Прихід до влади Дональда Трампа призвели до змін у політиці багатьох західних корпорацій, котрі стрімко відмовляються від лівацьких цінностей та риторики «різноманітності». Очевидно, що в найближчі роки консерватизм відіграватиме більшу роль у світовій політиці, тож Україні варто це враховувати.
Консерватизм стрімко набуває впливу в світі. Окрім домінування американських консерваторів, в найбагатшій країні ЄС – Німеччині перебуває при владі ХДС/ХСС. США та Європа здійснює повільний, але впевнений поворот з лівого боку політичного спектру в правоцентристський бік.
Україна, котра надзвичайно залежить від західної допомоги і насамперед – від США та Німеччини, мусить враховувати ідеологічні зміни в політиці наших ключових партнерів. Це означає, що українську державну політику також варто проводити в правоцентристському, консервативному і християнсько-демократичному напрямку.
Ті ліволіберальні ініціативи в Києві, які вчора могли сподобатися правлячим посадовцям у Вашингтоні, сьогодні можуть виявитися для нас шкідливими і небезпечними, позаяк їхні адепти на Капітолійському пагорбі не тільки стали аутсайдерами, але й дратують представників нової влади.
Можна як завгодно позитивно ставитися до ЛГБТ, фемінітивів та політики різноманітності, але українській владі варто враховувати ідеологічну позицію правлячих у США консерваторів у випадку здійснення реформ у цих чи суміжних сферах.
Трамп та його оточення й без того розлючені ліберальними та лівацькими програмами у США і вже скасовують найскандальніших з них. І було б необачно, щоб в Україні якраз прийняли котрийсь із ліберальних законів, проти якого у США виступає вся Республіканська партія.
А враховуючи, що Трамп, м’яко кажучи, не надто рвався допомагати Україні грошима та зброєю, було б нераціонально з боку української влади ще й приймати якісь лівацькі ініціативи, котрі роздратують українське традиційно консервативне суспільство і ще й викличуть лють серед республіканців в Білому домі. Непереборне бажання легалізувати котрусь з незвичних і неприйнятних для суспільства лівацьких ідей в Україні може обернутися багатьма смертями та втраченими територіями для нашої країни.
Хоча сьогодні закордонне фінансування для тих, хто пропонував невластиві українському суспільству ініціативи зменшене, але вистачає ліволіберальних ініціатив серед громадських активістів, котрі намагаються здійснювати вплив в українському сегменті соцмереж. Якщо за Байдена українській державі доводилося прикидатися, то зараз варто бути самими собою – країною з традиційними консервативними цінностями, де поважають рівність людей, а не дають комусь привілеї в залежності від статі чи уявної ідентичності. Країною, де церква, українські воїни та сім’я шануються, а не обзиваються «суб’єктами дискримінації». Країною, де наша мова, наші герої, наша історія не приносяться в жертву на догоду меншин, котрі подекуди керуються вказівками та інструкціями з інших, недружніх столиць.
В найближчі декілька років у світі відчуватиметься збільшення впливу консервативних сил. Тож Україні варто використати цей, можливо недовгий період, коли поважати та шанувати свою культуру, традиції й національні цінності не тільки можна і рекомендовано, але й критично важливо для нашого виживання як нації навіть з точки зору геополітики.
Автор: Валерій Майданюк
