Тактика опосума

від Савицький Олексій
22 переглядів

Після 9 травня і українські, і закордонні ЗМІ почали активно тиражувати фото путіна на параді. Вважливим елементом цих фото, який неможливо було не помітити, був плед на колінах путіна.


Здавалось, що увесь візуальний ряд підтверджував інформацію про поганий стан здоров’я путіна. Ауру старості та поганого здоров’я підкреслювала уся участі президента в урочистих заходах – президент сидів в оточенні літніх людей із палками та із слуховими апаратами.

Вердикт більшості журналістів був простий – парад 9 травня опосередковано підтверджує витоки інформації щодо поганого здоров’я х@йла.


Проте, знаючи довгу традицію КДБ щодо постановок та фальсифікацій можна припустити, що картина може бути не такою простою та однозначною.

Одразу варто зазначити, що достеменна інформація щодо стану здоров’я путіна відсутня. Цією інформацію володіє вкрай обмежене коло його особистих його лікарів. Станом на сьогодні поганий стан здоров’я путіна не можливо ані підтвердити, ані спростувати. До нас доходять лише чутки перевірити які неможливо.


Проте можна сміливо стверджувати, що візуальний ряд 9 травня працював на підтвердження цієї інформації. Будь-який івент-фахівець зможе назвати десяток прийомів які могли б зменшити відчуття старості та збільшити елементи сили та динаміки. Отож, можна сміливо стверджувати, що така картинка не є випадковістю. Це – свідомо продуманий сценарний задум.

Ймовірніше за все, на даному етапі, путін обрав «тактику опосума». Як відомо, опосуми в критичних ситуаціях прикидаються мертвими.


Отож, важливим стає питання, для чого саме було обрано «тактику опосума»? Кому і які сигнали давались за допомогою цієї картинки?

Можна відкинути розрахунок на внутрішньо-російського споживача новин. Здавалося б, образ млявого, майже здохлого, президента руйнує класичне ватне уявлення про путіна, як «мачо», «альфа-самця», готового «мочити в сортирах» та «выковыривать террористов со дна канализации». До звичайного російського ватника акцент на таких фото не донесуть – опозиційні (чи навіть напівопозиційні) ЗМІ давно знищені, блогосфера, завдяки репресивним законам, поставлена під контроль.

Залишається зовнішній споживач.

Варто звернути увагу, що останнім часом російська риторика спрямована на зовнішнього споживача суттєво змінилась.

1) В західних країнах різко активізувались розмови, що «не треба принижувати росію» та «миру можна досягнути зберігши обличчя путіна».
Таки меседжі лунають як від прямих агентів впливу росії, так і від «корисних ідіотів».

2) РФ активно використовує тему браку зерна в країнах третього світу. Наприклад, Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттеріш запропонував послабити санкції проти росії в обмін на відкриття експорту українського зерна. В росії постійно підкреслюють свою готовність до «конструктивного» вирішення зернового питання. Проте пов’язують це питання із повним чи частковим скасуванням санкцій на російський експорт.

3) Різко змінилась риторика російського МЗС. І сергій лавров, і марія захарова різко почали стверджувати, що Мордор ніколи не загрожував ядерною війною. Навпаки – саме росія завжди «предостерегала все стороны от подобных безответственных шагов».

4) Суттєво зменшилась агресивність в риториці. Промова путіна 9 травня була позбавлена агресивних меседжів. Він скоріше виправдовувався, що був змушений почати війну – «россия дала упреждающий отпор агрессии. Это было вынужденное, своевременное и единственно правильное решение». Також варто відзначити те, що розмови щодо анексії Херсонської області Мордором відкладені на подальше майбутнє – як мінімум на вересень.

Сумарно усі ці факти можуть казати про те, що росія намагається вийти на вигідний для себе варіант військового перемир’я. При цьому пов’язавши питання припинення вогню із хоча б частковим знаттям санкцій.


Причини які спричинили бажання росії піти на перемир’я також цілком очевидні – декларовані цілі російського наступу не досягнені. Причому не досягнені не лише завдання –максимум, тобто контроль над всією Україною, але й завдання-мінімум, тобто вихід на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.

Розуміючи, що вихід на перемир’я в старому образі був би неможливий, російські технологи й запропонували тимчасовий апгрейд образу. Кількість агресії суттєво зменшується. Наголос робиться на необхідності уникнути голоду в третіх країнах. Все більш потужними стають голоси щодо необхідності «зберегти обличчя путіна».


Фото х@йла під пледом посилює ці меседжі. Цей образ має підштовхнути до думки, що враховуючи погіршення стану здоров’я путіна, тимчасове перемир’я може перерости в довготривалий мир. Також цей образ апелює до відомих фотографій Франкліна Делано Рузвельта, який був президентом США під час ІІ світової війни, проте не дожив до перемоги.

Можна стверджувати, що частково такий розрахунок себе виправдовує. «Тактика опосума» спрацювала. Вже сьогодні ми чуємо заяви лідерів європейських країн, щодо відтермінування вступу України до ЄС (приклади тут і тут). Також в ЗМІ з’явилась інформація щодо складнощів із постачанням до України тих чи інших видів озброєння. Затримка пояснюється тим, що у Білому домі побоюються, що Кремль розцінить це як зумисну ескалацію. Ще одним симптомом цього є поява планів деескалації, які мають саме «зберегти обличчя» путіна.

Все це свідчить на користь того, що лідери західних країн в черговий раз намагаються наступати на ті ж граблі, на які наступали й у 2008, й у 2014 році. Свято вірячи в дипломатію та досягнення консенсусу вони забувають, що путін, як і усі гебісти, розуміють лише мову сили. Будь-яку поступку ними сприймається як прояв слабкості. Отож найближчими тижнями в західних столицях стануть часом боротьби між умовними «партіями умиротворіння» та «реалістами».


Нам же варто усвідомити, що ніхто не обіцяв простого життя. Тим більше під час війни. Путін розглядає ймовірне перемир’я виключно як тимчасову передишку і використає її для підсилення своєї армії. Сьогоднішня російська армія хоча й продовжує наступальні дії на Донбасі, проте вже вимотана та виснажена. Військові частини Мордору потрібують часу для доукомплектування, навчання та налагодження координації. Російська економіка потребує хоча б часткового зняття санкцій.

Отримавши передишку, путін готуватиметься до нового, більш потужного наступу на Україну. Та й не факт, що до сьогодні плани агресії не поширюються на інші країни.


Отож віримо в Господа, віримо ЗСУ, сподіваємось на наших дипломатів та проявляємо солідарність!

Автор:Костянтин Канішев

You may also like

Leave a Comment

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні