Концепція «вибачаємо і просимо вибачення» остаточно вичерпала себе. Таку оцінку українсько-польським відносинам дав історик, кандидат історичних наук і президент БФ «Літопис УПА» Микола Посівнич на панельній дискусії «Право на власну пам’ять: національна ідентичність, діалог із сусідами та російський чинник».
За його словами, ця формула, яку створювали для подолання травм минулого, у Варшаві з самого початку трактувалася однобічно. Україна виявилася в ролі «вічного винуватця», який мусить виправдовуватися, а Польща залишилася нацією-жертвою.
Наслідок відсутності власної політики пам’яті
Посівнич не вдавався до компліментів і до власної сторони: в Україні, на його думку, системно бракувало проактивної політики національної пам’яті. Поляки, відновлюючи незалежність, свідомо вибудовували власну політику пам’яті. В Україні за Ющенка це обмежилося переважно темою Голодомору.
Результат, за словами історика, відчутний нині: Варшава з «адвоката України» перетворилася на «суворого прокурора» й користується адміністративними важелями, зокрема візовими заборонами в Шенгенській зоні проти українських дослідників.
«Якщо б Україна провела люстрацію, історичну реконструкцію, не було б наших питань, — каже Посівнич. — Ми вдалися до такої термінології, що просимо вибачення і вибачаємо. Це було інтерпретовано так, що українці є «німцями» і мають вину перед поляками, а поляки — нація-жертва, і ми повинні перепросити».
Контекст, який замовчують
Рівноправний діалог, наголосив науковець, можливий лише після публічного визнання Польщею окупації ЗУНР у міжвоєнний період, пацифікацій і колонізації західноукраїнських земель. Події 1943 року, за його словами, не можна розглядати поза контекстом міжвоєнної польської політики. Свою дискусію він пропонує вести в ширшому форматі Україна — Польща — Литва.
Показова розправа
Заборону на п’ять років в’їзду до Шенгенської зони для депутата Львівської облради Святослава Шеремети Посівнич назвав публічним показом того, що чекає на всіх, хто захищає українську пам’ять і героїв. Адже, за його словами, Шеремета не лише політик, а й людина, що системно займається питаннями національної пам’яті.
Не лише про історію
Експерти також звернули увагу на економічний вимір конфлікту: боротьбу Польщі за 76 мільярдів євро аграрних субсидій ЄС на тлі торговельного профіциту з Україною в 8,7 мільярда євро. Крім того, обговорили правову легітимність рішень місцевих рад щодо вшанування борців за незалежність і неприпустимість шенгенських заборон для українських науковців.
У дискусії брали участь Святослав Шеремета, Юрій Гончаренко, Роман Матис, Тарас Радь і модератор Валерій Майданюк. Організатори: Український безпековий клуб і ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні та Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.
