Що запустило зворотній відлік до 24.02.2022? Яка подія спонукала путіна до самовбивчого і безглуздого, навіть з точки зору інтересів росії, повномасштабного вторгнення?

На мою думку, це було вбивство американським поліцейським дрібного злочинця Джорджа Флойда в травні 2020 року. Протести, які розпочалися після цього та перетворилися в цілий рух Black Lives Matter, продемонстрували внутрішню слабкість головного супротивника росії. І внутрішня турбулентність, яка виникла після перемоги Джо Байдена та небажання Дональда Трампа віддавати владу, і те, що російський президент об’єктивно щодня старішає та “не може чекати” ідеального моменту – спонукали до нападу. Не на Україну.

Добре це, чи погано – але путін веде війну передовсім з США. І за реалізацію власних концепцій. І до 24.02.2022 Україна була об’єктом в цьому протистоянні. В планах путіна, цілком очевидно, була швидка окупація України та демонстрація США, що його грудневі ультиматуми мали під собою реальне підгрунтя.
Проте ці плани було майже на старті зламано, через стійкість та міць українських збройних сил та військовий ленд-ліз, який забезпечив українське військо необхідними засобами для ведення бойових дій. І станом на початок квітня склалася протилежна від початку путінської військової кампанії ситуація, коли вже росія шукає, як без повної ганьби вийти з війни проти України.

Так, росія ще має достатньо сили, щоб щонайменше втримати захоплені території як мінімум на сході і, можливо, на півдні України. Проте це аж ніяк не є оголошена публічно “денацифікація і демілітаризація”, відступ від Києва важко пояснити навіть власним пропагандистам. Не кажучи вже про сім’ї тих, хто загинув в путінській авантюрі.

І ось тут вирішальну роль мали б зіграти ті, хто і був головною ціллю на початку кампанії – США. Проте сьогодні ми чуємо з новин, що американські військові перенесли випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III, щоб “знизити ядерну напруженість із Росією на тлі війни в Україні”. Так само важко просувається і будь-яке питання щодо надання важкого летального і тим більше наступального озброєння Україні. Відверто кажучи, якщо б не позиція Великобританії, яка стала локомотивом чи тараном у цьому питанні, можливо військовий ленд-ліз і на запрацював би так, як є станом на сьогодні.

Попри те, що саме США є головним оголошеним ворогом росії в цій війні, вони уникають прямої відповіді навіть тоді, коли Україна суттєво ослабила росію. Ми і далі чуємо про “біолабораторії Хантера Байдена”, “заокеанських господарів” та іншу московську маячню. Проте навіть в публічних заявах у відповідь Держдеп США пару днів поспіль спростовує різкі заяви Джо Байдена щодо путіна. Очевидно, що це системна позиція. США за будь-якої можливості уникатимуть силового вирішення питання росії. Хоча конвенційною зброєю це можна робити тут і зараз, а щодо ядерної – то треба мати сталеві нерви і рішучість, щоб в грі з максимальними ставками вийти переможцем. І ці нерви та рішучість зараз, на жаль, демонструє швидше путін аніж Байден.

Чому так? На мою думку, це і є та криза ліберального устрою, яка має назавжди його поховати. І це станеться у будь-якому випадку, виграє путін чи програє цю глобальну війну.

Після нашої перемоги світ вже ніколи не буде таким, як до 24.02.2022. І це не залежить від того, на яких кордонах ми зафіксуємось: чи це будуть кордони станом на 19.02.2014, чи ми візьмемо під контроль частину нинішньої росії у випадку її дезінтеграції. Навіть якщо ми втратимо частину територій, які були в нас два місяці тому – ми все одно серед переможців.

Так само і в глобальному вимірі: прийшов час таких політиків, яким частково є Борис Джонсон – рішучих і безкомпромісних. Прийшов час яструбів. Прийшов час тих, хто вище за особисті свободи громадян ставить державні інтереси. Хто готовий воювати за те, щоб зберегти нашу цивілізацію. Хто виступає за те, що краще стати коліном на шию злочинцю і, можливо, вбити його, але не допустити вчинення злочину. Хто буде бити першим, на випередження.

Наслідком атаки 24.02.2022 на Україну стало остаточне формування української нації, в тих кордонах, які були на цю дату. Наш успіх безумовно зробить привабливою українську ідентичність і ми маємо всі шанси поширити її і на більш широкі території. Тепер вже не “руській мір” буде атакувати нас, а українська національна ідея буде знаходити нових прихильників.

І ця ідея, за жодних обставин, не має містити в собі концепцій, що руйнуватимуть її зсередини. Ми маємо транслювати світу нашу силу, відсутність толерантності до зла, неприпустимість “какая разніца”, пріоритет інтересів нації над особистим, допустимість дискримінації того, що нас вбиває. Ми маємо стати нацією вільних та озброєних людей. І ми мусимо бути такими, бо нам ще відновлювати цю країну.

А без двох рабів на кожного це неможливо 🙂

Автор: Юрій Гончаренко

В найближчі тижні в українців буде виникати постійна спокуса «якнайшвидше завершити війну», не рахуючись з умовами, на яких бойові дії буде припинено. І якщо публічні заяви Президента Зеленського про прагнення до миру є абсолютно правильними, бо адресуються зовнішньому світу, який має бачити всі жахіття цієї невмотивованої та вже частково позаконвенційної війни (фосфорні бомби до прикладу). То наші внутрішні комунікації та бажання мають спиратися тільки на одну ціль — перемога над росією. Поступово до цього треба підштовхувати й наших закордонних друзів.

Росія — це імперія, збереження якої в будь-якій формі нестиме загрозу Україні. Постійну. Треба пам’ятати уроки визвольних змагань 1917-1921 рр., коли ми втратили державність та мільйони українців власне через нерішучість в ті моменти, коли ми мали об’єктивну потугу перемогти. А не домовитися. Бо прагнення миру через домовленості призвело в підсумку до Голодомору, репресій і ще понад 70 років окупації.

Путін — маніакальний вбивця, черговий світовий диктатор-маніяк, дії якого позбавлені людської логіки та людяності. Він вбивав, вбиває і буде вбивати. Навколо себе він зібрав таких самих вбивць і схиблених маніяків. І поки він буде існувати та мати хоча б якусь владу — він буде прагнути вбивати.

Тому наша ціль, як і ціль всього цивілізованого світу — ліквідація росії як держави, трибунал над путіним і його посіпаками та депутінізація населення, що є зараз громадянами цієї держави. Останнє завдання, депутінізація, насправді — найскладніше і найтриваліше у часі. Бо можна як приклад згадати денацифікацію Німеччини й всі ті труднощі, які виникали на цьому шляху.

Режим путіна було побудовано не тільки на примусі чи примітивній пропаганді. Його невіддільною частиною є і концепція «руськаго міра», та його ідеологи на кшталт дугіна. Окрім телебачення та інтернету, засобом поширення концептів та ідей путіна була і є рпц і її українська філія УПЦ МП. А це — сотні тисяч священників та мільйони вірян. Які щиро приходили в церкви за Словом Божим, а отримували, між цитатами зі Святого Письма, настанови, написані у фсб та інших російських державних структурах.

Путін вдало і на свою користь використав об’єктивні проблеми західної цивілізації, зокрема — і країн ЄС. І саме путін підживлював та фінансував різні опозиційні політичні партії, з метою як інституційної руйнації ЄС, так хаотизації суспільства в таких країнах, як Німеччина та Франція. Так, більшість антимасочних/антивакцинаторських рухів, в тому числі й в Україні, фінансувалися з росії. При тому що в самій росії антиковідні обмеження були ледь не найжорсткішими у світі. Путін транслював як ідеологію «розумний консерватизм», і частина громадян Європи та США бачили в ньому ледь не рятівника людства від ультраліберальних концепцій. Хоча в реальності від консерватизму у путінській росії була лише обгортка для зовнішнього споживання.

Тому депутінізації мають підлягати всі, хто був свідомим або несвідомим провідником ідей і концепцій, що спричинили війну. Депутінізувати треба все населення росії, бо навіть опозиційні режиму ліберали дозволяли собі говорити про Крим, який «не бутерброд». І хоча, звісно, ступінь відповідальності у працівника фсб та прибиральниці гастроному в усть-піздюйську різна, вони спільними зусиллями утримували цей режим при владі. І не зробили нічого суттєвого, що цей режим впав.

Реально не існує «непричетних» до війни проти України росіян. А ті, хто зараз пробує тікати з росії, швидше пристосуванці, які здатні прорахувати крах режиму. А не ідейні противники путінізму. Пробачити можна тільки тих громадян росії, які пішли воювати проти путінського режиму за Україну. Особливо тих, хто це зробив задовго до 24 лютого 2022 року.

Війна вже зруйнувала тисячі українських міст, вбила щонайменше п’ятьох добре знайомих мені людей і навіть не знаю скільки звичайних цивільних. Мільйони є вимушеними переселенцями. Зруйновано овербагато інфраструктури та інших важливих об’єктів. І ми після цього маємо піти на мир на умовах ворога?

Як би не було важко, але по всій країні тисячі й тисячі українців стали в стрій, щоб боронити країну і вбивати ворога. На наших очах нарешті зароджується єдина українська нація. Зароджується, як це і має бути, в кривавій боротьбі за право на існування. Від Харкова до Львова, від Сум до Одеси всі єдині в спільному бажанні відправити росіян у напрямку їх корабля. Не треба цьому бажанню заважати.

І про дії, до яких дотичний я та побратими.

Одразу від початку повномасштабної російсько-української війни актив Консервативно-християнської платформи та Фонд сприяння демократії долучилися до протидії ворогу на всіх можливих фронтах. Від участі в добровольчих формуваннях та збройного опору ворогу до волонтерства та спеціальних інформаційних операцій. Подробиці, зрозуміло, будуть після перемоги, до наближення якої ми докладаємо максимум можливих зусиль.

Наразі публікуємо список актуальних потреб, які є (і які ми власними зусиллями не можемо закрити):

• 1. Бронежилети.
• 2. Розгрузки
• 3. Каски.
• 4. Тактичні кросівки.
• 5. Тактичні рукавички.
• 6. Тактичний одяг великих розмірів.
• 7. Рації.
• 8. Особисті військові аптечки.
• 9. Турнікети.
• 10. Тактичні окуляри
• 11. Тепловізори
• 12. Прилади нічного бачення
• 13. Тактичні рюкзаки
• 14. Шумоізолюючі навушники

Кількість — до 20 шт., окрім аптечок і турнікетів, яких багато не буває, але будемо вдячні за будь-яку.

Також є потреба в 2-3 Wi-Fi роутерах з usb-модемами українських мобільних операторів.

Якщо є можливість надати нам цю допомогу, або є варіанти з продажем за адекватними цінами — надсилайте пропозиції на електронну адресу: [email protected]

Повну звітність будемо регулярно публікувати.

Допомогу приймаємо у Львові і Києві. Т

акож розглядаємо будь-які інші варіанти, в т.ч. і за кордоном (бажано у Польщі).

Підтримати нас фінансово:

• – з України:https://bit.ly/force_defense
• – PayPal: [email protected]

Чи мріють угорці про знищення України?

В деяких угорських ЗМІ почала з’являтися аналітика щодо можливих сценаріїв у випадку «зникнення України з карти світу». Поки що це публікується в переважно маргінальних виданнях, але ці матеріали ніким не блокуються, їх не видаляють…

Можна припустити, що ці спеціальні інформаційні заходи проти України організовуються і скеровуються з Москви. Зрештою, ми вже звикли до певної «особливої» позиції Угорщини щодо нашої країни. Проте зараз той момент, коли будь-яка ескалація напруги у відносинах між нашими народами, збурення угорської національної меншини в Україні — це прямий удар в спину нашій країні з дуже поганими наслідками.

Це не поодинокі матеріали, і я наведу приклад одного з низки тих, де обговорюється «ймовірний» розпад України як держави внаслідок поразки у війні з РФ та розподіл окремих регіонів (областей) і їх приєднання до інших держав.

МОЖЛИВЕ ЗНИКНЕННЯ УКРАЇНИ З КАРТИ СВІТУ.

«Найрадикальніший план» передбачає повне зникнення України у разі, якщо розпад країни стане незворотним і неконтрольованим під час російських військових операцій. Якби це так сталося, то території Новоросії та Малоросії могли б просто увійти до складу Російської Федерації як республіка, територія чи регіон. В цьому випадку,  Румунія та Угорщина  можуть отримати Буковину та Закарпаття, а Польща може отримати шість західних територій, що їй належали до 1939 року (Галичину та Волинь).

Однак, при розподілу не можна не враховувати те, що Західна Україна є головним бастіоном бандерівців, тобто ультраправих українців, які бувши членами ОУН, під час Другої Світової війни проводили жорстокий геноцид серед галицьких поляків, росіян та євреїв. Ця відразлива для всіх народів Західна Україна, мабуть, все ще була б неприйнятною збоку Росії. Якщо ж угорці Закарпаття опиниться в пастці в межах такої націоналістичної української держави, то досить ймовірно, що цей  регіон  може помститися за розпад України. І це може мати катастрофічні наслідки в країні, де саме зараз дається зброя всім, кому не лінь.”

Подивіться на карти, які вони публікують:

І чим це відрізняється від наративів Кремля?

Деякі карти, що цікаво, йдуть просто російською, що додатково свідчить про їх походження:

Скажу чесно — мені дуже не хотілося це публікувати.

Проте зараз, на мою думку, всі наші сусіди мають усвідомити, що Путін — це новітній Гітлер, і він веде світ до глобальної катастрофи, якщо його ми не зупинимо тут і зараз.

Мрії скористатися нашою поразкою, щоб збільшити свої території — абсурдні, російський диктатор не буде зупинятися на Україні і, зрештою, окупує все, до чого зможе дотягнутися. Закарпаття не буде угорським, це хибні мрії. Воно може стати хіба що російським.

Але має лишитися українським!

А Росія — має бути знищена!