Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Четвер, 17 Вересня, 2026
  • Українська
    • English
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Україна

В Україні відбулася хвиля закриттів ФОПів

від Юрій Гончаренко 24 Червня, 2025

2025 рік для українського бізнесу: Кібератака спричинила «хвилю» закриттів ФОПів, але жінки продовжують домінувати у відкриттях

Початок 2025 року ознаменувався незвичайною динамікою для малого бізнесу в Україні. Через масштабну зовнішню кібератаку на державні реєстри, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) був призупинений з 19 січня 2024 року до 8 січня 2025 року. За даними аналітиків YC.Market, ця вимушена перерва спричинила «відкладений попит» на реєстраційні дії, що призвело до аномально високих показників відкриттів і закриттів фізичних осіб-підприємців (ФОПів у першому кварталі 2025 року), пише «Главком».

5 ключових трендів першого кварталу 2025 року

Аналіз YC.Market виявив п’ять ключових тенденцій у малому бізнесі:

  • Різке зростання закриттів бізнесів: У I кварталі 2025 року припинили діяльність понад 108 тис. ФОПів, що більш ніж на 50% перевищує показник IV кварталу 2024 року (близько 72 тис.).
  • Збільшення нових реєстрацій: Кількість новостворених ФОПів сягнула 56,8 тис. у I кварталі 2025 року, що приблизно на 20% більше, ніж у IV кварталі 2024 року (~47,3 тис.).
  • Незмінні галузеві лідери: Роздрібна торгівля, інформаційні технології (ІТ) та сектор «інших послуг» продовжують лідирувати як за кількістю відкриттів, так і за кількістю закриттів ФОПів, відображаючи високу частку цих галузей у структурі малого бізнесу та їхню динамічну перебудову ринків.
  • Географічна концентрація: Найбільше відкриттів і закриттів ФОПів фіксується у Києві, а також у найбільших областях – Дніпропетровській, Львівській, Київській, Одеській та Харківській. Примітно, що Запорізька область виділяється значним чистим відтоком підприємців, що може свідчити про їхню релокацію з прифронтового регіону.
  • Жінки домінують: У гендерному розрізі більшість як нових (близько 61-62%), так і закритих (близько 52%) ФОПів припадає на жінок, що підкреслює їхню зростаючу роль у малому бізнесі України.

Загалом, незважаючи на зростання відкриттів у першому кварталі 2025 року, кількість закритих ФОПів стійко перевищує кількість нових, що означає чисте скорочення числа малих підприємців у країні. Наприклад, лише у роздрібному секторі чисті втрати склали приблизно 18 тис. ФОПів за квартал. В ІТ та «інших послугах» чисті втрати оцінюються близько 8-9 тис. ФОПів.

Цей стрибок пояснюється тим, що протягом майже року (з 19.01.2024 до 08.01.2025) робота ЄДР була призупинена, і багато підприємців не могли вчасно зареєструвати новий бізнес або припинити старий. Після відновлення роботи реєстру на початку 2025 року ці відкладені дії масово реалізувалися.

Нагадаємо, детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області повідомили про підозру керівнику підприємства за фактом ухилення від сплати податків. 

Бюро економічної безпеки виявило, що приватне підприємство впродовж тривалого періоду умисно ухилялось від сплати податку на додану вартість. Компанія надавала державним та комунальним установам послуги з ремонту житлових споруд та прибудинкових територій. Однак після отримання бюджетних коштів  не відображали господарські операції в податковій звітності.

24 Червня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Україна

В Україні за рік зросла кількість мільйонерів: статистика

від Юрій Гончаренко 18 Червня, 2025

За підсумками деклараційної кампанії більше ніж 17 тис. українців стали мільйонерами

Понад 17 тис. українців офіційно стали мільйонерами за результатами цьогорічної деклараційної кампанії доходів за 2024 рік. Це на 1,3 тисячі більше, ніж минулого року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на голову комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Українці-мільйонери задекларували 254 млрд грн. Загалом українці задекларували 474 млрд грн доходів, що на 93,5 млрд грн більше порівняно з 2024 роком.

Водночас кількість тих, хто подав декларації, зменшилась на 22% і становить близько 363 тис. За словами нардепа, це може бути пов’язано з тим, що частина громадян змінила країну проживання і більше не фігурує в українській статистиці.

Як відомом, відповідно до статті 179 Податкового кодексу України, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, а також громадяни, які мають обов’язок декларувати доходи, повинні подати декларацію до 1 травня 2025 року.

Нагадаємо, рівень заробітної плати українських урядовців зріс: середньорічний показник у 2024 році збільшився на 24%. Найбільший дохід за 2024 рік у 37,5 млн грн задекларував віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов. Також пан Чернишов є лідером серед членів Кабміну за розміром задекларованих грошових активів, їхня сума за підсумками 2024 року становить близько 137 млн грн.

До п’ятірки лідерів серед міністрів з найбільшим доходом у 2024 році також увійшли Денис Шмигаль (9,7 млн грн), Герман Сметанін (7,4 млн грн), Рустем Умєров (6,8 млн грн), Михайло Федоров (6 млн грн).

До 1 квітня 2025 року державні службовці мали подати щорічну декларацію про свої доходи та майновий стан. Раніше «Главком» повідомляв, що інформація про майновий стан і доходи посла України у Великій Британії та Північній Ірландії, ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного засекречена. НАЗК і посольства пояснили причину.

18 Червня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Світ

Конфлікт між Ізраїлем та Іраном створює для Росії як труднощі, так і перспективи – розвідка Британії

від Юрій Гончаренко 17 Червня, 2025

Конфлікт між Ізраїлем та Іраном ставить перед Росією як виклики, так і надає можливості.

Про це у соцмережі Х повідомило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки, передає Укрінформ.

За інформацією розвідки, Росія не має жодних офіційних зобов’язань надавати Ірану будь-яку військову допомогу в його конфлікті з Ізраїлем.

«Угода про всеохоплююче стратегічне партнерство між Росією та Іраном, підписана в січні 2025 року, охоплює співпрацю в низці сфер, включаючи оборону та безпеку, але не містить пункту про взаємну оборону. Це контрастує з угодами Росії, укладеними як з Корейською народно-демократичною республікою, так і з Білоруссю», – йдеться у звіті.

Зазначається, що Росія майже напевно бачить певну вигоду в конфлікті, оскільки він відволікає міжнародну увагу від її війни проти України.

Однак конфлікт, ймовірно, негативно вплине на майбутнє постачання іранської військової техніки Росії, вважають британські аналітики.

У розвідці підкреслили, що Іран постачав РФ значну кількість безпілотних ударних літальних апаратів, надавав істотну підтримку російському власному виробництву дронів-камікадзе, а також передавав балістичні ракети та артилерійські боєприпаси на підтримку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як повідомляв Укрінформ, експерти Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Росії дедалі складніше поповнювати армію через економічні проблеми та залежність від своїх іноземних союзників, зокрема від Ірану.

17 Червня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Блоги

Сова полює у сутінках: ГУР у російсько-українській війні

від Майданюк Валерій 16 Червня, 2025

Ілля Павленко, генерал-майор, ексзаступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України

Про резонансні спецоперації української воєнної розвідки під керівництвом генерал-лейтенанта Кирила Буданова в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну

З перших днів повномасштабного вторгнення перед Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР) постали нові безпрецедентні виклики, що вплинули на докорінну трансформацію України й на перебіг світових безпекових, політичних, економічних процесів. Реформи у провідній спецслужбі України почалися, фактично, на ходу. Починаючи з 2022 року, істотно розширився діапазон та географія діяльності ГУР. Хоча українські розвідники добре знали свого ворога і билися з ним ще з 2014 року, коли росіяни анексували Крим і захопили частину українського Донбасу.

Досвід роботи ГУР у період повномасштабного вторгнення РФ в Україну активно вивчають світові аналітики та спеціалісти з багатьох спецслужб.

Навала

У першу ж ніч повномасштабного вторгнення одним із найперших завдань підрозділів активних дій ГУР стала оборона Києва. Усвідомлюючи, що втрата столиці України призвела б до обвалу фронту і деморалізації суспільства, Буданов відправив спецназ захищати аеродром у Гостомелі, який ворог планував захопити, щоб посадити транспортні літаки з військами і технікою. Найкращий військовий авангард окупантів зіштовхнувся з професійними, вмотивованими, добре озброєними підрозділами ГУР.

Водночас наносилися активні удари по ланцюгах забезпечення ворога, особливо по розтягнутих лініях постачання.

Паралельно під керівництвом Буданова відбувалося створення мережі руху опору – партизанських загонів у регіонах із місцевого населення, діяльність яких координував головний штаб-офіс української воєнної розвідки. Також виникла необхідність розширення спеціалізації та кількості підрозділів активних дій найвищої складності – так виникли перші нові підрозділи ГУР:”Kraken”, “Шаман” і “Артан”. До лав Міжнародного легіону ГУР прибули добровольці з багатьох країн світу.

Підрозділи ГУР визволяли Бучу, Ірпінь, Мощун, Ворзель, інші міста і села Київської, Житомирської, Чернігівської областей.

Окремою сторінкою стала операція підтримки кількатисячного гарнізону Маріуполя Донецької області, який опинився в оточенні на території заводу “Азовсталь”. Гелікоптери доставляли гарнізону боєкомплект, медикаменти, харчі, а повертаючись евакуювали поранених і тіла загиблих захисників. Вдалося реалізувати сім рейсів, задіяти 16 військових вертольотів, які оминали глибокоешелоновану оборону окупантів, насичену засобами ППО.

У боях за Харківську області та під час Харківської контрнаступальної операції у вересні 2022 року відзначилися бійці полка ГУР “Kraken”. Також спецпідрозділи ГУР брали участь у оборонних боях за Сєвєродонецьк, Соледар, Бахмут, Часів Яр та інші міста і селища України.

24 січня 2023 року бійці ГУР провели успішний розвідувальний рейд у районі Нової Каховки Херсонської області, форсувавши Дніпро на моторних човнах. Ворог сприйняв це як спробу прориву, підтягнув значні резерви, але українські спецпризначенці завдали противнику значних втрат, знищили командний пункт, захопили полоненого та повернулись на правий берег Дніпра.

У серпні 2023 року Сили безпеки та оборони України почали операцію по форсуванню Дніпра в нижній його течії та створення плацдарму на лівому березі. В результаті було створено плацдарм поблизу сіл Кринки й Козачі Лагері Херсонської області, який утримували до літа 2024 року, змушуючи ворога концентрувати там значні сили та засоби. У цій операції важлива роль була відведена бійцям спецпідрозділу ГУР “Шаман”.

У серпні–вересні 2023 року підрозділи ГУР здійснили щонайменше три спроби переправитись через Дніпро в районі Енергодару Запорізької області з метою створити плацдарм для визволення Запорізької АЕС. На жаль, успіху досягти не вдалось, однак ворог змушений був утримувати там значні сили і тоді не наважився під’єднати Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми.

Від оборони до наступу: битва за Чорне море

З перших годин повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ, використовуючи свою кількісну та вогневу перевагу, намагався встановити контроль над Чорним морем і висадити десант на узбережжі коло Одеси, але потерпів повне фіаско. В результаті завдяки роботі спецпризначенців ГУР та невеликим безпілотним українським судам Magura Росія втратила контроль над Чорним морем.

Для захисту торгівельних морських маршрутів і убезпечення північно-західного узбережжя Чорного моря від ворожої присутності Буданов визначив пріоритет – очищення акваторії від російської присутності.

Почалася історія повернення українського контролю над Чорним морем з деокупації острова Зміїного на початку липня 2022 р, на який висадилися спецпризначенці ГУР та ССО.

Важливим етапом для убезпечення торгових чорноморських шляхів було повернення під український контроль бурових газовидобувних платформ на шельфі Чорного моря між островом Зміїний і західним узбережжям Криму, захоплених росіянами ще у березні 2014 р, тзв “вишок Бойка”. На початку вересня 2023 року розвідники “Артан” провели операцію і повернули контроль над буровими платформами “Петро Годованець” та “Україна”, а також самопідіймальними буровими установками “Таврида” і “Сиваш”.

Першою ціллю ГУР 24 травня 2023 р. став російський розвідувальний корабель “Іван Хурс”, успішно атакований трьома дронами Magura V5 за 140 км на північний схід від протоки Босфор. 1 лютого 2024 року шість безпілотників Magura V5 атакували російський ракетний катер “Івановєц”, який в результаті затонув, загинули всі члени його екіпажу. Також було знищено кілька десантних катерів біля Чорноморського. 14 лютого 2024 року було потоплено великий десантний корабель “Цезарь Куніков” поблизу Алупки.

Найскладнішою морською операцією ГУР було знищення найсучаснішого патрульного корабля окупантів “Сєргєй Котов”. Цей корабель дрони Magura вражали до потоплення двічі. Спецпризначенці загону ГУР “Group 13” за допомогою дронів Magura V5 знищили ще чимало ворожих надводних цілей. Нині ударний морський дрон Magura — це єдиний безпілотник у світі, який потопив військовий корабель.

Але креативність інженерів спецпризначенців ГУР на цьому не обмежилася: в останній день 2024 року воїни “Group 13” вперше в історії уразили повітряну ціль за допомогою Magura V5, оснащеного ракетним озброєнням. Поблизу мису Тарханкут тимчасово окупованого Криму ракетами Р-73 “See Dragon”, запущеними з Magura V5, було збито два російські вертольоти Мі-8. А на початку травня 2025 р. поблизу російського порту Новоросійськ воїни “Group 13” з платформи новітньої української розробки Magura V7 ракетами AIM-9 Sidewinder збили два російські багатоцільові літаки Су-30 Flanker.

Комплексом цих успішних операцій оператори ГУР досягли стратегічної мети – повернули Україні вільну логістику через Чорне море. Чорноморський флот РФ змушений був покинути порти Кримського півострова, перебазувавшись на побережжя Кавказу. Тепер російські військові кораблі дуже обережно покидають місця і на короткий час, постійно остерігаючись атак українських морських дронів.

В результаті були розблоковані українські порти Чорноморськ, Одеса та Південний. Працюють українські порти на Дунаї, відкриті та убезпечені торговельні шляхи у тому числі для українського зерна, яке доставляється до потребуючих продовольства країн Африки та Близького Сходу.

Удари по військових об’єктах та інфраструктурі на ворожій території

У 2022 році в низці коментарів та інтерв’ю Буданов сформулював ще один військовий стратегічний пріоритет – бити ворога на його ж території, перенести тягар війни на плечі держави-агресора. Відповідно, одним із важливих завдань для української розвідки стало знищення ворожої дальньої авіації, найбільш смертоносної для мирного населення України.

26 лютого 2023 року на військовому аеродромі “Мачулищі” неподалік Мінська в Білорусі успішною атакою БПЛА був виведений з ладу російський літак далекого радіолокаційного виявлення А-50. У серпні 2023 року розвідувальна група ГУР під командуванням Олега Бабія (Герой України посмертно) таємно подолала відстань у 600 км у тил противника і знищила на аеродромі “Сольци” в Новгородській області бомбардувальник ТУ-22М3 та вивели з ладу ще два борти.

14 січня 2024 року спільною операцією ГУР і Повітряних сил ЗСУ було знищено літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, екіпаж загинув. Також було пошкоджено повітряний командний пункт Іл-22М. За подібним сценарієм 19 квітня цього ж року на дальності 308 км від місця пуску зенітної ракети був знищений стратегічний бомбардувальник Ту-22М3.

У березні 2024 року була проведена наступальна операція у Курській і Білгородській областях РФ, зокрема, силами російських добровольців підрозділів Російського добровольчого корпусу, легіону “Свобода Росії” та Сибірського батальйону. Ця операція, як і попередня, здійснена у травні 2023 року, стала зондуванням ґрунту для подальшої масштабної наступальної операції силами кількох бригад у серпні у Курській області.

У квітні 2024 року Буданов окреслив новий амбітний план, спрямований на зниження російського військового потенціалу, який охоплював військову промисловість, військові аеродроми, пункти управління, склади, логістичні вузли країни-агресора. І вже 17 квітня року бійці ГУР за допомогою БПЛА атакували 590-й окремий військовий радіотехнічний вузол у місті Ковилкіно (Мордовія, 680 км від кордону України), знищивши загоризонтний радіолокатор 29Б6 “Контейнер”. 24 квітня дрони ГУР атакували Новолипецький металургійний комбінат у місті Липецьк.

27 травня БПЛА ГУР атакував загоризонтну радіолокаційну станцію “Воронеж М” у м.Орськ Оренбурзької області (1800 км від українського кордону).

8 червня на аеродромі “Ахтубінск” в Астраханській області було уражено багатоцільовий винищувач Су-57, інший літак такого класу пошкоджено. Це став першим в історії випадком ураження Су-57. 16 серпня цього ж року ГУР завдало удару дронами-камікадзе по аеродрому “Саваслєйка”, де були знищені три військові літаки, зокрема, один МіГ-31К/И, ще п’ять літаків зазнали значних пошкоджень.

12 жовтня було успішно уражено ворожу базу паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому місті Ровеньки Луганської області. 21 грудня на території економічної зони “Алабуга” в російському Татарстані згорів склад із деталями до 400 дронів-камікадзе “Shahed-136” на $16 млн.

31 січня 2025 року було завдано удар по ТОВ “Лукойл-Волгограднафтопереробка” у Волгоградській області, яке входить у десятку найбільших нафтопереробних заводів РФ. 26 січня безпілотники вразили об’єкти “Рязанської нафтопереробної компанії”, що входить у четвірку російських монополістів і постачальників армії.

Експерти вважають, що аварії на російських НПЗ – це найдієвіші санкції на експорт РФ нафтопродуктів і нафти. Аналітики стверджують, що військова мета ударів по НПЗ – це відтягування ворожих засобів ППО та ПРО (наприклад, зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир-С1”) від інших завдань на фронті, адже потрібно прикривати велику кількість НПЗ.

Застосування БПЛА підрозділів ГУР довели, що можуть наносити ураження на 2000 км вглиб країни-агресора по різних військових обʼєктах. В результаті проведених операцій поняття “безпечний тил” для росіян перестало існувати.

В інтерв’ю 2024 року американському виданню The Philadelphia Inquirerкомандир української воєнної розвідки заявив, що “є фанатом” ударів по території Росії за допомогою безпілотників дальнього радіуса дії і виступав за це ще з перших днів війни. “Саме тому з весни 2022 року ми почали проводити значні операції на території РФ, і будемо йти далі, чим більше у нас буде ресурсів для цього. І Росія почала це відчувати”, – сказав тоді Буданов.

Безпілотники української воєнної розвідки й надалі методично знищують високовартісне російське ППО, склади та військові виробництва за сотні кілометрів від нашого кордону.

Робота в Африці

Вдалим прикладом стратегії несиметричних дій ГУР є протидія планам Кремля взяти під контроль окремі країни Азії та Африки, використовувати їхні природні ресурси та багатства для нарощення своєї військової потужності. У складі приватної військової компанії “Вагнер” і так званого Африканського корпусу перебуває багато військових злочинців, які вчинили злочини проти цивільного населення України і є законною ціллю для українських спецпризначенців. Справедлива відплата знаходить їх на Близькому Сході і в Африці.

Сирія була не просто підконтрольною Кремлю країною – вона була стратегічним і найбільшим військово-логістичним хабом для російського військового контингенту в Африці. Військові літаки прибували з РФ на Хмеймім, звідки найманці розліталися далі до Судану, Лівії, Малі, ЦАР.

Зміна влади в Сирії стала особистою поразкою Путіна, адже в режим Асада та російську військову присутність в Сирії було вкладено величезні кошти і ресурси. Операція по визволенню Сирії від промосковського режиму готувалася не один місяць і була блискуче проведена. Прийде час, і розкриються подробиці поступового повалення режиму Асада, роль у чому зіграло багато країн, зокрема і за участю спеціалістів ГУР.

Африку Кремль розглядає як перспективний ринок для збуту своєї застарілої продукції, особливо після введення проти неї санкцій та обмежень на багатьох світових ринках. При цьому блокуються поставки продовольства та товарів першої необхідності в країни, на які Москва не має військово-політичного впливу, і тим самим путінський режим прирікає місцеве населення країн Африки, які перебувають на межі виживання, на голод і страждання та підштовхує до антиурядових протестів. РФ через власні проксі-сили сприяє встановленню та підтримує диктаторські режими на заході Африки (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер), посилює антизахідну інтеграцію континенту, викачує з цих країн ресурси.

На відміну від РФ, Україна не переслідує в Африці жодних військово-політичних цілей. Основні зусилля України в співпраці з країнами Африканського континенту спрямовані на гуманітарну допомогу та економічну співпрацю. Діяльність ГУР на африканському континенті спрямована на виявлення та протидію військовим злочинам, які вчиняє там РФ, а саме — ПВК “Вагнер” та так званий Африканський корпус.

У 2025 році Буданов у контексті операцій ГУР у Сирії та Малі розповів в інтерв’ю, що партнери не надавали допомогу Україні, а тому українським розвідникам довелося діяти самостійно. Попри те, що тема присутності спецпризначенців ГУР у Сирії та Малі досі є політично-делікатною, відомо, що це була співпраця з місцевими повстанськими загонами і спільне планування низки операцій проти російських проксі, які підтримують прокремлівські режими.

Питання військовополонених

Окрема сторінка роботи ГУР – це звільнення українських оборонців і цивільних громадян, головно, за допомогою механізму обміну їх на російських загарбників. Для цього президент України Володимир Зеленський доручив Буданову створення міжвідомчого Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який він очолив 31 травня 2022 року.

Із початку повномасштабного вторгнення Координаційний штаб у рамках обмінів та спеціальних заходів повернув в Україну із російської неволі 5757 військових і цивільних, 9744 тіла загиблих (станом на зараз заходи з повернення тривають, тому ця цифра не остаточна).

У своїй діяльності щодо полонених росіян і їх найманців ГУР та Україна неухильно та послідовно дотримуються Женевських конвенцій, чого не скажеш про російську сторону, яка катує українських полонених, військових і цивільних, перетворюючи їх життя на пекло.

Остання важлива дія, проведена Координаційним штабом – 14 лютого 2025 року за результатами проведеного чергового репатріаційного заходу в Україну вдалось повернути тіла 757 героїчно полеглих українських воїнів.

* * *

Сова, символ мудрості та рішучості, є ключовим елементом емблеми ГУР. Цей птах полює у сутінках, коли жертва втрачає пильність і не бачить смертельної небезпеки. Непрогнозованість і неочікуваність – головні рецепти успіху української воєнної розвідки. Сьогодні ГУР є однією з найвпливовіших спецслужб на європейському континенті, а інтенсивність і багатофункціональність спецоперацій українських розвідників – окрема багатомна історія успіху, яка ще чекає на своїх дослідників.

А поки боротьба триває, як і планування та реалізація нових сміливих задумів. Українська сова не припиняє полювання.

16 Червня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Важливе

Буданов розповів про особисту ціну батьківства під час війни: “Чуєш голос дітей лише у слухавці”

від Юрій Гончаренко 15 Червня, 2025

Начальник ГУР Кирило Буданов у День батька поділився особистим досвідом батьківства в умовах війни та відзначив українських чоловіків, які захищають країну. У своєму зверненні він розповів про те, як доводиться пропускати важливі моменти в житті дітей заради їхнього майбутнього у вільній країні.

“Бути батьком — означає бути готовим брати на себе відповідальність: за родину, за дім, за країну. Бути здатним ухвалювати складні рішення і нести відповідальність за їхні наслідки”, — написав Буданов.

За словами начальника ГУР, сотні тисяч українських чоловіків щодня доводять свою готовність нести відповідальність за майбутнє своїх родин, захищаючи дітей, рідних і країну в лавах українського війська, зокрема в підрозділах воєнної розвідки.

Буданов, який сам є батьком, розповів про особисту ціну, яку доводиться платити за майбутнє дітей: “коли діти ростуть, а ти чуєш їхній голос лише у слухавці; коли пропускаєш їхні перші досягнення, свята, звичайні буденні миті — заради того, щоб вони жили у вільній країні”.

Глава військової розвідки висловив вдячність всім, хто “гартує українську перемогу”, назвавши їх гідним прикладом для своїх синів і доньок. Окремо він згадав батьків, які виховали покоління захисників України, та тих, хто віддав життя за свободу.

Буданов також відзначив тих, хто нині воює разом зі своїми дітьми, назвавши це “живим свідченням неперервності нашої боротьби”.

Нагадаємо, що День батька в Україні відзначається в третю неділю червня і цього року припадає на 15 червня.

15 Червня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Війна

Спецпідрозділ ГУР “Кракен” повідомив про знищення символічного мільйонного окупанта

від Юрій Гончаренко 12 Червня, 2025

За інформацією воєнної розвідки, 11 червня 2025 року воїни підрозділу активних дій ГУР “Kraken” ліквідували машаненкова сєргєя ніколаєвича, 1978 року народження. Загиблий окупант був уродженцем Камчатського краю та військовослужбовцем тихоокеанської морської піхоти збройних сил РФ.

Про це повідомляє Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA.

Варто зазначити, що підрозділ спеціального призначення “Кракен” входить до структури Головного управління розвідки та спеціалізується на проведенні операцій активних дій у тилу противника. Як раніше повідомляла InfoLight.UA, підрозділ неодноразово відзначався ефективними операціями проти російських військових об’єктів та особового складу.

У повідомленні ГУР також зазначається, що вздовж усієї лінії фронту українські захисники продовжують систематично знищувати російських загарбників. За словами воєнних розвідників, завдяки злагодженим діям всіх підрозділів Сил безпеки і оборони України ворожі втрати стали масовими та системними.

“Воєнні розвідники продовжують методично виявляти, знаходити й знищувати кожного, хто прийшов на нашу землю зі зброєю”, – йдеться в повідомленні ГУР.

Нагадаємо, що Головне управління розвідки регулярно звітує про успішні операції своїх підрозділів проти російських військових цілей як на території України, так і в тилу противника.

12 Червня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Важливе

У Києві обговорили цінності як основу національної стійкості: експерти презентували нову християнсько-демократичну експертизу

від Юрій Гончаренко 31 Травня, 2025

КИЇВ, 27 травня 2025 року — Провідні українські експерти з питань безпеки, політики та соціального розвитку провели круглий стіл «Шляхи зміцнення суспільної стійкості України: експертиза на основі цінностей» та обговорили критично важливі для країни питання національної стійкості в умовах війни.

Захід, що тривав годину в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна», зібрав представників сектору безпеки та оборони, органів влади, громадянського суспільства та експертного середовища. Організаторами виступили Консервативна Платформа (спільний проєкт ГО «Фонд сприяння демократії» та Фонду Ганнса Зайделя в Україні) у партнерстві з Українським безпековим клубом.

Відкриваючи захід, Юрій Гончаренко, голова Українського безпекового клубу та ГО «Фонд сприяння демократії», окреслив ключові виклики: «В умовах безпрецедентних викликів, з якими стикається наша держава, питання національної стійкості набуває нового значення. Як сформувати ефективну модель суспільної згуртованості? Які механізми допоможуть Україні зберегти баланс між безпекою та свободою? Саме на ці запитання ми сьогодні шукатимемо відповіді».

Олена Максимова, представниця Фонду Ганнса Зайделя в Україні, долучившись до дискусії онлайн, зазначила, що українська та європейська єдність має бути зумовлена не лише наявністю спільного ворога, а насамперед спільними цінностями. «В цьому процесі християнська консервативна думка має відігравати важливу роль. Вона здатна сформулювати не лише ідеали, а й практичні підходи у сфері освіти, сімейної політики, медіа, етики влади тощо. Сьогодні Україна потребує таких лідерів та управлінців, які готові не лише керувати, а служити і які мають владу як покликання, а не як привілей», – додала Максимова.

Олексій Івашин, координатор Ініціативної групи Громадсько-військового руху, наголосив на важливості системного підходу: «Ми не можемо будувати національну стійкість фрагментарно. Потрібна комплексна стратегія, яка об’єднає зусилля держави, суспільства та кожного громадянина».

Андрій Юсов, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, окреслив ключові виклики для держави: «Багато українців сьогодні прагнуть швидкого миру — це цілком природно. Ми всі хочемо повернутися до життя без тривог, без вибухів, без втрат близьких. Але неприємна правда полягає в тому, що найближчі роки, а можливо й десятиліття, колишнього мирного життя вже не буде».

Юсов зазначив, що подальших випробувань та ворожих атак зазнає саме українська єдність: «Одна зі складових цього – атаки на українських військових, яких намагатимуться дискредитувати в очах українського суспільства, зокрема, пояснювати, що «не все так однозначно». Дискредитація військових, які користуються колосальним довірою і підтримкою в країні, безумовно, це складова гібридної інформаційної війни Путіна проти України і українців».

Сергій Дем’янов, представник БО «Фонд дослідження майбутнього», акцентував увагу на інформаційній складовій: «Інформаційна оборона — це не менш важливий елемент оборонної демократії, ніж військова. Наші дослідження показують: суспільство, яке не може захистити свій інформаційний простір, приречене програти війну за уми. Росія веде проти нас не просто військову агресію, а цивілізаційну війну, де дезінформація та маніпуляції — така ж зброя, як танки та ракети».

Презентація аналітичних матеріалів

Центральною частиною заходу стала презентація аналітичних записок «Християнсько-демократична експертиза», яку зробив Юрій Гончаренко. Документ охоплює чотири ключові сфери — економіку, політику, соціум та культуру — пропонуючи комплексний підхід до вирішення національних викликів через призму цінностей.

«Наше дослідження — це не просто аналіз проблем, а конкретні рекомендації, як побудувати суспільство, де людська гідність, солідарність та відповідальність стають основою для прийняття рішень», — зазначив Гончаренко. «Проєкт Консервативна Платформа розпочався у 2016 році. Ми не з тих консерваторів, які виникли як гриби після дощу після перемоги Трампа. Підтримка Фонду Ганнса Зайделя в 2024 році дозволила нам знайти однодумців, та долучитися до Українського безпекового клубу. Сьогоднішнє дослідження — це результат багаторічної роботи над питанням: як побудувати суспільство, яке буде одночасно сильним і гуманним, захищеним і вільним»

Олексій Івашин, координатор Ініціативної групи Громадсько-військового руху та ветеран російсько-української війни, висвітлив проблеми стійкості української нації у війні, котра стала екзистенційним викликом для нашого суспільства та закликав не просто окреслити проблеми, а вийти на практичні моделі зміцнення стійкості через систему цінностей.

Він також акцентував увагу на моделі оборонної демократії, що передбачає безумовне збереження всіх демократичних процедур та стандартів одночасно зі зміцненням єдності між усіма верствами українського суспільства – військовими, ветеранами та цивільними громадянами – як запоруки перемоги України та її майбутнього процвітання.

Центральними пунктами оборонної демократії Івашин назвав всебічну підтримку Сил оборони України, підвищення суспільної поваги до захисників держави, престижу військової служби та важливості виконання громадянських обов’язків.

Також експерт наголосів на необхідності виховання молоді в дусі національно-патріотичних цінностей та готовності до захисту України і відзначив важливість сприяння ветеранам і членам їхніх родин у реалізації законних прав та інтересів.

Івашин зазначив, що для розбудови оборонної демократії Громадсько-військовий рух вже концентрує увагу на проведенні навчань з військової справи та наданні домедичної допомоги для молоді, просвітницькій роботі серед громадян України, щодо необхідності захисту держави та готовності до протидії загрозам, волонтерській підтримці, організації національно-патріотичних і громадських заходів, спрямованих на зміцнення національної єдності, наданні підтримки ветеранам та їхнім родинам (адвокація, юридична допомога, інформаційний супровід).

Також він зазначив, що однією з відповідей на згадані виклики, є ротаційна модель військової служби, котра може бути справедливим і рівномірним навантаженням тягаря війни на все суспільство з метою відновлення сил українських оборонців.

Експертна дискусія

Андрій Юсов, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, наголосив, що: «Тільки коли агресор знатиме, що відповідь на його агресію буде жорстка і безжальна, він не нападе. Тільки коли весь вільний світ і надалі бачитиме нашу рішучість давати відсіч злу, він підставить плече.

Україна приречена будувати потужну систему безпеки, зробити оборону і захист країни головним пріоритетом не лише держави, а і всього суспільства. Одним з елементів цього є принцип “Або в Силах оборони, або для Сил оборони”. Це не мілітаризація, це реалізм — усвідомлення того, що наша свобода вимагає постійної готовності її захищати».

Ярослав Божко з Центру політичних студій «Доктрина» наголосив на важливості ціннісного виміру політики та громадської діяльності, а також безпеки як однієї з базових цінностей: «Велику роль безпека починає набувати саме як одна з фундаментальних цінностей, поряд зі свободою і матеріальним комфортом. І можемо сказати, що якоюсь мірою лише війна підводить нас до того, що в якісь моменти це може виявитися найбільш фундаментальною цінністю, тому що заради неї люди жертвують і свободою, і матеріальним комфортом».

Сергій Дем’янов, представник БО «Фонд дослідження майбутнього», наголосив на важливості соціальної згуртованості: «Наші дослідження показують тривожну тенденцію — рівень соціальної згуртованості знижується. Це природний процес для тривалої війни, але ми маємо активно протидіяти цьому через конкретні програми та ініціативи».

Під час дискусії учасники детально обговорили чотири ключові питання:

  • Зміцнення суспільної згуртованості в умовах тривалої війни. Експерти погодилися, що емоційна мобілізація 2022 року потребує трансформації в більш стійку, інституційно підтриману солідарність.
  • Баланс безпеки та свободи. Дискусія показала необхідність знайти українську модель, яка забезпечить національну безпеку без втрати демократичних цінностей.
  • Відповідальна політика як відповідь на виклики. Учасники наголосили на важливості переходу від популізму до політики, заснованої на цінностях та довгостроковому баченні.
  • Практичні кроки до побудови мережі відповідальних політиків. Обговорено конкретні механізми формування нової політичної культури в Україні.

Завершуючи захід, Юрій Гончаренко підсумував результати дискусії: «Сьогоднішня розмова показала, що в українському експертному середовищі є розуміння викликів та готовність шукати рішення. Ми не можемо дозволити собі розкіш чекати кращих часів для впровадження ціннісно орієнтованої політики. Війна — це не привід відкладати реформи, а стимул робити їх більш глибокими та системними».

Організатори повідомили, що матеріали дослідження «Християнсько-демократична експертиза» опубліковані для широкого обговорення, а Консервативна Платформа планує продовжити серію експертних дискусій щодо формування ціннісно орієнтованої політики для України.

Трансляція заходу доступна на YouTube-каналі Інтерфакс-Україна для всіх, хто не зміг взяти участь особисто, але зацікавлений у обговоренні шляхів зміцнення суспільної стійкості України.

Аналітичні записки «Християнсько-демократична експертиза» опубліковані на сайті Консервативної Платформи та доступні до скачування:

https://conservative.org.ua/2025/05/27/analitychni-zapysky-khrystyiansko-demokratychna-ekspertyza

31 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Аналітика

Культура як зброя: як Україна веде війну за душі та смисли

від Юрій Гончаренко 30 Травня, 2025

В умовах російської агресії культурна політика перестає бути «м’якою темою» і стає питанням національного виживання. Нове дослідження пропонує революційний підхід: від оборони до наступу, від виживання до перемоги

Коли музеї стають фортецями

У підвалі Національного музею історії України ховаються не лише експонати, а й душа нації. Коли російські ракети летять на Київ, працівники музею рятують не просто артефакти – вони захищають код, за яким століттями жила Україна. Ця картина стала символом нової реальності: культура більше не розкіш для мирного часу, а поле битви за майбутнє.

«Росія веде проти нас не просто військову агресію, а цивілізаційну війну», – кажуть експерти, які презентували масштабне дослідження культурної політики України. І в цій війні кожна збережена книжка, кожна українська пісня, кожен урок в школі стають актами опору.

Від «молодшого брата» до рівноправного гравця

Століттями українська культура розвивалася за законами виживання. Ховалася в селах від імперських переслідувань, мімікрувала під «регіональну специфіку», боялася заявити про себе на повний голос. Навіть після здобуття незалежності цей комплекс «молодшого брата» не зник – просто змінив форми.

Сьогодні дослідники пропонують кардинально інший підхід. Замість захисної позиції – наступальну. Замість виправдань за свою «провінційність» – гордість за унікальність. Замість копіювання чужих зразків – створення власних.

«Ми маємо перейти від культури виживання до культури перемоги», – пояснюють автори дослідження. І це не просто красиві слова. За ними стоїть конкретна стратегія, як зробити українську культуру не лише самодостатньою, а й привабливою для світу.

Мова як територія свободи

В одній із київських кав’ярень молода мама читає дитині українську книжку. Поруч сидить програміст, який слухає український подкаст про штучний інтелект. За сусіднім столиком студенти обговорюють українською філософські проблеми. Ці будничні сцени – результат тихої революції, яка відбувається в українській мові.

Дослідники називають це стратегією «позитивного утвердження». Замість примусу – створення привабливого контенту. Замість заборон – конкуренція якістю. Результат вражає: люди переходять на українську не тому, що «так треба», а тому, що «так цікавіше».

Особливо це помітно в цифровому просторі. Українські ютубери збирають мільйони переглядів, українські подкасти потрапляють у топи, українські серіали дивиться півсвіту. Мова, яку ще недавно вважали «непрестижною», раптом стала модною.

«Найкращий спосіб захистити мову – не примушувати на ній говорити, а зробити так, щоб на ній хотілося говорити», – кажуть дослідники. І життя підтверджує цю тезу щодня.

Школа майбутнього: не лише знання, а й характер

В одній із львівських шкіл урок історії триває не в класі, а біля пам’ятника жертвам репресій. Діти не просто вивчають дати – вони розуміють, за що боролися їхні предки. В іншій школі на Харківщині учні створюють документальний фільм про свою громаду. Третя школа в Ужгороді організує обмін з польськими однолітками.

Це не окремі ініціативи ентузіастів – це частина нової освітньої філософії. Школа має виховувати не лише фахівців, а й особистостей. Людей, які вміють мислити критично, діяти відповідально, жити з гідністю.

Особливу увагу приділяють медіаграмотності. В епоху фейків та пропаганди вміння відрізняти правду від маніпуляцій стає навичкою виживання. «Хто контролює інформацію – контролює свідомість», – нагадують педагоги. Тому навчання критичного мислення стає такою ж важливою дисципліною, як математика чи література.

Коли мистецтво лікує душі

У реабілітаційному центрі для ветеранів поранений боєць малює автопортрет. На полотні – не біль, а надія. Психологи кажуть: мистецтво робить те, що не під силу ліками – повертає людині віру в себе.

Арт-терапія стала масовим явищем воєнного часу. Діти в укриттях малюють свої страхи і перемагають їх. Внутрішньо переміщені особи створюють інсталяції про втрачений дім і знаходять новий. Ветерани пишуть вірші, в яких війна перетворюється на досвід, а не травму.

«Мистецтво має унікальну здатність перетворювати біль на красу, хаос на сенс, розпач на надію», – кажуть арт-терапевти. І це не метафора. Це медично підтверджений факт: творчість дійсно лікує.

Водночас українське мистецтво стає все більш впізнаваним у світі. Українські художники виставляються в провідних галереях, режисери отримують престижні нагороди, музиканти підкорюють міжнародні сцени. Культура стає «м’якою силою» України – засобом впливу, який іноді ефективніший за дипломатію.

Цифрова революція по-українськи

В київському ІТ-хабі програміст створює додаток для вивчення української мови. В одеському стартапі розробляють платформу для українських письменників. У львівській студії знімають анімацію про українську історію для дітей усього світу.

Цифрова революція кардинально змінює правила гри в культурі. Тепер не потрібні великі бюджети чи державна підтримка, щоб достукатися до мільйонів людей. Достатньо мати талант, ідею і доступ до інтернету.

Українські креатори це прекрасно зрозуміли. Вони створюють контент, який конкурує з голлівудськими блокбастерами за увагу глядачів. Український «Квартал 95» став глобальним феноменом задовго до того, як його засновник став президентом. Українські геймдевелопери створюють ігри, які грають мільйони людей по всьому світу.

«Цифрові технології – це шанс для малих культур стати великими», – кажуть експерти. І Україна цим шансом активно користується.

Пам’ять без помсти

На Майдані стоїть пам’ятник Героям Небесної Сотні. Люди несуть квіти не лише в дні річниць, а й просто так – коли хочеться пригадати, за що боролися і за що борються досі. Це жива пам’ять, яка не заганяє в депресію, а надихає на дії.

Робота з історичною пам’яттю – одне з найскладніших завдань культурної політики. Як пам’ятати про трагедії, не культивуючи ненависть? Як поважати жертв, не перетворюючись на жертв? Як будувати майбутнє, не забуваючи минулого?

Дослідники пропонують принцип «правди без реваншизму». Говорити правду про історію, але не використовувати її як зброю проти сьогодення. Пам’ятати про злочини, але не переносити відповідальність на нащадків. Шанувати героїв, але не ідеалізувати їх до карикатурності.

Особливе завдання чекає на деокупованих територіях. Там доведеться не просто відновлювати зруйновані будівлі, а й лікувати покалічені душі. Повертати людям право на власну історію, мову, ідентичність. Це буде довгий і складний процес, але без нього неможлива справжня перемога.

Церкви як культурні центри

У невеликому волинському селі місцева церква стала не лише місцем молитви, а й культурним центром. Тут організовують концерти, виставки, лекції. Священник веде блог про історію села, а молодь створила хор, який співає не лише церковні пісні, а й народні.

Це не унікальний випадок. По всій Україні релігійні громади стають точками кристалізації культурного життя. Особливо там, де немає державних установ культури чи вони працюють погано.

Дослідники вважають це позитивним явищем. Церкви мають те, чого часто бракує державним установам: довіру людей, волонтерський ресурс, здатність об’єднувати громаду. Головне – щоб ця діяльність була відкритою для всіх, незалежно від віросповідання.

«Культура об’єднує людей поза межами конфесійних розбіжностей», – кажуть експерти. І це справді так: на концерті української музики чи виставці місцевих художників разом збираються православні, католики, протестанти і навіть невіруючі.

Економіка творчості

У київському арт-кварталі відкривається чергова галерея. Поруч працює дизайн-студія, звукозаписна студія, школа анімації. Це не просто культурний простір – це економічний кластер, який створює робочі місця і приносить прибуток.

Креативні індустрії стали одним із найшвидше зростаючих секторів української економіки. Навіть під час війни українські розробники ігор, аніматори, дизайнери продовжують працювати і заробляють валютну виручку для країни.

«Культура – це не витрата, це інвестиція», – переконують економісти. Кожна гривня, вкладена в культуру, повертається у вигляді податків, робочих місць, туристичних доходів. А ще – у вигляді того, що неможливо виміряти грошима: національної гордості, впізнаваності у світі, «м’якої сили».

Особливо перспективним напрямком вважають культурний туризм. Коли закінчиться війна, мільйони людей захочуть побачити країну, яка так героїчно опиралася агресору. І важливо, щоб вони побачили не лише руїни, а й живу, творчу, самобутню культуру.

Виклики глобалізації

В одному з українських університетів студенти дивляться корейський серіал з українськими субтитрами, слухають африканську музику і читають японську мангу. Глобалізація робить світ все більш однорідним. Чи є в цьому місце для національних культур?

Дослідники впевнені: є, але лише для тих, які зможуть знайти свою унікальність. «Світ втомився від одноманітності. Він шукає автентичності», – кажуть вони. І приводять приклад корейської хвилі: як невелика азійська країна підкорила світ своєю поп-культурою саме завдяки тому, що залишилася собою.

Україна має всі шанси повторити цей успіх. У неї є те, чого немає у багатьох інших: драматична історія, багата культурна спадщина, молоді таланти і, головне, досвід боротьби за свободу, який резонує з мільйонами людей по всьому світу.

«Наша трагедія може стати нашою силою, якщо ми зумієм правильно її розповісти», – кажуть культурологи. І цей процес уже почався: українські фільми про війну збирають аншлаги на міжнародних кінофестивалях, українська література перекладається десятками мов, українська музика лунає на світових сценах.

Дорога до перемоги

Культурна перемога України вже відбувається. Вона – в кожному українському слові, сказаному публічно. В кожній українській пісні, що лунає в ефірі. В кожній дитині, яка вчить вірш Шевченка. В кожному музеї, що працює всупереч обстрілам. В кожному художнику, що малює красу всупереч жахіттю.

Але ця перемога потребує системної підтримки. Не бюрократичного управління, а розумного сприяння. Не диктату згори, а підтримки знизу. Не копіювання чужих моделей, а розвитку власних.

«Культура – це не галузь економіки, це спосіб життя народу», – підсумовують дослідники. І від того, яким буде цей спосіб життя, залежить не лише те, якою буде Україна після перемоги, а й те, чи буде ця перемога взагалі.

Тому що справжня перемога – це не лише звільнення території. Це утвердження права бути собою. Права мати власну мову, власну історію, власну мрію. Права на гідність, творчість, свободу. І це право ніхто не може відібрати – якщо сам народ готовий його захищати.

В цьому захисті культура стає не розкішшю, а зброєю. Не додатком до «серйозної» політики, а її серцевиною. Не справою окремих ентузіастів, а загальнонаціональним завданням.

І коли це завдання буде виконане, Україна стане не просто незалежною державою, а культурною силою, яка змінить світ. Як це вже робили малі народи з великою душею – від давніх греків до сучасних корейців. Тільки цього разу – це буде українська історія успіху.

Світлана Кушнір, спеціально для Консервативної Платформи.

30 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Події

У Полтаві відбулося чергове засідання Українського безпекового клубу

від Юрій Гончаренко 30 Травня, 2025

В четвер, 29 травня, у Полтаві відбулося чергове виїзне засідання Українського безпекового клубу. Учасниками заходу стали військовослужбовці, ветерани, науковці, волонтери, представники місцевого самоврядування та бізнесу, історики й експерти.

Дискусію модерували голова УБК Юрій Гончаренко та координатор полтавського осередку УБК Віталій Мірошниченко. Учасники обговорили проблеми, які виникають через демографічну ситуацію, фактори зміцнення соціальної згуртованості, питання національно-патріотичного виховання, а також концепцію оборонної демократії, що передбачає непохитну відданість демократичним цінностям із реалістичним підходом до безпекових викликів.

У заході взяли участь ректор Полтавського інституту бізнесу Сергій Лавриненко, голова Полтавської обласної федерації греко-римської боротьби Рустам Азізов, активістка, вдова ветерана російсько-української війни Марина Дорошенко, ветеран, екс-депутат Оржицької районної ради, приватний підприємець та громадський діяч Максим Холоша, ветеран, доброволець Ігор Сліпуха, ветеран Роман Павліченко, заступник голови Терешківської ОТГ Валерій Кулага, депутат Оржицької селищної ради Аліна Храпаль, приватний підприємець Тетяна Сідерка, керівник проекту з допомоги ВПО БФ “Карітас Полтава” Анжеліка Кірічко, депутат Полтавської обласної ради Олексій Матюшенко, волонтер, приватний підприємець Жанна Титаренко, підполковник, заступник начальника коледжу з психологічної підтримки персоналу Військового коледжу Олександр Єрмоленко, військовий-доброволець, переселенець Дмитро Калінін та інші.

Жваву дискусію викликала доповідь координатора Ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексія Івашина щодо демографічної ситуації в Україні та шляхів її покращення. Зокрема, Івашин наголосив, що повномасштабна війна, розпочата Росією проти України, завдала катастрофічного удару по демографії України. Її вплив є багатовимірним і включає перш за все прискорене зниження народжуваності, зростання смертності та масову міграцію. Після 2022 року населення скоротилось до 28 млн, народжуваність різко впала, а медіанний вік перевищив 45 років. Прогнозується подальше скорочення й старіння населення, можливо — до 17–18 млн осіб до 2050 року. «Навіть за гіпотетичних умов відсутності еміграції та імміграції з України з кожним поколінням населення скорочуватиметься майже вдвічі!» – наголосив ветеран.

Олексій Івашин також запропонував, щоб найважливіші підходи до вирішення проблем були основою для формування програми дій Громадсько-військового руху, ініціативну групу з формування якого він очолює. Він додав, що все це є елементом концепції оборонної демократії, котра передбачає збереження демократичних процедур та стандартів в умовах війни, зміцнення єдності між різними верствами суспільства, підтримку Сил оборони й виховання молоді в дусі національно-патріотичних цінностей. «Україна повинна будувати міцну систему безпеки і зробити оборону країни головним пріоритетом усього суспільства», – підкреслив він.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, який долучився до заходу онлайн,  заявив: «Україна не має інших альтернатив ніж постійний розвиток для того щоб йти вперед, бути конкурентними в Європі та світі, і для цього потрібні сильні інституції всередині країни». Також він взяв до уваги пропозиції рішень від учасників та пообіцяв в межах своїх повноважень допомогти з їх розглядом органами державної влади.

Оскільки серед присутніх було багато військових або ветеранів, то якісне обговорення торкнулося і проблем, які виникають у наших захисників та їхніх родин.

Голова УБК Юрій Гончаренко пообіцяв присутнім допомогу у вирішенні проблем з експертним оцінюванням функціонального стану особи на загальнодержавному рівні. «Реформа МСЕК недосконала, але є прямий контакт з її авторами і зворотний зв’язок від них. Тому можна формувати пропозиції щодо вдосконалення і очікувати що вони будуть як мінімум почуті, а в певних аспектах – реалізовані» – відзначив експерт.

Військовий Роман Павліченко звернув увагу на проблеми реабілітації ветеранів та їх забезпечення житлом і юридичною допомогою. Місцева влада часто не володіє інформацією про кількість ветеранів з інвалідністю на своїй території та не знає про їхні потреби. Ця робота системно в країні не ведеться – наголосив військовий.

Ветеран війни та військовий Ігор Сліпуха підняв питання неефективності системи військових нагороджень, котра, подекуди, криється у нечіткості критеріїв у військових статутах: яка нагорода за які заслуги присвоюється. Військовий також звернув увагу на необхідність вирішення проблеми виведення військових поза штат, що є незаконним, але інколи практикується військовими частинами. Проблемним моментом є відмова у грошових виплатах пораненим військовослужбовцям, якщо вони мали перерву в лікуванні хоча б один день. Ігор Сліпуха вказав на необхідність змін у нормативно-правовій базі, щоб унеможливити бюрократичну недбалість у ставленні до наших оборонців.

Активістка і вдова загиблого героя Ігоря Дорошенка Марина Дорошенко підкреслила, що зазвичай, лише власна ініціатива людей та громадянська активність стимулює державу реагувати на виклики і вирішувати проблеми громадян. Двері відчиняють лише тим, хто в них стукає – наголосила Марина Дорошенко.

Керівник проекту з допомоги ВПО БФ «Карітас Полтава» Анжеліка Кірічко вказала на невирішені проблеми ВПО на Полтавщині з житлом, роботою та можливостями психологічного відновлення.

Депутат Оржицької селищної ради Аліна Храпаль озвучила проблеми соціальних працівників: низьку зарплату, труднощі роботи з неблагополучними громадянами, випадки агресії, ризики зараження туберкульозом чи інші небезпеки, котрі загрожують життю та здоров’ю. А також ситуацію з тим, що багато персональних даних опинилися у частково відкритому доступі, що становить проблему для їх власників.

Тетяна Сідерка озвучила пропозиції зміни нормативно-правової бази щодо реорганізації роботи місцевої влади та закладів освіти в напрямку підвищення безпеки молодого покоління українців.

Дмитро Калінін навів свій приклад успішної розбудови бізнесу, коли в 2014 році він з дружиною переїхав з окупованої Макіївки до Полтави.

Заступник голови Терешківської ОТГ Валерій Кулага акцентував на недоліках курсу БЗВП, котрий у вітчизняних навчальних закладах страждає від незадовільного матеріального забезпечення та відірваний від практики: цивільних вчать не тому, що потрібно в сучасній обороні.

Увагу присутніх привернуло питання створення дієвої територіальної оборони, а також помилки, які були допущені в 2022 році, коли злагоджені групи добровольців, що брали участь у відбитті першої навали ворога на початку повномасштабного вторгнення, були розкидані по різних підрозділах Сил оборони України. На думку учасників, в майбутньому, якщо у воєнних діях буде пауза, треба відновити та вдосконалити систему територіальної оборони з метою постійного тренування та злагодження захисників.

Український безпековий клуб – майданчик, який об’єднує представників Сил безпеки і оборони, влади та місцевого самоврядування, аналітичних центрів, науковців, громадських та політичних діячів, підприємців, які координують свою діяльність для забезпечення стабільного розвитку України, досягнення сталого миру, подолання внутрішніх протиріч та сприяння соціальній згуртованості.

30 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Геополітика

Тиск на Трампа через санкції проти РФ посилюється. Reuters дізналося деталі

від Юрій Гончаренко 29 Травня, 2025

Деякі республіканці в Конгресі та радники Білого дому закликають президента США Дональда Трампа нарешті ухвалити нові санкції проти Росії. Цьому сприяє “зростаюче розчарування” через вторгнення в Україну.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на Reuters.

Чиновники Білого дому кажуть, що Трамп все ще сподівається на розвиток економічного партнерства з Росією.

“Він розглядає санкції як ескалацію напруженості з Москвою, яка може підірвати надії на припинення вогню в трирічному конфлікті. Але його розчарування Путіним є справжнім і все більш серйозним”, – пише видання з посиланням на помічників .

Вони уточнили, що Трамп серйозно розглядає введення санкцій після того, як Росія посилила свої атаки останніми днями.

“Він завжди шукає різні способи чинити тиск. Це не виняток. Він завжди зважує свої варіанти”, – сказав високопоставлений чиновник Білого дому.

Чиновники США підготували нові економічні санкції проти Росії, включно з банківськими та енергетичними заходами. Вони кажуть, що пакет санкцій готовий до реалізації на основі указу Трампа.

Якими можуть бути санкції США проти РФ

Одним із варіантів, підтримуваних деякими радниками Трампа, було б ухвалення президентом або, принаймні, не перешкоджання законопроєкту, внесеному сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом і сенатором-демократом Річардом Блюменталем минулого місяця, який встановив би 500% тариф на товари, що імпортуються з країн, які купують російську нафту.

“Деякі радники вважають, що законопроєкт може бути корисним, оскільки він дасть змогу ввести в дію непрямі санкції, тоді як Трамп, по суті, може сказати Путіну, що рішення про санкції перебуває поза його контролем. Це, зі свого боку, може допомогти Трампу підтримувати життєздатну лінію зв’язку з Путіним”, – пишуть журналісти, посилаючись на одного американського чиновника, безпосередньо обізнаного із ситуацією.

Цей американський чиновник і ще одна людина, знайома з внутрішніми обговореннями, заявили, що Білий дім вважає, що вторинні санкції – тобто санкції щодо країн, які ведуть бізнес із Росією, а не тільки самої Росії – необхідні для того, щоб вони були ефективними.

Грем і його колега-сенатор-республіканець Чак Грасслі, обидва близькі союзники Трампа, заявили цього тижня, що зараз саме час посилити тиск на Путіна.

Санкції США проти Росії

Президент США Дональд Трамп відкладав введення подібних санкцій протягом кількох місяців, вважаючи, що він міг би домогтися плідних переговорів із Путіним, щоб покласти край війні в Україні, і вважаючи санкції загалом зайвими і часто неефективними.

Але днями коментуючи останні масовані атаки проти України, Трамп заявив, що Вашингтон “безумовно” розглядає можливість введення санкцій проти Росії.

Додамо, що і сам Трамп не особливо задоволений поведінкою Путіна і не можливістю швидко закінчити війну в Україні. Так, на початку травня WSJ писало, що Трамп розчарований тим, що йому не вдалося швидко закінчити війну в Україні. За його словами, врегулювати її виявилося складніше, ніж він думав.

29 Травня, 2025
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Пастка «іншої правди»: чому частина західних правих повірила...

17 Вересня, 2026

Симулякр на троні, або Постмодерна трагедія російського «традиціоналізму»

15 Вересня, 2026

Пет Б’юкенен: консерватор, який передбачив Трампа, але помилився...

10 Вересня, 2026

Візія перемоги-2035: чому Україні потрібна не мобілізація страху,...

8 Вересня, 2026

Відео: Консерватизм – ідеологія здорового глузду

5 Вересня, 2026

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • В Україні готують систему захисту вразливих людей в зимовий період

    13 Серпня, 2026
  • В Україні створено першу організацію нащадків жертв польських репресій

    13 Серпня, 2026
  • Кардинал Ватикану підтвердив: Свята Церква разом з Україною у боротьбі за полонених

    16 Липня, 2026
  • Чому Польща не хоче зупиняти «історичну війну» з Україною одним дзвінком

    9 Липня, 2026
  • Як Польща виграє історичну війну, поки Україна відмовляється в неї вступати

    8 Липня, 2026
Назад Вперед

Спротив.News

«
Prev
1
/
215
Next
»
loading
play
ГУР знищило російський МіГ-29 на аеродромі “Бельбек” у Криму
play
У Донецьку окупанти знесли скульптуру лева, подаровану Львовом
play
Сили оборони знищили автомобільний міст у Новоазовську
«
Prev
1
/
215
Next
»
loading

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
    • Аналітика
    • Світогляд
    • Антиімперський фронт
    • Зброя
    • Геополітика
  • Публікації
  • Позиція
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська
  • English