News №163. Паливна криза на ТОТ набирає обертів
play
Спротив.News №160. Українські війська відновлюють контроль над небом Маріуполя
play
Пабєдобєсія, вербування студентів і крадене українське зерно: що відбувається на ТОТ
«
Prev
1
/
208
Next
»
loading

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська