Найбільш «зелена», лівоцентристська та «прогресивна християнська» партія Нідерландів Християнський союз конкурує за голоси молоді з лібералами.
В Нідерландах діють дві впливові християнсько-демократичні партії, які мають вагоме представництво в парламенті країни. Однією з них є Християнський союз (нід. ChristenUnie, CU) — християнсько-демократична партія, заснована у 2000 році як блок християнських політичних сил. На сьогодні партія належить до парламентських і має 4 місця із 75 у першій палаті та 5 місць із 150 у другій палаті Генеральних штатів. А також – 1 місце із 25 призначених для Нідерландів у Європарламенті та є членом фракції «Європейські консерватори та реформісти».
Одразу після створення Християнський союз отримав парламентські мандати, а на виборах 2006 року партія подвоїла свій результат і увійшла до урядового кабінету, в якому лідер Християнського союзу Андре Равут став міністром у справах сім’ї та молоді. Нідерландський Християнський союз називає себе християнською соціальною партією та поєднує консервативні погляди на етичні проблеми та зовнішню політику і водночас – лівоцентристську візію на економічні, соціальні та екологічні аспекти суспільного життя. Партія виступає за відмову від абортів та евтаназії, припинення політики терпимості до легких наркотиків, боротьбу з порнографією і проституцією, обмеження використання генної інженерії, дозвіл державних службовців відмовлятися від реєстрації одностатевих шлюбів та захист свободи освіти, що передбачає право на заснування релігійних шкіл.
Водночас партія відстоює збереження державної системи освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, збільшення відкритості політики щодо мігрантів, особливо тих, які піддаються переслідуванням з релігійних причин. Партія також активно ініціює розвиток зеленої енергетики, за що нідерландський Християнський союз називають зеленою християнською партією.
Партія називає себе “прогресивною християнською” та декларує низку соціальних ініціатив, притаманних соціал-демократичним програмам, зокрема – рівні умови праці та ефективна система соціального захисту.
Серед ініціатив, нідерландський Християнський Союз пропонує обов’язкове державне базове страхування, підвищення мінімальної погодинної зарплати на 10 %, особливо для молоді. Стоячи на захисті прав працівників, партія виступає за серйозні фінансові штрафи роботодавцю, якщо немає розумних підстав для звільнення працівника. Християнський Союз закликає “вогнем і мечем” боротися з усіма формами дискримінації на ринку праці між чоловіками та жінками, пропагує рівну оплату за рівну роботу, в тому числі, й між голландськими працівниками та трудовими мігрантами.
Християнський союз у Нідерландах декларує правоцентристські ініціативи зниження податку на прибуток з 37% зараз до 35% до доходу 70 000 євро. А максимальна ставка податків становитиме 50%. Водночас партія не проти підвищення податків для найбагатших на різні форми багатства, які наразі не оподатковуються або майже не оподатковуються, що наближає її економічну політику до елементів лівих політичних платформ.
Соціальна допомога, за програмою Християнського Союзу, має збільшуватися відповідно до підвищення мінімальної заробітної плати, а також необхідна індивідуальна допомога бездомним молодим людям. Проте, в цілком консервативному ключі, партія переконана, що працевлаштування – найкраще соціальне забезпечення, яке знизить залежність від державних пільг. Натомість пенсійний вік Християнський Союз пропонує збільшувати у відповідності зі зростанням тривалості життя.
Щодо ісламу в Нідерландах, то Християнський Союз виступає за інклюзивне суспільство, в якому кожен може брати участь на основі рівності, незалежно від того, чи є хтось християнином, мусульманином чи невіруючим. Захист релігійних меншин, для партії також означає захист багатовікових релігійних традицій, зокрема таких як ритуальний забій худоби, хоча партія одночасно виступає за гарантоване благополуччя тварин. Така ліво-ліберальна риторика в поєднанні з консервативними та правоцентристськими позиціями, зумовлена тим, що партія сьогодні веде жорстку конкурентну боротьбу за голоси молоді та електорату, який не регулярно відвідує церкви, тому й намагається додати більш привабливих електоральних гасел.
Автор: Валерій Майданюк
