Краще переоцінити сили ворога та
недооцінити свої власні, ніж навпаки
Георг Еберс
Останнім часом в українському сегменті інтернету стало нормою недооцінювати росію. Але не варто забувати, що недооцінка сили ворога є прямим шляхом до поразки.
Як би ми не бажали наблизити дату перемоги, варто пам’ятати, що ми продовжуємо боротьбу із сильним та хитрим ворогом. Тим ворогом, який зберігає потужний військовий потенціал та здатність проводити спеціальні заходи.
Нещодавня історія із антисемітськими висловлюваннями міністра закордонних справ сергія лаврова має усі ознаки типових для КДБ багатоходових «активних заходів» (приклад застосування «активних заходів» можемо подивитися наприклад тут).
Що не так із висловам лаврова?
Від самого початку ситуація із фразою «Могу ошибиться, но у Гитлера тоже была еврейская кровь. … Мудрый еврейский народ говорит, что самые ярые антисемиты, как правило, евреи. “В семье не без урода”, как у нас говорят» виглядала вкрай дивно.
Зокрема це стосується кількох обставин.
По-перше, поза всяким сумнівом, в політичному керівництві Мордору є безліч антисемітів. Відомі випадки коли ті чи інші високопосадовці потрапляли в порядок денний через свої специфічні висловлювання щодо євреїв.
Проте ані лавров, ані путін не належали до цього кола. Поза всяким сумнівом, – обидва є військовими злочинцями, яких із нетерпінням чекають в Гаазі, але обидва аж ніяк не є антисемітами.
По-друге, лавров є кадровим дипломатом, який працює в МЗС вже 50 років. Отож вміння дипломатично висловлюватись та уникати будь-яких двозначностей у нього виробилось на рівні умовного рефлексу. Кадрові дипломати можуть брехати чи ухилятися від відповідей. Але, на відміну від політиків, вони віддають перевагу бляклим та сірим інтерв’ю, аніж інтерв’ю із яскравими, але двозначними висловлюваннями.
По-третє, вже давно точаться чутки, що донька лаврова одружена із громадянином Ізраїлю, а його онуки мають ізраїльське громадянство. Отож таке необережне висловлювання лаврова йде в розріз із його особистими, сімейними обставинами.
Розгортання скандалу
Скандал із фразою лаврова спалахнув одразу. Практично кожен ізраїльський політик засудив вислів російського міністра. В МЗС Ізраїлю було викликано російського посла – від лаврова вимагали вибачень.
Світові єврейські організації не лише засудили вислів лаврова але почали говорити про можливий тиск на уряди інших країн з вимого посилити антиросійські санкції. Наприклад Американський єврейський комітет заявив, що «денацифікацію потрібно проводити в Москві, а не в Києві».
Не забарилась так само й реакція урядів Франції, Італії та Німеччини.
В соцмережах почали згадувати інші антисемітські висловлювання російських посадовців.
Серед аналітиків почала поширюватись думка, що через це необережна висловлювання Ізраїль почне постачання зброї Україні.
Але незважаючи на інформаційний скандал та можливість зміни позиції Ізраїлю, російський МЗС залишився непохитним. Зокрема в ТГ-каналі відомства було оприлюднено текст «Про антисемітизм», в якому обґрунтовувалась позиція лаврова. Речниця російського МЗС захарова заявила, що «ізраїльські політики роздули зараз інформаційну кампанію».
Така поведінка відомства є дуже дивною. Російський МЗС й раніше потрапляв в скандали. Проте після скандалу російські посадовці дуже швидко вибачались, що й припиняло скандал.
Вибачення
Здавалось, що справа може закінчитись лише двома варіантами. Або лавров вибачиться за свої висловлювання, або Ізраїль змінить позицію щодо агресії Мордора проти України.
Але фінал цього скандалу став дуже несподіваним. Путін особисто зателефонував прем’єр-міністру Ізраїля Нафталі Бенету та вибачився за висловлювання голови МЗС. Прес-служба ізраїльського голови держави, заявила: «Сторони обговорили висловлювання російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Прем’єр-міністр прийняв вибачення президента Путіна за слова Лаврова і подякував за його ставлення до єврейського народу і пам’ять про Голокост».
Показовими є дві обставини.
По-перше, в повідомленнях кремля про вибачення путіна не було згадано. Тобто інформація про вибачення путіна було поширено лише в закордонних медіа. В самій росії про ці вибачення не було повідомлено.
По-друге, сам лавров так і не приніс вибачення за власні слова перед Ізраїлем.
Висновки
Ми не знаємо, чи дійсно слова лаврова були частиною «активних заходів», або ця ситуація була випадковим збігом кількох різних факторів.
Проте результатом скандалу стало покращення позицій путіна. Це відобразилось в декількох факторах.
1) Підкреслення власної цінності. Довгий час путін просував на Заході тезу, що в разі якщо він залишить посаду президента, до влади в рф прийдуть реакційні та фашистські кола. Нехитра комбінація із начебто «необережною заявою лаврова» зайвий раз підкреслила, що саме путін стримує росію від остаточного перетворення у фашистсько-черносотенну країну.
2) Остаточна дискредитація лаврова. Як і будь-який диктатор, путін переймається питаннями безпеки, та намагається унеможливити ймовірний переворот. Враховуючи те, що лідери західних країн неодноразово заявляли, що для них стало принциповим усунути путіна, не можна виключати, що західні спецслужби намагались вийти на контакт із тими чи іншими посадовцями в оточенні путіна. Найбільш вірогідним посередником між Заходом та умовними змовниками міг би стати саме голова МЗС. Проте тепер лавров набув образу нерукопожатного антисеміта, мало прийнятного для Заходу.
3) Сигнал російським елітам. Багатоходівка із лавровим, якщо це дійсно було «активним заходом», дає російським елітам підтвердження, що путін так само як і раніше «тримає форму». Йому вкрай важливо підтримувати у своєму оточенні враження, що він здатен і надалі реалізовувати складні комбінації. В цьому контексті варто звернути увагу на демонстрацію «бруталізму» – путін готовий змусити брати участь у його багатоходівках будь-кого, незважаючи на особисті інтереси (згадаймо про доньку та онуків лаврова).
4) Сигнал глибинному народу. Скандал став ще одним шансом нагадати населенню, що міжнародний престиж країни під керівництвом путіна залишаться великим. Меседж для внутрішнього споживача доволі простий – «росія може потрапляти в будь-які скандали, проте ми настільки потужні, що можемо собі це дозволити та не зобов’язані ані перед ким вибачатися».
Автор:Костянтин Канішев
