Серед ключових цінностей християнської демократії виділяються свобода, демократичність, повага до праці, свобода та соціальна справедливість.

Демократичність. Християнська демократія сформувала власні погляди на демократію, яка в центрі уваги ставить не індивіда з необмеженим волюнтаризмом, а – насамперед громаду. Саме громада є первинним середовищем існування індивіда, і саме сукупність громад формує суспільство. Громада виникає на найнижчому рівні суспільних взаємодій та виступає найкращим репрезентантом інтересів індивідів. Тому врахування інтересів громади є головним завданням демократії. Водночас, християнська демократія підтримує плюралізм думок і враховує всі соціальні групи, наявні у суспільстві.

Свобода. Християнські демократи послідовно виступають за право кожної людини на вільний розвиток особистості та підтримують плюралізм і свободу, а головним завданням своєї політики вбачають надання людині необхідного простору свободи. Однак, свобода індивіда включає в себе права та обов’язки та знаходить свої межі в свободі інших громадян і у відповідальності за майбутні покоління. Свобода у християнсько-демократичному розумінні здійснюється через власну відповідальність і розподіл відповідальності з іншими. А у Програмі принципів Християнсько-Демократичного Союзу (ХДС) Німеччини зазначається, що «Реалізація свободи кожної окремої людини з етичної точки зору неможлива без відповідальності за себе та за суспільство». Тож християнські демократи виступають проти помилкового розуміння індивідуалізму за рахунок інших.

Повага до праці. З точки зору концепції персоналізму, християнські демократи розглядають працю людини якцінність, а не як товар. А повага до праці нерозривно пов’язана й з повагою до приватної власності, яку ідеологія християнської демократії захищає, але водночас, наділяє соціальною функцією. Проте, існування приватної власності має служити не лише егоїстичним інтересам, а й суспільним.

Соціальна справедливість. Ідея соціальної справедливості посідає важливе місце в ідеології християнської демократії і є необхідною умовою досягнення спільного блага. Проте, в християнсько-демократичному розумінні соціальна справедливість не передбачає соціальну зрівнялівку, а повинна базуватися на  об’єктивних підвалинах і спрямовуватися не лише на індивідів, але й на гармонійний розвиток суспільства в цілому. Для християнських демократів соціальна справедливість – це не тільки надання кожному того, що йому належить, але й надання належного громадам та суспільству. Ідея соціальної справедливості у християнській демократії нерозривно пов’язана з соціальною ринковою економікою та соціальною державою, яка у своїй системі послуг орієнтується на принципи солідарності та субсидіарності і перебуває на шляху реалізації загального блага.

Цей перелік не є вичерпним та незмінним, адже в кожній країні християнські демократи мають свої ціннісні пріоритети. До прикладу, німецька ХДС/ХСС основними своїми цінностями декларує свободу, солідарність та справедливість.

Вагомими цінностями християнських демократів є також моральність, якій надається  абсолютного значення. Саме на засадах моралі та на оцінці політичних дій з позицій християнської моралі, повинна базуватися політика держави. Найважливішим елементом суспільства та цінністю християнської демократії є також сім’я та родина, яка є першою складовою суспільства. Християнські демократи розглядають саме суспільство як “родину яка складається з родин”.

В ідейно-політичному аспекті християнська демократія сьогодні знаходить баланс між багатьма конкуруючими ідеологіями, які застерігає від політичних крайнощів. Християнська демократія намагається уникнути недоліків лібералізму, який в основі всього ставить індивіда з необмеженими бажаннями, в жертву яким приносяться інтереси суспільства, порушуються мораль і етика. А також уникає колективістських крайнощів соціалізму,що прагне до рівності всіх, а насправді призводить до бідності та економічного застою. Своїм загально-людським світоглядом, християнська демократія також піднімається над націоналізмом, який в центрі своєї уваги, часто ставить інтереси лише одного народу. Зрештою, за словами одного з найвпливовіших філософів Юргена Хабермаса, на сьогодні не існує альтернативи християнській етиці для забезпечення свободи, солідарності, емансипації, моралі, прав людини та демократії. Лише побудова політики держави на християнських засадах, на думку християнських демократів, здатна повною мірою збудувати демократичну, правову та соціальну державу для всіх членів суспільства.

Автор: Валерій Майданюк

Християнська демократія стала для європейських країн ідеологією примирення та інтеграції після Другої світової війни. Універсальні цінності християнської демократії підняли з руїн повоєнну Європу і стали фундаментом соціальної держави, заснованої на свободі, солідарності та відповідальності.

1. Європейський Союз було створено за ініціативи християнських демократів. Християнсько-демократичні лідери Конрад Аденауер, Робер Шуман і Альчіде де Гаспері не лише заклали підвалини економічного процвітання Німеччини, Франції та Італії, але й стали батьками-засновниками Європейського Союзу.

2. Усі міністри, які підписали в 1951 році угоду про створення «Європейського співтовариство по вугіллю та сталі» були представниками християнсько-демократичних партій.

3. Християнсько-Соціальний Союз (ХСС) виділяється серед партій Німеччини найбільшою часткою членів, що мають вищу освіту – 39%.

4. Християнсько-Соціальний Союз незмінно перебуває при владі в Баварії від 1949 року – більше ніж півстоліття. Баварія, за розмірами як три пересічні українські області, проте її ВВП майже у п’ять разів більший за ВВП всієї України, що є свідченням вдало обраного економічного курсу, заснованого на християнсько-демократичних засадах.

5. Саме З ініціативи литовських християнських демократів з партії «Союз Батьківщини – християнські демократи Литви» у 2000 році був прийнятий закон про відшкодування Литві шкоди від окупації СРСР і висунуті вимоги Російській Федерації. Християнські демократи у Литві знали як поводитися з Росією ще задовго до того, як це стало мейнстрімом.

6. Лідер боротьби за незалежність та перший президент Хорватії у 1990-1999 роках Франьо Туджман – християнський демократ. Збройні сили, сформовані Туджманом, в 1991 завдали поразки югославській армії, після чого була утворена незалежна держава Хорватія в якій перше десятиріччя правила партія “Хорватська демократична співдружність”, котра зробила своєю ідейною основою християнську демократію.

7. Християнський Демократичний Інтернаціонал (Centrist Democrat International) було створено у 1961 р. В 1999 році організацію перейменовано на «Центристський демократичний інтернаціонал», щоб продемонструвати участь у русі представників інших релігій, а не лише християнства. Об’єднання відкрите для політичних партій та організацій, які будують свою політику на основі принципів християнського та інтегрального гуманізму, який визнає наявність духовного виміру в природи людини й відданого ідеалам братерства. На сьогодні до Інтернаціоналу входить понад 100 партій.

8. В Нідерландах християнські та християнсько-демократичні партії перебувають при владі або є членами урядової коаліції від 1901 року. Не дивно, що Нідерланди – одна з найуспішніших та найрозвиненіших країн Європи та  світу.

9. Концепція соціальної ринкової економіки, яка об’єднує елементи економічної свободи і соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством була розвинена християнсько-демократичними економістами Вальтером Ейкеном та Альфредом Мюллер-Армаком (який пізніше став головою християнсько-демократичного Фонду Конрада-Аденауера).

10. За словами професора Уді Грінберга, після Другої світової війни християнські демократи досягли немислимого, об’єднавши неоднорідні правові системи Європи в демократичну спільноту.

Автор: Валерій Майданюк