Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Середа, 27 Серпня, 2025
  • Аналітика
  • Позиція
  • Публікації
  • Світогляд
  • Українська
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Консервативна Платформа
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи
Copyright 2021 - All Right Reserved
Аналітика

Сирени, Бєлгород та ГУРкіт – як множили на нуль плани путіна: аналіз від InfoLight.UA

від Юрій Гончаренко 18 Березня, 2024

Напередодні так званих “виборів президента росії” ні в кого не було сумнівів щодо їх перебігу та результату. Дискусії щодо явки та намальованих відсотків підтримки не мали жодного сенсу, окрім хіба що ставок у букмекерів. Якщо такі хтось приймав.

Проте подія відбулася і зовсім не так як це планували у кремлі. І зіпсувала всі карти на перший погляд не дуже значна військово-диверсійна операція російських повстанців – у складі Легіону «Свобода Росії», Російського добровольчого корпусу та «Сибірського батальйону», які вели успішні бойові дії на території прикордонних з Україною областей.

Це і був “чорний лебідь”, грамотно спланований та реалізований, наслідки якого в підсумку дуже сильно вплинуть на ситуацію в росії. Але про все по черзі.

Дві опозиції путіну

Ці псевдовибори чітко провели межу між двома таборами російської опозиції: тими, хто чинить спротив в закордонних кав’ярнях та інтернеті – і повстанцями зі зброєю в руках. Першим забракло навіть бажання чи здібності зробити стратегічний аналіз своїх планів, внаслідок чого вони просто подарували російському диктатору потрібну картинку масової явки. Хоча за умов електронного голосування це і не мало принципового значення.

Інший план був у Російського добровольчого корпусу, Легіону “Свобода Росії” та Сибірського батальйону. Вони, ризикуючи життям, зробили відчайдушну та успішну атаку на прикордонні з Україною області – Білгородську і Курську, змусивши режим до панічної евакуації, хаотичних рішень та екстреного перекидання військ з інших напрямків.

Ймовірно, що воєнні успіхи відчайдухів були менші за медійний супровід. І наврядчи в росії набули потрібного розголосу. Проте ця атака зробили коаліцію російських сил реальним суб’єктом війни і центром тяжіння для тих, хто хоче дій а не флешмобів.

Буданов – єдиний, хто дієво опонував путіну

Не варто перебувати в ілюзіях, що успішні дії російських повстанців стали б можливими без сприяння Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Зрештою, і сам його Керівник неодноразово говорив про зону безпеки на прикордонних до України областях росії.

«Російські добровольці допомагають нам із самого початку, а тепер ми спробуємо допомогти їм у міру наших можливостей. Їх вже не можна назвати угрупованнями – це вже сила. Їх зараз кілька, вони діють разом, близькі до об’єднання на принципах спільного бачення трансформації рф. До них будуть приєднуватися багато опозиційних сил рф, які перебувають всередині їхньої країни».

Підготовка до операція була помітна ще за пару тижнів до її старту. Наприклад, заклики західних посольств до своїх громадян свідчили покинути цей регіон свідчили або про дружні попередження від Буданова західним колегам, або про наявність власних джерел.

Звернімо увагу: попередження були публічними, а отже на росії теж розуміли, що щось буде відбуватися. І це явно не акції прихильників Навального.

Проте режим все одно не зміг зупинити прорив. Що свідчить і про слабкість наявних сил, і про погану розвідку.

Але вкрай важливо, що це побачив весь світ, передовсім – найближчі союзники з Ірану та КНДР. І, головне, китайські товариші в черговий раз отримали підстави добре подумати на кого робити ставку в глобальній грі. Режим путіна, попри всю войовничу алкориторику медведева виявився нездатен захистити свою територію в сакральний для влади період.

Служба Божа та всі, всі, всі…

Трохи неправильно в цих подіях не згадати і роль інших колег по Силам оборони України. Хоча, звісно, провідна і координуюча роль в операції була у ГУР.

По-перше, фактично щоденні методичні враження нафтопереробних підприємств відбувалися за участі спеціального підрозділу Служби безпеки України.

По-друге, успіх операції був би неможливим без прикриття від Повітряних сил та інших підрозділів Збройних сил України. Так само дієво брали участь в прикордонники.

При цьому відзначимо – жоден український боєць на територію Росії не зайшов.

“Однією з причин рейду на територію рф кількох збройних підрозділів, які складаються переважно з російських громадян, є відсутність легальних способів політичної боротьби на їхній батьківщині”.відзначив представник ГУР МОУ Андрій Юсов

При цьому роль України полягала в підтримці та нанесенні ударів бпла по інфраструктурі, що не дозволило миттєво стягнути ППО в місця прориву.

Висновки

Попри намальовані відсотки, які зараз наближаються до 90%, екзіт-поли на закордонних дільницях, де можна було реально щось проконтролювати, показали лише жалюгідні 20%. І хоча ми, звісно, почуємо про зрадників, які втікли за кордон – результати свідчать, що король – голий. Що страх, фальсифікації та пропаганда дозволяють йому “перемагати”. Але дії повстанців чітко показують перспективу, яка для путіна є лише єдиною – міжнародний трибунал в Гаазі. І це ж побачили й ті, хто допомагає режиму кремля зброєю та ресурсами. І не факт що підтримка російського диктатора буде беззаперечною.

Також не забуваємо про національно-визвольні рухи, в частини з яких з Китаєм чи Іраном можуть знайтися спільні релігійні чи культурні інтереси.

18 Березня, 2024 154 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
на росії

РДК показав відео з взятими в полон та запросив губернатора гладкова на перемовини щодо їх обміну

від Юрій Гончаренко 16 Березня, 2024

Російський добровольчий корпус показав відео з кількома десятками полонених та запросив губернатора гладкова на перемовини щодо їх обміну. Відео, оприлюднене на каналі РДК, демонструє розмову командира РДК Деніса Нікітіна з взятим в полон російським офіцером.

Про це повідомляє Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA.

Російський військовий підтверджує, що заяви російської влади про знищення РДК та повний контроль на територією росії не відповідає дійсності.

Також на відео демонструється кілька десятків взятих у полон росіян.

Денис Нікітін звертається до губернатора Білгородської області з закликом знайти в собі мужність та прийти на перемовини щодо обміну полонених.

16 Березня, 2024 105 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
на росії

Росія залучає на війну проти України дедалі більше найманців із країн зі складною економічною ситуацією

від Савицький Олексій 15 Березня, 2024

Окупанти все частіше вербують найманців із бідних країн. Про це повідомив представник Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими Петро Яценко на брифінгу в Media Center Ukraine.

“Після величезних втрат російська призовна кампанія із примусової мобілізації та укладання контрактів з ув’язненими й “вагнерівцями” вичерпує свої можливості. На фронті потрібні бійці, тому агресор активізував потік громадян з держав зі складною економічною ситуацією”, – розповів представник Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими Петро Яценко.

Багато найманців приїжджають із Куби, тому що там російські агітатори почуваються впевнено і в безпеці. Також багато найманців з африканських країн, а також з Індії, Іраку, Йорданії, Сербії, Непалу та із країн Латинської Америки.

Він зазначив, що найманцям пропонуються достатньо великі гроші, але росіянам це все одно вигідно, адже час життя на фронті для таких військових рахується навіть не днями, а годинами.

15 Березня, 2024 77 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
на росії

В Росії заявляють про обстріл та підрив “виборчих дільниць” на окупованому лівому березі Херсонської області.

від Савицький Олексій 15 Березня, 2024

Окупаційна влада повідомила, що обстріл був у Каховці та Брилівці, є постраждалі. А в Скадовську біля “дільниці” вибухнув саморобний вибуховий пристрій, закладений у сміттєву урну.

У Каховці обстрілом пошкоджено будівлю, де відбувалося голосування.

У Горностаївці обстрілами пошкоджено фасади кількох будинків, розбито вікна, розірвано лінію електропередач.

У Брилівці внаслідок прильоту до сільради, в якій розташовувалася виборча дільниця, поранено двох мирних жителів — жінку та чоловіка. Їм надається необхідна медична допомога.

У Скадовську біля Будинку культури вибухнув закладений провокаторами в урну саморобний вибуховий пристрій. Попередньо без постраждалих — через дощ лави біля Будинку культури, де зазвичай багато людей, пустували.

15 Березня, 2024 78 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Війна

ДСНС підтвердила загибель рятувальника в Одесі: Загалом поранені 20 людей

від Савицький Олексій 15 Березня, 2024

Сьогодні внаслідок російського ракетного удару по Одещині було пошкоджено цивільну інфраструктуру. На місці влучання виникла пожежа. Травмувалися 20 людей, з яких п’ять —рятувальники, повідомили у ДСНС .

Ударом також пошкоджено 10 приватних будинків, станція технічного обслуговування, газопровід низького тиску та 2 пожежно-рятувальні автомобілі. Наразі тривають роботи щодо ліквідації пожежі газопроводу та приватного будинку на загальній площі близько 120 кв. м.

15 Березня, 2024 82 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Війна

В Україну повернули ще 100 тіл загиблих захисників

від Савицький Олексій 15 Березня, 2024

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що тіла доставлять до держустанов для ідентифікації судмедекспертами, після чого передадуть сім’ям загиблих для поховання.

Повернути захисників вдалося завдяки взаємодії співробітників Координаційного штабу з Об’єднаним центром при СБУ, МВС України, ЗС України (ЦУ ЦВС), ГУ ДСНС України, іншими представниками структур Сектору безпеки та оборони України. А також за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Після ідентифікації тіла і останки будуть передані родинам для гідного поховання.

15 Березня, 2024 96 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
на росії

Міноборони Росії повідомило про бій “з десантом ЗСУ” у бєлгородському селі Козинка

від Савицький Олексій 15 Березня, 2024

Міноборони Росії стверджує, що нібито український десант із 30 бійців висадився на двох вертольотах у районі прикордонного населеного пункту Козинка Бэлгородської області, але його відтіснили.

Напередодні ввечері про бої в районі Козинки та про український десант повідомляли російські “воєнкори”.

Губернатор Бэлгородської області В’ячеслав Гладков вночі заявив, що на території регіону немає української армії. Також він повідомив, що “нашій Козинці дісталося сильно, руйнування дуже серйозні”.

Сили оборони України не коментували інформацію про бойові дії у Козинці.

15 Березня, 2024 76 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Історія

Конрад Аденауер – батько німецької християнської демократії

від Майданюк Валерій 13 Березня, 2024

Засновник німецької християнської демократії та архітектор «економічного дива» ФРН Конрад Аденауер за своє 91-річне життя пережив крах трьох німецьких держав: імперії Вільгельма ІІ 1918 року, Веймарської республіки 1933 року та Третього Рейху 1945 року. Але в 1949 року Аденауер створив четверту німецьку державу – Федеративну Республіку Німеччину, в основу котрої заклав принципи християнської демократії. Створена Аденауером Німеччина відновила міжнародний авторитет та повагу, має найпотужнішу в Європі економіку та один з найвищих у світі рівнів якості життя.

Конрад Аденауер є знаковою фігурою в історії Європи ХХ століття. Народившись 1876 року в родині дрібного судового службовця, де панувала дисципліна, культ праці і кожен сніданок, обід та вечеря починалися молитвою, майбутній канцлер здобув ті цінності, котрі пізніше заклав як підвалини німецького процвітання. Здобувши юридичну освіту й почавши трудовий шлях в прокуратурі міста Кельна, Аденауер невдовзі став обер-бургомістром. Вже тоді Аденауер співпрацював з католицькою партією і покладав надії зробити політику більш гуманною. Вже наступного 1907 року міський бюджет уперше за багато років став бездефіцитним. Кельн, під управління Аденауера, мав чи не найкращий менеджмент в Німеччині і стрімко розвивався на фоні загальнодержавної кризи. В цей час Аденауер потрапив у автомобільну аварію, зазнав травм і відтоді його обличчя набуло образу непорушності.

В 1920-х Аденауерові пропонували стати рейхсканцлером, але  він відмовлявся. Аденауер не бажав очолювати уряд, котрий у тогочасній політичній системі не мав повноважень, необхідних для реальних змін. А по-друге, за роки існування Веймарської республіки змінилося 19 урядів, тож Аденауер розумів, що може стати канцлером лише на кілька місяців. Будучи консерватором, Аденауер вважав за краще залишитися на посаді обер-бургомістра Кельна.

В 1930-ті роки нацисти розпочали проти нього судовий процес за вигаданими звинуваченнями у фінансових зловживаннях та сепаратизмі, а насправді – за антинацистську позицію Аденауера. Його відсторонили від роботи, конфіскували будинок. У віці 57 років Аденауер був змушений переховуватися у віддалених католицьких монастирях та жити на гроші друзів. Після замаху на Гітлера Аденауера заарештували, але невдовзі відпустили. За 12 років нацистської диктатури Аденауер не покладав надій на відродження демократії. Він розробляв нову, християнсько-соціальну модель політичного устрою для повоєнної Німеччини, котра б стала альтернативою як тоталітарним системам, так і дикому капіталізму Веймарської республіки.

У 1949 році, коли постало питання відновлення незалежності Німеччини, яка перебувала під окупаційною адміністрацією, виявилося, що прихильники християнських партій є найбільш оптимальною силою, здатною здобути громадську підтримку. Вперше в історії Німеччини протестантам і католикам вдалося об’єднатися в єдину політичну партію – Християнсько-демократичний союз із його баварською «сестрою» – Християнсько-соціальним союзом. Бундестаг щойно створеної ФРН обрав Аденауера канцлером. Новий глава держави запропонував німецькому суспільству християнську альтернативу. На виборах 1949 року блок ХДС/ХСС здобув 31 % голосів, 1953 року – 45,2%, 1957 року – 50,2 і  1961 року – «лише» 45,3%. 1950-60 роки і прибічники, і опоненти канцлера одностайно називають «ерою Аденауера».

У своїй політиці уряд християнських демократів Аденауера приділяв значну увагу будівництву соціального житла – будинків і квартир для робітників за рахунок бюджету. Будівництво оживило економіку та дало поштовх розвитку іншим галузям. Уряд запровадив «динамічну» пенсію, котра залежала від пенсійного внеску і зростала зі збільшенням ВВП. Аденауер впровадив соціальне страхування по хворобі та допомогу на дітей. Християнські демократи заохочували заощадження, надавали пільги вкладникам ощадкас та виплачували премії за заощадження. Шляхом випуску «народних акцій», які продавалися робітникам за пільговим курсом, здійснювалося поширення акціонерного капіталу на народні маси. Багато німецьких робітників вже вважали себе власниками й цуралися пролетарського популізму.

За 5 перших років правління Аденауера ВВП країни зріс на 48%, а заробітна платня — на 80%. У світі заговорили про «німецьке економічне диво». До кінця 1950-х Німеччина Аденауера вже мала найпотужнішу і найдинамічнішу економіку в Європі.

Показово, що Аденауер відкидав сталінські обіцянки про об’єднання Німеччини в обмін на нейтральний статус країни та рівновіддаленість» від Москви і Вашингтона. Канцлер чудово розумів ціну нейтралітету і вважав це пасткою та прямим шляхом до підкорення Москвою всієї країни, як це сталося з окупованими країнами Центрально-Східної Європи. Надіючись на об’єднання Німеччини після поразки комунізму, Аденауер приділяв основну увагу європейському об’єднанню. Саме Аденауер вважається одним із батьків-засновників Європейського об’єднання вугілля і сталі, Євроатому та Європейського економічного співтовариства, на основі яких пізніше постав Європейський Союз.

Скромний, все життя з одним потертим портфелем, працюючи до пізньої ночі, Аденауер здійснив величезний внесок у відновлення повоєнної Німеччини, примирення Європи та показав всьому світу ефективність і надійність християнсько-демократичної формули успіху.

Автор: Валерій Майданюк

13 Березня, 2024 110 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Публікації

Папа, ІПСО та інші неприємності

від Юрій Гончаренко 13 Березня, 2024

Давно спостерігаю ситуацію цікавої ІПСО в інформаційному полі.

Задані параметри: вцілому підозрілий чувак Бергольо, відомий також як папа Римський. Хоча оцінку тут йому давати не хочу, але із своїх спостережень хочу тільки сказати одне – він яскравий випадок “не все так однозначно”, тобто чувак перебуває в ситуації “між”, тобто і вашим і нашим, але не на промосковській стороні, як багато тут почало заявляти.

Розвиток ситуації: вже більше року в нашому дірявому інфопросторі виникають і розкручуються теми, які явно скеровані на те, що ми його, папу, зненавиділи і т.д. Дуже схоже на те, як інформаційні вкиди про наших “поганих союзників”, “поганих поляків”, американців, трампів, байденів і т.д. Яка ціль, питаюсь я вас? Хіба не все зрозуміло? А тут читаєш сотні нерозумних виплесків про те, що українські римо-католики, греко-католики повинні порвати з Ватиканом (часто це пишуть люди взагалі непричетні як до цих Церков, так і релігії загалом, які в цьому нічого не тямлять), розганяються дивні віршики якогось рідновіра з Луцька, який приписують вже і Шевченку (найсмішніше, що перепощують цього рідновіра-язичника справжні віруючі християни, які не дуже хочуть вникнути в суть тексту цього творіння), люди це все репостять, змі ж жують це все і передають далі… Ну які ми молодці! Самі рубаємо гілку, на якій сидимо.

Схожа ситуація із останнім інтерв’ю Бергольо для швейцарського видання. Гуляють якісь дивні обрізані і зманіпульовані версії, які підхоплюють наші недо-ЗМІ. Уважніший розгляд показує, що наш інфопростір заполонили дешеві маніпуляції, скеровані на розбиття існуючих проукраїнських альянсів, зокрема і з такими складними “союзниками”, як діючий папа.

Висновки: якщо подивитись трохи уважніше, то вимальовується дещо інша картина, – папа Бергольо нам може і не друг, але і не ворог, і таким його робити не треба, принаймні поки що, нам і так їх поки що достатньо. Колись і до нього руки дійдуть, коли вже переможемо пацакню, розберемось тут з РПЦ, зрадниками і колаборантами, ухилянтами і дешевими політичними спекулянтами. Тоді буде час на недодрузів/недоворогів.

Я думаю вже всі думаючі люди давно зрозуміли, що такі персонажі як Ердоган, папа Бергольо, константинопольський патріарх Варфоломій, індійський очільник Моді намагаються бути лідерами і речниками глобального Півдня. Вони звичайно є більше на нашій стороні, як їхні конкуренти на цьому ринку – Бразилія, Китай чи Південна Африка наприклад. Тому вимагати від них чіткої проукраїнської і антиросійської політики було б глупим і смішним. В нас для них повинні бути інші завдання, про що можна поговорити наступного разу.

П.С. Для всіх обурених до глибини душі діями редіски Бергольо додам – якщо вас цікавить реація РКЦ/УГКЦ, Всеукраїнської ради Церков – просто погугліть і ви знайдете цілком гарні і гідні відповіді. Звичайно, там ніхто не використовує гострих слів, як би це нам не хотілось. Наші Церкви цілком достойно прореагували і тов.Бергольо думаю там гикнулось неодноразово. Наступного разу буде ще обережнішим. А в заяві УГКЦ взагалі сказано гарно: якщо комусь здається, що Україна має вивісити білий прапор, то краще йому піти посповідатись і покаятись.

П.П.С. Якось так мені подумалось на південному курорті… оце я вже букв набрав…

П.П.С. Окремо сміюсь з тих, які пишуть про гроші Путіна в Ватіканському банку – 100 мільярдів, коли в цифрах там обігу не перевищує на рік і 5 млрд.

Хтось розіграв дешеву гру, ви в неї граєте. Астанавітєсь!

П.П.П.С. Кому кортить все ж з кимось повоювати і пообурюватись – знайдіть вірних РПЦ (УПЦ-МП) і займіться ними. Їх не шкода, тому і вам буде веселіше і може щось корисне зробите ?

Автор: Юрій Міндюк

13 Березня, 2024 89 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Публікації

Персоналізм як основа християнської демократії

від Майданюк Валерій 11 Березня, 2024

Християнська демократія як світоглядна ідеологічна доктрина сформувалася, в тому числі й на ґрунті релігійних філософських концепцій, зокрема персоналізму. Персоналізм – бачення людини як персони в контексті її соціальної відповідальності перед суспільством та майбутніми поколіннями, став частиною політичної платформи всіх християнсько-демократичних партій.

У соціальних питаннях персоналізм орієнтований на загальнолюдські цінності: право на життя, гідність людини, свободу, приватну власність та громадянське суспільство, де панує право. Персоналізм жорстко виступає проти соціалізму, особливо його радянського зразка, рівно ж як і проти капіталізму з його соціальними вадами. Саме ці цінності стали основою суспільно-політичної доктрини християнської демократії.

Найбільшим внеском у формування персоналізму стала філософія визначного християнського мислителя Жака Марітена. Він брав участь у складанні Декларації про права людини ООН, а Другий Ватиканський Собор схвалив багато з його ідей як частину сучасної католицької філософії. Отримавши протестантське виховання й вивчаючи в університеті біологію, Жак Марітен, проте, прийняв католицтво у 1906 році.

Вихід із ситуації кризи Новітнього часу Марітен бачив в утвердженні «теоцентричного гуманізму», «персоналістичної демократії», християнізації всіх сфер духовної культури та в екуменічному зближенні релігій. Своїм завданням він вважав інтеграцію сучасної філософії та ідей святого Томи Аквінського

На противагу ліберальному індивідуалізму та соціалістичному колективізму Марітен обгрунтував персоналістську концепцію людини. Персоналізм (від лат. persona  – особа) як філософський напрямок наголошує на тому, що людина передовсім є не просто відокремленим індивідом, а насамперед персоною і має соціальні зобов’язання – сім’я, родина, громада, а також існує як член суспільства. Людина, на думку мислителя, завжди має духовний аспект, якого не визнавав матеріалістичний лібералізм. Марітен вніс у християнську демократію принцип відповідальності та обґрунтовував вагоме значення родини і приватної власності для розвитку держави. Водночас мислитель наполягав на необхідності зменшення впливу держави на соціальні взаємодії населення.

Філософські праці та ідеї Марітена впливали на політику християнських демократичних партій, які після 1945-го року правили у Німеччині, Італії, в країнах Бенілюксу. Гуманістичному індивідуалізму Нового часу Жак Марітен протиставляє «інтегральний гуманізм», згідно з яким людина сприймається як єдність природного і надприродного. За концепцією Марітена, лише покращення сучасної демократії шляхом її поступової християнізації є тією дорогою, яка відкриває можливість для інтегрального гуманізму. Християнська демократія Жака Марітена є ідеологією, яка,  базуючись на гуманізмі, вченні про права людини, демократичних цінностях, водночас додає до них цінності інтегрального гуманізму —  добро, милосердя, взаємодопомогу. 1967 року в енцикліці «Про прогрес народів» («Populorum progressio») Папа Римський Павло VI проголосив прагнення Католицької Церкви до реалізації саме ідеалу «інтегрального гуманізму».

Для прибічників філософії персоналізму властиве прагнення відійти від застарілого догматизму християнської концепції людини, оновити її та наповнити сучасним змістом. Однією з головних ідей  персоналізму є активна участь та діалог християн із сучасністю, залучення їх до активного громадського життя, щоб християнство відігравало вагомішу роль у політиці, соціальній сфері та докладалося до реалізації змін у світі на краще.

Персоналізм є філософською доктриною, яка в осмисленні сучасного світу виходить з проблеми “тотального” розвитку людини на основі пріоритету духовних  цінностей. Криза сучасної людини пояснюється як наслідок кризи цивілізації в цілому, де недоліки системи розподілу ведуть до занепаду моралі, позбавляють людину саморозвитку, а засилля комфорту перетворює людину на споживача. Як слушно зазначає нідерландський публіцист Джефф Фонтейн, персоналізм підкреслює центральне значення людини в людській діяльності, де особистість людини виявляється і визначається через її стосунки з іншими. У політиці персоналізм відобразився у програмах християнсько-демократичних партій, які мали владу в багатьох європейських країнах після війни і досі відіграють вагому роль у Німеччині, Франції, Нідерландах, Польщі, а також завдяки діяльності Європейської народної партії – в Європейському парламенті.

Автор: Валерій Майданюк

11 Березня, 2024 344 переглядів
FacebookTwitterLinkedinWhatsappTelegramViberThreadsBlueskyEmail
Новіші
Старіші

ВАЖЛИВЕ

Буданов має тверезий погляд на геополітику та керує...

3 Липня, 2025

Буданов розповів про особисту ціну батьківства під час...

15 Червня, 2025

У Києві обговорили цінності як основу національної стійкості:...

31 Травня, 2025

Як зшити націю: християнсько-демократична візія подолання суспільних розколів...

14 Травня, 2025

Під тиском війни: як змінюється соціальна згуртованість в...

30 Квітня, 2025

UKRAINIAN EXPERTS TALKS’S PODCAST

Новини

  • Буданов має тверезий погляд на геополітику та керує ефективною командою – блогер

    3 Липня, 2025
  • Лідер ХДС/ХСС здійснив візит підтримки до Києва

    9 Грудня, 2024
  • За допомогою рф Талібан хоче побудувати протиповітряну оборону Афганістану

    11 Вересня, 2024
  • Американці розгорнуть на японських островах ракети Typhon, здатні долетіти до рф,- ЗМІ

    10 Вересня, 2024
  • СБУ затримала агента російської розвідки, який встановлював так звані “відеопастки” для онлайн-коригування ударів по Києву.

    9 Вересня, 2024
Назад Вперед

Реалізується ГО Фонд сприяння демократії за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні

Copyright © 2017 Фонд сприяння демократії Наші Політика конфіденційності,  Умови використання сайту
Facebook Youtube Telegram Spotify Instagram Linkedin
Консервативна Платформа
  • Новини
  • Антиімперський фронт
  • Зброя
  • Геополітика
  • Заходи

Shopping Cart

Close

У кошику немає товарів.

Close
  • Українська