На початку серпня в Києві відбулися два семінари в межах проєкту Консервативно-християнська платформа, організованих Фондом сприяння демократії за підтримки FICDD (Foundation for International Christian Democratic Development).

---

В програмі першої частини відбулися наступні доповіді:

Юрій Міндюк, директор Фонду сприяння демократії, з доповіддю на тему “Ідея Консервативно-християнської платформи – правий життєвий світ”.

Йосиф Зісельс, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», співпрезидент Ваад України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України, член Стратегічної Ради Руху опору капітуляції. – доповідь на тему “Право-консервативний зсув” – частина перша.

Олег Покальчук, відомий український соціальний психолог, письменник, публіцист, багаторічний радник чільних українських політиків. Експерт естонсько-української програми “Стійка Україна” (“Resilience Ukraine”) з розробки моделей підвищення національної стійкості та психологічної відпорності російській агресії. Тема доповіді “Новий консерватизм для сучасної України”.

Владислав Притула, автор телеграм-каналу Hardcore Concervative, тема – “Перспективи консервативної ідеї в Україні”.

Після кожної доповіді відбувався обмін думками та відповіді на питання учасників.

Також учасники презентували власні проєкти:

---

В програмі другої частини відбулися наступні доповіді:

Йосиф Зісельс, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», співпрезидент Ваад України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України, член Стратегічної Ради Руху опору капітуляції – продовжив свою доповідь на тему “Право-консервативний зсув”.

Після доповіді відбулося її обговорення та дискусія між учасниками.

З наступною доповіддю виступив Сергій Квіт, громадський діяч, професор Київо-Могилянської академії, екс-Міністр освіти і науки, член Стратегічної Ради Руху опору капітуляції. Тема доповіді – “Формування української національної ідеї в сучасних умовах”.

По завершенню виступів відбулася дискусія між учасниками про перспективи ствроення вУкраїні консервативно-християнського руху.

Фонд сприяння демократії та FICDD (Foundation for Christian Democratic Development) в листопаді 2020 року провели серію з трьох семінарів, об’єднаних загальною ідеєю побудови Консервативно-християнської платформи в Україні.

Перший захід серії під назвою «Медіа-активність. Блоггінг. Медіа-кампанії» відбувся в First Congress Hall на Хрещатику та зібрав 21 учасника. На ньому обговорювалися практичні питання роботи з медіа в сучасних умовах а також приклади створення успішних консервативних медійних проектів.

Основні теми доповідей:

• Інформаційні кампанії.
• Четверта хвиля медіа.
• Інформаційна гігієна та безпека.
• Ідея консервативного журналу: від проекту до реалізації.
• Створення мережі громадянської дії “Консервативно-християнська платформа”.

Лекторами, зокрема, були:

• Валентин Краснопьоров, громадський діяч, експерт, засновник пабліку «Останній капіталіст».
• Максим Віхров, журнал «Український тиждень».
• Владислав Василь, журналіст, медіа-експерт.
• Віталій Овчаренко, кандидат історичних наук, популярний блогер.

Від імені Фонду сприяння демократії виступив його директор Юрій Міндюк.

Наступний захід був присвячений темі «Адвокаційні кампанії. Лобістські кампанії. Проведення великих акцій» і зібрав в цілому 23 учасника. Доповідачі розказували про свій досвід успішних адвокаційних кампаній, зокрема Тарас Шамайда, ініціатива «Мова об’єднує» та співкоординатор руху “Простір свободи” розказав про успішний досвід кампанії щодо захисту української мови, яка завершилася ухваленням відповідного закону. Сергій Рябенко, керівник юридичного департаменту Уповноваженого із захисту державної мови – щодо кампанії декомунізації, Адріан Буковинський, президент всеукраїнського благодійного фонду “Сім’я” – про кампанію захисту сімейних цінностей. Також Едуард Курганський, заступник голови Комітету Підприємців України розказав про історію та підводні течії кампанії «Врятуй ФОП!», а Ярослав Божко, Директор Центру політичних студій «Доктрина» – про консервативні меседжі в медіа.

Також для учасників семінару відбувся «Ярмарок проектів», в якому свої були презентовані проекти Молодіжного націоналістичного конгресу, Державницької Ліги, Всесвітнього форуму лідерства, Національного Альянсу, Українських Студій Стратегічних Досліджень, Християнської Служби Порятунку, ГО «Реформація» та пабліку «Останній капіталіст».

Останній захід був присвяченій темі «Співпраця між партіями, ГО і Церквами. Консервативно-християнська платформа» і зібрав 26 учасників. В його межах відбулися доповіді на  наступні теми:

• Обриси консервативного руху. Чи є перспективи у створенні консервативної партії в Україні?
• Можливість застосування соціального вчення Католицької Церкви в політичних реаліях України.
• Меседжі і наративи консервативної партії.
• Консервативний політичний проект в Україні: ідеологія, кадри, образ виборця.
• Побудова громадського консервативного передпартійного руху.
• Консервативна революція як спосіб перемоги в політичній боротьбі.

Доповідачами були:

• Юрій Міндюк, директор Фонду сприяння демократії.
• Юрій Підлісний, доктор філософії, керівник програми “Етика-Політика-Економіка”, завідувач кафедри політичних наук УКУ.
• Ярослав Юрчишин, народний депутат України, заступник голови партії «Голос».
• Валентин Краснопьоров, громадський діяч, засновник пабліку «Останній капіталіст».
• Ярослав Божко, центр політичних студій «Доктрина».
• Ігор Харченко, Центр розвитку суспільства, Український республіканський клуб.

Варто відзначити, що при проведенні заходів були враховані чинні норми проведення заходів, зокрема – дотримання масочного режиму, використання антисептиків та соціальне дистанціювання. Також програма була спланована так, що одночасно в приміщенні не знаходилось більше 20 осіб. Для поширення інформації та залучення більшої кількості учасників використовувалися сучасні методи онлайн-комунікації. Всі заходи транслювалися в прямому ефірі на сторінки в соціальних медіа.

В програмі взяли участь близько 30 науковців з різних вузів. Головними спікерами виступили:

• Ректор Київському кооперативному інституті бізнесу і права,  д.е.н. проф. Тетяна Камінська;
• д.е.н., професор Київського інституту міжнародних відносин КНУ ім.Т.Г.Шевченка – Леонід Кістерський;
• директор Фонду підтримки демократичних ініціатив Юрій Міндюк, видавець книги «Посткапіталізм»;
• д.ю.н., професор Одеської юридичної академії, член Колегії МОН – Олеся Ващук;
• к.е.н., доцент КНТЕУ, член президії Ради молодих вчених при МОН, координатор наукових товариств молодих вчених університетів м.Києва – Ольга Романенко та інші.

Ректор ККІБіП проф. Тетяна Камінська виступила із вітальним словом, як приймаюча сторона заходу. Ректор наголосила, що пошук справедливої людиноорієнтованої економічної моделі, базованої на християнських цінностях, є важливим завданням для України сьогодні. Професор із власного досвіду поділилась із учасниками круглого столу враженнями від філософії економіки в Китаї, висловивши думку, що Україні є дуже потрібна цивілізаційна ціннісна концепція, яка задасть систему координат для української людини в світі.

Професор Олеся Ващук сконцентрувала свою увагу на питаннях філософії економіки, розуміння економіки як акту творіння, етичної відповідальності, соціального партнерства.

Професор Леонід Кістерський окреслив етичний вимір книги «Посткапіталізм». Доповідач проаналізував підхід і стиль написання книги авторами, які мали досвід роботи в міжнародних фінансових організаціях. Професор Кістерський висловив думку, що Україні є конче необхідна ціннісна парадигма, якою є християнство. Цінності допоможуть впорядкувати етичний простір нашого суспільства, що посприяє становленню справедливих відносин і добробуту.

Директор Фонду підтримки демократичних ініціатив Юрій Міндюк виступив з коротким аналізом книги «Посткапіталізм». Доповідач сконцентрувався на трьох проблемах, які піднімають автори, а це проблема процентного кредитування і боргових зобов’язань, проблема міграції і втрати коріння, проблеми обмеженої відповідальності. Представник ФПДІ окреслив пропозиції, які запропонували автори книги, для вирішення цих проблем.

К.е.н. Ольга Романенко наголосила на ціннісному вимірі проблематики, який піднімається в книзі «Посткапіталізм». Цінності є вкрай необхідні сучасному українському суспільству. Пострадянська Україна ще не вибудувала свою ціннісно-цивілізаційну парадигму, намагаючись то запозичити щось в когось, то будувати багатовекторність і поліваріативність в цьому питанні. Християнські цінності є питомим елементом української національної традиції, що намагалась знищити радянська тоталітарна система. Повернення до християнських витоків, побудова ціннісно-орієнтованого суспільства із своїм баченням ролі і місця в світі є важливим завданням сьогодні для українців.

Доповіді викликали жваві дискусії серед присутніх учасників круглого столу. Багато кому були близькі ідеї, висловлені в книзі та переосмислені доповідачами. Хтось критично оцінював такі підходи. Проте абсолютна більшість присутніх погодилась, що економіка – це не просто боротьба за прибуток, це і творіння, і соціальне партнерство і відповідальність.

• 
• 
• 
• 
• 
• 

———

Реляційна економіка – це теорія, розроблена економістами Кембріджського університету.

Аналіз теорії реляційної економіки висвітлюють дослідники Пол Міллс та Майкл Шлютер у своїй книзі «Посткапіталізм: переосмислення економіки». Ідеї цієї книги обговорили українські вчені різних галузей знань економічних та юридичних наук.

Науковці зауважили, що все більше дослідників останнім часом звертають увагу, що усі економічні структури і фінансові операції відображають і, у свою чергу, впливають, на ЯКІСТЬ людських відносин, а головним інтересом бізнес- діяльності має бути реляційний, а не лише фінансовий результат економічної діяльності.

Без міцних і стабільних сімей та громад відповідальність за добробут лягає на національні уряди, а оподаткування сприяє зменшенню конкурентоспроможності економіки на глобальних ринках. Крім того, розділення сім’ї завдає великої шкоди екології, оскільки члени сім’ї мусять далеко їздити , аби проводити час з родиною.

Основи реляційної економіки
Основи економічної системи мають різноманітні наслідки. «Інститути» або правила «поведінки» відображають те, що суспільство вважає правильним і неправильним, а також те, що люди, маючи владу, можуть змінити. Вони визначають, як розподіляються такі ресурси, як земля і капітал, а також – подальший розвиток і перерозподіл цих ресурсів.

Вони формують роль центральної та місцевої влади в освіті, кримінальній юстиції та економіці. Вони відіграють важливу роль у визначенні й забезпеченні вразливих та ізольованих людей, а також визначенні тих, хто відчуває потребу опікуватися такими людьми.

Крім того, вони впливають на поширення корупції та її вплив на економіку, зайнятість, соціальне забезпечення та державні послуги.

Інституції можуть змінюватися з часом, доволі повільно, тому основні правила часто прописані в конституції країни і можуть значно впливати на довгострокові культурні та соціальні зміни.

Різноманітні Кембриджські дослідження свідчать, що сучасні економічні та бізнесові моделі європейських країн відповідають принципам вчення Біблії про економіку , оскільки християнська цивілізація впливала на економічну культуру західних країн.

Один із важливих факторів розвитку є необхідність економічної діяльності поза прямим контролем політиків і бюрократів, аби, наскільки це можливо, економічні та політичні сили були розділені. Така необхідність пояснюється усвідомленням того, що гіркі наслідки занепаду людської природи краще обмежити широким розповсюдженням влади, тобто тестом на тиранію.

Бачення англійських науковців реляційної економіки, а в подальшому – побудова реляційного суспільства, ставить за мету відновити Європу з її духовним корінням і забезпечити християнську основу для багатогранних народів Європи, що знову дає надію на економічне благополуччя, фінансову стабільність і соціальну згуртованість.