Русофобія як Рубікон людяності

від Майданюк Валерій
22 переглядів

З початком російського вторгнення ставлення до росіян в українців, поляків, чехів, мешканців країн Балтії та багатьох європейців різко погіршилося. Чимало експертів почали говорити про «русофобію», як форму спротиву путінському фашизму. То ж чи нормально для демократичного суспільства не любити росіян як народ і росію як державу та чи завжди русофобія це погано?

Сам термін «русофобія» в буквальному сенсі походить від давньогрецького φόβος — страх і означає «страх, боязнь, неприязне ставлення» до росіян.

А тепер давайте, після усього, що сталося за останні місяці, раціонально відповімо на питання: а яка країна Європи сьогодні не побоюється війни, котру може розв’язати агресивна росія? Кожен, хто остерігається російської агресії є в буквальному сенсі русофобом.

Русофобія це не про ненависть до російської культури, яка й без того є копією європейських тенденцій, не про ненависть до російської мови і не про знищення росіян в стилі вигаданого «плану Даллеса», як це подає кремлівська пропаганда. Русофобія, як форма усвідомлення російської загрози, це сьогодні – об’єктивний, раціональний і справедливий погляд на росію і те, що вона коїть. 

Кожен європейський політик, який вважає, що потрібно зупинити російську війну проти України і перешкодити росіянам вбивати людей у центрі Європи є русофобом, позаяк – розуміє реальність російської загрози.

В Європі сьогодні можна бути лише русофобом або путінферштейєром. Останні не бачать російських злочинів, не помічають понад 20 тисяч вбитих людей в Маріуполі, яких ховають у 300-метрових могилах, і стверджують – що путіна треба «панять і прастіть», і при цьому тремтячою від сорому рукою ховають пожмакані і закривавлені російські рублі до кишені.

Якщо ще  три місяці тому слово «русофобія» в далеких від рф країнах Європи сприймалося як щось нетолерантно-націоналістичне, то сьогодні бути русофобом, тобто – противником політики росії, означає таку ж морально правильну етичну позицію, як і бути противником  расизму, антисемітизму чи нацизму.

Для ліберальних середовищ Заходу, які вже багато поколінь не бачили жодної війни, не любити якусь націю видається жахливим, але це лише тому, що росія від них перебуває далеко. Натомість в тих країнах, які перебувають близько до епіцентру цих історичних подій – в Польщі, в країнах  Балтії, в Фінляндії, ставлення до росіян позбавлене ліберально-толерантних викривлень, а характеризується раціональною русофобією.

Характерно, що чимало з таких прихильників толерантності до росії, після детальнішого ознайомлення зі російськими злочинами миттю перетворювалися на русофобів. Принаймні так їх згадувала російська пропагандистська преса.

Русофобія стала тим Рубіконом, який змушує європейців обирати між Добром та Злом. Особливо різко ця межа пролягла серед християн, які нарешті повинні розрізнити жертву та ката, а не дві воюючі країни, і обрати сторону Бога.

Для європейських християн російсько-українська війна сьогодні стала ультиматумом: ви або проти Сатани, або вважаєте, що «всьо нє так адназначно, єслі би дьявала нє справацировалі».

Психологія війни формується таким чином, що зазвичай об’єктом ненависті стає весь ворожий народ, який привів до влади диктатора-агресора, який підтримує економіку війни і представники якого безпосередньо стріляють та вбивають. Так було й у ставленні до німців під час Другої світової війни, і у ставленні щодо японців. Світоглядна картина стандартизується до схеми «ми» і «вони», «свої» та «вороги».

Хорошим росіянам у цій дихотомії немає місця банально тому, що їх по-перше дуже мало, а по-друге – вони ніяк не вплинули на те, щоб ця війна припинилася.

Зрештою, якщо близько 70 % росіян підтримують війну проти України, тоді питання про «хороших росіян» автоматично стає другорядним і відкладається до дня справжньої перемоги над рашизмом.

До того ж, не сам путін персонально вбивав та катував українців у Бучі, Маріуполі чи Бородянці – це робив простий російський «парєнь», який міг і саботувати накази, а міг і сумлінно виконувати та ще й проявляти власну садистську ініціативу. То ж бути русофобом для європейців сьогодні – це просто правило хорошого тону.

Бути русофобом в Європі в 2022 році – означає бути порядною, розумною, моральною людиною. А не бути русофобом – означає відноситися або до байдужих, яких не хвилюють мільйони біженців та тисячі вбитих і скалічених людей, або ж бути мовчазним чи активним прихильником вбивств і катувань українців. Третього тут не дано.

Автор: Валерій Майданюк

You may also like

Leave a Comment

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні